Законом України (від 21. 12. 10 №2818-vi) " Про Основні засади (стратегію) державної економічної політики України на період до 2020 року "



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.



Законом України (від 21.12.10 №2818-VI)

  • Законом України (від 21.12.10 №2818-VI)

  • Про Основні засади (стратегію) державної економічної політики України

  • на період до 2020 року

  • передбачено реформування до 2015 р. системи державного управління в галузі охорони та раціонального використання вод шляхом впровадження

  • інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом









Економічні інструменти управління водними ресурсамимають забезпечувати стимули для ефективного використання водних ресурсів, встановлення пріоритету водокористувачів і досягнення цілей управління при мінімальних витратах для суспільства.

  • Економічні інструменти управління водними ресурсамимають забезпечувати стимули для ефективного використання водних ресурсів, встановлення пріоритету водокористувачів і досягнення цілей управління при мінімальних витратах для суспільства.

  • Найбільш поширені екологічні інструменти:

  • плата за воду;

  • тарифи і субсидії;

  • ринок води (право на водокористування

  • набувається на аукціоні);

  • податки.



  • Економічні інструменти мають базуватися

  • на принципах: • користувач платить

  • • забруднювач платить

  • Серед сучасних економічних інструментів, які відповідають сутності ІУВР і ринковим умовам є платежі за екосистемні послуги (ПЕП).

  • ПЕП – один з найбільш інноваційних підходів, сут-ність якого полягає у створенні нових ринків, що перерозподіляють фінансові потоки на користь організацій, які зберігають ландшафти, біорізно-маніття, у тому числі і водні екосистеми.



  • Екосистема – це сукупність рослин, тва-рин, мікроорганізмів та середовище їх існу-вання, що функціонує як єдине ціле і дина-мічно розвивається.

  • Екосистеми, які пов’язані з водою – ліса, прісноводні водойми, пасовища, сільськогос-подарські землі, які виконують життєво важливі функції в гідрологічному циклі зав-дяки послугам, що ними забезпечуються.



Екосистемний підхід в управлінні водними ресурсами – це стратегія комплексного управління земельними, вод-ними і живими ресурсами, яка забезпечує їх збереження і використання на справедливій основі.

  • Екосистемний підхід в управлінні водними ресурсами – це стратегія комплексного управління земельними, вод-ними і живими ресурсами, яка забезпечує їх збереження і використання на справедливій основі.

  • Цілі і завдання ЕСП:

  • - визначення допустимого антропогенного навантажен-

  • ня на водні екосистеми;

  • поєднання адміністративно-територіальних господар-

  • ських інтересів, інтересів різних категорій водокорис-

  • тувачів;

  • провадження регіональної водогосподарської політики,

  • пов’язаної з кількісним і якісним станом водних ресурсів;

  • формування і реалізація економічних механізмів водоко-

  • ристування, які відповідають ринковим умовам, забез-

  • печують раціональне використання водних ресурсів і

  • достатнє фінансування для управління ними.



Екосистемні послуги (ЕП), які пов’язані з водою

  • Екосистемні послуги (ЕП), які пов’язані з водою

  • • Екосистемні послуги - всі ті вигоди, що отримують

  • люди від екосистем (забезпечен-

  • ня природними ресурсами, здоро-

  • вим середовищем існування,

  • іншими екологічно та економічно

  • значущими “продуктами”).

  • • Екосистемні послуги, пов’язані з водою – запобі-гання повеней, боротьба з ними і пом’якшення їх нас-лідків, регулювання стоку і запасів води, підвищення якості поверхневих і ґрунтових вод; запобігання ерозій-них процесів, стабілізація річкових берегів, покращення інфільтрації води і сприяння накопиченню води у ґрунті.



Тенденції розвитку ЕП

  • Тенденції розвитку ЕП

  • Попит на ЕП постійно зростає, а спроможність екосистем щодо його забезпечення скорочується внаслідок деградації.

  • При цьому вартість екосистемних послуг не визначається і не враховується в процесі прийняття рішень щодо управління водними ресурсами.

  • Сутність платежів за екосистемні послуги полягає в створенні ринка екологічних послуг, які в даний час не мають вартості і вважаються безплатними.

  • Платежі за екосистемні послуги – компенсації, що виплачуються “постачальникам” ЕП їх “користувачами”.



  • Постачальники ЕП - суб’єкти господарювання (будь-

  • які) фізичні і юридичні особи), в

  • ході діяльності яких “виробля-

  • ються або підтримуються на

  • існуючому рівні певні екосистемні

  • послуги”).

  • Споживачі (користувачі) ЕП – суб’єкти господарювання,

  • що отримують користь, у тому числі й економічну,

  • від користування послугою та готові платити за неї.

  • Готовність споживачів платити за ту и іншу послугу

  • є необхідною умовою існування відповідного ринку.





Типи платежів за ЕП

  • Типи платежів за ЕП

  • В залежності від характеру відносин між продавцями і покупцями ЕП відрізняють 3 типи платежів:

  • • добровільні контрактні відносини;

  • • платежі населення;

  • • торгівля квотами.

  • 1) Добровільні контрактні відносини – угоди, які укладаються в процесі переговорів між приватними партнерами, або за участю державних організацій.

  • Такі схеми працюють на локальному рівні.



  • 2) Платежі населення – суть цього механізму в тому, що державна організація впроваджує додатковий податок або плату за використання водних ресурсів, які покладаються на всіх водокористувачів.

  • Збір цього податку здійснюють державні органи, відповідальні за водопостачання, охорону природи та ін.

  • 3) Торгівля квотами – суть його в тому, що держава встановлює ліміти на забруднення. Кожне підприємство має певну квоту на забруднення. Підприємства, якім не вистачає квот, можуть придбати частину квоти, яку бракує, у “екологічно-чистих” підприємств.



Схема впровадження ПЕП

  • Схема впровадження ПЕП

  • 1.Провідна організація складає обґрунтування необхід-ності впровадження ПЕП (проект).

  • 2.Збирається робоча група (провідна організація, басей-нова рада, всі зацікавлені сторони) і проводяться дослід-ження:

  • • визначаються ЕСП (їх сутність);

  • • визначається попит на ЕСП;

  • • визначаються ризики щодо надання послуг та природоохо-

  • ронні заходи, які сприятимуть покращанню їх якості;

  • • виявляються усі (окрім провідної організації) постачальники

  • аналогічних послуг та умови, на яких вони готові ці послуги

  • надавати і надалі;

  • • проводиться аналіз існуючої правової бази – наскільки

  • вона дозволяє впроваджувати платежі;

  • • визначити, які ресурси необхідні для запуску механізму

  • ПЕП;

  • • визначити, які ресурси необхідні для запуску механізму ПЕП;



  • • оцінити вартість майбутньої послуги;

  • • продумати інституційний механізм збору та перерозподілу

  • платежів: хто із кого буде їх збирати, хто і як буде відпові-

  • дати за розподіл платежів між постачальниками послуг, хто

  • і як буде робити моніторинг.

  • 3.Члени робочої групи залучають у переговорний процес усі зацікавлені сторони.

  • 4.Скласти технічне завдання для проведення більш детальних досліджень, задача яких – переконати ключових водокористувачів вступити в проект.

  • 5.Члени робочої групи знайомлять водокористувачів з результатами можливості надання ПЕП, проводять пере-говори щодо укладання угоди.

  • 6.Використовуються заходи, що визначені у договорі. Робоча група веде контроль за діяльністю та вносить необхідні зміни у план дій.



  • Переваги від ПЕП

  • для держави:

  • • посилення державно-приватного партнерства;

  • • підвищення ефективності реалізації природоохоронних про-грам і заходів;

  • • додаткове джерело фінансування водоохоронних заходів;

  • • додаткова можливість щодо освіти зацікавлених сторін про економічну і екологічну цінність екосистем.

  • для місцевого населення:

  • • поглиблення розуміння екосистемних послуг;

  • • підвищення стійкості екологічних проектів;

  • • можливість покращення добробуту місцевого населення.

  • для бізнесу:

  • • економічна вигідність;

  • • імідж;

  • • використання ринкового механізму.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка