Закони діалектики, їх світоглядне, методологічне та практичне значення



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Діалектика та метафізика як методи наукового пізнання. Основні принципи діалектики.

  • Діалектика та метафізика як методи наукового пізнання. Основні принципи діалектики.

  • Закони діалектики, їх світоглядне, методологічне та практичне значення.

  • Категорії діалектики, їх світоглядне, методологічне та практичне значення.


Від грец. – мистецтво вести бесіду, спір, - це вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні, розвитку буття і заснований на цьому метод творчого пізнання, мислення.

  • Від грец. – мистецтво вести бесіду, спір, - це вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні, розвитку буття і заснований на цьому метод творчого пізнання, мислення.



Об'єктивна діалектика – розвиток буття, об'єкта і об'єктивного світу (діалектика природи);

  • Об'єктивна діалектика – розвиток буття, об'єкта і об'єктивного світу (діалектика природи);

  • Суб'єктивна діалектика – розвиток пізнання, мислення (діалектика духу).



діалектичний та метафізичний.

  • діалектичний та метафізичний.



це таке розуміння світу і такий спосіб мислення, при якому розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ і предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення або зменшення об’єктів, без їх якісної зміни.

  • це таке розуміння світу і такий спосіб мислення, при якому розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ і предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення або зменшення об’єктів, без їх якісної зміни.



є таким способом розуміння світу, при якому дійсність осмислюється як така, що знаходиться у постійній зміні, взаємозв’язках і взаємозумовленості.

  • є таким способом розуміння світу, при якому дійсність осмислюється як така, що знаходиться у постійній зміні, взаємозв’язках і взаємозумовленості.



Мислити діалектично означає: розглядати явища і процеси у їх цілісності і у взаємозв’язках з іншими явищами, в єдності протилежних сторін, у постійному розвитку. Діалектика є теорією не будь-яких змін, не всякого руху, а лише однієї форми змін – розвитку.

  • Мислити діалектично означає: розглядати явища і процеси у їх цілісності і у взаємозв’язках з іншими явищами, в єдності протилежних сторін, у постійному розвитку. Діалектика є теорією не будь-яких змін, не всякого руху, а лише однієї форми змін – розвитку.



це така спрямована і закономірна зміна матеріальних і духовних об’єктів, внаслідок якої виникає новий стан об’єкту. Розвиток є лише там, де відбуваються якісні зміни.

  • це така спрямована і закономірна зміна матеріальних і духовних об’єктів, внаслідок якої виникає новий стан об’єкту. Розвиток є лише там, де відбуваються якісні зміни.



Першою історичною формою діалектики була стихійна діалектика античної філософії.

  • Першою історичною формою діалектики була стихійна діалектика античної філософії.

  • Другою історичною формою діалектики була ідеалістична діалектика німецької класичної філософії. Найбільш систематично вона була викладена у творах Гегеля.

  • Третьою формою діалектики є матеріалістична діалектика XIX – XX ст.



Світ уявляли як Космос, що вічно розвивається. Геракліт стверджував, що боротьба є батьком всього і усьому цар. Сократ і Платон бесідами довели про зародження істини з зіткненням протилежних точок зору, істина це не готовий результат, а процес пізнання світу та людини.

  • Світ уявляли як Космос, що вічно розвивається. Геракліт стверджував, що боротьба є батьком всього і усьому цар. Сократ і Платон бесідами довели про зародження істини з зіткненням протилежних точок зору, істина це не готовий результат, а процес пізнання світу та людини.



Джерелом розвитку світу був дух та душа. Світ створений Богом, і він є постійним джерелом його розвитку.

  • Джерелом розвитку світу був дух та душа. Світ створений Богом, і він є постійним джерелом його розвитку.



Домінував розвиток механічного руху, як основне джерело життя та розвитку.

  • Домінував розвиток механічного руху, як основне джерело життя та розвитку.



Причиною розвитку світу була ідея абсолютного духу

  • Причиною розвитку світу була ідея абсолютного духу



Відбувається розвиток-синтез діалектики духу (Гегеля) і діалектики природи (Маркса)

  • Відбувається розвиток-синтез діалектики духу (Гегеля) і діалектики природи (Маркса)



Діалектика є теоретичною системою і включає в себе принципи, закони і категорії.

  • Діалектика є теоретичною системою і включає в себе принципи, закони і категорії.



це загальні та універсальні ідеї, настанови, критерії, які визначають смисл і роль всіх елементів у системі. Принципи діалектики надають змісту, характеру єдиного цілого, перетворюючи закони і категорії у єдину систему

  • це загальні та універсальні ідеї, настанови, критерії, які визначають смисл і роль всіх елементів у системі. Принципи діалектики надають змісту, характеру єдиного цілого, перетворюючи закони і категорії у єдину систему



Залежність явища від інших явищ в якомусь відношенні виражає поняття “зв’язок”. Це можуть бути зв’язки у просторово-часовому відношенні, причинно-наслідкові відношення, генетичні, суттєві і несуттєві, внутрішні і зовнішні.

  • Залежність явища від інших явищ в якомусь відношенні виражає поняття “зв’язок”. Це можуть бути зв’язки у просторово-часовому відношенні, причинно-наслідкові відношення, генетичні, суттєві і несуттєві, внутрішні і зовнішні.



1) певна спрямованість, рух від нижчого до вищого;

  • 1) певна спрямованість, рух від нижчого до вищого;

  • 2) ускладнення, перехід від простого до складного;

  • 3) оновлення, виникнення нової якості;

  • 4) спадковість;

  • 5) незворотність.



це поняття, яке відображає необхідне, істотне, стійке і повторюване відношення між матеріальними предметами і духовними феноменами.

  • це поняття, яке відображає необхідне, істотне, стійке і повторюване відношення між матеріальними предметами і духовними феноменами.



закон єдності і боротьби протилежностей,

  • закон єдності і боротьби протилежностей,

  • закон взаємного переходу кількісних і якісних змін,

  • закон заперечення заперечення.



кожному предмету та явищу властиві внутрішні протилежності, що знаходяться у єдності та взаємодії, боротьбі між собою. Джерелом саморуху і саморозвитку є взаємоперехід внутрішніх протилежностей.

  • кожному предмету та явищу властиві внутрішні протилежності, що знаходяться у єдності та взаємодії, боротьбі між собою. Джерелом саморуху і саморозвитку є взаємоперехід внутрішніх протилежностей.



це такий вид відношення речі до самої себе та до інших речей, який характеризується співпадінням, “рівновагою” сторін, сил, властивостей та тенденцій цього відношення.

  • це такий вид відношення речі до самої себе та до інших речей, який характеризується співпадінням, “рівновагою” сторін, сил, властивостей та тенденцій цього відношення.



це такий вид відношення речі до самої себе та до інших речей, який характеризується неспівпадінням сторін та тенденцій цього відношення.

  • це такий вид відношення речі до самої себе та до інших речей, який характеризується неспівпадінням сторін та тенденцій цього відношення.



Протиріччя, що виявляють взаємовідносини між протилежностями усередині предметів та явищ, називаються внутрішніми.

  • Протиріччя, що виявляють взаємовідносини між протилежностями усередині предметів та явищ, називаються внутрішніми.

  • Протиріччя, що існують між предметами і явищами називають зовнішніми.



хвороба не обмежується лише розвитком, у такому випадку всі хвороби були б смертельними. Отже, хворобі властиві дві протилежні тенденції –руйнування зв’язане з надмірним подразником, та відновлення під дією захисних сил організму.

  • хвороба не обмежується лише розвитком, у такому випадку всі хвороби були б смертельними. Отже, хворобі властиві дві протилежні тенденції –руйнування зв’язане з надмірним подразником, та відновлення під дією захисних сил організму.



накопичення кількісних змін у стані будь-якого об’єкту закономірно приводить до його стрибкоподібної якісної зміни, а нова якість, що виникла, чинить, у свою чергу, зворотний вплив на хід відповідних кількісних змін.

  • накопичення кількісних змін у стані будь-якого об’єкту закономірно приводить до його стрибкоподібної якісної зміни, а нова якість, що виникла, чинить, у свою чергу, зворотний вплив на хід відповідних кількісних змін.



Зміст та суть закону необхідно розкрити через аналіз його основних категорій: «якість», «кількість», «міра», «стрибок», «поступовість».

  • Зміст та суть закону необхідно розкрити через аналіз його основних категорій: «якість», «кількість», «міра», «стрибок», «поступовість».



відображає такі характеристики, як відносна сталість речі, її структурність, цілісність, внутрішня визначеність. Якість, як внутрішня визначеність речі, проявляється через властивості.

  • відображає такі характеристики, як відносна сталість речі, її структурність, цілісність, внутрішня визначеність. Якість, як внутрішня визначеність речі, проявляється через властивості.



відображає інтенсивність прояву будь-якої якості, а також визначається як сукупність властивостей, що вказують на розміри речі, її величину.

  • відображає інтенсивність прояву будь-якої якості, а також визначається як сукупність властивостей, що вказують на розміри речі, її величину.



це єдність якісної та кількісної визначеності, деякий інтервал, в межах якого річ зберігає свою якісну визначеність, не дивлячись на постійні кількісні зміни.

  • це єдність якісної та кількісної визначеності, деякий інтервал, в межах якого річ зберігає свою якісну визначеність, не дивлячись на постійні кількісні зміни.



Діалектичне заперечення

  • Діалектичне заперечення

  • – це перехід від старої якості до нової, за якою певні сторони, елементи змісту і функції старої якості входять у перетвореному вигляді у зміст нової якості.



1) відкидання, руйнація найбільш консервативних елементів у старій якості, які перешкоджають формуванню нового;

  • 1) відкидання, руйнація найбільш консервативних елементів у старій якості, які перешкоджають формуванню нового;

  • 2) стара якість повністю не знищується, з її природи зберігається все цінне, суттєве, те, що здатне забезпечити подальший розвиток нової якості;

  • 3) з розвитком нового всі елементи старої якості включаються у нову.



акцентує основну увагу на моменті зникнення старого і практично ігнорує процеси збереження і творення нового. Внаслідок цього метафізичне заперечення виходить з того, що заперечення означає відкинути, знищити.

  • акцентує основну увагу на моменті зникнення старого і практично ігнорує процеси збереження і творення нового. Внаслідок цього метафізичне заперечення виходить з того, що заперечення означає відкинути, знищити.



найбільш загальні поняття, які розкривають загальні, суттєві сторони і моменти об’єктивного зв’язку та розвитку, а також пізнання, котрі не фіксуються законами діалектики.

  • найбільш загальні поняття, які розкривають загальні, суттєві сторони і моменти об’єктивного зв’язку та розвитку, а також пізнання, котрі не фіксуються законами діалектики.



Причина –

  • Причина –

  • це такий зв’язок явищ, у якому діяння одного явища (причини) при наявності певних умов з необхідністю породжує інше явище (наслідок).



1) вона завжди у часі передує наслідку;

  • 1) вона завжди у часі передує наслідку;

  • 2) носить активний характер;

  • 3) необхідна, тому що завжди викликає наслідок;



Причина породжує наслідок своєю активною дією, але і наслідок не є пасивним: він активно діє на причину, змінює її.

  • Причина породжує наслідок своєю активною дією, але і наслідок не є пасивним: він активно діє на причину, змінює її.

  • Середовище чинить формуюче діяння на організм, а організм, в свою чергу, змінює середовище.



Необхідність – це те, що обов’язково мусить відбуватися за даних умов.

  • Необхідність – це те, що обов’язково мусить відбуватися за даних умов.

  • Випадковість – це такий зв’язок явищ, який зумовлений діянням зовнішніх причин.



Павлов випадково побачив як у собаки при появі людини, що принесла їжу, виділилася слина, і він почав вивчати вищу нервову діяльність на основі фізіологічних процесів. Антоні Левенгук, який займався шліфуванням шкла, випадково спрямував свою лінзу на краплю чистої прозорої води, яка щойно упала з хмар і побачив мікроорганізми. Так був створений мікроскоп.

  • Павлов випадково побачив як у собаки при появі людини, що принесла їжу, виділилася слина, і він почав вивчати вищу нервову діяльність на основі фізіологічних процесів. Антоні Левенгук, який займався шліфуванням шкла, випадково спрямував свою лінзу на краплю чистої прозорої води, яка щойно упала з хмар і побачив мікроорганізми. Так був створений мікроскоп.



Можливість – це такі явища, які ще не здійснилися, але здійснення яких випливає з внутрішніх законів розвитку явищ.

  • Можливість – це такі явища, які ще не здійснилися, але здійснення яких випливає з внутрішніх законів розвитку явищ.

  • Дійсність - це реалізована можливість.

  • Для перетворення можливості у дійсність потрібні певні умови і суб’єктивні фактори.



Від мистецтва лікаря і поведінки хворого залежить перетворення можливості у дійсність.

  • Від мистецтва лікаря і поведінки хворого залежить перетворення можливості у дійсність.

  • Ціолковський міг тільки мріяти про космічні польоти. Тоді це була абстрактна можливість. З розвитком науки і техніки вона перетворилася на дійсність.



Одиничне може виникати випадково, може виникнути, а може і не виникнути. Дана людина могла не зустрітися з другою людиною, хворою на грип і, таким чином, могла і не захворіти. А загальне виникає по необхідності, закономірності. Воно завжди виявляється в даних умовах саме так, а не інакше. Якщо вірус грипу попадає на слизову оболонку, він викликає захворювання грипом. Тому одиничне і загальне взаємно виключають, заперечують одне одного.

  • Одиничне може виникати випадково, може виникнути, а може і не виникнути. Дана людина могла не зустрітися з другою людиною, хворою на грип і, таким чином, могла і не захворіти. А загальне виникає по необхідності, закономірності. Воно завжди виявляється в даних умовах саме так, а не інакше. Якщо вірус грипу попадає на слизову оболонку, він викликає захворювання грипом. Тому одиничне і загальне взаємно виключають, заперечують одне одного.



Зміст – це сукупність елементів та процесів, з яких складаються предмети та явища.

  • Зміст – це сукупність елементів та процесів, з яких складаються предмети та явища.

  • Форма – організація, структура змісту.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка