Законами: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» «Про телебачення і радіомовлення»



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЖУРНАЛІСТІВ


Діяльність ЗМІ в Україні регулюється профільними та загальними законами: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» «Про телебачення і радіомовлення» «Про інформаційні агентства» «Про інформацію» «Про доступ до публічної інформації» Цивільний Кодекс України



ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ

  • Право на інформацію є основоположним (фундаментальним) правом кожної особи (фізичної, юридичної особи, групи осіб,) отримувати інформацію, використовувати та поширювати її. Це право має найвищий рівень захисту – конституційний.

  • Стаття 34 Конституції України

  • Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

  • Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

  • Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.



ПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ

  • Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.



ПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ

  • Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством



ПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ

  • Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону



ПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ

  • Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом), або відмовитись від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням



ПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ

  • Журналіст, по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що засвідчує його належність до засобу масової інформації, може перебувати в місцях збройних конфліктів, вчинення терористичних актів, при ліквідації небезпечних злочинних груп, у місця надзвичайних подій, в районі стихійного лиха, катастрофи, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан.

  • За скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності відповідальність прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

  • Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.



Схема проведення до публікаційної експертизи

  • Чи є обрана тема суспільно-значимою?

  • Стаття 29 Закону України «Про інформацію»

  • Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка

  • свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній

  • цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав,

  • свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав

  • людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та

  • інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або

  • юридичних осіб тощо.



Схема проведення до публікаційної експертизи

  • Чи можна чітко ідентифікувати фізичних чи юридичних осіб: вказано прізвище, ім’я, по-батькові; місце роботи; фото; адреса; родичі; існує інша можливість чітко ідентифікувати окрему особу нею самою чи іншими особами?

  • Стаття 94 ЦК. Особисті немайнові права юридичної особи

  • Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

  • Стаття 277 ЦК. Спростування недостовірної інформації

  • 1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

  • 2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.



Схема проведення до публікаційної експертизи

  • Розмежувати статус цих осіб: уряд (органи влади); політик; державний службовець; популярний ведучий, спортсмен, інша «зірка»; суддя; приватна особа

  • Таке розірнення передбачено, передусім, прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні. Крім того, законодавство передбачає спеціальні підстави для звільнення від відповідальності в залежності від статусу особи:

  • Стаття 17 Закону України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації.



Схема проведення до публікаційної експертизи

  • Визначити, яка саме інформація поширена про осіб, яких можна чітко ідентифікувати. Розглядати спірну інформацію у контексті всього повідомлення

  • Перевірити чи відповідає фото цій публікації. Чи можна ідентифікувати осіб, зображених на фото?



Розрізнити факти та оціночні судження.

  • Розрізнити факти та оціночні судження.

  • Чи мають оціночні судження мінімальну фактичну основу?

  • Чи відповідають наведені факти принципам інформаційних відносин, що свідчить про добросовісність журналіста/редактора:

  • Об’єктивність (неупередженість) щодо вибору джерел

  • Повнота – чи максимально повно представлені джерела при отримані інформації, чи наведено всі точки зору, у тому числі особи, яка критикується

  • Точність – чи точно вказані прізвища, імена та по-батькові, посади, адреси; чи точно подано цитати

  • Достовірність – отримання інформації з офіційних джерел (документи, цитати); кількісно підтверджені альтернативні джерела.



Схема проведення до публікаційної експертизи

  • Чи поширювалась вже наведена інформація та чи вказано першоджерело?

  • Чи поширена інформація надана офіційним джерелом, чи альтернативним?

  • Чи є підстави для звільнення від відповідальності на підставі закону?

  • Чи не порушуються права дитини, особи неповнолітнього правопорушника?




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка