Залозиста, яка триває від 4 до 16-го тижня внутрішньоутробного розвитку. 1 Залозиста



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Органи дихання у дітей різного віку мають свої структурні, функціональні та фізіологічні особливості, які впливають на перебіг захворювань бронхолегеневої системи.

  • Органи дихання у дітей різного віку мають свої структурні, функціональні та фізіологічні особливості, які впливають на перебіг захворювань бронхолегеневої системи.

  • Знання цих особливостей дозволяє забезпечити оптимальні умови розвитку дихальної системи, а в умовах патології організувати раціональний догляд і лікування, розробити ефективні методи профілактики.



Носом;

  • Носом;

  • Придатковими пазухами;

  • Глоткою;

  • Гортанню;

  • Бронхіальним деревом;

  • Легенями.



Постачання організму киснем;

  • Постачання організму киснем;

  • Виділення з організму вуглекислоти;

  • Розподіл повітря для обміну газів.

  • Інші функції: виведення токсичних речовин, що проникли в кров, метаболізм деяких сполук, депо крові.



Повітря поступає в організм наступними шляхами: через ніс, глотку, трахею, бронхи і легені.

  • Повітря поступає в організм наступними шляхами: через ніс, глотку, трахею, бронхи і легені.

  • Обмін газів проходить в альвеолах.

  • Циркуляторна система забезпечує розподіл кисню всім клітинам організму.



1)Залозиста, яка триває від 4 до 16-го тижня внутрішньоутробного розвитку.

  • 1)Залозиста, яка триває від 4 до 16-го тижня внутрішньоутробного розвитку.

  • 2)Реканалізації, що триває від 16 до 24-го тижня внутрішньоутробного розвитку.

  • 3)Альвеолярна, що триває від 24 до 40-го тижня внутрішньоутробного розвитку.

  • 4)Постнатальна , що триває від моменту народження до остаточного формування легень, загалом до 8-12 років.





Складається з 3 етапів

  • Складається з 3 етапів

  • I етап (4-6 тиждень ембріонального періоду) закінчується розподілом дихальної та травної трубок.

  • Можливі аномалії: трахео – стравохідні фістули.

  • II етап (4-8 тиждень) – формування основних артеріальних та венозних колекторів легень, починається утворення малого кола кровообігу.

  • Можливі вади: інтралобулярна секвестрація





III етап (11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку) – розвиток двох основних бронхів, їх подальший дихотомічний поділ закінчується до 16 тижня повним формуванням бронхіального дерева.

  • III етап (11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку) – розвиток двох основних бронхів, їх подальший дихотомічний поділ закінчується до 16 тижня повним формуванням бронхіального дерева.

  • Можливі вади: агенезія - відсутність легені разом з головним бронхом;

  • Аплазія – відсутність легені при збереженні головного бронха.







Упродовж 16 – 24 тижнів внутрішньоутробного періоду продовжується розвиток та васкуляризація майбутніх респіраторних відділів легень.

  • Упродовж 16 – 24 тижнів внутрішньоутробного періоду продовжується розвиток та васкуляризація майбутніх респіраторних відділів легень.



Складається з 3 етапів:

  • Складається з 3 етапів:

  • I етап (24-28 тиждень в/у розвитку)- у плода з’являється нова структура альвеоли, починається синтез сурфактанту.

  • Основу сурфактанту складають фосфоліпіди,зокрема фосфатидинхолін.

  • Синтез сурфактанту найінтенсивніше відбувається після 32-го тижня вагітності.



Приблизно кінець 7-го місяця.Спостерігається формування паренхіми і легені набувають риси пористого органа з багатьма порожнинами і каналами,утворюються респіраторні бронхіоли, які закінчуються альвеолярними ходами. Венозна сітка відстає у розвитку від відповідних артерій.

  • Приблизно кінець 7-го місяця.Спостерігається формування паренхіми і легені набувають риси пористого органа з багатьма порожнинами і каналами,утворюються респіраторні бронхіоли, які закінчуються альвеолярними ходами. Венозна сітка відстає у розвитку від відповідних артерій.



Підвищена гідратація легень

  • Підвищена гідратація легень

  • Слабке відтікання рідини з легеневих структур внаслідок особливостей будови судин легень та дисфункції лімфовідтікання призводять до набряково-геморагічного синдрому



Приблизно на 8-9 місяці ВУР

  • Приблизно на 8-9 місяці ВУР

  • Бронхіальне дерево топографічно позначене

  • В легенях відбувається інтенсивний процес диференціювання дистальних розгалужень

  • Утворення функціональних одиниць легень – ацинусів

  • Можливі вади – утворення поодиноких чи множинних кист (полікистоз)









Вади, пов’язані з недорозвитком органа в цілому або його анатомічних елементів (агенезія, аплазія, гіпоплазія)

  • Вади, пов’язані з недорозвитком органа в цілому або його анатомічних елементів (агенезія, аплазія, гіпоплазія)

  • Вади, пов’язані з наявністю додаткових формувань (додаткова легеня)

  • Незвичайне розміщення анатомічних структур легень

  • Локалізовані (обмежені) порушення будови трахеї і бронхів

  • Аномалії кровоносних і лімфатичних судин







— комбінована вада розвитку, яка характеризується утворенням бронхоектазів у поєднанні з повним або частковим оберненим розташуванням внутрішніх органів і поліпозом слизової оболонки носа. Часто поєднується з іншими вродженими аномаліями: полі

  • — комбінована вада розвитку, яка характеризується утворенням бронхоектазів у поєднанні з повним або частковим оберненим розташуванням внутрішніх органів і поліпозом слизової оболонки носа. Часто поєднується з іншими вродженими аномаліями: полі

  • дактилією, агенезією або гіпогенезією лобних пазух, вадами розвитку хребта і ребер, сечовивідних шляхів, серця, гіпофункцією деяких ендокринних залоз (щитоподібної, гіпофізу, надниркових) із затримкою росту, ураженням сітківки (пігментний ретиніт, розширення судин сітківки) та ін.



Природа цих змін була розкрита в працях M.Pederson (1975 г.), який описав ультраструктурний дефект у війках миготливого епітелію і хвостах сперматозоїдів. Було встановлено, що дефект війок, який перешкоджає їх нормальному руху, веде до порушення мукоциліарного транспорту у хворих з синдромом Картагенера.

  • Природа цих змін була розкрита в працях M.Pederson (1975 г.), який описав ультраструктурний дефект у війках миготливого епітелію і хвостах сперматозоїдів. Було встановлено, що дефект війок, який перешкоджає їх нормальному руху, веде до порушення мукоциліарного транспорту у хворих з синдромом Картагенера.

  • Порушення одного з механізмів самоочищення бронхів веде до хронічного бронхолегеневого процесу, до риніту і синусіту.

  • У частини хворих є рухомі війки, в цих випадках виявляють або асинхронність, або прискорене коливання війок, що також є патологією, оскільки подібні рухи неефективні і не можуть забезпечити нормальний мукоціліарний транспорт - синдром дисфункції війок.





Вузькі носові ходи

  • Вузькі носові ходи

  • Нижній носовий хід відсутній у дітей грудного віку; завершення його формування припадає на 4-й рік життя;

  • Слизова оболонка носа покрита миготливим епітелієм; вона тонка; ніжна; має густу сітку кровоносних судин;

  • Підслизовий шар містить мало кавернозної тканини, збільшення маси кавернозної тканини спостерігається у 8-9 років життя та у період статевого дозрівання;



Додаткові пазухи носа у дітей раннього віку розвинені недостатньо;

  • Додаткові пазухи носа у дітей раннього віку розвинені недостатньо;

  • - верхньощелепна (гайморова) пазуха розвивається на 3-му,

  • - решітчаста (етмоїдальна) – на 6-му місяцях внутрішньоутробного періоду, але у новонароджених дітей вони мають дуже малі розміри і недостатньо розвинуті;



Клінічне значення: у зв’язку з недостатнім розвитком додаткових порожнин, у дітей раннього віку не спостерігається: поширення запального процесу з носа та носоглотки на лобну та основну пазухи;

  • Клінічне значення: у зв’язку з недостатнім розвитком додаткових порожнин, у дітей раннього віку не спостерігається: поширення запального процесу з носа та носоглотки на лобну та основну пазухи;

  • Рідкі випадки гаймориту та фронтиту

  • Часто спостерігаються синусопатії - зменшення вмісту повітря в пазухах після перенесеного запалення верхніх дихальних шляхів.



Глотка має наступні особливості:

  • Глотка має наступні особливості:

  • -у дітей раннього віку відносно коротка і вузька;

  • -слухова труба , яка з’єднує носову частину глотки з барабанною перетинкою, коротка, широка і пряма .

  • Клінічне значення: це сприяє легкому занесенню інфекції з носової частини глотки до порожнини середнього вуха і частому розвитку отитів у дітей при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.





  • Клінічне значення: у дітей 1-го року життя практично не буває ангін.

  • Найбільш інтенсивно лімфоїдна тканина розвивається у віці 4-10 років.

  • Клінічне значення : у даному віці найбільш часто спостерігається гіпертрофія глоткового мигдалика, який може перекривати задні носові отвори (хоани), що утруднює носове дихання ; формує “аденоїдний” вираз обличчя (широке перенісся, носовий тембр голосу, постійно відкритий рот, храп під час сну)





Лійкоподібна форма;

  • Лійкоподібна форма;

  • Вузький просвіт;

  • Ніжні та податливі хрящі;

  • Відносно коротка;



Слизова оболонка тонка, ніжна, багата на кровоносні судини;

  • Слизова оболонка тонка, ніжна, багата на кровоносні судини;

  • Голосова щілина у дітей до 6-7-річного віку вузька

  • Голосові зв’язки короткі;

  • Клінічне значення: частий розвиток у дітей стенозу гортані(крупу) навіть при незначному запаленні слизової оболонки;



Вузький просвіт;

  • Вузький просвіт;

  • Ніжна слизова оболонка;

  • Багата васкуляризація;

  • Слабкий розвиток слизистих залоз;

  • Клінічне значення: слизова оболонка легко втягується в патологічний процес запального характеру, що проявляється крупом.





Хрящові півкільця м’які та податливі;

  • Хрящові півкільця м’які та податливі;

  • В хрящових півкільцях недостатньо розвинені еластичні волокна;

  • До моменту народження у дітей бронхіальне дерево сформоване і в процесі росту кількість розгалужень не змінюється;

  • Біфуркація у новонароджених знаходиться вище, ніж у дорослих (на рівні III грудного хребця у порівнянні з V грудним хребцем).

  • Правий бронх є безпосереднім продовженням трахеї і проходить майже вертикально.



У 90 % випадків сторонні тіла, які потрапляють у дихальні шляхи дитини, попадають саме у правий бронх.

  • У 90 % випадків сторонні тіла, які потрапляють у дихальні шляхи дитини, попадають саме у правий бронх.

  • Лівий бронх відходить під кутом 90 °;

  • Слизова оболонка пухка, добре васкуляризована;

  • У слизовій оболонці бронхів недостатньо розвинуті слизові залози (клінічне значення – відносна сухість, недостатня зволоженість повітря, що проходить через бронхи).

  • М’язова та еластична тканини бронхів розвинені слабо.

  • Слабкий розвиток м’язів та миготливого епітелію

  • Незакінчена мієлінізація n. vagus та недорозвиток дихальної мускулатури



Окремі частки легень розвиваються не рівномірно

  • Окремі частки легень розвиваються не рівномірно

  • У дітей 1-го року життя недорозвинена верхня частка лівої легені

  • Верхня і середня частки правої легені мають майже одинакові розміри

  • У 2 річному віці співвідношення окремих часток відповідають дорослим



Термінальні бронхи легень у новонароджених закінчуються не альвеолами, а мішечками, з країв яких формуються нові альвеоли.

  • Термінальні бронхи легень у новонароджених закінчуються не альвеолами, а мішечками, з країв яких формуються нові альвеоли.

  • У новонароджених дітей кількість ацинусів в три рази менша, ніж у дорослих.

  • Міжчасткові щілини у дітей раннього віку не виражені (клінічне значення – 1)дифузний(поширений ) характер патології; 2)відсутність міжчасткових плевритів) ;

  • Сегментарна структура легень у дітей така ж як у дорослих (по 10 сегментів у кожній легені).



- корені легенів у дітей мають багато кровоносних і лімфатичних судин, лімфатичних вузлів (клінічне значення: часте виникання бронхоаденітів туберкульозного генезу);

  • - корені легенів у дітей мають багато кровоносних і лімфатичних судин, лімфатичних вузлів (клінічне значення: часте виникання бронхоаденітів туберкульозного генезу);

  • - корінь правої легені розміщений вище, ніж лівої;

  • - альвеоли у дітей однокамерні; мають в 4 рази менші розміри, ніж у дорослих; загальна кількість альвеол у 10-12 разів менша, ніж у дорослих;

  • - еластичний каркас розвинений слабо, переважає пухка сполучна тканина (клінічне значення: схильність дітей раннього віку до виникнення ателектазів, особливо у задньошийних відділах легенів; розвитку емфіземи).



У новонароджених та дітей грудного віку дихання неритмічне;

  • У новонароджених та дітей грудного віку дихання неритмічне;

  • Переважає діафрагмальний тип дихання; з 6 років у дівчаток починає переважати грудний тип дихання, а у хлопчиків – черевний тип дихання

  • У новонароджених,особливо у недоношених дітей,спостерігається апное (зупинка дихання, що триває 5-10 сек) та нестійкість ритму дихання.



У новонароджених і дітей грудного віку дихання часте і поверхневе:

  • У новонароджених і дітей грудного віку дихання часте і поверхневе:

  • - частота дихання тим більша, чим молодша дитина (таким шляхом організм компенсує малий об’єм вдихуваного повітря і забезпечення киснем);

  • - глибина дихання та об’єм повітря у дитини значно менші, ніж у дорослого;









у новонародженого – 40-60 за 1 хв

  • у новонародженого – 40-60 за 1 хв

  • в 6 міс. – 35-40 за 1 хв

  • в 1 рік – 30-35 за 1 хв

  • в 5 років – 25 за 1 хв

  • в 10 років – 20 за 1 хв

  • понад 10 років – 18-16 за 1 хв



при народженні об’єм дихання незначний, він складає 15-20 мл, в цей період організм забезпечується киснем за рахунок збільшення частоти дихальних рухів;

  • при народженні об’єм дихання незначний, він складає 15-20 мл, в цей період організм забезпечується киснем за рахунок збільшення частоти дихальних рухів;

  • з віком дихальний об’єм зростає:

  • в 1 рік – 60-80 мл,

  • в 5 років – 150 мл,

  • в 12 років – 200-250 мл;



хвилинний об’єм дихання у новонародженого становить

  • хвилинний об’єм дихання у новонародженого становить

  • 600-700 мл,

  • з віком поступово зростає

  • у дорослого дорівнює 6-9 л;



У дітей грудного віку інтенсивніший газообмін із-за багатої васкуляризації легенів і високої дифузійної здатності.

  • У дітей грудного віку інтенсивніший газообмін із-за багатої васкуляризації легенів і високої дифузійної здатності.

  • Клінічне значення:

  • Напруженість обмінних процесів поряд із незрілістю ферментативних систем у дитини призводять до швидкого виникнення ацидозу при захворюваннях органів дихання.





  • Дитина повинна бути нагодованою;

  • Легко і вільно вдягненою, щоб одежа не обмежувала дихальних рухів дитини;

  • Положення горілиць;

  • У доношених і недоношених новонароджених - під час природного сну;

  • У дітей старше 1 міс-вводять хлоралгідрат



Дозволяє виміряти величину опору дихальних шляхів і функціональну резервну ємність;

  • Дозволяє виміряти величину опору дихальних шляхів і функціональну резервну ємність;

  • Спляча дитина поміщається в плетизмографічну кабіну;

  • Накладається на обличчя герметична маска, яка охоплює ніс і рот;

  • Маска сполучена з потокоміром, що дозволяє виміряти величину повітряного потоку і опір дихальних шляхів під час дихального циклу.









Дослідження механіки дихання у немовлят: метод одиничного дихального руху і метод множинної оклюзії.

  • Дослідження механіки дихання у немовлят: метод одиничного дихального руху і метод множинної оклюзії.

  • Дослідження реактивності дихальних шляхів за допомогою фармакологічних проб (гістамін, метахолін, карбахол) із застосуванням форсункових небулізаторів або нефармакологічних проб (холодне повітря, аерозолі неізотонічні розчини) із застосуванням ультразвукових небулізаторів.







При обстеженні дитини з захворюваннями системи дихання лікар повинен вирішити наступні питання:

  • При обстеженні дитини з захворюваннями системи дихання лікар повинен вирішити наступні питання:

  • Чи є ураження дихальної системи провідним у даного хворого ?

  • Яка локалізація основного патологічного процесу у верхніх відділах дихальних шляхів, в гортані, бронхах, легенях, плеврі, середостінні.

  • Поширеність бронхолегеневого процесу (локальний чи дифузний).

  • Який тип порушення вентиляції переважає: обструктивний чи рестриктивний.



5. Чи є даний епізод гострим захворюванням або загостренням рецидивуючого або хронічного процесу.

  • 5. Чи є даний епізод гострим захворюванням або загостренням рецидивуючого або хронічного процесу.

  • 6. Чи пов’язане дане захворювання з інфекцією, і яку інфекцію слід вважати провідною (вірусна і яка: грипозна, парагрипозна, аденовірусна та ін.; бактеріальна, грибкова)

  • 7. Чи має значення алергічний фактор у розвитку захворювання і який саме ?

  • 8. Ймовірність генетичної обумовленості захворювання.

  • 9. Провідний синдром в клінічному перебігу захворювання.



кашель;

  • кашель;

  • утруднене носове дихання;

  • біль в грудній клітці;

  • порушення ритму і глибини дихання;

  • задишка;

  • приступи ядухи;

  • чхання;

  • наявність виділень з носа або харкотиння в дихальних шляхах.



кволість, млявість;

  • кволість, млявість;

  • підвищення температури тіла;

  • головний біль;

  • зниження апетиту;

  • розлад сну;

  • дратівливість.



Вимушене положення

  • Вимушене положення

  • а) ортопное – при приступі бронхіальної астми, обструктивному, астматичному бронхіті;

  • б) на хворому боці (плевропневмонія, плеврит);

  • Зміна кольору шкіри, слизових:

  • а) периоральний, периорбітальний ціаноз (гострі запальні процеси, вроджені аномалії);



Піна у куточках роту;

  • Піна у куточках роту;

  • Дихання “загнаного звіра”;

  • Тремтіння крил носа;





* Деформація:

  • * Деформація:

  • діжкоподібна (бронхіальна астма, емфізема легень);

  • лійкоподібна (хронічна пневмонія);

  • “куряча” (хронічна пневмонія)

  • однобічне западіння (хронічна пневмонія, туберкульоз);

  • однобічне випинання (вр. емфізема, пневмонія);

  • * Участь допоміжної мускулатури (дихальна недостатність);

  • * Відставання в акті дихання однієї половини (пневмонія, плеврит)





Інспіраторна (утруднений вдих) – при обструкції дихальних шляхів (круп, стороннє тіло, кисти, пухлини, вроджене звуження гортані, трахеї, бронхів, заглотковий абсцес);

  • Інспіраторна (утруднений вдих) – при обструкції дихальних шляхів (круп, стороннє тіло, кисти, пухлини, вроджене звуження гортані, трахеї, бронхів, заглотковий абсцес);

  • Експіраторна (утруднений видих) – при приступі бронхіальної астми, частковому здавленні бронхів, астматичному бронхіті, бронхіоліті;

  • Змішане – бронхіоліт, пневмонія, захворюванння серця і судин, рахіт, асцит, метеоризм.



в нормі під час сну;

  • в нормі під час сну;

  • під час тяжкого приступу бронхіальної астми;

  • при дихальній недостатності ІІІ ст.;

  • інтоксикації, травмах центральної нервової системи.



В основі лежить аномалія розвитку зовнішнього кільця гортані, черпалоподібних хрящів.

  • В основі лежить аномалія розвитку зовнішнього кільця гортані, черпалоподібних хрящів.

  • Надгортанник при цьому м'який і складений в трубочку.

  • Черпалонадгортанні зв'язки наближені одна до одної і утворюють як би натягнутий парус, що при вдосі створює шум.



Інспіраторний шум при диханні

  • Інспіраторний шум при диханні

  • Шум свистячий, дзвінкий, нагадує воркування голубів, іноді мурликання кішки

  • Інтенсивність зменшується під час сну, при переносі дитини з холодного приміщення в тепле

  • Збільшується при хвилюванні, крику, кашлі

  • Починається зразу після народження, зменшується у другому півріччі і сам по собі зникає до 2 – 3 років



у глибоконедоношених дітей внаслідок недостатності центральної і периферичної регуляції дихання, асфіксії;

  • у глибоконедоношених дітей внаслідок недостатності центральної і периферичної регуляції дихання, асфіксії;

  • У доношених при ателектазі легень, аспіраційній пневмонії, важкій внутрішньочерепній травмі.



Недостатність зовнішнього дихання, наслідком якого може бути гіпоксична гіпоксія, або це стан, при якому не забезпечується нормальний газовий склад крові.

  • Недостатність зовнішнього дихання, наслідком якого може бути гіпоксична гіпоксія, або це стан, при якому не забезпечується нормальний газовий склад крові.



І ст. – задишка виникає при фізичному навантаженні;

  • І ст. – задишка виникає при фізичному навантаженні;

  • ІІ ст. – задишка при незначному фізичному навантаженні;

  • ІІІ ст. – задишка виражена у спокої.



При компенсованій формі ГДН спостерігається лише порушення зовнішнього дихання, а виражені зміни зі сторони газового складу крові відсутні. Ра О2 > 80 мм рт ст , Ра СО2 < 45 мм рт. ст.

  • При компенсованій формі ГДН спостерігається лише порушення зовнішнього дихання, а виражені зміни зі сторони газового складу крові відсутні. Ра О2 > 80 мм рт ст , Ра СО2 < 45 мм рт. ст.

  • При декомпенсованій формі виникають порушення газового складу крові (значна артеріальна гіпоксемія, гіперкапнія або без неї).



ДН І ст.

  • ДН І ст.

  • Задишка при фізичному навантаженні, без участі допоміжних м'язів, в спокої відсутня.

  • Ціаноз периоральний непостійний, посилюється при неспокої, зникає при диханні 40 – 50 % киснем, блідість обличчя.

  • АТ N , рідше помірно підвищений, чсс: чд = 3 – 2,5 : 1

  • Тахікардія

  • Поведінка звичайна або неспокій.



ДН ІІ ст.

  • ДН ІІ ст.

  • Задишка в спокої, постійна, з участю допоміжної мускулатури, втягнення податливих місць грудної клітки, може бути з перевантаженням вдиху і видиху, т.б. свистяче дихання, чсс: чд = 2 – 1,5 : 1

  • Ціаноз периоральний, обличчя, рук постійний, не зникає при вдиханні 40 – 50 % О2 але відсутній у кисневій палатці; генералізована блідість шкіри, пітливість, блідість нігтьових лож, АТ підвищений

  • Поведінка: сонливість, в'ялість, адинамія, що змінюється короткочасними періодами збудження; зниження м'язового тонуса.



ДН ІІІ ст.

  • ДН ІІІ ст.

  • Задишка, частота дихання складає більше 20 – 30 % від норми;

  • АТ знижений;

  • Тахікардія 180 за /хв; р Со2 вище 70 мм рт. ст; рО2 менше 60 – 40 мм рт. ст.



ДН IV ст.

  • ДН IV ст.

  • Гіпоксична або гіперкапнічна кома. Частота дихання 10 і менше за 1 хв;

  • Брадикардія;

  • Виражений метаболічний ацидоз, гіпоксична кома.





Сухий приступоподібний:

  • Сухий приступоподібний:

  • зі свистом в грудях, здебільшого в нічний час (приступ бронхіальної астми);

  • “гавкаючий” (стенозуючий трохеобронхіт);

  • З репризами, почервонінням обличчя, блюванням (кашлюк);

  • Раптовий серед повного здоров’я (стороннє тіло)



Рідкий, покашлювання (туберкульоз, початкові стадії пневмонії, бронхіт);

  • Рідкий, покашлювання (туберкульоз, початкові стадії пневмонії, бронхіт);

  • Частий (ГРВІ, бронхіт);

  • Надсадний, грубий, тривалий час (трахеїт);



Ранковий (гайморит);

  • Ранковий (гайморит);

  • Періодичний (абсцеси легень);

  • Сильний, надсадний, із виділенням пінистого харкотиння (набряк легень);

  • Протягом дня, більше зранку (пневмонія)



1 – стороннє тіло бронхів

  • 1 – стороннє тіло бронхів

  • 2 – набряк слизової

  • 3 – скорочення бронхіальних мязів

  • 4 – компресія бронха зовні (обємні утворення середостіння, дилятація легеневої артерії при вроджених вадах серця)



Болючість:

  • Болючість:

  • при плевриті посилення болю при кашлі, нахилі тулуба у здоровий бік, послаблення його при стисканні грудної клітки руками з обох сторін (с –м Яковського);

  • Т. Мюссі, що знаходиться між ніжками грудинно – ключично – соскових м’язів (діофрацеальний плеврит);



Локальна болючість в місцях проекції абсцесу;

  • Локальна болючість в місцях проекції абсцесу;

  • Міжреберних проміжків (плеврит, міозити,неврит, оперізуючий лишай);

  • Ребер, грудини (переломи, захворювання крові)








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка