Законодавства про кримінальне судочинство вперше



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.





До законодавства про кримінальне судочинство вперше віднесені норми Конституції України та міжнародно-правових договорів:

  • До законодавства про кримінальне судочинство вперше віднесені норми Конституції України та міжнародно-правових договорів:

  • Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України

  • 2. Кримінальне процесуальне законодавство складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цього Кодексу.



Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

  • Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

  • 7) закон України про кримінальну відповідальність – законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та законодавчий акт, що передбачає кримінальні проступки);



1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

  • 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

  • 1) верховенство права;

  • 4) повага до людської гідності;

  • 8) невтручання у приватне життя;

  • 9) недоторканність права власності;

  • 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;

  • 14) доступ до правосуддя;

  • 21) розумність строків.

  •  



1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  • 1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  • 2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

    •  


  • Стаття 24. Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

  • 1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.



3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

  • 3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

  • 1) складність кримінального провадження;

  • 2) поведінка учасників кримінального провадження;

  • 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

  • 4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи повинно бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.



1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

  • 1. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

  • 2. Особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

  • 4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їх рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.



Стаття 31. Склад суду

  • Стаття 31. Склад суду

  • 3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.



Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

  • Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

  • 3. Підозрюваний, обвинувачений має право:

  • 11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала).



Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого

  • Стаття 44. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого

  • 1. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана в встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник.

  • 2. Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.



Стаття 45. Захисник

  • Стаття 45. Захисник

  • 1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування.

  • 2. Захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього.



Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

  • Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

  • 3. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.

  • 4. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.



  • Стаття 52. Обов'язкова участь захисника

  • 6) щодо реабілітації померлої особи – з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

  •  



Стаття 55. Потерпілий

  • Стаття 55. Потерпілий

  • 1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.

  • 2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

  • Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

  • 3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.



  • Стаття 58. Представник потерпілого

  • 1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

  • 2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником в кримінальному провадженні.



Стаття 60. Заявник

  • Стаття 60. Заявник

  • 1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого до початку досудового розслідування, і не є потерпілим.

  • 2. Заявник має право:

  • 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

  • 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

  • 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.



Стаття 74. Судовий розпорядник

  • Стаття 74. Судовий розпорядник

  • 1. До участі в кримінальному провадженні головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.

  • 2. Судовий розпорядник:

  • 3) стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

  • 4) приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;

  • 5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта;

  • 6) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.



Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

  • Стаття 81. Порядок вирішення питання про відвід

  • 4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.



Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок

  • Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок

  • суттєвого порушення прав та свобод людини

  • 1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини.



Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів

  • Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів

  • 1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.



  • Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

  • 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.



1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

  • 1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

  • 2. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

  • 3. Сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади …. речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.



Стаття 104. Протокол

  • Стаття 104. Протокол

  • 1. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

  • 2. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

  • Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому випадку у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього.



Стаття 110. Процесуальні рішення

  • Стаття 110. Процесуальні рішення

  • 1. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, суду.

  • 2. Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371–374 цього Кодексу.

  • 3. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

  • 4. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.



Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

  • Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

  • 1. Запобіжними заходами є:

  • 1) особисте зобов'язання;

  • 2) особиста порука;

  • 3) застава;

  • 4) домашній арешт;

  • 5) тримання під вартою.



Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

  • Стаття 176. Загальні положення про запобіжні заходи

  • 3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим – тримання під вартою.

  • 4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора, під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.



Стаття 183. Тримання під вартою

  • Стаття 183. Тримання під вартою

  • 1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

  • Одночасно вводиться градація в залежності від категорій осіб, характеру і тяжкості злочинів для обрання цього запобіжного заходу.



Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю

  • Стаття 195. Застосування електронних засобів контролю

  • 1. Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дозволяє відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

  • 3. Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.



Стаття 206. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини

  • Стаття 206. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини

  • 1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади, службову особу забезпечити додержання прав такої особи.



Стаття 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків

  • Стаття 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків

  • 1. Досудове розслідування злочинів відбувається у формі досудового слідства, а кримінальних проступків – у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.



1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:

  • 1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:

  • 1) протягом 1 місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

  • 2) протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

  • 2. Строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

  • 1) 2 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

  • 2) 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

  • 3) 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.



1. Допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:

  • 1. Допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:

  • 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб в досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;

  • 2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

  • 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

  • 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;

  • 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.



Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій

  • Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій

  • 1. Негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

  • 3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.



1. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про це.

  • 1. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про це.

  • 2. Конкретний час повідомлення визначається із врахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути здійснені протягом дванадцяти місяців після її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

  •  



Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування

  • Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування

  • 1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

  • 2. Прокурор зобов'язаний у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру:

  • 1) закрити кримінальне провадження, або

  • 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або

  • 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

  • 3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.



Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалі досудового розслідування

  • Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалі досудового розслідування

  • 1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.



Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

  • Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

  • 1. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.



Стаття 320. Запасний суддя

  • Стаття 320. Запасний суддя

  • 1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Про це робиться відмітка у журналі судового засідання.

  • 2. Якщо в ході судового засідання суддю замінює запасний суддя, то судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд в цьому випадку закінчує суд у новому складі.



Стаття 379. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні

  • Стаття 379. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні

  • 1. Суд має право з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи, виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

  • 2. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

  • 3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка