Загальна класифікація медичної техніки



Дата конвертації30.05.2016
Розмір446 b.


к.т.н., доц. Сверстюк А.С. sverstyuk@tdmu.edu.te.ua Кафедра медичної інформатики з фізикою Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

  • к.т.н., доц. Сверстюк А.С. sverstyuk@tdmu.edu.te.ua Кафедра медичної інформатики з фізикою Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського


Загальна класифікація медичної техніки

  • Загальна класифікація медичної техніки

  • Медична діагностична апаратура

  • Медична лікувальна апаратура

  • Лабораторна медична техніка

  • Електробезпека медичної техніки



Медична техніка – машини, механізми, механічні пристрої, автомати і напівавтомати, що використовуються в медицині.

  • Медична техніка – машини, механізми, механічні пристрої, автомати і напівавтомати, що використовуються в медицині.







прилади й апарати впливу

  • прилади й апарати впливу

  • прилади й апарати сприйняття



лікувальну

  • лікувальну

  • діагностичну



Вироби лікувальної апаратури називаються апаратами.

  • Вироби лікувальної апаратури називаються апаратами.

  • Вироби діагностичної апаратури називаються приладами



- це технічні засоби вимірювання, аналізу, обробки та надання інформації, призначені для діагностики, профілактики та лікування.

  • - це технічні засоби вимірювання, аналізу, обробки та надання інформації, призначені для діагностики, профілактики та лікування.



– це технічні пристрої, які здійснюють вплив на об'єкт будь-яким видом енергії з метою зміни об'єкта або визначення його характеристик.

  • – це технічні пристрої, які здійснюють вплив на об'єкт будь-яким видом енергії з метою зміни об'єкта або визначення його характеристик.



Узагальнюючи досвід застосування електроніки в медицині, можна сказати, що вона, в основному,використовується для розв’язання таких задач:

  • Узагальнюючи досвід застосування електроніки в медицині, можна сказати, що вона, в основному,використовується для розв’язання таких задач:

  • Отримання первинної медичної інформації;

  • Обробки й автоматичного аналізу отриманої первинної інформації;

  • Створення силових полів для впливу на організм, у тому числі й отримання адекватних подразників;

  • Моделювання процесів, які відбуваються в організмі;

  • Автоматичне управління органами і системами, протезування органів і систем, слідкування за функціональним станом організму пацієнта.



Реєстрації біопотенціалів;

  • Реєстрації біопотенціалів;

  • Реєстрація неелектричних величин;

  • Передачі медичної інформації на відстані;

  • Отримання рентгеноконтрастних зображень;

  • Ультразвукового сканування органів і тканин;

  • Радіоізотопного дослідження функцій органів і систем.



Можна виділити такі типи фізіотерапевтичної апаратури:

  • Можна виділити такі типи фізіотерапевтичної апаратури:

  • Апаратура, в якій використовується дія постійного поля;

  • Низькочастотна ЕМА (частоти до 20 кГц);

  • Високочастотна ЕМА (частота 70 кГц – 30 МГц);

  • Ультрачастотна ЕМА (частота 30 – 300 МГц);

  • Надвисокочастотна і крайньовисокочастотна ЕМА (частота понад 300 МГц).



В експерементальній медицині і наукових дослідженнях;

  • В експерементальній медицині і наукових дослідженнях;

  • В організації охорони здоров’я і профілактичній медицині;

  • У навчальному процесі.



У сучасній медичній практиці діагностика переважної більшості патологічних процесів базується на результатах променевого дослідження.

  • У сучасній медичній практиці діагностика переважної більшості патологічних процесів базується на результатах променевого дослідження.



Х-променеві методи діагностики;

  • Х-променеві методи діагностики;

  • Комп'ютерна томографія (КТ);

  • Магнітно–резонансна томографія (МРТ) ;

  • Ядерний магнітний резонанс – спектроскопія in vivo (ЯМР–спектроскопія in vivo);

  • Позитронна емісійна томографія (ПЕТ);

  • Радіоізотопна діагностика.



ультразвукове дослідження (сонографія);

  • ультразвукове дослідження (сонографія);

  • ультразвукова доплерографія (УЗДГ);

  • дуплексна (подвійна) УЗДГ;

  • ехотомографія;

  • метод транскраніальної доплерографії (ТКД);

  • віртуальна сонографія в реальному масштабі часу (real–time virtual sonography – RVS).



побудована на скануванні людського тіла Х-променями з подальшим перетворенням енергії даного випромінювання в електричні сигнали та комп'ютерну обробку отриманих даних.

  • побудована на скануванні людського тіла Х-променями з подальшим перетворенням енергії даного випромінювання в електричні сигнали та комп'ютерну обробку отриманих даних.









Магнітно-резонансна томографія (ядерно–магнітна резонансна томографія, МРТ, ЯМРТ, NMR, MRI) – інформативний, безпечний, неінвазивний метод діагностики.

  • Магнітно-резонансна томографія (ядерно–магнітна резонансна томографія, МРТ, ЯМРТ, NMR, MRI) – інформативний, безпечний, неінвазивний метод діагностики.

  • Дозволяє отримати з високою роздільною здатністю зображення (індуковані сигналом ядерно–магнітного резонансу) органів і систем, судинних структур у різних площинах, з використанням тривимірних реконструкцій.



нерентгенологічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин людини.

  • нерентгенологічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин людини.

  • Тут не використовуються Х-промені, що робить даний метод безпечним.















ЯМР дозволяє досліджувати складні об’єкти, структуру біомолекул та їх функції в організмі на рівні клітин.

  • ЯМР дозволяє досліджувати складні об’єкти, структуру біомолекул та їх функції в організмі на рівні клітин.



Позитронна (двофотонна) емісійна томографія (ПЕТ) використовує ультракороткоживучі радіонукліди, які отримують на циклотронах. Ці радіонукліди випромінюють позитрони, при анігіляції яких народжується пара гама-квантів, що розлітаються під кутом 180° і сприймаються детекторами, розташованими навколо пацієнта.

  • Позитронна (двофотонна) емісійна томографія (ПЕТ) використовує ультракороткоживучі радіонукліди, які отримують на циклотронах. Ці радіонукліди випромінюють позитрони, при анігіляції яких народжується пара гама-квантів, що розлітаються під кутом 180° і сприймаються детекторами, розташованими навколо пацієнта.



РД – це розпізнавання патологічних змін в організмі людини з допомогою радіоактивних сполук, яка ґрунтується на реєстрації та вимірюванні випромінювання від введених в організм препаратів.

  • РД – це розпізнавання патологічних змін в організмі людини з допомогою радіоактивних сполук, яка ґрунтується на реєстрації та вимірюванні випромінювання від введених в організм препаратів.











Ендоскопія

  • Ендоскопічний метод (ЕМ) дослідження завдяки досягненням сучасної електроніки та оптики набув вирішального значення при ранній діагностиці раку внутрішніх локалізацій: шлунку, стравоходу, товстої та прямої кишок, бронхів.

  • Сучасні ендоскопи – складні оптико–механічні прилади. Вони обладнані різними насадками, а також інструментами і кабелями для проведення біопсії, видалення сторонніх тіл, електрокоагуляції, введення лікувальних засобів та барвників, перенесення лазерного випромінювання, тощо. Розрізняють оглядові та операційні ендоскопи для дорослих і дітей; залежно від конструкції робочої частини: жорсткі, які зберігають свою форму під час дослідження та гнучкі, здатні змінювати конфігурацію робочої частини залежно від форми органів. У жорстких ендоскопах оптична система, як правило, складається з лінз, світло передається від джерела через волоконний світлопровід.



Конструкції ендоскопів

  • У гнучких волоконних ендоскопах оптична система, в принципі, побудована так само, як і лінзова, але для перенесення зображення, яке дає об’єктив, замість лінзових кругових систем використовують гнучкий волоконний світлопровід з регулярно укладеними волокнами (розташування волокон на одному торці повинно точно відповідати розміщенню волокон на іншому торці). Світло від джерела передається волоконному світлопроводу з нерегулярно розміщеними волокнами. В такому волоконно-оптичному ендоскопі зображення виходить растровим. Гнучкі ендоскопи мають керований робочий кінець, кут згину якого залежить від призначення апарата. За функціональним призначенням визначають розбіжність конструкції ендоскопів: гастроскоп, інтестиноскоп, колоноскоп, бронхоскоп, езофагогастродуоденоскоп, езофагогастроскоп, фіброскоп.



Гастрофіброскоп GIF-P30



Переваги ендоскопічних апаратів

  • Переваги: GIF-P30 збільшене зображення, висока роздільна здатність, широкий кут поля зору 120°, інструментальний канал діаметром 2,2 мм, покращена конструкція трубки що вводиться дозволяє до мінімуму звести травми, що супроводжують даний процес.

  • Ендоскопічні апарати з волоконною оптикою дозволяють ретельно оглянути всю слизову оболонку внутрішніх органів, провести цитологічні дослідження, а при підозрі – взяти частинку тканини для гістологічного дослідження.

  • За допомогою ендоскопів можна оглянути не тільки порожнинні органи, але й грудну (плевральну) порожнину, черевну, порожнини суглобів тощо. Огляд плевральної порожнин (торакоскопія) та черевної (лапароскопія) застосовується для зовнішнього огляду зовнішньої поверхні внутрішніх органів.



Бронхоскопія

  • Бронхоскопія – діагностична та лікувальна процедура, яка ґрунтується на візуальній оцінці стану бронхіального дерева за допомогою бронхоскопа. Проводиться для діагностики пухлин трахеї та бронхів (відбір біопсії), видалення чужорідних тіл з дихальних шляхів, для промивання бронхів та введення в них лікувальних препаратів.



- це нешкідливий та неінвазивний метод променевої діагностики, що реєструє інфрачервоне (теплове) випромінювання від поверхні тіла людини.

  • - це нешкідливий та неінвазивний метод променевої діагностики, що реєструє інфрачервоне (теплове) випромінювання від поверхні тіла людини.

  • Більша частина електромагнітного випромінювання людини має довжину хвилі 10 мкм, що лежить в інфрачервоній частині спектру.







Гальванізація – це застосування з лікувальною метою постійного електричного струму малої сили (до 50 мА) і низької напруги (30-80 В) контактним методом

  • Гальванізація – це застосування з лікувальною метою постійного електричного струму малої сили (до 50 мА) і низької напруги (30-80 В) контактним методом

  • Постійний струм отримують з допомогою апаратів для гальванізації: настінних АГН-1, АГН-2, портативних ГОП-3, АГП-33, апаратів ГР-2, ГР-1М, “Потік-1

  • Гальванізацію проводять на поверхні тіла і в порожнинах. Методика електротерапії, в тому числі гальванізації і електрофорезу можуть бути місцеві – при дії на вогнище пораження, загальні, сегментарні, коли діють на ділянку проекції сегмента спинного мозку, взаємодіючого ураженого вогнища, і методики дії на рефлексогенні зони.





Лікарський представляє собою поєднаний (одночасний) вплив постійного струму, частіше гальванічного, і невеликої кількості лікарської речовини або коктейлю, що поступає з ним в організм та складається з декількох лікарських препаратів.

  • Лікарський представляє собою поєднаний (одночасний) вплив постійного струму, частіше гальванічного, і невеликої кількості лікарської речовини або коктейлю, що поступає з ним в організм та складається з декількох лікарських препаратів.

  • До особливостей лікувальної дії лікарського електрофорезу відносять: 1) можливість зосередження впливу на будь-якій поверхнево - розташованій ділянці тіла, наприклад суглобі; 2) велика тривалість дії процедур - депо лікарської речовини зберігається протягом декількох днів; 3) виключення впливу лікарських речовин на органи травлення; 4) надходження лікарської речовини в організм у вигляді іонів, тобто в активно діючій формі.



Проведення електрофорезу

  • Проведення електрофорезу



Діадинамотерапія

  • Діадинамотерапія - електротерапевтичний метод, заснований на використанні в лікувально-профілактичних і реабілітаційних цілями діадинамічних струмів (ДДС), чи струмів Бернара

  • В апаратах для діадинамотерапії ДДС одержують шляхом одно- і двохпівперіодного випрямлення струму мережі без наступного згладжування пульсації фільтром. У нас широко використовуються апарати: СНИМ-1, М-717, Тонус-1, Тонус-2, ДТ-50-3

  • ДДС показані при лікуванні: захворювань і травм периферичної нервової системи з болючим синдромом і руховими порушеннями, травм і захворювань опорно-рухового апарата і кістково-м'язової системи, захворювань внутрішніх органів, що протікають з болючим синдромом і порушеннями моторної і секреторної функцій





Електросонтерапія - це лікувальний метод впливу на структури головного мозку імпульсним струмом прямокутної форми низької частоти і малої сили.

  • Електросонтерапія - це лікувальний метод впливу на структури головного мозку імпульсним струмом прямокутної форми низької частоти і малої сили.

  • Застосовують лобово-потиличну методику накладення електродів: одну пару електродів розміщують над бровами і сполучають з катодом, потиличні фіксують на шишковидних відростках і приєднують до анода

  • Показання:

  • Захворювання ЦНС (неврастенії, реактивні і астенічні стани, порушення нічного сну)

  • захворювання серцево-судинної системи (атеросклероз судин головного мозку в початковому періоді)

  • ішемічна хвороба серця

  • стенокардія напруги I-II ФК

  • гіпертонічна хвороба I-II стадії

  • виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки

  • бронхіальна астма





Електростимуляція - застосування електричного струму з метою порушення або посилення діяльності певних органів і систем

  • Електростимуляція - застосування електричного струму з метою порушення або посилення діяльності певних органів і систем

  • Для електростимуляції використовують постійні імпульсні струми з різною формою імпульсів при різній тривалості і модуляції їх у серії різної тривалості та частоти при інтенсивності до 50 мА. Застосовують також для цих цілей і змінні синусоїдальні модульовані струми з частотами 2000 і 5000 Гц, при силі струму до 80 мА.

  • Показання до застосування електростимуляції: рухові порушення внаслідок захворювань і травм центральної та периферичної нервової систем, порушення рухової або замикальних функції шлунка, кишечника, жовчовивідних шляхів; імпотенція; стимуляція м'язів з метою поліпшення периферичного артеріального і венозного кровообігу, лімфовідтоку; стимуляція діафрагми і м'язів передньої черевної стінки для поліпшення дихання; сколіоз.



Проведення електростимуляції



Флюктуоризація

  • Флюктуоризація - застосування з лікувальною метою змінного, частково або повністю випрямленого струму низької напруги (до 100 В) з частотою (до 2000 Гц) і амплітудою (до 3 мА/см2), що змінюються хаотично.

  • Показання до застосування флюктуоризації. Флюктуоризація застосовується переважно в стоматології, альвеоліту, пульпіту, артриту скронево-нижньощелепного суглоба, глосалгії, при гострому і загостреному хронічному запальному процесі, в тому числі гнійному, актиномікозі. Крім того, ці струми можуть бути використані для лікування больових синдромів, обумовлених поразкою периферичної нервової системи, а також у комплексному лікуванні деяких гінекологічних захворювань запального характеру.





Інтерференцтерапія - лікувальне застосування низькочастотного (1-100 Гц) "биття", частота якого може бути постійною протягом процедури або періодично змінюватися в обраних межах.

  • Інтерференцтерапія - лікувальне застосування низькочастотного (1-100 Гц) "биття", частота якого може бути постійною протягом процедури або періодично змінюватися в обраних межах.

  • Провідна роль у механізмі лікувальної дії Інтерференцтерапії належить поліпшенню периферичного кровообігу

  • Показання до застосування інтерференцтерапії: захворювання нервової системи; захворювання серцево-судинної системи травми опорно-рухового апарату, артрити, артрози, контрактури суглобів, остеохондропатії; захворювання шлунково-кишкового тракту з переважанням порушень моторики; запальні захворювання придатків матки; деякі шкірні захворювання та ін.



Проведення інтерференцтерапія



Дарсонвалізація – це найдавніший метод високочастотної електротерапії. Дарсонвалізація – дія з лікувальною метою імпульсним, змінним, синусоїдним струмом високої частоти (100-140 кГц) високої напруги (20 кВ) і малої сили (0,02 мА)

  • Дарсонвалізація – це найдавніший метод високочастотної електротерапії. Дарсонвалізація – дія з лікувальною метою імпульсним, змінним, синусоїдним струмом високої частоти (100-140 кГц) високої напруги (20 кВ) і малої сили (0,02 мА)

  • Апарати: для проведення місцевої дарсонвалізації вітчизняна промисловість випускає апарат “Іскра-1”,2.

  • Покази до місцевої дасрсонвалізації:

  • Варикозне поширення вен, стенокардії, атеросклероз судин головного мозку, мігрень, хвороба Рейно І-ІІ ступенів, невтрит слухового нерва.



Проведення дарсонвалізації



Франклінізація - метод лікувального впливу на організм або його окремі області постійним електричним полем високої напруги (до 50 кВ)

  • Франклінізація - метод лікувального впливу на організм або його окремі області постійним електричним полем високої напруги (до 50 кВ)

  • Розрізняють загальну ("електричний душ") і місцеву франклінізацію

  • при проведенні франклінізації на людину діють електричним полем високої напруги, аероіони і хімічні речовини. Вони виявляють як безпосередню, так і складну нервнорефлекторну дію. Їх безпосередній контакт з шкірою, слизовою оболонкою дихальних шляхів призводить до появи в тканинах слабкого постійного струму, утворення в них активних продуктів.

  • Франклінізація проводять на апаратах АФ3, АФ31, ФА53, ФА503

  • Показаннями є функціональні розлади центральної нервової системи, початкові форми атеросклерозу, артеріальна гіпертензія I і II ступеня, бронхіальна астма, безсоння, мігрень, фізичне і розумова перевтома, рани і трофічні виразки, інфіковані рани з млявим перебігом, опіки, місцевий шкірний свербіж.



Проведення франклінізації



Індуктотермія походить від лат. inductio - наведення, введення і грец. thérme - тепло. Це метод електролікування, який використовує тепло. Певні ділянки тіла пацієнта нагріваються за допомогою змінного, зазвичай високочастотного електромагнітного поля

  • Індуктотермія походить від лат. inductio - наведення, введення і грец. thérme - тепло. Це метод електролікування, який використовує тепло. Певні ділянки тіла пацієнта нагріваються за допомогою змінного, зазвичай високочастотного електромагнітного поля

  • Індуктотермічна процедура триває від 15 до 30 хвилин. Зазвичай курс лікування складається з 8 - 15 процедур. Лікування індуктотермією може призначати тільки лікар. Хворий під час процедури відчуває відчуття приємного тепла.

  • Індуктотермія призначається при підгострих і хронічних захворюваннях різної локалізації, що носять запальний або обмінно-дистрофічний характер. Лікують даним методом також спайкові процеси, гіпертонічну хворобу, хвороба Рейно. Допомагає він пацієнтам, що страждають атеросклеротичної облітерацією судин I і II ступеня. Полегшує стан при бронхітах, пневмоніях, рефлекторної анурії і переломах кісток.



Для проведення лікування індуктотермією застосовуються спеціальні апарати ДКВ-1, ДКВ-2 і ІКВ-4.



Тугорухливість та болі в шиї;

  • Тугорухливість та болі в шиї;

  • Сколіози, кіфози, лордози;

  • Артрози;

  • Невролгії;

  • Шийний остеохондроз;

  • Періартрит плечових суглобів;

  • Хронічна втома м’язів хребта;

  • Остеохондрози;

  • Ревматоїдний артрит;



Проведення МАГНІТОТЕРАПІї











Осмометр

  • Осмометр використовується для вимірювання осмотичної концентрації сироватки крові й сечі під час хімічних і біологічних досліджень з метою виявлення причин та контролю лікування хвороб, пов’язаних із порушенням гідратації організму. В приладі використовується кріоскопічний метод вимірювання, що базується на визначенні десперсії точки замерзання біорідини в порівнянні з точкою замерзання дистильованої води.



Колоїдний осмометр OSMOMAT 050



Флуориметр

  • Прилад призначений для клінічних та дослідних лабораторій, що використовують сучасні методи аналізу біологічних молекул – білків і нуклеїнових кислот шляхом вимірювання інтенсивності люмінесценції з реєстрацією даних у цифровому вигляді.

  • Прилад стаціонарний, складається із трьох блоків: індикації, фотометричного та живлення.

  • Метод дозволяє оперативно здійснювати ранню та об’єктивну діагностику великої кількості інфекційних захворювань, використовується також при декодуванні генетичної інформації, контролі харчової продукції та лікарських препаратів, у судовій медицині та криміналістиці, наукових дослідженнях.



Фотометр, флуориметр, хемілюмінометр “Флюорат-02”



Гематологічний автоматичний аналізатор

  • Гематологічний автоматичний аналізатор Abacus (Diatron, Австрія) – швидкодіючий аналізатор на 18 параметрів, добре зарекомендував себе при великих навантаженнях, а також низьких значеннях лейкоцитів.

  • Області застосування: визначення числа еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, у біологічних дослідженнях – для підрахунку клітин (дріжджових грибків, деяких бактерій, спор рослин), дослідження характеристик дисперсних систем (швидкість осідання).



Гематологічний автоматичний аналізатор







Електрокардіографія — метод електрофізіологічного дослідження діяльності серця в нормі і патології, заснований на реєстрації й аналізі електричної активності міокарда, що поширюється по серцю протягом серцевого циклу.

  • Електрокардіографія — метод електрофізіологічного дослідження діяльності серця в нормі і патології, заснований на реєстрації й аналізі електричної активності міокарда, що поширюється по серцю протягом серцевого циклу.



Форма кривої ЕКГ під час синхронного запису з різних ділянок тіла буде різною. Зубці та хвилі електрокардіограми характеризують значення, знак і локалізацію потенціалів серця.

  • Форма кривої ЕКГ під час синхронного запису з різних ділянок тіла буде різною. Зубці та хвилі електрокардіограми характеризують значення, знак і локалізацію потенціалів серця.

  • Відрізки на ЕКГ, розміщені між зубцями, називають сегментами, а відрізки, що складаються з сегмента і зубця – інтервалами.

  • Діагностичними показниками електрокардіограм є форма, висота зубців й інтервали між ними. Висота (амплітуда) зубців вимірюється в мм (мВ). Тривалість сегментів й інтервалів кривої по горизонталі вимірюється в частках секунди.

  • Тривалість одного кардіоциклу в нормі становить 0,8 - 0,9с.





Відомі діагностичні ознаки та методи обробки електрокардіосигналів.

  • Відомі діагностичні ознаки та методи обробки електрокардіосигналів.

  • Аналіз ЕКГ лікарями-діагностами проводиться у часовій області. Аналогічні підходи переважають і при автоматизованій діагностиці ЕКГ на ЕОМ. Більшість методів комп’ютерної діагностики зводяться до таких основних етапів:

  • 1. Розпізнавання (виділення) базових, первинних елементів ЕКГ.

  • В кожному серцевому циклі виділяють ділянки, які належать до ізолінії, і ті, які репрезентують хвилі, комплекси та інші графоелементи, які мають діагностичне значення.

  • 2. Визначення (квантифікація) діагностичних ознак.

  • Визначають діагностичні ознаки: кривизну ліній, інтервали хвиль та комплексів, амплітуди, площі під ділянками ЕКГ.

  • 3. Проведення діагностики з використанням систем розпізнавання біомедичних образів.



В сучасних системах автоматизованої обробки ЕКГ як діагностичні використовують більше 400 ознак. Звичайно, це дозволяє суттєво збільшити достовірність, повноту діагностики, деталізувати висновки у порівнянні із візуальною оцінкою ЕКГ. Алгоритми та методи, які лежать в основі функціонування існуючих комп’ютерних систем аналізу ЕКГ для виділення базових її елементів та встановлення екстремумів, суттєво відрізняються один від одного для різних фірм-розробників. В багатьох випадках ці методи становлять комерційну таємницю.

  • В сучасних системах автоматизованої обробки ЕКГ як діагностичні використовують більше 400 ознак. Звичайно, це дозволяє суттєво збільшити достовірність, повноту діагностики, деталізувати висновки у порівнянні із візуальною оцінкою ЕКГ. Алгоритми та методи, які лежать в основі функціонування існуючих комп’ютерних систем аналізу ЕКГ для виділення базових її елементів та встановлення екстремумів, суттєво відрізняються один від одного для різних фірм-розробників. В багатьох випадках ці методи становлять комерційну таємницю.



Діагноз морфологічного характеру (морфоаналіз), який базується в основному на аналізі форми електрокардіографічної кривої і ставить своєю задачею опис стану робочої м’язевої маси серця. Морфоаналіз дозволяє виявляти передній, задній та перетинковий інфаркти, гіпертрофію правого і лівого шлуночків, двосторонню гіпертрофію шлуночків, фібриляцію шлуночків, блокаду пучків Гіса, емфізему, порушення складу крові і т. д.

  • Діагноз морфологічного характеру (морфоаналіз), який базується в основному на аналізі форми електрокардіографічної кривої і ставить своєю задачею опис стану робочої м’язевої маси серця. Морфоаналіз дозволяє виявляти передній, задній та перетинковий інфаркти, гіпертрофію правого і лівого шлуночків, двосторонню гіпертрофію шлуночків, фібриляцію шлуночків, блокаду пучків Гіса, емфізему, порушення складу крові і т. д.

  • Діагноз про ритм скорочення серця, який базуються на визначенні розміщення та частоти збудження водіїв ритму серця і характеру поширення імпульса збудження по спеціалізованій провідниковій системі. Аналіз ритму дозволяє виявляти тремтіння передсердь, синусову тахікардію, брадикардію та аритмію, блокаду товарового плеча, атріовентикулярну блокаду та інші порушення в серцевому ритмі.



Магнітокардіограма – крива, яка відображає часову зміну модуля магнітної індукції магнітного поля серця.

  • Магнітокардіограма – крива, яка відображає часову зміну модуля магнітної індукції магнітного поля серця.



Механокардіографія непрямий метод дослідження основних параметрів центральної гемодинаміки, заснований на реєстрації й аналізі деяких показників, пов'язаних з механічною діяльністю серця.

  • Механокардіографія непрямий метод дослідження основних параметрів центральної гемодинаміки, заснований на реєстрації й аналізі деяких показників, пов'язаних з механічною діяльністю серця.



Фонокардіографія метод дослідження і діагностики порушень діяльності серця і його клапанного апарату, заснований на реєстрації й аналізі звуків, що виникають при скороченні і розслабленні серця. Фонокардіографія об’єктивно відображає та уточнює результати амплітудного і частотного аналізу звуків, вимірювання їхньої тривалості й інтервалів між ними.

  • Фонокардіографія метод дослідження і діагностики порушень діяльності серця і його клапанного апарату, заснований на реєстрації й аналізі звуків, що виникають при скороченні і розслабленні серця. Фонокардіографія об’єктивно відображає та уточнює результати амплітудного і частотного аналізу звуків, вимірювання їхньої тривалості й інтервалів між ними.



Реографія - метод дослідження функції серця і кровопостачання органів шляхом реєстрації коливань імпедансу, тобто повного (омічного і ємнісного) опору змінному струмові високої частоти, пов'язаних із змінами кровонаповнення досліджуваних ділянок тіла.

  • Реографія - метод дослідження функції серця і кровопостачання органів шляхом реєстрації коливань імпедансу, тобто повного (омічного і ємнісного) опору змінному струмові високої частоти, пов'язаних із змінами кровонаповнення досліджуваних ділянок тіла.



До основних діагностичних ознак, що використовуються при діагностиці за реограмою, слід віднести: амплітуди, тривалості та моменти початку інцизури, дикротичної та діастоличної хвиль, період вигнання крові, кути нахилу характерних хвиль кривих, крутизна підйому та спаду хвиль, а також деякі комплексні показники (величина серцевого викиду крові, ударний об’єм серця), що обчислюються на основі простіших характерних ознак форми реограми.

  • До основних діагностичних ознак, що використовуються при діагностиці за реограмою, слід віднести: амплітуди, тривалості та моменти початку інцизури, дикротичної та діастоличної хвиль, період вигнання крові, кути нахилу характерних хвиль кривих, крутизна підйому та спаду хвиль, а також деякі комплексні показники (величина серцевого викиду крові, ударний об’єм серця), що обчислюються на основі простіших характерних ознак форми реограми.



Полікардіографія. Синхронний запис ЕКГ, ФКГ і сфигмограми називається полікардіограмою. Крім вище згаданих кардіосигналів, які аналізуються при проведенні методу полікардіогафії, використовується сумісний аналіз і інших синхронно зареєстрованих кардіосигналів. Прикладом такої сукупності синхронно зареєстрованих кардіосигналів є сукупність електрокардіосигналів в 12-ти стандартних відведеннях. На рисунку 7 схематично зображено сукупність кардіосигналів різної фізичної природи.

  • Полікардіографія. Синхронний запис ЕКГ, ФКГ і сфигмограми називається полікардіограмою. Крім вище згаданих кардіосигналів, які аналізуються при проведенні методу полікардіогафії, використовується сумісний аналіз і інших синхронно зареєстрованих кардіосигналів. Прикладом такої сукупності синхронно зареєстрованих кардіосигналів є сукупність електрокардіосигналів в 12-ти стандартних відведеннях. На рисунку 7 схематично зображено сукупність кардіосигналів різної фізичної природи.



Апаратура для проведення ЕЕГ

  • Запис біоелектричних процесів у структурах мозку здійснюється за допомогою електроенцефалографа. Прилад складається із комутатора відведень, підсилювача біопотенціалів, реєструючого пристрою, пристрою калібрування, що конструктивно об’єднані у спільний корпус. Невід’ємною складовою ЕЕГ є електроди, світловий та звуковий стимулятори.

  • При використанні сучасної елементної бази електроенцефалографи відповідають високим експлуатаційним характеристикам, що дозволяє ефективно застосовувати прилади в різних областях медицини – рутинна клінічна ЕЕГ в области функціональної діагностики, діагностика епілепсії та порушення сну, дослідження слухових, видимих та викликаних потенціалів мозку, фундаментальні нейрофізіологічні дослідження, спільна реєстрація ЕЕГ і ЯМР даних.



Електроміографія

  • Електроміографія дозволяє шляхом реєстрації електропотенціалів м'язів досліджувати порушення різних ланок нервово-м'язової системи та одержувати діагностичну інформацію про патологію м'язів, периферичних нервів, спинного мозку і надсегментарних утворень головного мозку. Глобальна ЕМГ за допомогою поверхневих нашкірних електродів, що реєструють активність довільних м'язових скорочень, відображає ступінь первинних уражень м'язів і нейронів спинного мозку, а також супраспінальних розладів рухової активності. Локальна міографія за допомогою голчастих електродів реєструє потенціали дії м'язевих волокон та їхню тривалість, амплітуду, форму і фазовість, що використовується для діагностики деіннервації м'язів, дегенерації м'язевих волокон (потенціали фібриляції) або порушення контакту м'язевих волокон з їхніми аксонами рухових нервів, що іннервують (потенціали фасцикуляцій).



Комп’ютерний електронейроміограф “Фенікс”



УВЧ-терапія - лікувальний метод, котрий використовує вплив електричного поля ультрависокої частоти (від З0 до 300 МГц) на тканини організму.

  • УВЧ-терапія - лікувальний метод, котрий використовує вплив електричного поля ультрависокої частоти (від З0 до 300 МГц) на тканини організму.

  • Лікувальний фактор. Біологічні тканини знаходяться в електричному полі конденсатора, обкладинки якого - ізольовані пластини електродів. На ці пластини подається високочастотна (V = 40,68 МГц) напруга амплітудою декілька сотень вольт. Для уникнення електричного контакту пацієнта з електродами (і, як наслідок, виникнення УВЧ-струму провідності) електроди вкриті ізолюючим шаром діелектрика. Основним діючим фактором при цьому є струми зміщення, що виникають у біологічних тканинах під впливом електричного поля змінної напруженості Е:



Механічні коливання з частотою, більшою 20 кГц, що розповсюджуються в пружних середовищах, називають ультразвуком (УЗ). УЗ хвиля являє собою процес розповсюдження коливань тиску або густини пружного середовища в часі і просторі. Гармонічну УЗ хвилю можна описати таким рівнянням:

  • Механічні коливання з частотою, більшою 20 кГц, що розповсюджуються в пружних середовищах, називають ультразвуком (УЗ). УЗ хвиля являє собою процес розповсюдження коливань тиску або густини пружного середовища в часі і просторі. Гармонічну УЗ хвилю можна описати таким рівнянням:

  • де А(х, t) - миттєве значення змінної величини (тиску або густини середовища) у деякій точці простору, Ам - її амплітудне значення, х - координата точки, V - швидкість поширення УЗ-хвилі.



Біологічна дія ультразвуку обумовлена комплексною дією механічних, теплових та фізико-хімічних факторів і залежить від інтенсивності і частоти УЗ-випромінювання.

  • Біологічна дія ультразвуку обумовлена комплексною дією механічних, теплових та фізико-хімічних факторів і залежить від інтенсивності і частоти УЗ-випромінювання.

  • Механічна дія ультразвуку обумовлена деформаціями мікроструктур тканин при періодичних стисках і розтягах, що виникають при проходженні ультразвукової хвилі. Збільшення потужності ультразвуку призводить до деструкції (руйнування) тканин, виникнення значного перепаду тиску в мікрооб'ємі тканини може стати причиною виникнення мікропорожнин, розривів. Це явище відоме під назвою "кавітація". Кавітація супроводжується тепловим ефектом, дисоціацією макромолекул, активацією специфічних хімічних реакцій.



Тепловий ефект ультразвуку обумовлений тим, що у біологічних тканинах відбувається процес поглинання акустичної енергії ультразвукової хвилі і перетворення її у теплову. Для зменшення теплового ефекту використовують імпульсне УЗ-випромінювання.

  • Тепловий ефект ультразвуку обумовлений тим, що у біологічних тканинах відбувається процес поглинання акустичної енергії ультразвукової хвилі і перетворення її у теплову. Для зменшення теплового ефекту використовують імпульсне УЗ-випромінювання.

  • Кількість теплоти, яка виділяється в одиниці об'єму тканини, дорівнює:

  • де ρ - густина середовища, ω - частота, Ам - амплітуда.

  • Фізико-хімічна дія ультразвуку обумовлена активізацією деяких хімічних і біохімічних реакцій. Так, наприклад, дія ультразвуку прискорює реакції окислення і полімеризації. Ультразвук незначної потужності призводить до збільшення проникності клітинних мембран, активізує процеси обміну.



Ультразвук частотою 800 кГц низької інтенсивності використовується у фізіотерапії. В хірургії сфокусоване від декількох джерел УЗ-випромінювання високої інтенсивності використовується для дроблення каменів у сечовому міхурі, руйнування злоякісних пухлин, розпилення і "зварювання" кісток. З діагностичною метою використовують УЗ-просвічування і УЗ-локацію. Ці методи базуються на відмінностях у ступені поглинання і відбивання ультразвукової хвилі тканинами з різними акустичними властивостями (густиною, пружністю).

  • Ультразвук частотою 800 кГц низької інтенсивності використовується у фізіотерапії. В хірургії сфокусоване від декількох джерел УЗ-випромінювання високої інтенсивності використовується для дроблення каменів у сечовому міхурі, руйнування злоякісних пухлин, розпилення і "зварювання" кісток. З діагностичною метою використовують УЗ-просвічування і УЗ-локацію. Ці методи базуються на відмінностях у ступені поглинання і відбивання ультразвукової хвилі тканинами з різними акустичними властивостями (густиною, пружністю).



Захист досягається дотриманням трьох основних вимог:

  • Захист досягається дотриманням трьох основних вимог:

  • Правильною конструкцією апарату, яка гарантує безумовну безпеку;

  • Використанням спеціальних засобів зовнішнього захисту, які забезпечують умовну безпеку;

  • Вказівкою умов, за яких робота з обладнанням є безпечною.





Апаратура має тільки один основний захист (ізоляцію) : це – побутова апаратура, а також апаратура, що використовується для господарських потреб медичних закладів, вона не презначена для безпосередньої роботи з пацієнтом.

  • Апаратура має тільки один основний захист (ізоляцію) : це – побутова апаратура, а також апаратура, що використовується для господарських потреб медичних закладів, вона не презначена для безпосередньої роботи з пацієнтом.



Апаратура, котра, крім основного захисту, має додатковий у вигляді заземлення, яке здійснюється одночасно із вмиканням приладу в мережу за допомогою вилки з провідником заземлення.

  • Апаратура, котра, крім основного захисту, має додатковий у вигляді заземлення, яке здійснюється одночасно із вмиканням приладу в мережу за допомогою вилки з провідником заземлення.



Апаратура класу 0 і І, яка має спеціальну клему для заземлення приладу окремим провідником.

  • Апаратура класу 0 і І, яка має спеціальну клему для заземлення приладу окремим провідником.



Апаратура цього класу характеризується використанням, крім основної ізоляції, ще й додаткової – у вигляді посиленої ізоляції устаткування або його частин, які знаходяться під напругою, небезпечної для життя паціента та персоналу. Це устаткування не має захисного заземлення, але може мати клему для робочого заземлення з метою зменьшення шумів від мережі.

  • Апаратура цього класу характеризується використанням, крім основної ізоляції, ще й додаткової – у вигляді посиленої ізоляції устаткування або його частин, які знаходяться під напругою, небезпечної для життя паціента та персоналу. Це устаткування не має захисного заземлення, але може мати клему для робочого заземлення з метою зменьшення шумів від мережі.



Апаратура цього класу характеризується низькою (не більше 24 В) напругою живлення, що є, поряд з основною ізоляцією, додатковою мірою захисту від електроудару, причиною якого може бути мережа. Це обладнання не має внутрішніх і зовнішніх кіл, у которих використовується висока напруга. Обладнення ІІІ класу, як правило, не заземлюється.

  • Апаратура цього класу характеризується низькою (не більше 24 В) напругою живлення, що є, поряд з основною ізоляцією, додатковою мірою захисту від електроудару, причиною якого може бути мережа. Це обладнання не має внутрішніх і зовнішніх кіл, у которих використовується висока напруга. Обладнення ІІІ класу, як правило, не заземлюється.



1. При підозрі неполадків під час підготовки приладу до роботи необхідно від’єднати його від мережі. Несправний прилад категорично забороняється використовувати ти експлуатувати. Підозра у несправності виникає при нестабільній роботі вимірювальних та індикаційних пристроїв, відсутньості або неможливості плавної регуляції приладу, виникнені підозрілих шумів, тріску, запахів тощо.

  • 1. При підозрі неполадків під час підготовки приладу до роботи необхідно від’єднати його від мережі. Несправний прилад категорично забороняється використовувати ти експлуатувати. Підозра у несправності виникає при нестабільній роботі вимірювальних та індикаційних пристроїв, відсутньості або неможливості плавної регуляції приладу, виникнені підозрілих шумів, тріску, запахів тощо.



2. Перешкоди (шуми) не можна усувати, накладаючи додаткрвий електрод заземлення на пацієнта, оскільки при цьому можливий небезпечний витік струму крізь тіло пацієнта. Ймовірність такої загрози особливо велика при використанні декількох вимірювальних приладів; якщо таке заземлення все ж таки необхідне, то воно повинно бути єдиним (винятком є заземлення двома нейтральними електродами при діатермії).

  • 2. Перешкоди (шуми) не можна усувати, накладаючи додаткрвий електрод заземлення на пацієнта, оскільки при цьому можливий небезпечний витік струму крізь тіло пацієнта. Ймовірність такої загрози особливо велика при використанні декількох вимірювальних приладів; якщо таке заземлення все ж таки необхідне, то воно повинно бути єдиним (винятком є заземлення двома нейтральними електродами при діатермії).



3. Заземлення шляхом під’єднання до труб опалення та водопроводу не можна вважати задавільним, оскільки завжди існує ймовірність, що в іншому приміщенні на цю ж трубу заземлено прилад із значним витоком струму, який може поширитися на пацієнта й обслуговуючий персонал.

  • 3. Заземлення шляхом під’єднання до труб опалення та водопроводу не можна вважати задавільним, оскільки завжди існує ймовірність, що в іншому приміщенні на цю ж трубу заземлено прилад із значним витоком струму, який може поширитися на пацієнта й обслуговуючий персонал.



4. Якщо одночасно використовується декілька приладів, вони повинні мати одну спільну точку заземлення. Не можна під’єднувати прилади до “землі” послідовно, у цьму випадку утворюється “петля заземлення” , по якій циркулюють струми втрат.

  • 4. Якщо одночасно використовується декілька приладів, вони повинні мати одну спільну точку заземлення. Не можна під’єднувати прилади до “землі” послідовно, у цьму випадку утворюється “петля заземлення” , по якій циркулюють струми втрат.

  • 5. Заміна патронів, вилок та інших з’єднувачів повина виконуватись лише фахівцями, хоча на перший погляд ця робота здається досить простою.



6. Забороняється експлуатація приладів за умов, не вказаних в правилах їх використування.

  • 6. Забороняється експлуатація приладів за умов, не вказаних в правилах їх використування.

  • 7. Забороняється самостійно змінювати конструкцію апарата без дотримання умов його безпечної експлуатації.










База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка