Закон України " Про охорону праці "



Сторінка19/25
Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   25

Так, наприклад, з понад 1200 загиблих під час Улу-Телякської катастрофи внаслідок горіння полімерних покрить всередині вагонів двох пасажирських поїздів більш, як кожний третій (36%!) загинуві від токсичного набряку легень, а саме від дії фосгену.

  • Цей же досвід вказує на необхідність врахування, що пожежа в установах охорони здоров’я практично завжди, а саме: при перекиданні вогню на складські приміщення, супроводжується вивільненнями інших речовин, як правило, токсичних, отруйних, легкозаймистих. З одного боку, це може стати посиленням пожежі, наприклад, при загорянні резервуарів із спиртом, ацетоном, толуолом, бензолом, іншими органічними розчинниками, паливними і мастильними матеріалами, а з іншого, наприклад, при горінні складів аптек, лабораторій та ін. – стати джерелом появи ще більш токсичних речовин з наслідками, які нерідко



  • важко передбачити. Такі аварії можуть стати вогнищем надзвичайних ситуацій для великих міст і цілих регіонів.

    • важко передбачити. Такі аварії можуть стати вогнищем надзвичайних ситуацій для великих міст і цілих регіонів.



    Тема лекції Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті, на виробництві



    З року в рік кількість надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу у світі неухильно збільшується. При цьому гинуть люди, сім’ї втрачають своїх близьких, залишаються без даху над головою, економіка країн зазнає значних матеріальних збитків. Люди потребують термінової медичної допомоги, яку держава власними силами часто-густо не у змозі надати. Виходячи з цього і враховуючи несприятливі тенденції, пов’язані зі значними темпами зростання науково-технічного прогресу у цілому світі, постало питання планетарного масштабу: розробити й впровадити у життя систему гарантованого життєзабезпечення людини.

    • З року в рік кількість надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу у світі неухильно збільшується. При цьому гинуть люди, сім’ї втрачають своїх близьких, залишаються без даху над головою, економіка країн зазнає значних матеріальних збитків. Люди потребують термінової медичної допомоги, яку держава власними силами часто-густо не у змозі надати. Виходячи з цього і враховуючи несприятливі тенденції, пов’язані зі значними темпами зростання науково-технічного прогресу у цілому світі, постало питання планетарного масштабу: розробити й впровадити у життя систему гарантованого життєзабезпечення людини.

    • Безпека життєдіяльності (БЖД) – це нова науково-практична дисципліна про шляхи формування системи комфортної та безпечної взаємодії людини з довкіллям. Головне завдання цієї науки полягає у розробці методів виявлення, ідентифікації та прогнозування шкідливих факторів довкілля, а також вивчення їх несприятливого впливу на людину, біосферу та довкілля у самому широкому розумінні цього слова. Цілком зрозумілим є те, що в межах цієї науки розробляються заходи і способи захисту людей і об’єктів народного господарства в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та під час війни.

    • БЖД як наука грунтується на знаннях інженерної психології, фізіології людини, охорони праці, екології, цивільної оборони. БЖД вимагає світоглядно-професійного підходу до вирішення зазначених вище завдань. Цілком зрозумілими стають такі завдання перед курсом БЖД, як:

    • усвідомлення пріоритетної цінності людини над усіма іншими цінностями,

    • ідентифікація небезпечних і шкідливих чинників довкілля та створення безпечних умов життєдіяльності людей у державі;

    • проектування нової техніки і технологій відповідно до сучасних вимог екології та безпеки їх експлуатації з урахуванням стійкості функціонування об’єктів народного господарства та технічних систем;

    • Системний устрій людського суспільства на землі, фундаментальний характер і тенденції науково-технічного прогресу в цілому світі – усе це призвело і продовжує призводити до появи раніше невідомих проблем.

    • Перш за все – це надзвичайно інтенсивне зростання ступеня ризику травматизму та загибелі людей при взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, у побуті. За даними ВОЗ смертність від нещасних випадків у наш час посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Наприклад, в Англії у 1946 році смертність від інфекційних захворювань у 2 рази перевищувала смертність від нещасних випадків. У 1961 році ситуація була протилежною: загибель від нещасних випадків у 3 рази перевищила загибель людей від інфекційних захворювань.

    • У США щороку біля 2 млн. чоловік потребують допомоги від опіків. У 1990 році в СРСР від аварій, пожеж, нещасних випадків на виробництві загинуло 326 тис. осіб, 30 тис. стали інвалідами, 20 млн. отримали травми. В україні в 1994 році лише у побутових умовах загинуло 72,5 тис. осіб, у 1993 році число загиблих становило 66 тис. Щорічний приріст кількості загиблих в Україні становить 10%.

    • Світова статистика свідчить, що причиною більшості (60%-80%) нещасних випадків є невміння потерпілими передбачати, розпізнавати небезпеку, а також



    невміння оцінювати ступінь ризику і узгоджувати його зі своїми потенційними можливостями.

    • невміння оцінювати ступінь ризику і узгоджувати його зі своїми потенційними можливостями.

    • Другим важливим моментом є зростання числа випадків технологічних катастроф, зумовлене зниженням реальної надійності пристроїв, зроблених людиною, а також помилками персоналу під час їх експлуатації. Ця закономірність достатньо чітко була передбачена ще на зорі формування і розвитку кібернетики, проте реальних важелів захисту не створено і на даний час. В результаті, з’явився цілком обгрунтований страх втратити контроль над технікою. Приклади: катастрофа на Чорнобильській АЕС, загибель теплохода “Адмірал Нахімов”, вибухи на залізниці в Арзамасі та Свердловську, катастрофу на перегоні Челябінськ-Уфа - в Улу-Телякську, прорив дамби відстійника на Стебниківському калійному комбінаті з викидом залишкових продуктів у вигляді отруйних солей у басейн Дністра.

    1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   25


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка