Закон України " Про охорону праці "



Сторінка25/25
Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Захист від біологічних засобів зараження передбачає:

  • - своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його видів і масштабів;

  • - комплекс адміністратвно-господарських, режимно-обстежувальних і

  • спеціальних заходів.

  • В ході виконання засобів захисту від біологічних засобів ураження використовуються колективні та індивідуальні засоби захисту, запроваджуєтья режим карантину або обсервації, проводиться знешкодження вогнища ураження та екстренна профілактика. На об’єктах народного господарства, в установах охорони здоров’я та у побуті населення дотримується протиепідеміічного режиму.

  • Заходи медичного захисту повинні проводитись постійно, а відносно виникнення надзвичайних ситуацій поділяються на періоди:

  • І період - підготовка до можливого виникнення НС.

  • ІІ період - під час НС.

  • ІІІ період - при ліквідації наслідків НС.

  • Заходи 1 періоду (підготовчі).

  • Забезпечення засобами медичного захисту і надання медичної допомоги.

  • Навчання населення та медперсоналу діям під час НС.

  • Постійне підтримання їх у готовності до роботи в НС.

  • Заходи 11 періоду (під час НС)

  • Видача населенню засобів захисту .

  • Виділення сил і засобів для участі у ліквідації наслідків ураження.

  • Посилення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів:

  • -контроль дотримання правил особистої гігієни,



  • -контроль за організацією харчування,

    • -контроль за організацією харчування,

    • -контроль за водопостачанням,

    • -контроль за розміщенням населення в захисних спорудах, за перебуванням людей після проведення евакуації,

    • -активне виявлення та ізоляціяінфекційних хворих,

    • -проведення бактеріологічної розвідки.

    • Надання невідкладної медчної допомоги ураженим.

    • Заходи ІІІ періоду (ліквідації наслідків НС).

    • Участь в евакозаходах

    • Надання всіх видів медичної допомоги.

    • Контроль рівня зараженості поверхні тіла, одягу РР і ОР, якість проведення часткової або повної спеціальної обробки.

    • Участь у радіаційній, хімічній та бактеріологічній розвідці.

    • Проведення ізоляційно-обмежувальнх заходів.

    • Профілактика вторинних уражень.

    • Контроль якості води і продовольства.

    • Класифікація засобів медичного захисту за призначенням:

    • Профілактичні.

    • Індикаційні.

    • Діагностичні.

    • Лікувальні.

    • Знешкоджуючі та знезаражуючі біо- і хімпрепарати.

    • Медико-технічні прилади і рухомі медичні засоби (інструменти, прилади, апарати, лабораторії, устаткування).

    • Класифікація засобів медичного захисту за характером дії уражаючих факторів:

    • Протирадіаційної дії.

    • Протихімічної дії.

    • Протибактеріальної дії.

    • Класифікація засобів медичного захисту за способом використання:

    • Індивідуальні (забезпечення кожної людини).

    • Колективні (для забезпечення медпрацівників та медичних закладів).

    • Індивідуальні засоби протирадіаційного призначення

    • А1 - 2:

    • -цистамін - 6 таблеток у 2 рожевих восьмигранних пеналах (по 6 табл.,одноразово) і радіопротектор швидкої дії;

    • -етаперазин - 5 табл. у синьому пакеті з циліндричнм ребристим корпусом (по 1 табл. при появі нудоти);

    • -йодид калію - 10 табл. (по 1 табл. в день);

    • радіопротектори пролонгованої замісної дії,

    • -сульфадиметоксин - 15 табл. 7 табл. одноразово, по 4 табл. в наступні 2 дні і антибактеріальній засіб при проявах шлунково-кшкових розладів.

    • Дозиметри:

    • -ДП - 22 В; ДП – 24 - містять індивідуальні дозиметри ДКП-50А (діапазон 2-50 рад),



    -хімічний дозиметр ДП-70 ; ДП-70 МП.

    • -хімічний дозиметр ДП-70 ; ДП-70 МП.

    • Індивідуальні засоби протихімічної дії

    • ІПП - 8.

    • ДПС - дегазуючий пакет селікагелевий.

    • АІ-2 препарат тарен 8 табл. (пенал жовтого кольору) по 2 табл. при можливому ураженні або при перших ознаках.

    • А1 афін і будаксим в шприц-тюбиках.

    • Інші індивідуальні засоби медичного захисту

    • ПП1 - перев”язувальний пакет індивідуальній.

    • Таблетки пантоциду.

    • Групові засоби медичного захисту.

    • Групові (колективні) засоби медичного захисту призначені для забезпечення медперсоналу та медичних закладів. Це багаточисленні засоби для лікування уражень РР, ОР, БЗ в військово-медичних комплектах (В-3, УТ,ФОВ, ЛУЧ,СО) протигази з шоломом - для поранених в голову (ШП), засоби купіровання та лікування психічних розладів, засоби спеціальної обробки та індикації ОР, дозиметричні прилади.

    • Військово-медичні комплекти

    • ФОВ - призначений для надання кваліфікованої і спеціалізованої мед.допомоги 200 ураженим при отруєнні ФОР, психохімічними речовинами, ціанідами як при первинному поступленні із вогнища, так і при проведенні антидотної терапії.

    • СО - (санітарна обробка), призначений для проведення повної санітарної обробки 500 уражених і хворих.

    • ЛУЧ - (лікарські засоби для лікування уражених іонізуючим випромінюванням), розрахований для надання першої лікарської допомоги 200 ураженим іонізуючим випромінюванням.

    • В-3 (спеціальна допомога) - для надання першої лікарської допомоги 200 пораненим ураженим іонізуючим випромінюванням і отруйними речовинами.

    • УТ - укладка токсикологічна.

    • Характеристика медичних засобів захисту

    • Медичні засоби групового захисту-медичні препарати, матеріали спеціалі засоби, які призначені для використання в надзвичайних ситуаціяхз метою попередження чи зниження ефекту дії уражуючих факторів і профілактики ускладнень.

    • До медичних засобів захисту відносяться : радіозахистні, знеболюючі і протибактерійні препарати, медичні рецепти від ОР (СДОР) і перев‘язочні засоби:

    • До радіозахисних препаратів належать:

    • -радіопротектори,

    • -комплексони,

    • -адаптогени,

    • -адсорбенти,

    • -антигеморагічні засоби і стимулятори кровотворення,

    • -стимулятори центральної нервової системи.

    • 1.Радіопротектори- профілактичні, лікарські засоби, які знижують ступінь променевого ураження. Вони являють собою одну речовину чи комбінацію



    декількох лікарських препаратів. У деяких радіопротекторів ступінь ефективності (фактор зменшення дози) дорівнює 1,2-2.

    • декількох лікарських препаратів. У деяких радіопротекторів ступінь ефективності (фактор зменшення дози) дорівнює 1,2-2.

    • 2.Комплексони-препарати, які прискорюють виведення радіоактивних речовин із організму (ЕДТА, гетацин-кальцій, унітіол).

    • В ролі комплексонів засосовують солі органічних кислот (лимонної, молочної, оцтової), а також унітіол, який прискорює виведення із організму радіоактивних ізотопів урану, полонію.

    • 3.Адаптогени -препарати, які підвищують загальний опір організму до різних несприятливих факторів, в тому числі і до радіацій. До них відносяться: елеутерококк, женьшень, китайський лимонник, дібазол.

    • 4.Адсорбенти- речовини, які здатні захоплювати на свою поверхню радіоактивні і ін. шкідливі речовини і разом з ними вони виводяться із організму. В якості адсорбентів можуть застосовуватись активоване вугілля, адсобар, акоцин та ін.

    • 5.Антигеморагічні засоби і стимулятори кровотворення застосовуються тільки при наданні лікарської допомоги і лікуванні в стаціонарах. До антигеморагічних засобів відносяться желатина, серотонін, які застосовуються у вигляді розчинів.

    • Стимуляторами кровотворення є лейкоцетин, лейкоген, пентоксил, які випускаються в таблетках.

    • 6.Стимулятори центральної нервової системи застосовуються для надання лікарської допомоги і лікування уражених. До них відносяться : індопан в таблетках по 0,005-0,1 г і белигрид у вигляді 5% розчину для внутрішньовенного введення.

    • Захист від бактеріальних (біологічних) засобів ураження складається із двох напрямків: загальної екстренної (антибіотикопрофілактика) і спеціальної екстренної профілактики інфекційних захворювань.

    • Спеціальна екстренна профілактика передбачає імунізацію населення (проведення щеплень) бактерійними препаратами (вакцини, анатоксини), використання препаратів, які мають етіотропну дію на збудника певної виявленої інфекції.

    • При неможливості завчасної імунізації населення і не встановленому виді збудника проводиться загальна екстренна профілактика антибіотиками широкого спекту дії оральним шляхом введення (тетрациклін, доксициклін, рифампіцилін, сульфатон).При переході від загальної екстренної профілактики до спеціальної повинна зберігатись послідовність в строках призначення і дозах препаратів.

    • Антибіотики широкого спекту дії можуть з успіхом застосуватись і для профілактики розвитку раневої інфекції при великих опіках, пораненнях м‘яких тканин з метою вимушеного відкладання проведення необхідних хірургічних втручань. Для боротьби з раневою інфекцією, також широко використовуються асептичні пов‘язки.

    • Медичні засоби захисту від ОР, СДОР представлені антидотами (протиотрутами) - препаратами які - є фізіологічними антогоністами отрут. По механізму і вибірковій дії, антидоти бувають детоксикаційної і функціональної дії, специфічні і неспецифічні. До останніх, зокрема, відносяться адсорбенти.

    • В даний час не існує антидотів від всіх ОР і СДОР, а тим більше універсальних. Антидоти випускаються для парентирального і перорального застосування. До них відносяться: афін, атропін, будаксім, тарен-проти ФОР і ФОЗ, амілнітрит (пропілнітрей), антиціан, хромосмон, тіосульфат натрія-антидоти синильної



    кислоти та ін. цианистих з‘єднань, унітіол- антидот люїзиду і мишьяко-вмісних СДОР.

    • кислоти та ін. цианистих з‘єднань, унітіол- антидот люїзиду і мишьяко-вмісних СДОР.

    • Для спеціальної обробки при попаданні ОР (СДОР) на одягу і шкірі покриви використовуються хімічні рецептури, які їх нейтралізують. Ефективність вказаних заходів залежить від строків початку їх проведення після ураження.

    • ­­­­

    • Шолом для поранених в голову (ШП)

    • ШР призначений для захисту органів дихання, очей і обличчя поранених у голову від дії отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

    • Спеціальну лицеву частину (шолом для поранених в голову) використовують для захисту поранених безпосередньо на місці ураження та на шляхаха евакуації, тоді коли застосування звичайних масок протигазу неможливе внаслідок накладеної пов”язки.

    • Шолом для поранених в голову являє собою гумовий мішок у вигляді капішону. В нього вмонтовані окуляри , дихальні клапани, обтічники та з‘єднувальна трубка. На бокових поверхнях шолома є три пари тасьми, після зав”язування яких зменшується величина шкідливого простору. Лінія герметизації шолома розміщена на шиї. В ШП для цієї мети служить обтуратор, який має комірець з металічним гачком і петлею по краях.

    • Одягання шолома на поранених в голову складається з двох етапів: перший і найбільше важливий - одягання і створення первинної герметизац.ї; другий - правильне розміщення шолому на голові та остаточне закріплення його.

    • Шолом ШП може бути одягнутий таким чином, що первинна герметизація буде створена протягом 10-30 сек. Це залежить від типу пов”язки на голові та від умов обстановки. Загальна тривалість одягання шолома ШП разом з завершальним фіксуванням його на голові, не повинна перевищувати 40-60 сек.

    • При користуванні шоломом в бойових умовах, його з”єднують гофрованою трубкою з коробкою загальновійськового протигазу, який є в ураженого. Перед одяганням шолома на голову, перевіряють чи немає під пов”язкою виступаючих назовні гострих країв шин; при наявності їх закривають ватою чи бинтом, чим попереджують розрив шолому. Потім розстібають в ураженого комір шинел., розстібають і підгортають всередину комірець верхнього одягу і бинти.Шолом беруть за внутрішню поверхню обтуратора обома руками, великі і вказівні пальці розміщують під гачками і петлею, збирають в складки краї шолома; розтягуючи вхідний отвір швидко одягають шолом на голову пораненого . Щоб запобігти додатковому травмуванню при одяганні шолома на поранених в голову, його одягають під підборіддя і потім натягують на голову. При щелепнолицевих пораненнях шолом натягується ззаду через потилицю.

    • Одразу після одягання шолому створюють герметизацію., застебнувши гачок-застібку на комірці обтуратора, попередньо виложеному на основі клиновидного клапану, розпрямленого на дві симетричні складки. Потім підтягують передню частину шолома до обличчя і встановлюють окулярні скельця перед очима. Розпрямляють шолом, розгладжуючи його долонями спереду назад так, щоб він щільніше облягав поверхню голови, після чого стягують задні краї головної частини шолома і зав”язують спочатку середні стрічки, потім верхні і нижні. Ще раз перевіряють правильність розміщення комірця обтуратора на шиї пораненого і у випадку наявності під ним дрібних складок, обережно розпрямляють їх. Звисаючі краї обтуратора закладають за комір білизни, верхнього одягу чи обмундирування, якщо є можливість, то комір потрібно застебнути.

    • Одягнувши на пораненого шолом, оглядають через окуляри шолома очі і обличчя пораненого і кладуть його в положення, яке виключає тиск на рану і травмування



    її. При виявленні пульсації в окремих ділянках шолома, необхідно накласти на неї ватно-марлеву пов”язку і забинтувати.

    • її. При виявленні пульсації в окремих ділянках шолома, необхідно накласти на неї ватно-марлеву пов”язку і забинтувати.

    • Поранений в голову, на якого одягутий ШП, потребує систематичного нагляду. Необхідно слідкувати за кольором шкіри обличчя і станом зіниць, контролювати частоту пульсу і дихання. При появі блювоти і забрудненні дихальних калапанів блювотними масами шолом заміняють. У випадку незначної їх кількості

    • приймають міри для запобігання забруднення клапанів - зміщують шолом в інший бік або змінюють положення пораненого.

    • В незараженій зоні шолом знімають у зворотньому порядку: від”єднують гофровану трубку від коробки протигазу, розв”язують тканинні стрічки, розстебають гачок-застібку та комірець обтуратора і, розправивши краї клиновидного клапану, підводять під обтуратор, розтягуючи його і обережно знімають шолом з голови.

    • Для повторного використання його промивають водою з милом, обтирають тампонами, змоченими 2% розчином хлораміну або етиловим спиртом і висушують. При зараженні шолома крапельно-рідинними отруйними речовинами, він п.длягає дегазації кип”ятінням в 2% розчині кальцинованої соди на протязі 2 годин. Після такої дегазації у шоломів знижуються експлуатаційні якості, особливо в місцях попадання крапель ОР. Тому після дегазації і провітрювання,їх перевіряють на міцність, розтягуючи і передивляючись на світло, а в необхідних випадках проводять потрібний ремонт. Зберігати шолом для поранениях в голову треба у чистому і сухому місці.

    • Засоби купіровання та лікування психічних розладів.

    • При психомоторному збудженні:

    • -аміназин 2-4 мл 2,5% розчину

    • -седуксен 2-6 мл 0,5% розчину.

    • При пароксизмальній дискінезії:

    • -кофеїн-бензоат натрію 1-2 мл 10% розчину.

    • При психомоторній загальмованості (ступор)

    • - кальцію хлорид 10-30 мл 10% розчину,

    • - тизерцин, галоперидол, седуксен.

    • Засоби спеціальної обробки та індикації отруйних речовин.

    • Індексація ОР - прилади ВПХР, ПХР-МВ, МПХР, МПХЛ.

    • Спеціальна обробка.

    • -комплекс В-5 (дезінфекційний комплект) - для дезинфекції дезактивації і дегазації медичного майна,

    • -дезінфекційно-душова установка ДДА-66 (на автомобілі), для обробки населення, дезинфекції та дезинсекції одягу (І-ДК, ДК-4),

    • -комплекти для спеціальної обробки різних об‘єктів.

    • Дозиметричні прилади

    • Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-! - 10 шт., призначений для вимірювання індивідуальних доз гамма-опромінення. Діапазон від 20 до 500 рад.

    • Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-11 - 500 шт., призначений на вимірювання індивідуальних доз гамма і нейтронного опромінення. Діапазон від 10 до 500 рад.



    Заходи, що проводяться працівниками медичних установ і закладів, при виникненні надзвичайних ситуацій.

    • Заходи, що проводяться працівниками медичних установ і закладів, при виникненні надзвичайних ситуацій.

    • Оповіщення працівників та хворих.

    • Радіаційна, хімічна та бактеріологічна розвідка.

    • Розгортання пунктів для надання невідкладної медчної допомоги в осередку ураження та на маршрутах евакуації.

    • Використання інженерних споруд, захисних особливостей місцевості при розгортанні медичних пунктів та лікувальних закладів.

    • Використання індивідуальних засобів захисту хворих та уражених - шолом для поранених в голову (ШП).

    • Контроль за рівнем радіоактивного опромінення поранених, хворих та медперсоналу.

    • Ліквідація наслідків ураження при НС (спеціальна обробка, інженерні та протипожежні заходи).

    • Інструкція для медперсоналу щодо захисту поранених і хворих, які

    • перебувають на стаціонарному лікуванні.

    • Підготовчий період.

    • Оснащення ПРУ та герметизованих сховищ для поранених і хворих.

    • Оснащення приміщень, які є, в протирадіаційному і протихімічному відношенні.

    • Забезпечення поранених і хворих засобами індивідуального медичного захисту, спеціальної обробки і надання медичної допомоги.

    • Розподіл поранених і хворих на групи щодо використання протигазу (з виділенням групи осіб, що мають протипокази для направлення їх в укриття і сховища).

    • Підготовка медичного персоналу до надання медичної допомоги потерпілим.

    • При загрозі зараження РР і ОР.

    • Повідомити про загрозу зараження.

    • Прискорити надання допомоги поранениям (хворим) і евакуація їх до початку зараження території РР і ОР.

    • Підготовка нетранспортабельних і осіб з протипоказами щодо використання протигазу для розміщення їх в сховищах.

    • Приведення індивідуальних засобів захисту поранених (хворих) в положення “напоготові”.

    • Припинення приготування їжі, захист продуктів і води від зараження РР і ОР.



    За сигнали оповіщення про радіаційне або хімічне зараження.

    • За сигнали оповіщення про радіаційне або хімічне зараження.

    • Всім пораненим і хворим одягнути протигази (респіратори), пораненим в голову - ШП, а важкопоранених і хворих направити в укриття.

    • Зовні від сховищ припинити маніпуляції, які можуть призвести до проникнення ОР і РР в організм.

    • При необхідностиі - організувати часткову санітарну обробку.

    • Організувати застосування пораненими і хворими профілактичних засобів (радіопротектори, антидоти).

    • Заборонити вживання води та їжї.

    • Ліквідація наслідків аварії з розповсюдженням радіоактивних або

    • хімічних речовин.

    • При попаданні в зону радіаційної аварії:

    • в момент аварії пораненим, хворим і медичному персоналу прийняти міри особистого захисту (в порядку взаємодопомоги) в укриттях чи сховищах;

    • Проводити рятівні роботи силами організованої рятувальної команди, медперсоналом, легкопораненими;

    • Надати першу медичну допомогу потерпілим. Підготувати їх до евакуації;

    • Оцінити радіаційну обстановку, провести часткову спеціальну обробку, організувати евакуацію поранених і хворих. А при необхідності - всього лікувального закладу;

    • Проводити повну спеціальну обробку.

    • 11. При попаданні в зону хімічного зараження:

    • 1) негайно застосувати засоби індивідуального захисту; 2) часткова спеціальна обробка; 3) проведення заходів 1-ої медичної допомоги і евакуація із осередку заражених ОР, поранених і хворих; 4) оцінка хімічної обстановки; 5) при необхідності - евакуація лікувального закладу за межі зараженої зони, проведення повної спеціальної обробки.

    • Серед хворих і поранених, які перебувають в лікувальних закладах

    • виділяють такі групи:

    • І група - здатні використовувати фільтруючі протигази (типу ПГ-7) - 25%.

    • ІІ група - здатні використовувати протигази, але потребують в допомозі посторонніх при одяганні його - 15%.

    • ІІІ група - потребують одягання шолому для поранених в голову (ШП) - 10%.

    • ІУ група - потребують направлення в сховище, так як згідно важкості ураження не можуть використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання - 50%.


    1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка