Загальні принципи захисту прав дитини



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.


ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ

  • ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ

  • Практичний психолог БЗШ № 17

  • Гордієнко Оксана Петрівна

  • Листопад 2013 рік




Конвенція –  міжнародний правовий документ, що визначає права дітей на освіту, користування досягненнями культури, правом на відпочинок і дозвілля, надання інших послуг дітям державами-членами ООН. Конвенція про права дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом, у якому права дитини розглядається на рівні міжнародного права. 

  • Конвенція –  міжнародний правовий документ, що визначає права дітей на освіту, користування досягненнями культури, правом на відпочинок і дозвілля, надання інших послуг дітям державами-членами ООН. Конвенція про права дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом, у якому права дитини розглядається на рівні міжнародного права. 

  • Станом на 2010 рік 193 країни стали учасниками Конвенції в результаті ратифікації, прийняття чи приєднання до неї.

  • З членів ООН лише США й Сомалі поки не приєднались до Конвенції



ДИТИНА

  • ДИТИНА

  • особа від народження до 18 років зі своїми специфічними потребами, інтересами та правами.



ПРАВА ДИТИНИ –

  • ПРАВА ДИТИНИ –

  • можливості мати та розпоряджатися матеріальними, культурними й іншими соціальними благами і цінностями, користуватися основними свободами у встановлених законом межах, що забезпечує дитині функціонування та розвиток.



ЗАХИСТ ПРАВ ДИТИНИ

  • ЗАХИСТ ПРАВ ДИТИНИ

  • це комплекс державних заходів і зусиль громадських організацій щодо законодавчого закріплення прав дітей, що орієнтується на пріоритет дітей, необхідність першочергової уваги до їх фізичного й духовного розвитку, гарантування особистих прав дітей, їхніх прав у сім’ї та суспільстві.



ПРЕДСТАВНИЦТВО ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ –

  • ПРЕДСТАВНИЦТВО ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ –

  • активна діяльність від імені дитини для забезпечення необхідних послуг, гарантій її законних прав.





Стаття 150 СК України. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

  • Стаття 150 СК України. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

  • Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

  • Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

  • Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

  • Батьки зобов'язані поважати дитину.

  • Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

  • Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

  • Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

  • Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

  • Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

  • Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

  • Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

  • Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.



Кожна сім'я - це частина держави.

  • Кожна сім'я - це частина держави.

  • Арістотель

  • Дитина з самого народження має право знати своїх батьків та користуватися їх піклуванням (ст. 7 Конвенції ООН про права дитини).

  • Право дитини на піклування з боку батьків може бути реалізоване лише за умови добровільного і належного виконання батьками своїх обов’язків.



погрожування нанесенням собі або іншому тілесних ушкоджень;

  • погрожування нанесенням собі або іншому тілесних ушкоджень;

  • невиразні погрози типу: «Ти у мене дограєшся!»;

  • погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати на розлучення, розповісти щось;

  • заподіяння шкоди домашнім тваринам (щоб помститися партнеру);

  • ламання та знищування особистих речей;

  • уживання лайливих слів;

  • принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;

  • контролювання, обмежування у спілкуванні, стеження;

  • заборона лягати спати або насильне пробудження;

  • звинувачування у всіх проблемах;

  • критика думок, почуттів, дій;

  • ігнорування.

  • Насильством щодо дітей, крім цього, вважається:

  • нехтування дитиною;

  • нехтування обов'язками стосовно дитини;

  • відсутність у сім'ї доброзичливої атмосфери (психологічне ізолювання);

  • недостатнє забезпечення дитини доглядом та опікою;

  • втягування дитини у з'ясовування стосунків між батьками і використовування її з метою шантажу;

  • недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;

  • вживання алкогольних напоїв (наркотиків) до втрати самоконтролю;

  • нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.



З усіх аморальних стосунків – ставлення до дітей, як до рабів, є найаморальнішим.

  • З усіх аморальних стосунків – ставлення до дітей, як до рабів, є найаморальнішим.

  • (Гегель)



Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:

  • Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:

  • а) вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту;

  • b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;

  • с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;

  • d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;

  • е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

  • 2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.

  • 3. Держави-учасниці заохочують і розвивають міжнародне співробітництво з питань, що стосуються освіти, зокрема, з метою сприяння ліквідації невігластва і неписьменності в усьому світі та полегшення доступу до науково-технічних знань і сучасних методів навчання. В цьому зв'язку особлива увага має приділятися потребам країн, що розвиваються.



1. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на:

  • 1. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на:

  • а) розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі;

  • b) виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй;

  • с) виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної;

  • d) підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення;

  • е) виховання поваги до навколишньої природи.

  • 2. Жодна частина цієї статті або статті 28 не тлумачиться як така, що обмежує свободу окремих осіб і органів створювати учбові заклади та керувати ними за умови постійного додержання принципів, викладених у пункті 1 цієї статті, та виконання вимоги того, щоб освіта, яку одержують в таких учбових закладах, відповідала мінімальним нормам, що можуть бути встановлені державою.



Закон України “Про освіту” 1991 року встановив обов’язкове шкільне навчання дітей віком від 6-7 і до 15 років.

  • Закон України “Про освіту” 1991 року встановив обов’язкове шкільне навчання дітей віком від 6-7 і до 15 років.

  • Згідно з ст. 53 Конституції повна загальна освіта обов’язкова. Держава гарантує її доступність і безоплатність.



Законом України “Про освіту” та іншими законами та нормативними документами встановлюються права та обов’язки учнів та вчителів. Дотримуючись їх, можна досягти врегулювання частих конфліктів між цими сторонами та дотримання і контролю закону з обох сторін.

  • Законом України “Про освіту” та іншими законами та нормативними документами встановлюються права та обов’язки учнів та вчителів. Дотримуючись їх, можна досягти врегулювання частих конфліктів між цими сторонами та дотримання і контролю закону з обох сторін.

  • Ставлення до дітей –

  • міра духовної гідності людини.

  • (Я. Бриль)



Права учнів:

  • Права учнів:

  • Право обирати профіль навчання, індивідуальні програми, позакласні заняття; вносити пропозиції з питань організації та умов навчально-виховного процесу, відпочинку, побуту учнів;

  • Користуватися навчальною, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

  • На захист від будь-яких форм фізичного та психічного насильства;

  • Оскаржити у разі незгоди четвертну, річну, підсумкову оцінку до ради освітнього закладу у місячний термін і скласти екзамени з відповідного предмета;

  • Участь у юнацьких та молодіжних організаціях;

  • Брати участь у науково-дослідній, конструкторській, експериментальній чи інших видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, конкурсах, виставах;

  • Особисто або через своїх представників брати участь у громадському самоврядуванні навчального закладу.



Права дітей

  • Права дітей

  • Ст.13. Право вільно висловлювати свої думки

  • Ст.14. Свобода думки, совісті та релігії.









Результат опитування показав, що дітей, які не чули про ті чи інші свої права, гарантовані Конвенцією ООН - 9-28%. Найменше діти знали про свої права на захист від втручання в особисте життя, від шкідливої інформації, сексуальної експлуатації та небезпечної праці. Майже кожна восьма дитина повідомила про порушення її прав, а кожна четверта була свідком того, як порушувалися права інших дітей.

  • Результат опитування показав, що дітей, які не чули про ті чи інші свої права, гарантовані Конвенцією ООН - 9-28%. Найменше діти знали про свої права на захист від втручання в особисте життя, від шкідливої інформації, сексуальної експлуатації та небезпечної праці. Майже кожна восьма дитина повідомила про порушення її прав, а кожна четверта була свідком того, як порушувалися права інших дітей.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка