Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Де визначено переліки корупційних правопорушень?

  • Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 р.:

  • 1) доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення главою 13-А з назвою «АДМІНІСТРАТИВНІ КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ»;

  • 2) доповнено КК України (розділ XVII Особливої частини «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг") новими статтями або деякі статті змінено.


Про які статті КК України мова?

  • Йдеться зокрема про статті:

  • 364 (Зловживання владою або службовим становищем);

  • 364-1 (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

  • 365 (Перевищення влади або службових повноважень);

  • 365-1 (Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

  • 365-2 (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);

  • 368 (Одержання хабара);

  • 368-2 (Незаконне збагачення);

  • 368-3 (Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);

  • 368-4 (Підкуп особи, яка надає публічні послуги);

  • 369 (Пропозиція або давання хабара);

  • 369-2 (Зловживання впливом).



Крім законів, є і вказівка

  • Правоохоронні органи керуються «Вказівкою щодо єдиного порядку обліку кримінальних справ про злочини з ознаками корупційних діянь» ГП, СБ, МВС і ДПС №107 від 1 липня 2011 р.

  • Згідно з нею «до злочинів з ознаками корупції можуть бути віднесені злочини, передбачені статтями 189, 191 ч. 2–5, 206 ч. 3, 232, 262 ч. 2–3, 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 366 ч. 2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369-2, 375 ч. 2, 410 ч. 2–3, 423, 424 Кримінального кодексу України, та інші злочини за наявності таких обов’язкових ознак:

  • І. Спеціальний суб’єкт злочину (відповідно до ст. 4 вказаного Закону).

  • ІІ. Вчинення... умисних дій, пов’язаних з використанням своєї посади, влади, службових повноважень.

  • ІІІ. Вчинення таких дій з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб з метою незаконного одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, а злочинів, передбачених ст. 189 КК України лише з використанням службового становища, а ст. 366 ч. 2 КК України – тільки при наявності корисливих мотивів».



Чому Вказівка є неправильною?

  • 1) У наведеному в ній переліку не згадано про злочини, передбачені статтями 353, 358, 367, 369, 370 КК України.

  • 2) Разом з тим, тут вказані злочини, передбачені статтями 189, 191 ч. 2–5, 206 ч. 3, 232, 262 ч. 2–3, 375 ч. 2, 410 ч. 2–3, 423, 424 КК України, які не відповідають визначеним в Законі ознакам корупції.

  • Проте кожен предмет повинен мати своє місце і свою назву.



З іншого боку,

  • може бути визнано корупційним правопорушенням діяння, не згадане в Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»:

  • ч. 2 ст. 149 КК (торгівля людьми, вчинена службовою особою з використанням службового становища);

  • ч. 3 ст. 157 КК (перешкоджання здійсненню виборчого права з використанням службового становища);

  • ч. 2 ст. 201 КК (контрабанда, вчинена службовою особою з використанням службового становища);

  • ч. 2 ст. 248 КК (незаконне полювання, вчинене службовою особою з використанням службового становища);

  • ч. 2 ст. 256 КК (сприяння учасникам злочинних організацій, вчинене службовою особою)

  • та багато інших – якщо вони містять ознаки корупції.



Що таке корупція? (легальне визначення)

  • “Корупція – це використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей”

  • (ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року)



Статистика корупційних та “корупційних” злочинів - 2011 (прокуратура)

  • Органами прокуратури в 2011 році до суду з обвинувальними висновками направлено 2046 кримінальних справ (+25% у порівнянні з минулим роком), з яких майже половина – за фактами хабарництва (+24% у порівнянні з минулим роком).

  • До кримінальної відповідальності притягнуто більше 2,3 тис. осіб.

  • З числа закінчених кримінальних справ, направлених до суду з обвинувальним висновком:

  • - 905 справ про одержання хабара (ст. 368 КК України),

  • - 639 справ щодо зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України),

  • - 248 справ про злочини щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (частини 2–5 ст. 191 КК України),

  • - 104 справи про перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України) тощо.



Статистика корупційних та “корупційних” злочинів - 2011 (за суб’єктами відповідальності)

  • Порівняно з 2010 роком менше вчинено корупційних злочинів посадовцями районних державних адміністрацій (-28), однак майже на 1/3 зросла кількість вчинених злочинів посадовцями облдержадміністрацій.

  • На 12,6% більше виявлено та притягнуто до відповідальності корупціонерів серед службових осіб органів місцевого самоврядування.

  • Збільшилась кількість виявлених фактів вчинення злочинів самими правоохоронцями. Так, у 2011 р. до кримінальної відповідальності притягнуто працівників: міліції (385), податкової (118), митної (37) служб, прокуратури (20), СБУ (6), судової гілки влади (38, з них 34 – судді).



Статистика корупційних та “корупційних” злочинів - 2011 (органи внутрішніх справ)

  • Органами внутрішніх справ у 2011 р. виявлено 16 тис. службових злочинів, у тому числі 2875 фактів хабарництва, учинених:

  • службовими особами органів влади та управління (702);

  • працівниками контролюючих органів (874);

  • суддями (20).

  • До кримінальної відповідальності за вчинення цих злочинів притягується 8,3 тис. осіб.



Статистика корупційних та “корупційних” злочинів - 2011 (Служба безпеки України)

  • Слідчими органами Служби безпеки України у 2011 році винесено постанов про притягнення до відповідальності за вчинення злочинів:

  • у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг - 49;

  • пов’язаних із зловживанням своїм службовим становищем - 35.



Статистика адміністративних корупційних та “корупційних” правопорушень – 2011 (прокуратура)

  • У 2011 році органами прокуратури до суду скеровано 850 (55,5%) із 1534 протоколів про адміністративні корупційні правопорушення.

  • За результатами їх розгляду:

  • до відповідальності притягнуто 599 (64 %) із 943 осіб;

  • закрито 59 адмінпроваджень (9%), із них 47 (80%) – за відсутності події і складу правопорушення.



До адміністративної відповідальності за протоколами про корупційні правопорушення органів прокуратури притягнуто

  • 45 державних службовців, з них 3 – 3-4 категорії та 42 – 5-7 категорії, 15 працівників райдержадміністрацій та 4 – облдержадміністрацій;

  • 2 депутати місцевих рад;

  • 104 посадові особи органів місцевого самоврядування, з них 53 службовці 4 категорії та 51 – 5-7 категорій;

  • 31 посадовець органів внутрішніх справ;

  • 22 службові особи державної кримінально-виконавчої служби;

  • 56 службових осіб Збройних Сил України;

  • 3 службовці Державної прикордонної служби;

  • 2 посадовці ДПС та по 1 представнику військових формувань, судів, СБУ, органів державної митної служби;

  • 5 службових осіб органів та підрозділів цивільного захисту;

  • 54 посадові та службові особи інших органів державної влади ;

  • 17 осіб, що надають публічні послуги ;

  • 39 посадових осіб юридичних осіб публічного права;

  • 47 осіб, які виконують обов'язки в юридичних особах приватного права ;

  • 124 посадові особи, фізичні особи - за давання неправомірної вигоди.



Цитата з Щорічного звіту Мінюсту

  • “Через незавершеність законодавчого процесу забезпечення правоохоронної діяльності проблемною залишається реалізація вимог статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційне правопорушення.

  • Зокрема, лише 216 (23%) осіб з 943 притягнутих до відповідальності звільнено із займаних посад”.



Статистика адміністративних корупційних та “корупційних” правопорушень – 2011 (органи внутрішніх справ)

  • Упродовж липня – грудня 2011 року органами внутрішніх справ до суду направлено 524 протоколи:

  • використання службового становища (ст. 172-2 КУпАП - 159),

  • сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП - 32),

  • установлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-3 КУпАП - 4),

  • вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП - 17),

  • невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП - 4).



Зі Звіту Мінюсту щодо кількості складених протоколів - за суб’єктами протидії корупції



Зі Звіту Мінюсту щодо притягнутих до відповідальності осіб - за суб’єктами протидії корупції



Щодо законності та обґрунтованості складання протоколів

  • Прокуратура:

  • направлено до суду протоколів - 850, притягнуто до відповідальності осіб – 599 (71%).

  • Органи внутрішніх справ:

  • направлено до суду протоколів - 293, притягнуто до відповідальності осіб – 149 (51%).

  • Органи Служби безпеки України:

  • направлено до суду протоколів - 296, притягнуто до відповідальності осіб – 151 (51%).

  • Органи державної податкової служби:

  • направлено до суду протоколів - 71, притягнуто до відповідальності осіб – 40 (56%).

  • Отже, майже половина усіх складених протоколів про “корупційні” правопорушення не стали підставою для юридичної відповідальності. Тобто їх складали або навмисно – “для загальної кількості”, або ненавмисно – через незнання закону. На користь другого припущення свідчать дані по прокуратурі (прокурори в цілому більш юридично обізнані, ніж працівники органів внутрішніх справ чи СБУ).



Звільнено з роботи (за матеріалами органів внутрішніх справ)

  • Відповідно до статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за матеріалами МВС України звільнено з роботи 30 осіб, яких визнано винними у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень.

  • Це становить менше 6% від кількості складених протоколів.



Що таке корупційне правопорушення?

  • Корупційне правопорушення – це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність

  • (ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року)



Які правопорушення є насправді корупційними?

  • Згідно зі ст. 1 Закону, діяння визнається корупційним правопорушенням, якщо воно:

  • 1) є умисним;

  • 2) містить ознаки корупції;

  • 3) вчинене певним суб’єктом – особою, зазначеною у ст. 4 Закону;

  • 4) і за нього законом установлена юридична відповідальність певного виду – кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна.



Як знайти відповідь на питання про те, чи містить діяння ознаки корупції?

    • Для цього необхідно здійснити аналіз (розклад) поняття «корупція», яке міститься у ст. 1 Закону.
    • Застосування цього наукового методу дає можливість встановити наявність трьох форм корупції та ознак кожної з них.


Перша форма

  • Корупцією є використання особою, зазначеною у ст. 4 Закону, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди. Ознаками цієї форми корупції є:

  • діяння у виді використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей;

  • суб’єкт – особа, зазначена у ст. 4 Закону;

  • мета одержання неправомірної вигоди.



Друга форма

  • Корупцією є прийняття особою, зазначеною у ст. 4 Закону, обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Ознаки цієї форми:

  • діяння у виді прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (законодавець помилково не згадав про одержання неправомірної вигоди);

  • суб’єкт – особа, зазначена у ст. 4 Закону



Третя форма

  • Корупцією є відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ст. 4 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

  • Суб’єктом корупції у цій формі може бути будь-яка деліктоздатна (у кримінально-, адміністративно-, цивільно- і дисциплінарно-правовому розумінні) особа, а іншими ознаками цієї форми корупції є:

  • 1) дія у виді обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ст. 4 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам;

  • 2) мета схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.



Діяння, які можуть бути визнані корупційними правопорушеннями



Невід’ємні ознаки корупції.

  • З одного боку:

  • використання службових повноважень та відповідних можливостей - як форма діяння;

  • неправомірна вигода - як предмет або ж як мета.

  • З іншого:

  • обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди - як форма діяння;

  • використання службових повноважень та відповідних можливостей - як мета.

  • В акті корупції завжди беруть участь принаймні дві особи – “контрагенти” (той, хто дає/пропонує/обіцяє, і той, хто бере/має намір взяти). Тому, наприклад, розкрадання державного майна не може визнаватися корупцією.



Яке діяння за визначенням не може бути визнане корупційним правопорушенням?

  • Не може бути визнане корупційним правопорушенням діяння, яке:

  • – не відповідає визначеному в Законі опису дії чи бездіяльності або

  • – є необережним, або є умисним, але не вчинене з метою, визначеною в Законі, або

  • – вчинене особою, не зазначеною у ст. 4 Закону, або

  • – за нього законом не установлена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність.



Що це означає?

  • Той факт, що певні діяння не відповідають встановленим в Законі ознакам корупційного правопорушення, означає, що їх вчинення

  • не тягне за собою будь-яких спеціальних правових наслідків вчинення корупційного правопорушення,

  • а може тягнути лише ті правові наслідки, які визначені в санкціях відповідних статей КК України, КАП та в інших положеннях цих кодексів (йдеться насамперед про їх Загальну частину), які не є спеціально антикорупційними.



Якщо діяння не є корупційним правопорушенням, то…

  • Якщо діяння не є корупційним правопорушенням, то до особи, яка його вчинила, не повинні застосовуватись спеціальні положення ч. 2 ст. 21, частин 1 і 2 ст. 22 Закону “Про запобігання і протидію корупції”, тобто:

  • – відомості про особу, притягнуту до відповідальності, не підлягають занесенню до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України;

  • – особа, притягнута до кримінальної або адміністративної відповідальності за правопорушення, яке не є корупційним правопорушенням, не підлягає звільненню з посади.



Стосовно діянь, які не є корупційними правопорушеннями, не повинні застосовуватися положення інших законів, відповідно до яких, зокрема:

  • –  строки давності притягнення до відповідальності не є збільшеними (адміністративне стягнення не може бути накладено, якщо вже минуло 2 місяці - ст. 38 КУпАП);

  • – строк розгляду адміністративної справи не зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол, ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (ч. 4 ст. 277 КАП).



Які адміністративні правопорушення та злочини дійсно є корупційними?

  • ст. 172-2 КАП - Порушення обмежень щодо використання службового становища з одержанням за це неправомірної вигоди або у зв’язку з її прийняттям обіцянки/пропозиції

  • ст. 172-5 ч. 2 КАП - Порушення заборони щодо одержання дарунка (пожертви)

  • ст. 364 КК УМОВНО – Зловживання владою або службовим становищем

  • ст. 364-1 КК - Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права

  • ст. 365 КК УМОВНО – Перевищення влади або службових повноважень

  • ст. 365-2 КК - Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

  • ст. 366 КК УМОВНО – Службовий підлог

  • ст. 368 КК - Одержання хабара

  • ст. 368-2 КК - Незаконне збагачення

  • ст. 368-3 КК - Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права

  • ст. 368-4 КК - Підкуп особи, яка надає публічні послуги

  • ч. 1 ст. 369-2 КК - Пропозиція або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави



Кваліфікація 1.1. Якщо має місце (Перша форма):

  • діяння - використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей;

  • суб’єкт – відповідна службова особа, зазначена у ст. 4 Закону;

  • мета одержання неправомірної вигоди (але немає неправомірної вигоди як предмета), –

  • то вчинене кваліфікується:

  • - за ст. 364 КК – якщо є істотна шкода і мета одержати неправомірну вигоду (але без попереднього прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди)

  • - за статтями 15 і 368 КК – якщо немає істотної шкоди, але є «використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди» – тобто йдеться про замах на одержання хабара.



Кваліфікація 1.2. Якщо має місце (Перша форма):

  • діяння у виді використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей;

  • суб’єкт – службова особа юридичної особи приватного права або особа, яка надає публічні послуги;

  • мета одержання неправомірної вигоди (але немає неправомірної вигоди як предмета), –

  • то вчинене кваліфікується:

  • за ст. 364-1 КК – якщо є істотна шкода і мета одержати неправомірну вигоду (але без попереднього прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди).

  • за ст. 15 і ч. 3 ст. 368-3 або ч. 3 ст. 368-4 КК – якщо немає істотної шкоди, але є «використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди» – замах на комерційний підкуп або підкуп особи, яка надає публічні послуги.



Кваліфікація 1.3. Якщо має місце (Перша форма – без мети):

  • діяння у виді використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей;

  • суб’єкт – службова особа, зазначена у ст. 4 Закону, –

  • але немає одержання неправомірної вигоди ні як мети, ні як предмета (наприклад, зловживання службовим становищем, вчинене в інших особистих інтересах, не пов’язаних із неправомірною вигодою), а також немає істотної шкоди, – то вчинене кваліфікується як дисциплінарний проступок.



Кваліфікація 2.1. Якщо має місце (Друга форма)

  • діяння у виді прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди для себе чи інших осіб,–

  • то вчинене кваліфікується:

  • за ст. 368 КК – якщо суб’єкт – “державна” службова особа, зазначена у ст. 4 Закону;

  • за ч. 3 ст. 368-3 або ч. 3 ст. 368-4 КК якщо суб’єкт – службова особа юридичної особи приватного права або особа, яка надає публічні послуги.

  • Незалежно від виду суб’єкта:

  • за ч. 1 ст. 368-2 КК (незаконне збагачення) – якщо неправомірну вигоду одержано в розмірі понад 100 нмдг, при цьому не доведено факту використання службових повноважень [якщо ж в розмірі 100 нмдг і менше, то це взагалі не каране діяння, бо немає використання службових повноважень];

  • за ч. 2 ст. 172-5 КАП – якщо неправомірну вигоду одержано у вигляді дарунка (пожертви), тобто не за певні дії по службі, а з метою підлабузництва, для підтримання «добрих» стосунків тощо і розмір дарунка не перевищує 100 нмдг (але перевищує 50% мінімальної заробітної плати одноразово або сукупною вартістю понад одну мзп протягом року);

  • є дисциплінарним проступком або аморальним вчинком – якщо неправомірну вигоду одержано у вигляді дарунка (пожертви) і при цьому розмір дарунка не перевищує 50% мінімальної заробітної плати одноразово або одну мзп протягом року.



Кваліфікація 3. Якщо має місце (Третя форма)

  • 1) дія у виді обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ст. 4 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам;

  • 2) мета схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей, –

  • то вчинене кваліфікується:

  • - за ст. 369 КК – якщо адресатом неправомірної вигоди є службова особа – незалежно від розміру предмета;

  • за ч. 1 ст. 368-3 або ч. 1 ст. 368-4 КК – якщо адресатом неправомірної вигоди є службова особа юридичної особи приватного права або особа, яка надає публічні послуги, а її розмір є рівним 100 нмдг або більше;

  • за ст. 172-3 КАП – якщо: а) адресатом неправомірної вигоди є службова особа юридичної особи приватного права або особа, яка надає публічні послуги, б) її розмір не перевищує 100 нмдг, в) діяння вчинене у формі пропозиції або надання (але не передачі) неправомірної вигоди.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка