Законодавство: Фінансові механізми дпп наталія Доценко-Білоус



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


  • Законодавство: Фінансові механізми ДПП

  • Наталія Доценко-Білоус

  • експерт МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»

  • This report is made possible by the support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The contents of this report is the sole responsibility of Deloitte Consulting LLP and its implementing partners and do not necessarily reflect the views of USAID or the United States Government


- співробітництво між державними партнерами та приватними партнерами, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами.

  • - співробітництво між державними партнерами та приватними партнерами, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами.

  • Закон України “Про державно-приватне партнерство



Соціальна відповідальність бізнесу – Відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

  • Соціальна відповідальність бізнесу – Відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

  • Благодійність – Безкорисливе надання допомоги потребуючим, які не є пов'язаними з благодійником.

  • Між-секторальне партнерство – постійний процес взаємодії трьох секторів суспільства: влади, бізнесу та громадськості з метою досягнення сталого розвитку громади.

  • Соціальне партнерство – Відносини між урядом (місцевою владою), роботодавцями та профспілками щодо регулювання питань у соціально-трудовій сфері. В Україні регулюється нормами Закону України “Про соціальне партнерство”.

  • Приватизація – процес продажу або передачі державної чи суспільної власності у руки приватних інвесторів.



  • №1. Подолання дефіциту бюджетних коштів та коштів, що фінансуються за рахунок Глобального фонду, а також залучення нових технологій, які б дозволили більш ефективно із меншими витратами управляти Проектом.

  • №2. Створення системи безперервного надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ



Надання профілактичних послуг буде складовою більш комплексного проекту в сфері охорони здоров’я;

  • Надання профілактичних послуг буде складовою більш комплексного проекту в сфері охорони здоров’я;

  • На приватного партнера будуть покладені зобов‘язання щодо надання наступних профілактичних послуг: інформаційні, навчальні послуги; профілактика на робочих містах; виробництво тестів та забезпечення роботи мобільних лабораторій та інші актуальні послуги;

  • Проект потенційно може передбачати будівництво/розміщення виробничих потужностей із виробництва лікарських та/або профілактичних засобів, необхідних для Проекту;

  • Проект має бути тривалістю понад 5 років;



Проект має проводитися на базі комунального/державного закладу охорони здоров‘я або іншого комунального/державного підприємства;

  • Проект має проводитися на базі комунального/державного закладу охорони здоров‘я або іншого комунального/державного підприємства;

  • Проект може передбачати залучення будь-яких суб‘єктів приватної форми власності, але їх колективна участь в проекті можлива виключно за умови створення об‘єднання підприємств, зокрема,консорціуму, на час участі в Проекті;

  • Джерелами відшкодування інвестицій, вкладених в Проект, потенційно можуть бути доходи, отримані приватним партнером за рахунок надання платних медичних послуг; за рахунок експлуатації виробничих потужностей, збудованих під час реалізації Проекту для інших комерційних потреб, або в зв‘язку із набуттям їх у приватну власність тощо.

  • Створення системи безперервного надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ



Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» від 20.10.2014 № 1708-VII. На поточний момент Програмою не передбачено залучення коштів для фінансування Програми від приватних інвесторів на умовах ДПП.

  • Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» від 20.10.2014 № 1708-VII. На поточний момент Програмою не передбачено залучення коштів для фінансування Програми від приватних інвесторів на умовах ДПП.

  • Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» 12.12.1991 № 1972-XII,;

  • Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. №437-IV

  • Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII, Закон України "Про концесії"

  • Закон України "Про державно-приватне партнерство" від 01 липня 2010 р. № 2404-VI.



  • Концесія на будівництво, управління та експлуатацію закладу охорони здоров'я;

  • Концесія на будівництво, управління та експлуатацію фармакологічного заводу;

  • Договір управління медичним та профілактичним сервісом;

  • Медичний консорціум.



Відсутність спеціального Закону щодо особливостей передачі в концесії об‘єктів охорони здоров‘я, який би створив правові передумови для впровадження як концесій на управління закладами охорони здоров‘я, а також концесій на надання медичних та профілактичних послуг, що є державною прерогативою.

  • Відсутність спеціального Закону щодо особливостей передачі в концесії об‘єктів охорони здоров‘я, який би створив правові передумови для впровадження як концесій на управління закладами охорони здоров‘я, а також концесій на надання медичних та профілактичних послуг, що є державною прерогативою.

  • Потрібні спеціальні гарантії та механізми контролю й реагування задля забезпечення стабільного та безперебійного надання профілактичних послуг приватним партнером, які не передбачені чинним законодавством;

  • Відсутні спеціальні вимоги до приватного партнера, які б відображали його можливості реалізувати Проект;

  • Відсутній механізм заміни приватного партнеру у разі порушення умов надання профілактичних послуг;



  • Використовують досвід та управлінську ефективність бізнесу

  • Залучають ресурси/інвестиції бізнесу для надання комунальних послуг та будівництва нової інфраструктури

  • Пропагують передачу знань та технологій

  • Пропонують ефективний спосіб розподілу ризиків та відповідальності між партнерами

  • ДПП – не є приватизацією!



  • Вивільнення коштів місцевих бюджетів

  • Проекти здійснюються швидше

  • Ризики і відповідальність зменшуються для органів місцевого самоврядування

  • Більше послуг можуть бути надані (робити більше з обмеженими ресурсами)

  • Послуги вищої якості

  • Посилюється підзвітність



  • Приклади помилок у плануванні, структуруванні та реалізації ДПП

    • Погано прописані обов'язки в угодах
    • Відсутність розподілу отриманих вигод
    • Слабка регуляторна ефективність
    • Процес проведення тендерів не завжди виявляється задовільним
  • Підготовка ДПП досить дорога і займає більше часу

  • Обмежений доступ до інформації для громадськості

  • Недостатньо відповідальне ставлення до проведення широких консультацій і розгляду всіх альтернатив

  • Здатність громадськості оцінити проект ДПП та його альтернативи

  • Мало можливості для контролю з боку громадськості



Визначити пілотні проекти та цільові об‘єкти (заклади охорони здоров‘я) для реалізації на їх базі проектів із залучення коштів приватних партнерів на умовах ДПП.

  • Визначити пілотні проекти та цільові об‘єкти (заклади охорони здоров‘я) для реалізації на їх базі проектів із залучення коштів приватних партнерів на умовах ДПП.

  • Розшити коло суб‘єктів, які мають право бути учасниками проектів в сфері охорони здоров‘я, що реалізуються на умовах ДПП, зокрема, включивши до їх складу як міжнародні, так і українські неурядові організації.

  • Розробити регламент контролю якості послуг

  • Розробити типову структуру розподілу ризиків між приватним та державним партнерами в проектах ДПП, і забезпечити її затвердження наказом МОЗ.

  • Забезпечити внесення змін до законодавства ДПП щодо розвитку та функціонування проектів ДПП у сфері соціального захисту



Замовник соціальних послуг за участю виконавця соціального замовлення проводить щороку та після припинення надання соціальних послуг згідно з договором оцінку якості надання соціальних послуг відповідно до показників, установлених державними стандартами соціальних послуг

  • Замовник соціальних послуг за участю виконавця соціального замовлення проводить щороку та після припинення надання соціальних послуг згідно з договором оцінку якості надання соціальних послуг відповідно до показників, установлених державними стандартами соціальних послуг






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка