Закону України Проект Закону України "Про енергетичну ефективність будівель "



Дата конвертації12.06.2016
Розмір445 b.


Проект Закону України

  • Проект Закону України

  • “Про енергетичну ефективність будівель ”

  • 12 березня 2009 року


  • Необхідність покращення енергетичних характеристик будівель

  • Відсутність спеціального законодавства в сфері енергетичної ефективності будівель

  • Необхідність адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель



Законодавчі акти:

  • Законодавчі акти:

    • Загальні законодавчі акти
    • Спеціальні законодавчі акти
  • Підзаконні нормативно-правові акти:

  • Нормативні акти:



Визначає загальні засади енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань, організацій, розташованих на території України, та громадян;

  • Визначає загальні засади енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань, організацій, розташованих на території України, та громадян;

  • Не містить спеціальних норм щодо енергетичної ефективності будівель;

  • Передбачає, що порядок проведення енергетичного аудиту визначається законом (ч.2 ст. 24-1).



  • Накази Держкоменергозбереження України (зі змінами, внесеними наказами НАЕР) №27 від 09.04.99 р. та №49 від12.05.97 р. регулюють суспільні відносини в сфері енергетичного аудиту і енергетичної паспортизації лише підприємств та не стосуються енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації житлових та інших будівель.



Основні нормативні акти у зазначеній сфері:

  • Основні нормативні акти у зазначеній сфері:

  • ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель.

  • ДСТУ 4065-2001. Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги.

  • Нормативними актами встановлено вимоги лише щодо теплової ізоляції будівель, а не всіх енергетичних характеристик будівель.

  • Нормативні акти встановлюють правила реалізації тих чи інших положень законів та підзаконних нормативно-правових актів. Вони приймаються на їх основі, на їх виконання і не можуть їх замінювати, тобто, містити норми права.



Необхідно розробити спеціальний закон, який би врегулював суспільні відносини в сфері енергетичної ефективності будівель в цілому, та зокрема, в сфері енергетичного аудиту та паспортизації житлових та нежитлових будівель, підзаконні нормативно-правові акти та нормативні акти на виконання положень цього спеціального закону.

  • Необхідно розробити спеціальний закон, який би врегулював суспільні відносини в сфері енергетичної ефективності будівель в цілому, та зокрема, в сфері енергетичного аудиту та паспортизації житлових та нежитлових будівель, підзаконні нормативно-правові акти та нормативні акти на виконання положень цього спеціального закону.





загальна схема для методології розрахунку комплексних енергетичних характеристик будівель

  • загальна схема для методології розрахунку комплексних енергетичних характеристик будівель

  • мінімальні вимоги щодо енергетичних характеристик для нових будівель та існуючих великих будівель, які підлягають значній реконструкції, площею понад 1000 м2, та перелік будівель, на які, за рішенням Держав-членів, не поширюються встановлені вимоги

  • енергетична паспортизація нових будівель, а також існуючих будівель у разі їх значної реконструкції, продажу чи оренди, яка здійснюється незалежними кваліфікованими та/або акредитованими експертами

  • енергетичний паспорт повинен містити енергетичні характеристики будівлі та рекомендації щодо рентабельного їх удосконалення; термін дії енергетичного паспорту – не довше 10 років

  • облік фактичного споживання паливно-енергетичних ресурсів

  • перегляд мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик не рідше ніж кожні 5 років





Рівень нормативно-правового регулювання в сфері енергетичної ефективності будівель

  • Рівень нормативно-правового регулювання в сфері енергетичної ефективності будівель

  • у Державах-Членах ЄС:

  • У спеціальних законах закріплюються загальні вимоги,

  • які далі конкретизуються у підзаконних нормативно-правових актах та стандартах.



Класифікація будівель для цілей встановлення вимог щодо енергетичних характеристик у Державах-Членах ЄС проведена відповідно до критеріїв, визначених у Директиві (нові будівлі, існуючі будівлі та класифікація за цільовим призначенням), та деталізована з урахуванням національних особливостей.

  • Класифікація будівель для цілей встановлення вимог щодо енергетичних характеристик у Державах-Членах ЄС проведена відповідно до критеріїв, визначених у Директиві (нові будівлі, існуючі будівлі та класифікація за цільовим призначенням), та деталізована з урахуванням національних особливостей.



Методи обчислення енергетичних характеристик визначається Державами-Членами, як правило, шляхом затвердження національних стандартів, визначених на основі європейських стандартів.

  • Методи обчислення енергетичних характеристик визначається Державами-Членами, як правило, шляхом затвердження національних стандартів, визначених на основі європейських стандартів.

  • Порядок їх застосування визначається уповноваженими державними органами у відповідних підзаконних нормативно-правових актах.

  • Методи обчислення енергетичних характеристик та порядок їх застосування можуть бути як спільними і для нових, і для існуючих будівель, так і враховувати певні особливості в залежності від категорії будівель.



Основні етапи підтвердження відповідності будівлі встановленим вимогам до отримання дозволу на будівництво:

  • Основні етапи підтвердження відповідності будівлі встановленим вимогам до отримання дозволу на будівництво:

    • до завершення будівництва,
    • на етапі завершення будівництва,
    • через визначений проміжок часу після завершення будівництва.


Результатом паспортизації є енергетичний паспорт.

  • Результатом паспортизації є енергетичний паспорт.

  • Для нових будівель енергетичний паспорт надається на етапі одержання дозволу на будівництво, для існуючих - за результатами енергетичного аудиту.

  • У національних законодавствах Держав-членів визначаються відомості, які повинні міститися в енергетичному паспорті.

  • За результатами енергетичного аудиту будівлям присвоюється клас енергетичної ефективності, при цьому шкала енергетичних класів є аналогічною рейтингуванню, передбаченому для білих товарів (A-G).

  • Для паспортизації у Державах-членах ЄС розроблене спеціальне програмне забезпечення.

  • Держави-члени ЄС самостійно визначають способи забезпечення незалежності та професійності експертів. Відповідно, ці способи відрізняються у різних Державах-членах.



Важливе значення у підвищенні енергетичної ефективності у будівлях має державна підтримка. Корисним є досвід Литви та Італії щодо державної підтримки впровадження заходів з енергетичної ефективності у багатоквартирних будинках (зокрема, податкове стимулювання осіб, які впроваджують енергозберігаючі заходи у будівлях).

  • Важливе значення у підвищенні енергетичної ефективності у будівлях має державна підтримка. Корисним є досвід Литви та Італії щодо державної підтримки впровадження заходів з енергетичної ефективності у багатоквартирних будинках (зокрема, податкове стимулювання осіб, які впроваджують енергозберігаючі заходи у будівлях).



Проект Закону України

  • Проект Закону України

  • “Про енергетичну ефективність будівель”:

  • загальна характеристика



  • Закон регулює суспільні відносини, які виникають в сфері забезпечення енергетичної ефективності житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери, у тому числі, в сфері встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик цих будівель та здійснення контролю за їх дотриманням, особливостей енергетичного аудиту будівель, організації та проведення енергетичної паспортизації зазначених будівель, а також розроблення, впровадження та фінансування енергозберігаючих (енергоефективних) заходів, спрямованих на підвищення енергетичної ефективності зазначених будівель.

  • Метою цього Закону є визначення правових, економічних та організаційних засад забезпечення енергетичної ефективності житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери відповідно до європейських стандартів, підтримки їх належного технічного стану та збільшення терміну їх експлуатації, обмеження двоокису вуглецю в результаті підвищення енергетичної ефективності будівель.



  • Визначення правових, економічних та організаційних засад забезпечення енергетичної ефективності житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери відповідно до європейських стандартів, підтримки їх належного технічного стану та збільшення терміну їх експлуатації, обмеження двоокису вуглецю в результаті підвищення енергетичної ефективності будівель.



встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • запровадження механізму контролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • впровадження механізмів стимулювання власників та наймачів будівель до раціонального та ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів

  • створення умов для раціональної термомодернізації будівель

  • диференціація фінансових механізмів залучення коштів для впровадження енергозберігаючих (енергоефективних) заходів у будівлях

  • визначення порядку енергетичної паспортизації будівель та особливостей енергетичного аудиту будівель, створення умов для розвитку підприємницької діяльності в сфері енергетичного аудиту, оцінки енергетичної ефективності та енергетичної паспортизації будівель



Розділ І. Загальні положення

  • Розділ І. Загальні положення

  • Розділ ІІ. Вимоги щодо енергетичної ефективності будівель

  • Розділ ІІІ. Контроль в сфері енергетичної ефективності будівель

  • Розділ IV. Фінансування енергозберігаючих заходів у будівлях

  • Розділ V. Підвищення рівня обізнаності населення з питань енергетичної ефективності будівель

  • Розділ VI. Державна та місцеві цільові програми в сфері енергетичної ефективності будівель

  • Розділ VIІ. Відповідальність за порушення законодавства в сфері енергетичної ефективності будівель

  • Розділ VIІІ. Прикінцеві положення



Визначення термінів, які вживаються у законі

  • Визначення термінів, які вживаються у законі

  • Формулювання предмету правового регулювання

  • Перелік органів, які здійснюють управління в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, та їх повноваження (Кабінет Міністрів України, МінЖКГ, Мінрегіонбуд, НАЕР, Рада Міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації)



Споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначена для проживання або перебування людей, енергія в якій використовується для формування мікроклімату та освітлення в приміщеннях. Терміном “будівля” охоплюється як будівля в цілому, так і її частина, яка призначена для окремого використання (зокрема, нежилі приміщення у житлових будівлях)

  • Споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначена для проживання або перебування людей, енергія в якій використовується для формування мікроклімату та освітлення в приміщеннях. Терміном “будівля” охоплюється як будівля в цілому, так і її частина, яка призначена для окремого використання (зокрема, нежилі приміщення у житлових будівлях)



1) За моментом введення в експлуатацію:

  • 1) За моментом введення в експлуатацію:

  • Нові будівлі (до цього моменту)

  • Існуючі будівлі (з цього моменту)

  • 2) За цільовим призначенням:

  • Житлові будівлі (багатоквартирні будинки, садибні будинки, гуртожитки)

  • Нежитлові будівлі (зокрема, офісні, громадської сфери, для культової та релігійної діяльності тощо)



Фактори, які повинні враховуватися при встановленні мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • Фактори, які повинні враховуватися при встановленні мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • Загальні засади встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель



1) тип будівлі

  • 1) тип будівлі

  • 2) цільове призначення будівлі

  • 3) термін експлуатації будівлі

  • 4) технічний стан будівлі

  • 5) кліматичні умови

  • 6) конструкційні характеристики світлопрозорих конструкцій, систем опалення, постачання гарячої води, кондиціювання повітря, вентиляції, вбудованого освітлювального обладнання, будівлі в цілому

  • 7) геометричні, теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій, об’ємно-планувальні показники

  • 8) орієнтацію будівлі

  • 9) пасивні сонячні енергосистеми і захист від сонця

  • 10) природну вентиляцію

  • 11) природне освітлення

  • 12) мікрокліматичні умови в приміщенні, включно із запроектованим внутрішнім мікрокліматом



Загальні засади контролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • Загальні засади контролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель

  • Загальні вимоги щодо організації внутрішнього контролю

  • Вимоги щодо енергетичного аудиту та оцінки енергетичної ефективності будівель

  • Загальні засади організації енергетичної паспортизації будівель

  • Примірний перелік основних заходів щодо підвищення енергетичної ефективності будівель

  • Загальні засади моніторингу енергетичних характеристик існуючих будівель



Внутрішній контроль за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель здійснюється власниками або уповноваженими ними особами

  • Внутрішній контроль за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель здійснюється власниками або уповноваженими ними особами

  • Зовнішній контроль за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за місцем знаходження будівлі, проектними організаціями, а також суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту будівель



Енергетичний аудит здійснюється суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту щодо існуючих будівель (енергетичними аудиторами з питань енергетичної ефективності будівель та господарськими організаціями з енергетичного аудиту будівель);

  • Енергетичний аудит здійснюється суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту щодо існуючих будівель (енергетичними аудиторами з питань енергетичної ефективності будівель та господарськими організаціями з енергетичного аудиту будівель);

  • Оцінка енергетичної ефективності здійснюється проектними організаціями щодо нових будівель;

  • Вимоги до енергетичних аудиторів з питань енергетичної ефективності будівель:

  • вища або професійно-технічна освіта в сфері енергетики та/або будівництва;

  • Досвід роботи за фахом не менше 2-х років;

  • Закінчення спеціальних курсів професійної підготовки з питань енергетичної ефективності будівель та успішне складання іспиту;

  • Проведення енергетичного аудиту не менше трьох будівель під керівництвом сертифікованого енергетичного аудитора;

  • Одержання сертифікату кваліфікації енергетичного аудитора, який видається НАЕР на підставі заяви особи, яка виконала наведені вище вимоги (термін чинності сертифіката – 5 років);

  • Енергетичні аудитори з питань енергетичної ефективності будівель можуть працювати самостійно як фізичні особи-підприємці, або у складі господарської організації з енергетичного аудиту будівель .

  • Енергетичні аудитори та господарські організації з енергетичного аудиту набувають права на здійснення діяльності у зазначеній сфері з моменту їх включення до Єдиного державного реєстру енергетичних аудиторів та фірм з енергетичного аудиту, який веде НАЕР. Документом, який підтверджує цей факт, є Свідоцтво про внесення до Реєстру.



Через рік після введення будівлі в експлуатацію

  • Через рік після введення будівлі в експлуатацію

  • У разі проведення значної реновації будівлі

  • У випадку відчуження будівлі або передання її в найм (оренду)

  • У разі закінчення терміну дії енергетичного паспорту



Запроваджується з метою оптимізації процедури отримання інформації щодо фактичних енергетичних характеристик будівель, їх відповідності встановленим мінімальним вимогам, а також рекомендованих енергозберігаючих заходів;

  • Запроваджується з метою оптимізації процедури отримання інформації щодо фактичних енергетичних характеристик будівель, їх відповідності встановленим мінімальним вимогам, а також рекомендованих енергозберігаючих заходів;

  • Здійснюється проектними організаціями (для нових будівель) та суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту будівель (для існуючих будівель);

  • Результатом енергетичної паспортизації є енергетичний паспорт будівлі, який містить енергетичні характеристики будівлі;

  • Енергетичний паспорт повинен надаватися при будівництві нових будівель, а також у разі відчуження, найму або значної реновації існуючих будівель

  • Енергетичний паспорт існуючої будівлі має супроводжуватися рекомендаціями щодо раціональних енергозберігаючих заходів;

  • Метою енергетичного паспорту є лише надання необхідної інформації, його дані не є підставою для розрахунку плати за використання паливно-енергетичних ресурсів;

  • Термін дії енергетичного паспорту – 10 років;

  • Форма енергетичного паспорту та порядок її заповнення затверджуються спільним наказом МінЖКГ, Мінрегіонбуду та НАЕР.



Енергетична паспортизація будівель здійснюється з використанням програмного забезпечення.

  • Енергетична паспортизація будівель здійснюється з використанням програмного забезпечення.

  • Програмне забезпечення розробляється на комерційних засадах.

  • Основні вимоги до програмного забезпечення затверджуються спільно НАЕР, МінЖКГ та Мінрегіонбудом.



Створюється з метою контролю за дотриманням проектними організаціями та суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту законодавства, методів та інструментів проведення енергетичного аудиту

  • Створюється з метою контролю за дотриманням проектними організаціями та суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту законодавства, методів та інструментів проведення енергетичного аудиту

  • Складається з трьох частин: державного реєстру енергетичних паспортів нових будівель (веде Мінрегіонбуд), державного реєстру енергетичних паспортів існуючих житлових будівель (веде МінЖКГ), державного реєстру існуючих нежитлових будівель (веде НАЕР)



Джерела фінансування енергозберігаючих заходів у будівлях:

  • Джерела фінансування енергозберігаючих заходів у будівлях:

  • Кошти власників будівель (зокрема, кошти населення)

  • Кошти інвесторів

  • Місцеві бюджети

  • Державний бюджет України

  • Інші, не заборонені законом, джерела.

  • Механізми фінансування цих заходів

  • Способи державної підтримки впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях:

  • Здешевлення кредитів, залучених власниками та інвесторами для фінансування енергозберігаючих заходів;

  • фінансування та кредитування енергозберігаючих (енергоефективних) заходів за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів

  • Спрямування коштів, зекономлених внаслідок впровадження енергозберігаючих заходів у будівлях органів державної влади, органів місцевого самоврядування та будівлях громадської сфери, що перебувають у державній або комунальній власності, на преміювання керівництва цих органів та установ, та на капітальні видатки;



Державна цільова програма підвищення енергетичної ефективності житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери розробляється та затверджується Урядом та спрямована на вирішення проблем в сфері енергетичної ефективності будівель , в першу чергу, проблем термомодернізації існуючих будівель

  • Державна цільова програма підвищення енергетичної ефективності житлових будівель, офісних будівель та будівель громадської сфери розробляється та затверджується Урядом та спрямована на вирішення проблем в сфері енергетичної ефективності будівель , в першу чергу, проблем термомодернізації існуючих будівель

  • Місцеві цільові програми в сфері енергетичної ефективності будівель затверджуються органами місцевого самоврядування та спрямовані на вирішення проблем місцевого значення в сфері енергетичної ефективності будівель



Мета популяризації енергозберігаючих заходів;

  • Мета популяризації енергозберігаючих заходів;

  • Основні завдання популяризації енергозберігаючих заходів;

  • Форми популяризації енергозберігаючих заходів;

  • Фінансування енергозберігаючих заходів.



Закон набирає чинності через 6 місяців з моменту опублікування.

  • Закон набирає чинності через 6 місяців з моменту опублікування.

  • Передбачено етапи впровадження нових вимог щодо енергетичного аудиту та енергетичної паспортизації будівель в залежності від їх типів.

  • Передбачено внесення змін до деяких законодавчих актів України (зокрема, до Закону України “Про планування і забудову територій”, Кодексу України про адміністративні правопорушення)

  • Встановлено терміни для Уряду та інших органів, уповноважених здійснювати управління в сфері енергетичної ефективності будівель, щодо розробки нормативно-правових та нормативних актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.



1) для нових будівель, а також для існуючих будівель, у випадку їх значної реновації – з 01.01.2010 року;

  • 1) для нових будівель, а також для існуючих будівель, у випадку їх значної реновації – з 01.01.2010 року;

  • 2) для будівель державних органів, органів місцевого самоврядування та будівель громадської сфери – з 01.07.2010 року;

  • 3) в разі відчуження та найму існуючих житлових будівель, введених в експлуатацію після набрання чинності цим Законом, або значну реновацію яких завершено після набрання чинності цим Законом – з 01.01.2011 року;

  • 4) в разі відчуження та найму квартир в існуючих багатоквартирних житлових будинках, введених в експлуатацію у період з 1993 року до моменту набрання чинності цим Законом – з 01.01.2012 року;

  • 5) в разі відчуження та найму квартир в існуючих багатоквартирних житлових будинках, введених в експлуатацію до 1993 року – з 01.01.2014 року.

  • 6) в разі відчуження та найму існуючих садибних (одноквартирних) житлових будинків, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом – з 01.07.2014 року.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка