Закон визначає, що тимчасово окупованою територією України є: територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя



Дата конвертації22.12.2016
Розмір445 b.


Викладач:

  • Викладач:

  • кандидат географічних наук, доцент

  • Вірченко Павло Анатолійович


Закон визначає, що тимчасово окупованою територією України є: територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

  • Закон визначає, що тимчасово окупованою територією України є: територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

  • Згідно з законом, тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.



17 березня 2015 року Верховна Рада також визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони Донецької та Луганської областей (Постанова Верховної Ради України № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»).

  • 17 березня 2015 року Верховна Рада також визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони Донецької та Луганської областей (Постанова Верховної Ради України № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»).











Економічна і соціальна географія вивчає територіальну організацію суспільства та його складових частин – населення та економічної, соціальної, політичної сфер.

  • Економічна і соціальна географія вивчає територіальну організацію суспільства та його складових частин – населення та економічної, соціальної, політичної сфер.

  • Цю географічну науку називають ще суспільною географією, що найбільш повно відображає її зміст.

  • Суспільна географія, як і фізична, досліджує свій об’єкт на різних територіальних рівнях – загальносвітовому (глобальному), регіональному, державному. А тому існує економічна і соціальна географія світу, Євразії, Європи, України.



ЕСГУ вивчає геопросторову організацію ойкумени, заселеної частки земної поверхні і перетвореної внаслідок господарської діяльності

  • ЕСГУ вивчає геопросторову організацію ойкумени, заселеної частки земної поверхні і перетвореної внаслідок господарської діяльності

  • ЕСГУ України вивчає геопросторову організацію ойкумени в межах держави в тісному зв’язку з процесами, що відбуваються в ній в глобальному масштабі.



Економічна та соціальна географія України

  • Економічна та соціальна географія України

  • наука, що займається розробленням наукових засад територіальної організації суспільства.

  • Це передбачає глибоке вивчення процесу взаємодії суспільства з природою, розміщення виробництва, розселення населення, організації території з урахуванням природних, соціальних, економічних і екологічних чинників, прогнозування розвитку регіонів.



дослідження на нових засадах ГП у політичному просторі Євразії і в глобальному масштабі, а також зв’язків з "сусідами" першого, другого порядку в першу чергу;

  • дослідження на нових засадах ГП у політичному просторі Євразії і в глобальному масштабі, а також зв’язків з "сусідами" першого, другого порядку в першу чергу;

  • дослідження геоекологічних, економіко-географічних, історико-географічних особливостей розвитку держави, української нації, умов і факторів розміщення населення, геокультурних рис в цілому та окремих регіонів;

  • вивчення географії сфери послуг, рівня забезпечення соціально-культурних потреб населення, в тому числі і в регіональному аспекті;



дослідження ПРП і на його основі виявлення структурних та регіональних особливостей, більш повного використання в господарському комплексі, переходу до стійкого розвитку України;

  • дослідження ПРП і на його основі виявлення структурних та регіональних особливостей, більш повного використання в господарському комплексі, переходу до стійкого розвитку України;

  • соціо-економіко-географічний аналіз формування національного комплексу в пострадянський період, дослідження подальших шляхів розвитку на основі реструктуризації, розв’язання паливно-енергетичної, сировинної, продовольчої проблем і кризових ситуацій;

  • дослідження проблем регіоналізації на основі дії низки факторів історичного, природно-кліматичного, природно-ресурсного, демографічного, соціально-економічного характеру для подальшого незалежного розвитку України як суверенної держави.



Розвиток економічної географії в Україні відбувався паралельно із загальносвітовим розвитком і визначається наступними етапами:

  • Розвиток економічної географії в Україні відбувався паралельно із загальносвітовим розвитком і визначається наступними етапами:

  • 1) стихійно-описовим (від античних часів і до кінця XVІ ст.);

  • 2) цілеспрямовано-описовим (XVIІ - XVIIІ ст.);

  • 3) власне економіко-географічним, що охопив усе XIX ст. і продовжує розвиватись до наших днів



Теоретико-методологічні та методичні основи її формування були закладені в працях видатних українських економіко-географів – К. Воблого, В. Кубійовича, С. Остапенка, С. Рудницького, В.Садовського, А. Синявського.

  • Теоретико-методологічні та методичні основи її формування були закладені в працях видатних українських економіко-географів – К. Воблого, В. Кубійовича, С. Остапенка, С. Рудницького, В.Садовського, А. Синявського.

  • Сформувалися основні напрями економіко-географічних досліджень:

  • 1)комерційно-географічний;

  • 2)етногеографічний;

  • 3)антропогеографічний;

  • 4)галузево-статистичний;

  • 5)районний.



Перший – до 20-х років. Він характеризувався загальносвітовим спадом економіко-географічних досліджень в порівнянні з кінцем ХІХ ст. Проте, саме в цей період в Україні С.Л.Рудницьким та К.Г.Воблим фактично було закладено засади розвитку вітчизняної економіко-географічної школи.

  • Перший – до 20-х років. Він характеризувався загальносвітовим спадом економіко-географічних досліджень в порівнянні з кінцем ХІХ ст. Проте, саме в цей період в Україні С.Л.Рудницьким та К.Г.Воблим фактично було закладено засади розвитку вітчизняної економіко-географічної школи.

  • Другий - 20-30-і рр. – період “українського географічного ренесансу”, який значною мірою був пов’язаний з періодом НЕПу в СРСР і певною автономією України в її національно-культурному розвитку.

  • Важливим аргументом на користь існування власної національної економіко-географічної школи була ціла серія виданих у 20-х роках навчальних посібників з економічної географії України: К.Воблим (5 видань протягом 1922-1930 рр.), В.Садовським (1919 р.), В.Гериновичем (1920 р.), С.Остапенком (1920 р.), Я.Пілецьким (1922, 1925 р.), О.Суховим (4 видання протягом 1922-1927 рр.), І.Фещенко-Чопівським (1922 р.), П.Фоміним (1923 р.). Ф.Матвієнком-Гарнагою (1929 р.).



Протягом третього періоду – 30-і – перша половина 40-х рр. відбувалося значне скорочення економіко-географічних досліджень, яке пов’язане в першу чергу з тоталітарним придушенням будь-якої творчості в більшовицькій імперії.

  • Протягом третього періоду – 30-і – перша половина 40-х рр. відбувалося значне скорочення економіко-географічних досліджень, яке пов’язане в першу чергу з тоталітарним придушенням будь-якої творчості в більшовицькій імперії.

  • Четвертий період (друга половина 40-х – середина ХХ ст.) ознаменувався появою оригінальних робіт, зумовлених необхідністю пошуку науково-обґрунтованих підходів до раціонального розміщення продуктивних сил України в період відбудови її господарства.



У 60-70-ті роки активно розвивались дослідження рекреаційних ресурсів, розвитку туризму, сфери відпочинку, географії торгівлі і обслуговування населення (В. Юрківський, М. Крачило, Г. Рогожина).

  • У 60-70-ті роки активно розвивались дослідження рекреаційних ресурсів, розвитку туризму, сфери відпочинку, географії торгівлі і обслуговування населення (В. Юрківський, М. Крачило, Г. Рогожина).

  • У 70-90-ті роки посилюється увага досліджень соціальної диференціації життєдіяльності населення, зайнятості і рівня життя населення, розвивається електоральна географія, географія поведінки (Л. Шевчук, К. Мезензев, О.Шаблій та інші).



Відіграв особливо важливу роль у становленні економічної географії в Україні, як науки і предмета викладання, підручник якого ”Економічна географія України” (1919 р.) був першою вітчизняною працею і витримав 6 видань.

  • Відіграв особливо важливу роль у становленні економічної географії в Україні, як науки і предмета викладання, підручник якого ”Економічна географія України” (1919 р.) був першою вітчизняною працею і витримав 6 видань.

  • У ньому вчений зробив спробу визначити предмет вивчення економічної географії (у той час значення предмета й об’єкта дослідження ототожнювалися), запропонував досить струнку для свого часу структуру науки, сформулював її завдання і тому справедливо вважається фундатором української економічної і соціальної географії.



По праву вважається основоположником української політичної географії. Оригінальну концепцію її С.Л.Рудницький виклав у працях «Україна з політично-географічного становища» (1916), «Україна і великодержави» (1920), «Українська справа зі становища політичної географії» (1923 р.) тощо.

  • По праву вважається основоположником української політичної географії. Оригінальну концепцію її С.Л.Рудницький виклав у працях «Україна з політично-географічного становища» (1916), «Україна і великодержави» (1920), «Українська справа зі становища політичної географії» (1923 р.) тощо.

  • С.Рудницький детально характеризує географічне положення України у її етнічних межах, відзначає користь сусідства з іншими народами і країнами тощо.



Український географ, демограф, політик.

  • Український географ, демограф, політик.

  • Основними працями є «Розміщення культур у Північних Карпатах» (1930), «Територія і людність українських земель» (1935), «Розміщення населення в бойківських Карпатах» (1938).



Наукові розробки: міжгалузеві територіальні комплекси, методика суспільної географії; географічне українознавство і регіоналістика.

  • Наукові розробки: міжгалузеві територіальні комплекси, методика суспільної географії; географічне українознавство і регіоналістика.

  • Видав оригінальні підручники і навчальні посібники: "Основи загальної суспільної географії" (2003), "Математичні методи у соціально-економічній географії" (1985, 1994), "Соціально-економічна географія України" (1994, 1995, 2000, 2012).

  • Висунув і обґрунтував ідею гнучкої територіальної організації виробництва, принцип нестрогого входження територіальних систем у їхні суперсистеми і геопросторової організації розселення, концепцію міжгалузевих територіальних комплексів.



Дослідник в галузі географії промисловості і виробничо-територіальних комплексів .

  • Дослідник в галузі географії промисловості і виробничо-територіальних комплексів .

  • Автор близько 300 наукових праць, з них 3 наукові монографії, понад 10 підручників і посібників.





Географічне положення (ГП) — просторове відношення певного об’єкта до географічних даностей, що лежать поза ними і мають чи можуть мати на нього суттєвий вплив.

  • Географічне положення (ГП) — просторове відношення певного об’єкта до географічних даностей, що лежать поза ними і мають чи можуть мати на нього суттєвий вплив.



Україна – держава Східної (Центрально-Східної) Європи, омивається Чорним та Азовським морями.

  • Україна – держава Східної (Центрально-Східної) Європи, омивається Чорним та Азовським морями.

  • Україна – одна з найбільших за площею держав Європи (603,7 тис. кв. км.)

  • Чисельність населення на 01. 01. 2015 р. – 42,6 млн. осіб (7 місце в Європі та 32 у світі).



За адміністративно-територіальним поділом на території України виділяється АР Крим, 24 області; 490 районів; 460 міст, в т.ч. – 184, що мають спеціальний статус, республіканське та обласне значення; 885 смт.; 28388 сільс. нас. пунктів; 2 міста республіканського підпорядкування (Київ, Севастополь).

  • За адміністративно-територіальним поділом на території України виділяється АР Крим, 24 області; 490 районів; 460 міст, в т.ч. – 184, що мають спеціальний статус, республіканське та обласне значення; 885 смт.; 28388 сільс. нас. пунктів; 2 міста республіканського підпорядкування (Київ, Севастополь).



на півночі – с. Грем’яч (урочище Петрівське), Чернігівської обл., на півдні – мис Сарич, АРК; на заході – с. Соломонове, Закарпатська обл.; на сході – с. Червона Зірка, Луганська обл.

  • на півночі – с. Грем’яч (урочище Петрівське), Чернігівської обл., на півдні – мис Сарич, АРК; на заході – с. Соломонове, Закарпатська обл.; на сході – с. Червона Зірка, Луганська обл.



Кордони – 6993 км,

  • Кордони – 6993 км,

  • в т. ч. суходільні – 5638 км.; морські – 1355 км.,

  • з них по Чорному морію  – 1056,5 км, по Азовському морю  – 249,5 км, по Керченській протоці  – 49 км.





Геометричний центр - селище Добровеличківка (Кіровоградська область).

  • Геометричний центр - селище Добровеличківка (Кіровоградська область).

  • Географічний центр Європи – с. Ділове (Рахівський р-н. Закарпатська область).





Стаття 20 Конституції України проголошує: “Державними символами України є Державний прапору країни, Державний Герб України і Державний Гімн України”.

  • Стаття 20 Конституції України проголошує: “Державними символами України є Державний прапору країни, Державний Герб України і Державний Гімн України”.

  • 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України. Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».



За рівнем розвитку, природно-ресурсним та соціально-економічним потенціалом Україна належить до середньорозвинених країн світу з перехідною економікою, хоча формально вона й одержала статус країни з ринковою економікою.

  • За рівнем розвитку, природно-ресурсним та соціально-економічним потенціалом Україна належить до середньорозвинених країн світу з перехідною економікою, хоча формально вона й одержала статус країни з ринковою економікою.

  • Входить до країн з високим рівнем освоєнності території.



Україна має вигідне ЕГП (межує з розвинутими країнами, що мають гарну сировинну базу, країни ЄС).

  • Україна має вигідне ЕГП (межує з розвинутими країнами, що мають гарну сировинну базу, країни ЄС).

  • Україна має сухопутні кордони з:

  • Росією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Морські сусіди: Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія, Росія.

  • Має добросусідські стосунки з більшістю країн-сусідів.



Має понад 2590-км вихід до країн Центральної та Західної Європи.

  • Має понад 2590-км вихід до країн Центральної та Західної Європи.

  • Україна має риси центральності.

  • Конфігурація території не складна, форма не нагадує жодної геометричної фігури, компактність невелика.

  • За транзитністю посідає 1 місце в Європі (К= 3,11).



ПГП - геопросторове відношення до політичних данностей, що перебувають поза нею і мають на неї вплив.

  • ПГП - геопросторове відношення до політичних данностей, що перебувають поза нею і мають на неї вплив.

  • Визначається сукупністю її певних територіальних відношень з іншими країнами та великими природними об'єктами, що справляють на неї істотний політичний, економічний, екологічний і соціальний вплив.

  • ПГП буває:

  • Глобальне

  • Регіональне

  • Сусідське





Україна як складова світового універсуму пройшла на різних етапах історичного розвитку мало не всі форми політичного існування

  • Україна як складова світового універсуму пройшла на різних етапах історичного розвитку мало не всі форми політичного існування

  • великий вплив на ПГП України справляє її розташування у глобальному поясі найвищого політичного та соціально-економічного розвитку

  • глобальному ПГП України слід брати до уваги її просторове відношення до великого масиву країн так званого третього світу.





Перебування у системі країн Євразійського континенту, їх субреґіональних поєднань, інтеграційних політичних та економічних формувань

  • Перебування у системі країн Євразійського континенту, їх субреґіональних поєднань, інтеграційних політичних та економічних формувань

  • Положення на євразійських геополітичних осях

  • Просторове відношення до держав Скандинавії та Прибалтійських республік колишнього СРСР (Литви, Латвії, Естонії).





Нємець Л.М. Економічна і соціальна географія України : навчальний посібник / Л.М. Нємець, П.А. Вірченко, Ю.Ю. Сільченко. – Харків: ФОП Грицак С.Ю., 2014.

  • Нємець Л.М. Економічна і соціальна географія України : навчальний посібник / Л.М. Нємець, П.А. Вірченко, Ю.Ю. Сільченко. – Харків: ФОП Грицак С.Ю., 2014.

  • Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України : Навчальний посібник / О.І. Шаблій. –Львів: Світ‚ 2000.

  • Шаблій О.І. Основи суспільної географії : підручник для вузів / Олег Іванович Шаблій. – Львів: Видавництво Львівського університету ім. І. Франка, 2012.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка