Законодавча техніка II вимоги до мови та стилю закону



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Законодавча техніка II

  • ВИМОГИ ДО МОВИ ТА СТИЛЮ ЗАКОНУ


Загальні вимоги до мови НА

  • Мова законодавчого акта повинна бути простою та ясною.

  • Однозначність та максимальна точність інформації в правових актах досягається за рахунок логічної послідовності викладення думки, її смислової завершеності, використання єдиних способів формулювання приписів, використання термінів з чітким та строго визначеним змістом, визначення слів та виразів в прямому і безпосередньому їх значенні



Критерії простоти

  • 1) відсутність в тексті нормативного акта громіздких конструкцій;

  • 2) відсутність зловживань дієприкметниковими зворотами;

  • 3) прямий порядок слів.

  • Чим простіше текст НА для розуміння, тим вірнішим буде його виконання.



Критерії стислості

  • 1) максимально стисле викладення тексту нормативного акта;

  • 2) економне використання мови;

  • 3) відсутність повторів і малоінформативних словосполучень в тексті закону.

  • Критерій стислості забезпечує зосередження уваги суб’єкта на суті правових норм, а не на лексиці закону.



Критерії ясності

  • 1) необхідність використання загальновідомих термінів в загальновідомому значенні;

  • 2) обов’язковість визначення та пояснення значення найбільш важливих термінів;

  • 3) вживання простих і зрозумілих термінів;

  • 4) неприпустимість застосування складних граматичних конструкцій.

  • Ясність НА сприяє правильному та повному виявленню інформації, яка міститься в НА, забезпечує ефективність дії нормативних приписів НА.



Техніко-юридичні критерії точності

  • 1) чіткість, недвозначність визначення термінів;

  • 2) відсутність в тексті законів багатозначних термінів;

  • 3) позитивність формул, які використовуються;

  • 4) неприпустимість застосування дієслівно-невизначених конструкцій у безособових реченнях;

  • 5) неприпустимість використання слів «нерідко», «інші», «при необхідності» без подальшого пояснення.



Співвідношення точності і ясності НА

  • Так, до НА, які адресовані широкому колу людей, надзвичайно важливою вимогою має бути вимога доступності і, відповідно, ясності, щоб люди могли самостійно реалізувати норми права, приписи.

  • При виданні НА, що розраховані на спеціалістів, які регулюють спеціальні вузькі сфери суспільного життя, перевага повинна надаватися точності. Точність НА – це, насамперед, його ясність для спеціаліста.



Співвідношення точності та стислості

  • Виклад правових норм НА має бути точним та стислим.

  • Розглядаючи точність тексту НА через повноту його правового регулювання, не треба прагнути стислості на шкоду точності закону.

  • При складанні закону критерій точності та повноти є пріоритетним по відношенню до критерію стислості.

  • Положення НА можуть містити надлишкову інформацію, якщо це усуває двозначність розуміння його норм.



Основа тексту НА

  • Текст нормативного акта має мовну, логічну, граматичну та графічну основи.

  • Мовну основу нормативного акта складають речення, стійкі словосполучення, що набули широкого застосування в юридичній техніці, слова.

  • Логічну основу нормативного акта складають правила та закони формальної логіки.

  • Граматична основа – правила орфографії та пунктуації.

  • Графічна основа – структурування тексту з використанням елементів графічного представлення, розбивки по параграфах, пунктах, використанню буквеної та цифрової нумерації, тощо.



Вимоги до граматичної форми НА

  • В нормативних актах:

  • внаслідок безособового характеру викладу закону дієслова та дієприкметники, як правило, використовуються в безособовому значенні (наприклад, гарантується, визначається, визнано, прийнято);

  • переважають пасивні конструкції над активними, наприклад, пасивний стан: «Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами» (ст. 124 Конституції України) 31;

  • використовуються узагальнені звороти, у тому числі дієприкметникові та дієслівні, а також використовуються умовні речення не для вираження часу та умови, а для співставлення частин речення, наприклад: «Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою» (ст. 29 Конституції України) 32.



НА та час

  • НА формулюється в теперішньому часі.

  • Минулий та майбутній час застосовується лише у випадку, коли необхідно визначити співвідношення між минулою подією та її зв’язок із майбутніми подіями\наслідками. (злочин-покарання)



Приклад невідповідності мови проекту закону його нормативній природі

  • Проект Закону «Про засади соціально-економічної політики в Україні», від 29.09.98:

  • «Стаття 3. Стратегічні цілі соціально-економічної політики.

  • Соціально-економічна політика покликана забезпечити:

  • – коригування курсу економічних реформ для зростання добробуту широких верств населення до життєвого рівня розвинутих країн і вище на основі власної економічної моделі;

  • – створення необхідних умов для людей праці, які в залежності від інтелекту, кваліфікації, сумлінності, підприємництва та результатів своєї діяльності стануть забезпеченими і заможними;

  • Стаття 5. Власність на природні багатства.

  • ... Землі, передані колективам у довічне користування з правом наслідування, можуть паюватися між працівниками колективів та прирівненими до них особами.»



Деякі додаткові вимоги щодо тексту НА

  • Особливу увагу в законах необхідно звертати на застосування єднальних (і, та, також), протиставних (а, але, проте) та розділових (або, чи) сполучників. Так для альтернативних частин положення характерним є застосування розділових сполучників.

  • Необхідно утримуватись від застосування в простих реченнях великої кількості однорідних членів через кому. У разі необхідності такого перерахування слід використовувати засоби цифрової графіки, наприклад, подавати цей перелік через нумеровані цифрами підпункти, або якщо перелік не вичерпний, узагальнювати словом «тощо», або через встановлення кваліфікаційної ознаки для суб’єктів, що перераховуються.

  • Недопущення чи мінімізація застосування в тексті невластивих для нормативного акта словосполучників типу: «щоби», “а також», «хоча б» чи подібних та чітке вживання пунктуації.

  • Пунктуація тексту має бути досить обмеженою і простою. Законодавчий текст не має емоційного забарвлення, тому не бажано застосування знаків оклику, знаків запитання. Слід пам’ятати, що кожна кома може стати причиною необхідності тлумачення, якщо речення норми складено таким чином, що його зміст може суттєво бути зміненим однією комою.



Особливості мови закону як нормативно-правового акту, що приймається колегіальним органом.

  • Нормопроектувальники часто розглядають ясність закону лише як викладення норм та приписів, що є зрозумілими і однозначними для сприйняття народом, проте особливість ухвалення закону голосуванням, диктують правило, що правові норми закону мають бути викладені таким чином, щоби вони були сприйняті колегіальним органом під час голосування.

  • Приписи в проекті повинні бути виписані таким чином, щоб народні депутати могли однозначно проголосувати «за» чи «проти» тієї чи іншої статті під час другого (постатейного) читання.

  • Важливим тут є також викладення юридичних формулювань мовою, яка є однозначною для сприйняття. Саме тому не рекомендується застосовувати звороти від негативного (не старше, не менше і т.п.)



Тест (проект Закону України «Про внесення змін до статті 46 Конституції України» від 15 січня 1998 року )

  • «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості при досягненні жінками віку не вище 55 років, а чоловіками – не вище 60 років та в інших випадках, передбачених законом».

  • Чи матимуть право на соцзахист жінки, старші 55 років?



Приклад: проект змін до Конституції (з висновку КСУ)

  • пункт 3 мотивувальної частини Висновку Конституційного Суду № 2-в/99 від 2 червня 1999 року Суд : “пропоновані зміни, по-суті, обмежують право громадян на соціальний захист у старості, оскільки за своїм буквальним смислом фактично позбавляють (очевидно, всупереч намірам самих авторів законопроекту) права на соціальний захист жінок, старших (вище) 55 років і чоловіків, старших (вище) 60 років, що суперечить вимогам статті 157 Конституції України.”



Вимоги до стилю закону

  • В тексті нормативного акта не повинні вживатися:

  • звороти розмовної мови та її експресивних форм;

  • в одному й тому ж розумінні різні позначення і терміни (поняття), близькі за своїм значенням (синоніми);

  • іноземні слова і терміни (поняття) при наявності рівнозначних слів і термінів (понять) в українській мові;

  • нечіткі словосполучення, загальні міркування, гасла, заклики;

  • слова літерними позначеннями (абревіатури).



Фразеологізми в мові закону

  • Досить часто в нормативних актах вживаються однакові фразеологічні звороти, так звані фразеологізми – найбільш стійкі словосполучення, які використовуються в нормативному акті як цілком самостійні одиниці мови, зміст яких не залежить від тексту, в якому вжиті ці фразеологізми.

  • Наприклад: «якщо інше не передбачено законом», «в порядку визначеному законодавством», «позовна заява», тощо.

  • Основна вимога до використання фразеологізмів випливає з природи як самого фразеологізму, так і нормативного акта – точне і не багатозначне їх застосуванні в тексті правової норми. Як правило, фразеологізм не допускає заміни порядку слів, звуженого чи широкого тлумачення.



Синоніми в тексті нормативного акта

  • При написанні тексту правової норми слід пам’ятати, що в нормативному акті бажано не допускати вживання різних слів для означення одного й того ж поняття, а так само слів, які мають багато значень, без прив’язки до змісту речення чи правової норми.

  • Алгоритмом застосування синонімів може бути правило, за яким вони використовуються виключно для того, аби уточнити, деталізувати волю законодавця. У цьому випадку синонім в тексті нормативного акта використовується не самостійно, а виключно як уточнення основного вживаного терміну.



Тест (закон “Про соціальні послуги”)

  • Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг

  • Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, які мають відповідну освіту і схильні за особистими якостями до надання соціальних послуг.

  • До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

  • Кваліфікаційні вимоги до соціальних працівників та інших фахівців, які надають соціальні послуги, порядок їх атестації визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.



Тест - продовження (закон “Про соціальні послуги”)

  • Подумайте:

  • Хто може надавати соціальні послуги?

  • Які є надлишкові норми у цій статті?

  • Яких норм у статті з такою назвою не вистачає?



Омоніми в НА

  • При написанні текстів нормативних актів слід також не забувати, що багато слів, які можна застосувати, мають не одне а декілька значень:

  • Акт – юридичний акт, законодавчий акт, акт виконання робіт, статевий акт тощо;

  • Фонд – статутний фонд, фонд оплати праці, фонд – некомерційна установа.

  • Тому використовуючи такі широко вживані слова потрібно досить обережно і в контексті норми давати відповідні означення чи так звану «прив’язку до контексту».



Використання слів іншомовного походження

  • Вважається, що використання іншомовних слів може бути виправдане лише у випадку, коли таке слово іншомовного походження вже повністю інтегрувалось в українську мову і просто відсутній український замінник.

  • Правила використання іноземних слів в законотворчості:

  • 1- при конкуренції з іноземним словом (поняттям) перевагу треба віддавати слову українського походження за виключенням випадків, коли український варіант став архаїзмом і в загальновживаній мові не використовується;

  • 2 - при конкуренції з різними словами іноземного походження перевага надається більш відомому слову;

  • 3 - запозичені слова повинні застосовуватися у суворо визначеному їх значенні і оптимально вписуватися в зміст тексту національного закону



Жаргон у тексті НА

  • Введення в нормативний акт жаргонних (канцелярських, бюрократичних, діалектних) термінів є майже неприпустимим.

  • Приклад. Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (ВВР), 1991, № 22, ст.262):

  • «Стаття 1. Вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України ...



Професійна лексика

  • В законах слід якомога менше використовувати професійну термінологію і пам’ятати:

  • 1) При використанні професіоналізмів слід віддавати перевагу тим з них, які є найбільш відомими для означення поняття, про яке йде мова в акті і які фактично стали частиною звичайної розмовної лексики;

  • 2) Переносити значну частину регулювання питань, що потребують використання значної кількості вузькопрофесійних термінів та понять на рівень більш низького за юридичною силою акта (в Постанови Уряду, накази міністерств), який розрахований на використання переважно спеціалістами.



Скорочення / абревіатури

  • Як правило, в законодавчій техніці не допускається використання скорочень.

  • Абревіатури можна спробувати класифікувати таким способом :

  • 1) загальноприйняті, які не потребують додаткових пояснень (Наприклад, МВС, АЕС,);

  • 2) Спеціальні, які мають більш вузьке використання і зрозумілі спеціалістам без додаткового пояснення (ЦПК, ЦК, ...);

  • 3) Індивідуальні, що мають досить вузьке використання і потребують в тексті однократного але обов’язкового пояснення (ЕККА – електронний контрольно-касовий апарат, ВТУ – виправно трудова установа, тощо).

  • Використанням абревіатур не слід зловживати, оскільки вони, особливо спеціальні, подані без розшифрування можуть значно ускладнити розуміння акту, або взагалі допустити його неправильне тлумачення.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка