Закон України " Про охорону праці "



Сторінка20/25
Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Відбулися суттєві зміни у ставленні людини до ризику. Люди стали забувати про небезпеку для життя та здоров’я, усе почастішали приклади звикання до порушень правил техніки безпеки як на виробництві, так і в побуті.

  • Сучасне виробництво потребує зміни поглядів на рольі місце людини у житті на Землі. Комп’ютеризація і роботизація виробництва, використання нових матеріалів і технологій суттєво змінюють характер виробничої діяльності людини. Ліквідується примітивна праця, зростає потреба ц творчій висококваліфікованій праці. Проте саме це підвищує вимоги до відповідальності людей за функціонування технічних пристроїв, значно збільшує плату за помилку людини, припущену через обмежені здібності, знання чи недбальство. У даний час від технічно грамотної експлуатації, своєчасно прийнятого правильного рішення залежить безпека, здоров’я та життя великої кількості людей, стан довкілля.

  • Далі, істотне збільшення антропогенного навантаження на довкілля досягло граничної межі, що викликає загрозу існуванню людини як виду. Безглузде виробництво зброї, зростання кількості атомних електростанцій, великий економічний потенціал, урбанізація, гіпертрофований розвиток автотранспорту, хімічних та шкідливих виробництв суттєво змінили якість води, повітря, довкілля у цілому, зробили життя людини значно небезпечнішим. Невипадково зросла й кількість стихійних лих, що також слід поставити у зв’язок з діяльністю людини. Так, тільки з 1960 по 1990 рік кількість стихійних лих на Землі зросла у 2 рази і продовжує зростати.

  • На даний час вже не викликає сумнівів, що досягнення потенційної ефективності технічних систем неможливе з багатьох причин: неузгодженість рівня розвитку та підготовки людини з особливостями техніки; неузгодженість можливостей людини з параметрами обладнання, що особливо проявляється за умов дефіциту часу, інформації та дії зовнішніх факторів; низький рівень відповідальності людей за результати своїх дій; відсутність особистої зацікавленості у досягненні найвищих результатів.

  • Саме врахування зазначених вище особливостей життя людини у сучасному світі обгрунтовує необхідність вирішення проблеми безпеки життєдіяльності з системних виважених позицій. У широкому плані метою системи досягнення безпеки має бути мінімізація витрат на попередження небезпечних подій, ліквідацію їх наслідків. Оціночними показникам ефективності системи життєзабезпечення є вірогідність невиникнення небезпечних подій і математичне очікування витрат на попередження подій та ліквідацію їх наслідків. З цих позицій безпека життєдіяльності розглядається як властивість системи ”людина- машига- довкілля” (СЛМД) зберігати при функціонуванні такий стан, який виключає з деякою імовірністю виникнення збитків, пов’язаних з небезпечними



  • подіями. Саме тому науковий зміст дисципліни складає теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини у системі СЛМД.

    • подіями. Саме тому науковий зміст дисципліни складає теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини у системі СЛМД.

    • Дуже важливим у розробці БЖД є проведення системного аналізу факторів безпеки праці.



    Тема лекції Причини виникнення та захист населення під час надзвичайних ситуацій.



    І. Надзвичайні ситуації у мирний час можуть виникати внаслідок виробничих аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій, або факторів воєнно-політичного характеру.

    • І. Надзвичайні ситуації у мирний час можуть виникати внаслідок виробничих аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій, або факторів воєнно-політичного характеру.

    • Виробнича аварія – раптова зупинка роботи чи порушення процесу виробництва на промпідприємстві, транспорту та ін. ОНГ, що може призвести до пошкодження чи знищення матеріальних цінностей.

    • Катастрофа – раптова дія, подія, що спричинила трагічні наслідки. Катастрофа супроводжується руйнуванням будинків, різних споруд, знищенням матеріальних цінностей і загибеллю людей.

    • Аварії і катастрофи можуть бути на залізниці, повітряному чи водному транспорті , а також в результаті обвалу при будівництві і монтажі споруд та конструкцій різних об´єктів. Розрізняють такі основні ричини виробничих аварій і катастроф:

    • порушення технологічної дисципліни,

    • невиконання правил техніки безпеки,

    • дефекти, допущені при проектуванні і будівництві,

    • порушення технології виробництва і правил експлуатації,

    • стихійні лиха.

    • За своїм характером виробничі аварії можуть бути досить різноманітними. Перш за все, вирізняються НС мирного і воєнного часу. До найтиповіших чинників ураження людей відносять:

    • вибухи, що призводять до руйнування будівель, споруд і гибелі людей,

    • інтенсивні пожежі,

    • ураження людей електричним струмом,

    • ураження людей отруйними речовинами і газами,

    • при аваріях на АЕС – радіоактивне зараження місцевості, пожежа.

    • Характеристика уражень сильно-діючими токсичними речовинами.

    • СДТР в певних концентраціях поражають людей, які не мають спеціальних засобів захисту. До об´єктів, що виробляють, використовують або зберігають СДТР, відносять підприємства хімічної, нафтопереробної та інші підприємства, які використовують холодильні установки (аміак), харчової, м’ясо-молочної промисловості, холодильники і продбази, водопровідні і очисні споруди /хлор/, склади і бази з запасами отрутохімікатів або інших речовин для дезінсекції та дератизації. В мирний час СДТР може попасти в атмосферу, внаслідок аварії, стихійного лиха (пожежі, землетруси). При цьому утворюються зони хімічного ураження. Маючи високий рівень леткості, СДТР викликають смерть або гостре отруєння людей.

    • До числа таких СДТР відносяться: аміак, хлор, фосген, синильна кислота, сірчаний ангідрид, хлорпікрин тощо. За токсичними проявами СДТР в основному поділяються на речовини загальноотруйної та задушливої дії.

    1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка