Загальні питання клінічної трансплантології кафедра хірургії нні по



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.


ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ Кафедра хірургії ННІ ПО


Трансплантологія - галузь медичної науки, яка вивчає все що пов'язано з пересадкою органів та тканин(трансплантацією).



  • Трансплантація(від латинського transplantatio — пересаджування) — метод, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого матеріалу(тканини), взятого у донора, а також клонованих тканин, штучних імплантантів (електронних, металічні та інших), найчастіше методом хірургічного втручання.



Коротка історія трансплантології

  • Ера трансплантології розпочалася в 50-х роках XX ст., але вона, як будь-яке сучасне науково-медичне досягнення, має свою передісторію. Витоки вітчизняної трансплантології пов'язують з ім'ям видатного хірурга М.І. Пирогова, який ще у 1835 р. прочитав лекцію "Про пластичні операції взагалі та про пластику носа особливо" і детально проаналізував проблему пересадки органів та тканин.



історія трансплантології

  • Вважається, що початком трансплантації є опанування технікою переливання крові. Наступним етапом стало видалення хірургічним шляхом патологічно змінених органів та тканин. Власне трансплантація як заміна певного органу чи тканини, що втратили функціональне призначення, на здоровий орган чи відповідну тканину розпочинається з пересадки нирки козі від собаки, здійсненої 1902 р. віденським хірургом Е. Ульманом (причиною вибору нирки органом для пересадки як у тварини, так і в людини є її парність та особливість кровопостачання).



історія трансплантології

  • Першу у світі трансплантацію нирки від померлої людини до хворої на ниркову недостатність здійснив український учений Ю.Ю. Вороний у 1933 р. (м. Харків, УРСР). На жаль, жінка-реципієнт померла на другу добу після операції. Тільки через два десятиліття (1954 р., Бостон, США) була здійснена перша успішна операція з пересадки нирки, реципієнт і донор в котрій були однояйцевими близнюками. Внаслідок цієї операції, яку провели Дж. Мюррей і Дж. Меріл, прооперований пацієнт прожив понад 20 років.



Вороний Юрій Юрійович (Георгійович)

  • Український хірург, доктор медичних наук, професор. Здійснив першу у світі операцію з пересадки органу людині. 3 квітня 1933 року пересадив нирку реципієнтці від загиблої людини.



історія трансплантології

  • Першу трансплантацію печінки в клінічних умовах виконав у 1963 р. американський хірург Т. Старзл (Денвер, США), але лише з удосконаленням трансплантаційної техніки та допоміжних заходів, що зменшували відторгнення пересадженого органу чужим організмом, вдалося здобути переконливих успіхів в цій справі.

  • Технічна можливість пересадки легені вперше була започаткована російським ученим

  • В.П Деміховим у 1947 р.(СРСР).



історія трансплантології

  • У 50-х роках XX ст. відкрито роль стовбурових клітин у кровотворенні, а згодом доведено, що пересадка кісткового мозку, що містить такі клітини, сприяє відновленню нормального процесу кровотворення.



історія трансплантології

  • Пересадка серця теоретично обґрунтована набагато раніше за інші органи. Першу трансплантацію серця собаці виконав французький учений А. Каррель 1905 p., перша імплантація штучного серця здійснена В.П. Деміховим у 1937 р. Першу пересадку серця від однієї людини іншій провів південноафриканський хірург К. Бернард (до речі, стажувався у свій час у В.П. Деміхова). Це сталося 3 грудня 1967 р. в Кейптауні. Реципієнтом був 54-річний невиліковно хворий чоловік, донором - 25-річна жінка, що загинула під час автомобільної катастрофи в результаті черепно-мозкової травми.



Аспекти трансплантації органів:

  • - медичні аспекти;

  • - економічні аспекти;

  • - юридичні аспекти.



  • Трансплантацію як метод лікування застосовують винятково за наявності медичних показань, які визначає консиліум лікарів відповідного закладу охорони здоров’я чи наукової установи, і за умови, що використання інших засобів і методів для підтримання життя, відновлення або підтримання здоров’я не дає бажаних результатів.



  • Трансплантацію імплантантів називають імплантацією.

  • Трансплантація є базовим методом лікування у трансплантології.



Види трансплантації:

  • Аутотрансплантація, або аутологічна трансплантація.

  • Ізотрансплантація (гомотрансплантація), або гомологічна трансплантація.

  • Алотрансплантація, або гетерологічная трансплантація. 

  • Ксенотрансплантація, або міжвидова трансплантація.

  • Кліттинна інженерія та клонування.



Аутотрансплантація

  • Реципієнт трансплантата є донором для самого себе.

  • Наприклад, аутотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при важких опіках. Аутотрансплантація кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після високодозової протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах і хіміочуттєвих злоякісних пухлинах.



Ізотрансплантація

  • Донором трансплантата є 100% генетично і імунологічно ідентичний реципієнту

  •   однояйцевих близнюк реципієнта.

  • У майбутньому, коли навчаться клонувати окремі тканини і вирощувати в лабораторних умовах цілі органи людського тіла із заданими імунологічними характеристиками, всі 100% трансплантацій органів будуть гомологічними.



Алотрансплантація

  • Донором трансплантата є організм того ж виду, але генетично і імунологічно відрізняється від реципієнта.



Ксенотрансплантація

  • Трансплантація органів від іншого біологічного виду, ніж людина (наприклад: тварини).



Об'єктами трансплантації можуть бути:

  • люди, 

  • тварини

  • рослини, 

  • клітини,  

  • гени.



Транспланта́ція се́рця

  • Транспланта́ція се́рця (англ. Heart transplantation) — кардіохірургічна

  • трансплантологічна операція, що застосовується у пацієнтів на останній стадії серцевої недостатності.



Історія

  • Першу вдалу пересадку людського

  • серця виконав 3 грудня 1967

  • року Крістіан Барнард (ПАР).



Розміщення донорського серця відносно магістральних судин та легень пацієнта.



Трансплантація нирки



Пересадка легені

  • Нові легені, як правило, пересаджують пацієнту у віці до 65 років.

  • Донорські тканини повинні підходити як можна краще до типу тканини пацієнта, щоб зменшити ймовірність того, що організм відторгне  пересаджені легкі.

  • Легені також можуть бути пересаджені від живих донорів. Кожна людина жертвує сегментом (часток) своїх легенів для формування цілої легені для людини.

  • Операція з пересадки легені здійснюється з використанням апарату штучного кровообігу.



Пересадка легені



Пересадка легені

  • Для однієї пересадки легені, надріз буде зроблений на тій стороні грудей, де буде проводитися трансплантація. Операція триває 4 – 8 годин.

  • Для подвійної пересадки легенів, надріз робиться під грудьми і проходить в обидві сторони грудної клітини. Операція займає 6 – 12 годин.



Трансплантація печінки.

  • Після піонерських робіт 60-х рр.., Виконаних Старзлом в Університеті штату Колорадо, а потім в Піттсбурзькому університеті, і робіт Калне, виконаних в Кембриджі (Великобританія), трансплантація печінки увійшла в повсякденну практику багатьох медичних центрів Північної Америки та Західної Європи. Виживаність реципієнтів печінки в 70-х рр.. становила 30%, а зараз – понад 80%. 



Трансплантація печінки.

  • Цироз печінки



Трансплантація печінки.



Операція: імплантація трансплантата



Операція: імплантація трансплантата

  • У реципієнтів з надлишковою масою тіла більш за 80 кілограмів виконується трансплантація печінки від двох живих родинних донорів. Одному з них - резекція лівої долі, а другому - правої. Вибір об’єму резекції залежить від конкретних анатомічних умов.



Післяопераційний період:

  • Відновлення  повного об’єму маси печінки після резекції у донора відбувається протягом 6-8 місяців.

  • Функціонально паренхіма, що залишається як правило відновлюється за 5-14 днів.

  • Середня кількість післяопераційного  перебування донора в стаціонарі – 14 днів.



Трансплантація кісткового мозку

  • Довгий час трансплантація кісткового мозку вважалася останньою надією пацієнтів з раковими захворюваннями. Сьогодні ця операція вирішує проблеми, пов'язані з багатьма хворобами, при яких немає іншого виходу окрім трансплантації. У процесі лікування цих захворювань хіміотерапією у пацієнта практично знищується кістковий мозок, кров, хворі тканини і клітини. Для відновлення кісткового мозку пацієнта і вводять донорські стволові клітини, тобто, виробляється трансплантація клітин.



Що таке трансплантація кісткового мозку?

  • Трансплантація стволових клітин та кісткового мозку - це метод відновлення стволових клітин, які були зруйновані променевою терапією або високодозованою хіміотерапією.



Як проходить трансплантація стволових клітин?

  • Після проходження курсу лікування із застосуванням променевої терапії або протиракових ліків, пацієнту стволові клітини вводяться внутрішньовенно, як при переливанні крові. Процедура триває 2 -5 год.

  • Після цього починається процес «приживлення», який проходить протягом 2-3 тижнів після операції. При цьому донорські клітини переміщуються в кістковий мозок і починають виробляти тромбоцити, лейкоцити, еритроцити. Весь процес відновлення контролюється лікарями за допомогою регулярних аналізів крові.



«Міні - трансплантація» - що це таке?

  • Цю процедуру ще називають немієлоабластивна трансплантація. Використовуються донорські клітини. Перед трансплантацією проводять менш токсичну дозу хіміотерапії або променевої терапії, яка знищує невелику частину, а не весь кістковий мозок хворого. При «приживленні» донорських клітин, відбувається руйнування ракових клітин, які залишалися в організмі. Щоб підсилити цю дію, хворому роблять ін'єкції донорських лейкоцитів.



«Тандемна трансплантація»

  • Новий метод трансплантації. Застосовують для лікування герміногенної пухлини, множинної мієломи, для запобігання рецидивів раку. При тандемній трансплантації хворий проходить два почергових курса високодозованої хіміотерапії з подальшою трансплантацією кісткового мозку. Між курсами роблять перерву протягом декількох тижнів або місяців.



ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ТОНКОЇ КИШКИ



Варіанти трансплантатів тонкої кишки

  • Тонкокишковий трансплантат отримують як в результаті посмертного донорства, так і від живого родинного донора. В стані смерті мозку у донора в складі мультиорганного вилучення тонку кишку забирають повністю, починаючи від зв'язки Трейца до термінального відділу клубової кишки, що відповідає басейнам верхньої брижової артерії та вени.



ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ТОНКОЇ КИШКИ

  • Забор у живого (родинного) донора фрагмента тонкої кишки (схема): 1 - верхнєбрижева артерія і вена; 2 - клубово-ободова артерія і вена; 3 - фрагмент клубової кишки для трансплантації.



ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ТОНКОЇ КИШКИ



Результати трансплантації тонкої кишки

  • У США протягом року виконують 120-130 трансплантацій тонкої кишки. Виживання кишкового трансплантата протягом 3 міс становить 87 %, річне виживання - 77,1 %, через 3 роки функціонують 55,7 % , а через 5 років - 47,5 % трансплантатів . З реципієнтів тонкої кишки живуть 5 років тільки 53,5 % хворих , що перенесли операцію. Такий низький рівень виживання реципієнтів тонкої кишки пояснюють проведенням масивного придушення трансплантаційного імунітету, що сприяє розвитку великого числа інфекційних ускладнень і лімфопроліферативного синдрому.



ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЯК МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ

  • Законодавство про трансплантацію у всьому світі не є досконалим, а інноваційні медичні підходи до лікування хворих не дозволяють йому стояти на місці. Українське законодавство про трансплантацію необхідно вдосконалювати і врегульовувати найпроблемніші питання, спираючись на успішний міжнародний досвід та морально-етичну основу.



СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЯК МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ:

  • 1.     Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині».

  • 2.     Волкова О. Принципи щодо міжнародно-правового регулювання трансплантації людських органів, тканин та клітин. / Європейські перспективи № 3, 2010.

  • 3.     Волкова О. Правові аспекти регулювання трансплантології в сучасній практиці. / Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 938, 2011. С. 104-109.

  • 4.     Криська З.О. Нормативно-правовий огляд основ здійснення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині. / Європейські перспективи № 1, 2011. С. 65-71.

  • 5.     Розвадовський В. Б. Проблемні питання правового регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини. / Вісник Запорізького національного університету № 2 (1), 2012. С. 103-106.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка