Захворюваність населення як медико-соціальна проблема Загальна організація медичної та державної статистики в Україні



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Захворюваність населення як медико-соціальна проблема


Загальна організація медичної та державної статистики в Україні.



Захворюваність населення

  • це збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань та їх структури серед усього населення або окремих його груп на даній території.



Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних:

  • звертань за лікарською допомогою в медичні заклади;

  • медичних оглядів окремих груп населення;

  • про причини смерті;

  • опитування населення;

  • спеціальних вибіркових досліджень.



Порівняльна характеристика основних методів вивчення захворюваності населення



Повнота даних, про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена:

  • при недостатній доступності медичної допомоги (наприклад, у сільській місцевості);

  • низькому рівні медичної культури населення;

  • недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.



При вивченні захворюваності за даними медичних оглядів, повнота інформації про захворюваність залежить від:

  • систематичного їх проведення;

  • участі лікарів необхідних спеціальностей;

  • достатнього діагностичного забезпечення;

  • контролю своєчасності та повноти оглядів.



Міжнародна статистична класифікація хвороб останнього Десятого перегляду (МКХ-10) була затверджена сорок третьою Асамблеєю ВООЗ 1 січня 1993 року. Згідно з рішенням Асамблеї документ має нову назву "Міжнародна статистична класифікація хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я"



Міжнародна класифікація хвороб Десятого перегляду (МКХ-10)



Крім 19-ти класів хвороб, до МКХ-10 включено два додаткові:

  • ХХ Зовнішні причини захворюваності та смертності

  • ХХІ Фактори, що впливають на стан здоров’я населення та звертання до закладів охорони здоров'я



Основними принципами побудови Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті є спільність етіології чи патогенезу захворювань або поєднання локально-етіологічного та локально-патогенетичного принципів.

  • Основними принципами побудови Міжнародної класифікації хвороб, травм і причин смерті є спільність етіології чи патогенезу захворювань або поєднання локально-етіологічного та локально-патогенетичного принципів.



Кожен клас хвороб розподіляється на групи, а групи на рубрики. Наприк­лад, IV клас хвороб ендокринної системи, розладів харчування та порушень обміну речовин має 6 груп:

  • Кожен клас хвороб розподіляється на групи, а групи на рубрики. Наприк­лад, IV клас хвороб ендокринної системи, розладів харчування та порушень обміну речовин має 6 груп:

  • • хвороби щитовидної залози;

  • • цукровий діабет;

  • • порушення інших ендокринних залоз;

  • • недостатність харчування;

  • • ожиріння та інші види надмірного харчування;

  • • порушення обміну речовин.

  • У свою чергу, наприклад, група хвороб щитовидної залози має 5

  • • синдром вродженої йодної недостатності;

  • • хвороби щитовидної залози, пов'язані з йодною недостатністю, та стани;

  • • гіпотиреоз;

  • • тиреотоксикоз (гіпертиреоз);

  • • тиреоідит;

  • • інші форми хвороб щитовидної залози.



При вивченні захворюваності за даними звертань за медичною допомогою розрізняють такі її види:

  • 1. Загальна захворюваність — облік всіх захворювань (гострих і них), які зареєстровані у населення певної території за певний період;

  • 2. Інфекційна захворюваність - спеціальний облік гострих захворювань, пов'язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів;

  • 3. Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання підтягає спеціальному обліку внаслідок їх епідеміологічного та соціального значення (злоякісні новоутворення, туберкульоз, венеричні, психічні захворювання тощо):

  • 4. Госпітальна чи "госпіталізована1" захворюваність дає можливість вивчити склад хворих, що лікувались у стаціонарі;

  • 5. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників і службовців виділяється внаслідок її соціального та економічного значення.



Основні джерела інформації та показники, що характеризують окремі види захворюваності



За одиницю спостереження при вивченні загальної захворюваності беруть випадок захворювання чи травми, з приводу якого пацієнт звернувся до лікувального закладу.

  • За одиницю спостереження при вивченні загальної захворюваності беруть випадок захворювання чи травми, з приводу якого пацієнт звернувся до лікувального закладу.

  • Джерелом інформації про загальну захворюваність є два документи: "Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" (ф.№ 025-2/о) та "Талон амбулаторного пацієнта" (ф. № 025-6/о, ф. 025-7/о).



Розрізняють такі основні показники загальної захворюваності:

  • первинна захворюваність (Іпсіdепсе) - рівень вперше зареєстрова­них захворювань за календарний рік на даній території; при цьому враховуються всі гострі та вперше встановлені протягом року хронічні захворювання:

  • загальна захворюваність, або поширеність захворювань (Рrеvаlепce) - рівень усіх зареєстрованих захворювань за календарний рік: гострих і хронічних (зареєстрованих при першому звертанні в поточному році, а виявле­них як в поточному, так і в попередні роки);

  • структура первинної та загальної захворюваності населення.









Первинна захворюваність окремих вікових груп (на 1000 відповідного населення)



Загальна захворюваність у окремих вікових групах (на 1000 відповідного населення)



Структура первинної захворюваності серед всього населення України (%)



Структура загальної захворюваності серед всього населення України (%)











На кожний випадок гострого захворювання заповнюється окремий "Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" з поз­начкою "+". У "Талоні амбулаторного пацієнта" при гострих захворюваннях поруч з назвою діагнозу позначається код „1". Таким чином, у однієї людини протягом року може бути зареєстровано кілька випадків гострих захворювань.

  • На кожний випадок гострого захворювання заповнюється окремий "Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" з поз­начкою "+". У "Талоні амбулаторного пацієнта" при гострих захворюваннях поруч з назвою діагнозу позначається код „1". Таким чином, у однієї людини протягом року може бути зареєстровано кілька випадків гострих захворювань.

  • Діагнози хронічних захворювань реєструються лише один раз протягом року. Якщо діагноз встановлено вперше в житті хворого - роблять позначку "+" у "Статистичному талоні для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів” або кодом "2" в "Талоні амбулаторного пацієнта." Якщо діагноз хронічного захворювання встановлено раніше, то при першому відвідуванні лікаря кожною наступного року в "Статистичному талоні для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" ставиться позначка "-" чи код 3 у "Талоні амбулаторного пацієнта".

  • Інформація згаданих вище облікових документів є основою для складання "Звіту про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу" (ф. № 12).



Інфекційна захворюваність

  • Обов'язковій реєстрації та обліку підлягають такі захворювання: черевний тиф, паратифи, інші інфекції, викликані сальмонельозами, бруцельоз, всі форми дизентерії та ряд інших. Перелік захворювань, який періодично змінюється, регламентує МОЗ України.

  • Особливий облік передбачено також для виявлених інфікованих і хворих на СНІД, що регламентується спеціальними інструктивно-методичними доку­ментами.



Одиницею спостереження при вивченні інфекційної захворюваності є кожний випадок захворювання чи підозра на нього. При виявленні їх заповнюється "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння" (ф. № 058/о), то є основним документом для вивчення епідемічної захворюваності.

  • Одиницею спостереження при вивченні інфекційної захворюваності є кожний випадок захворювання чи підозра на нього. При виявленні їх заповнюється "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння" (ф. № 058/о), то є основним документом для вивчення епідемічної захворюваності.



Екстрені повідомлення в лікувально-профілактичних закладах реєструються в журналі реєстрації інфекційних захворювань. При зміні діагнозу інфекційного захворювання лікувальний заклад, у якому це було зроблено, зобов'язаний за­повнити нове екстрене повідомлення на хворого та направити його до санітарно-епідеміологічної станції за місцем виявлення хвороби.

  • Екстрені повідомлення в лікувально-профілактичних закладах реєструються в журналі реєстрації інфекційних захворювань. При зміні діагнозу інфекційного захворювання лікувальний заклад, у якому це було зроблено, зобов'язаний за­повнити нове екстрене повідомлення на хворого та направити його до санітарно-епідеміологічної станції за місцем виявлення хвороби.

  • Всі екстрені повідомлення мають бути протягом 12 годин направлені до санітарно-епідеміологічної станції, котра забезпечує епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання за місцем його виявлення (незалежно від місця проживання хворого).



Для аналізу інфекційної захворюваності застосовуються такі показники:

  • частота виявлених захворювань (співвідношення їх числа до чисельності населення даної території; показники розраховуються на 100 тисяч населення);

  • сезонність (за основу беруться дані про число захворювань по місяцях. показники сезонних коливань - це співвідношення даних за місяць до середньо­річних);

  • частота госпіталізації та повнота охоплення нею (в першому вкладку — це відношення числа госпіталізованих до чисельності населення, в другому — до числа виявлених захворювань, у відсотках);

  • частота захворювань за віком, статтю, професією (співвідношення числа захворювань у відповідній групі до чисельності населення даної групи):

  • число виявлених бацилоносіїв на 1000 обстежених.



Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання

  • Спеціальному обліку підлягають деякі неепідемічні захворювання:

  • злоякісні новоутворення;

  • психічні хвороби;

  • венеричні хвороби;

  • активний туберкульоз;

  • важкі мікози.

  • Необхідність спеціального обліку вказаних захворювань обумовлена:

  • високим рівнем розповсюдження;

  • значною частотою смертності при деяких із них

  • епідеміологічною значимістю;

  • соціальною обумовленістю.



Для реєстрації неепідемічних захворювань існують два основних документи:

  • 1. Повідомлення про хворого, якому вперше в житті встановлено діагноз активного туберкульозу, венеричної хвороби, трихофітії, мікроспорії, фавусу, корости, трахоми, психічного захворювання (ф. № 089/о).

  • 2. Повідомлення про хворого, з уперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 089/о).



Одиницею спостереження при вивченні госпіталізованої захворюваності є кожний випадок госпіталізації хворого з приводу захворювання, а джерелом інформації — "Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару".

  • Одиницею спостереження при вивченні госпіталізованої захворюваності є кожний випадок госпіталізації хворого з приводу захворювання, а джерелом інформації — "Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару".



Захворюваність госпіталізованих хворих вивчається за такими показниками:

  • частота госпіталізації (відношення числа госпіталізованих з приводу певного захворювання чи всіх госпіталізованих у розрахунку на чисельність населення, що мешкає на даній території);

  • рівень госпіталізації за віком, статтю, місцем проживання (відношення числа госпіталізованих хворих даної групи в розрахунку на чисельність населення цієї групи);

  • структура госпіталізації (питома вага кожного захворювання серед загальної кількості госпіталізованих хворих; можливо розраховувати структуру госпіталізованих за віком, статтю, місцем проживання);

  • середня тривалість лікування (відношення числа ліжко-днів, провезе­них хворими в стаціонарі, до числа вибулих хворих): цей показник доцільно пов'язувати з віком хворих, діагнозами, результатами лікування та аналізувати окремо для виписаних зі стаціонару та померлих хворих.



Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

  • Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.

  • Обліковим документом для реєстрації кожного випадку тимчасової непраце­здатності працівника протягом року є листок непрацездатності.



Захворюваність працюючих із тимчасовою втратою працездатності аналізується за такими основними показниками:



Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності з при­воду лише хвороб становить 14,4 днів. Вона різна при різних захворю­ваннях.

  • Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності з при­воду лише хвороб становить 14,4 днів. Вона різна при різних захворю­ваннях.

  • Найбільш висока середня тривалість реєструється при новоутвореннях (38,9 днів), переважно злоякісних (55,1 днів); інфекційних та паразитарних захворюваннях (36,6 днів), зокрема при туберкульозі - 93,5 днів.



Облік захворюваності з тимчасовою непрацездатністю дозволяє одержати додаткову інформацію про:

  • Облік захворюваності з тимчасовою непрацездатністю дозволяє одержати додаткову інформацію про:

  • тих, хто часто та тривало хворів протягом року;

  • питому вагу осіб, які хворіли протягом року;

  • питому вагу працюючих, які не хворіли протягом календарного року (індекс здоров'я).

  • При відборі групи тих, що часто та тривало хворіють, використовують такі критерії:

  • етіологічний фактор;

  • число випадків втрати працездатності;

  • число днів втрати працездатності.

  • Група осіб, що часто хворіли, визначається при наявності:

  • 4-х і більше випадків етіологічно пов'язаних захворювань за поточний рік,

  • 6-ти та більше випадків етіологічно не пов'язаних захворювань за поточний рік.

  • До групи осіб, що тривало хворіли, відносять таких, що протягом поточ­ного року:

  • мали лікарняні листки тривалістю більше 40 днів у зв'язку з етіологічно пов'язаними захворюваннями;

  • 60 днів і більше в зв'язку з етіологічно не пов'язаними захворюваннями.



На підставі даних реєстрації складається "Звіт про причини тимчасової непрацездатності" (ф. № 23-ТН). Він містить дані про число випадків і календарних днів непрацездатності щодо найбільш поширених захворювань. у зв'язку з доглядом за хворим, із відпусткою при вагітності та пологах, санаторно-курортним лікуванням тощо.

  • На підставі даних реєстрації складається "Звіт про причини тимчасової непрацездатності" (ф. № 23-ТН). Він містить дані про число випадків і календарних днів непрацездатності щодо найбільш поширених захворювань. у зв'язку з доглядом за хворим, із відпусткою при вагітності та пологах, санаторно-курортним лікуванням тощо.

  • Звіт складається медико-санітарними частинами, лікарськими пунктами охорони здоров'я, дільничними лікарнями, поліклініками та амбулаторіями, міськими та центральними районними лікарнями, іншими лікувально-профілактичними закладами системи МОЗ України незалежно від відомчої підпорядкованості.



Динаміка первинної захворюваності в загальній поширеності в залежності від віку

  • Діти (0-14 р.) – 80 %.

  • Працездатний вік – 51 %.

  • Непрацездатний вік – 24 %



Найбільш поширені захворювання у чоловіків та жінок



Сучасний стан здоров'я населення України, який досить суттєво відтворюють показники захворюваності, характеризується такими основними тенденціями:

  • Зростає поширеність та первинна захворюваність за більшістю класів хвороб.

  • Зростає частота переходу гострих захворювань у хронічні.

  • Домінуюче місце в структурі посідають хронічні неінфекційні захворювання» передусім хвороби органів дихання, системи кровообігу, органів травлення,

  • Підвищується частота вроджених вад і спадкових захворювань.

  • Значно збільшується інфекційна захворюваність, і в першу чергу туберкульоз, кишкові інфекції, дифтерія, вірусний гепатит.

  • Зростає поширеність соціально обумовлених хвороб, насамперед венеричних, СНІДу, туберкульозу.

  • Відбувається диференціація рівнів захворюваності в основних соціальних групах, зокрема підвищення захворюваності серед малозабезпечених верств населення.



Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка