Заповідники є в кожному великому природному комплексі



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.



Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

  • Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

  • Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування.

  • Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження.

  • Заповідники є в кожному великому природному комплексі.



Ґорґани; Дніпровсько-Орільский;

  • Ґорґани; Дніпровсько-Орільский;

  • Древлянський ; Єланецький степ;

  • Казантипський ; Канівський;

  • Карадазький; Кримський;

  • Кузійський; Луганський;

  • Мармароський; Медобори;

  • Мис Мартьян; Михайлівська цілина;

  • Опукський; Поліський;

  • Розточчя; Рівненський;

  • Угольсько-Широколужанський; Український степовий;

  • Свидовецький; Черемський ;

  • Чорногірський; Ялтинський гірсько-лісовий.







Природний заповідник «Горгани» розташований в районі Довбушанських Горган — найнедоступнішій високогірній і кам'янистій частині Українських Карпат.

  • Природний заповідник «Горгани» розташований в районі Довбушанських Горган — найнедоступнішій високогірній і кам'янистій частині Українських Карпат.

  • Довбушанський масив — один із трьох основних масивів Горган. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам'янистими розсипами.

  • Для Довбушанського масиву характерні видовжені хребти з гострими вершинами і стрімко спадаючими північно-східними та більш пологими південно-західними схилами. Найвищі вершини — Довбушанка (1754) та

  • Медвежик (1736).



У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи.

  • У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи.

  • У фауні хребетних тварин заповідника налічується 149 видів, які належать до 6 класів.

  • Іхтіофауна представлена 10 видами риб. Домінуючим видом у річках є форель струмкова. З круглоротих водиться лише мінога угорська, яка зрідка трапляється в р. Бистриці Надвірнянській та її притоках.

  • Серед земноводних найчисленнішою є жаба трав'яна. Вона зустрічається по всій території. В калюжах та заплавах потоків живуть тритони альпійський і карпатський, кумка жовтобрюшка. У нижній та середній частинах лісового поясу зрідка зустрічається саламандра плямиста. Всього на заповідній території відмічено 8 видів земноводних.



Фауна птахів налічує 85 видів.

  • Фауна птахів налічує 85 видів.

  • Фауна ссавців представлена 47 видами. Звичними в заповіднику є олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка звичайна. Мешкає тут 18 видів дрібних ссавців — мишоподібних гризунів. З хижаків водяться ведмідь бурий,рись звичайна, лисиця, видра річкова, норка європейська, тхір звичайний, два види куниць, зрідка заходять вовки.

  • З фауни 20 видів є рідкісними і занесені до Червоної книги України, а саме: харіус європейський, тритони альпійський і карпатський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, глухар, пугач, сова довгохвоста, дятел білоспинний, тинівка альпійська, бурозубка альпійська, кутора мала, полівка снігова, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна







На території заповіднику росте 402 види вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 75 родин, 236 родів.

  • На території заповіднику росте 402 види вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 75 родин, 236 родів.

  • Значна частина видів рідкісні, ендемічні і реліктові. Особливу групу (20 видів, або 5%) становлять види, які занесені до Червоної книги України.

  • Найбільш рідкісними з них є зозулинці чоловічий та зшоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, язичок зелений, лунарія оживаюча.







Дніпровсько-Орільський заповідник — природний заповідник у долині Дніпра і плавнів Протовчі. Створений в1990 році на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Площа 3 766 гектарів.

  • Дніпровсько-Орільський заповідник — природний заповідник у долині Дніпра і плавнів Протовчі. Створений в1990 році на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Площа 3 766 гектарів.

  • Дніпровсько-Орільський заповідник – це плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності.

  • В ньому росте 9 рослин занесених у Червону книгу України і 50 рідких для Дніпропетровщини видів.

  • Фауна налічує 31 вид ссавців, серед яких - лось, косуля, олень, дикий кабан, заєць, ондатра, єнотоподібний собака, бобер, куниця, горностай, борсук.

  • Птахів - 184 види (станом на 2006 рік), риб — понад 30 видів.



Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і ріки Оріль з комплексом характерної флори і фауни.

  • Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і ріки Оріль з комплексом характерної флори і фауни.

  • Він є природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення.







Природна рослинність заповідника є надзвичайно багатою і різноманітною. Вона представлена переважно справжніми степами різних варіантів та їх кам'янистими різновидами, а також лучно-степовими, лучними, лучно-болотними та оригінальними чагарниково-деревними комплексами.

  • Природна рослинність заповідника є надзвичайно багатою і різноманітною. Вона представлена переважно справжніми степами різних варіантів та їх кам'янистими різновидами, а також лучно-степовими, лучними, лучно-болотними та оригінальними чагарниково-деревними комплексами.

  • Тут охороняється 5 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили Лессінга, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої.

  • У флорі заповідника нараховується 423 види судинних рослин, серед яких переважають степові та лучно-степові види. Із несудинних рослин у заповіднику зареєстровано зростання 5 видів мохоподібних, 29 — водоростей, 14 — лишайників. Тут зростає також 17 видів грибів.



На території заповідника та його найближчих околиць мешкає приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів (більше 10%) є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони.

  • На території заповідника та його найближчих околиць мешкає приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів (більше 10%) є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони.

  • Загальна кількість зареєстрованих у заповіднику видів хребетних тварин становить 181 вид: 13 видів земноводних, 4 — плазунів, 142 — птахів, 22 — ссавців. З них 20 видів включено до «червоних» переліків різного рівня.

  • Серед ссавців переважають дрібні гризуни. З хижих ссавців переважає лисиця, зустрічаються ласка, тхір степовий, інколи заходить вовк. З диких копитних в заповіднику мешкає козуля, зустрічається дикий кабан.

  • Загалом на території заповідника мешкають 11 видів тварин, занесених до Європйського червоного списку, 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України.



До Червоної книги України занесено 17 видів рослин (5 видів ковили: волосиста, Лессінга, найкрасивіша, українська та вузьколиста, астрагал шерстистоквітковий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, сон чорніючий, дрік скіфський тощо), 7 видів рослин, поширених у заповіднику, занесені до Європейського червоного переліку (гвоздика ланцетна, смілка південнобузька, карагана скіфська, перлівка золотолускова та ін.)

  • До Червоної книги України занесено 17 видів рослин (5 видів ковили: волосиста, Лессінга, найкрасивіша, українська та вузьколиста, астрагал шерстистоквітковий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, сон чорніючий, дрік скіфський тощо), 7 видів рослин, поширених у заповіднику, занесені до Європейського червоного переліку (гвоздика ланцетна, смілка південнобузька, карагана скіфська, перлівка золотолускова та ін.)







Ялтинський гірсько-лісовий заповідник -природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим.

  • Ялтинський гірсько-лісовий заповідник -природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим.

  • Заповідник створений у 1973 році. Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським підліском.

  • Флора заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 ендеміків.

  • Фауна представлена:

  • 37 видами савців,

  • 113 видами птахів,

  • 11 видами плазунів,

  • 4 видами земноводних.





У флорі заповідника нараховується 78 рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України: краєкучник персидський, адіант венерин волос, яловець високий, сон кримський, роговик Біберштейна, смілка зеленоквіткова, півонія кримська, фіалка кримська, чист кримський, соболевскія сибірська, суничник дрібноплодий, зіновать Вульфа, фісташка туполиста, прангос трироздільний, громовик багатолистий, аденофора кримська, дуже багато видів орхідних.

  • У флорі заповідника нараховується 78 рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України: краєкучник персидський, адіант венерин волос, яловець високий, сон кримський, роговик Біберштейна, смілка зеленоквіткова, півонія кримська, фіалка кримська, чист кримський, соболевскія сибірська, суничник дрібноплодий, зіновать Вульфа, фісташка туполиста, прангос трироздільний, громовик багатолистий, аденофора кримська, дуже багато видів орхідних.

  • Тут відмічено 24 види рослин, занесених до Європейського червоного списку, 8 видів, занесених до Додатку 1 Бернської конвенції.



Різноманітність природних умов, рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут мешкає 37 видів ссавців, 150 — птахів, 16 — плазунів, 4 види земноводних, 90 видів комах та 119 видів молюсків.

  • Різноманітність природних умов, рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут мешкає 37 видів ссавців, 150 — птахів, 16 — плазунів, 4 види земноводних, 90 видів комах та 119 видів молюсків.

  • Із ссавців досить типовими є їжак звичайний, заєць-русак, миша лісова, полівка звичайна, ласка, куниця кам'яна, козуля європейська тощо.

  • До Червоної книги України занесено велику групу рукокрилих, що живуть у печерах, будівлях, дуплах дерев: підковоносів великого і малого; нічниць Наттера і триколірну; широковуха європейського, вечірниць малу й велетенську; нетопирів кожанковидного та середземноморського. Крім того, по берегах гірських потоків трапляються кутора мала, в лісах — борсук, яких теж занесено до Червоної книги України









Заповідник «Медобори» — природоохоронна територія в Тернопільській області. Площа - 10521 га.

  • Заповідник «Медобори» — природоохоронна територія в Тернопільській області. Площа - 10521 га.

  • Заповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських товтр і Кременецьких гір, генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях.

  • На території заповідника «Медобори» функціонують екологічні стежки:

  • «Гостра скеля»,

  • «Пуща відлюдника»,

  • «Бохіт».

  • В філіалі «Кременецькі гори» —

  • «Гора Бона»,

  • «Гора Божа»,

  • «Дівочі скелі».



У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр — вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які піднімаються над прилеглою територією на 60-100 м. Заліснена частина їх багата на медоносні рослини, звідси пішла назва місцевості — «Медобори».

  • У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр — вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які піднімаються над прилеглою територією на 60-100 м. Заліснена частина їх багата на медоносні рослини, звідси пішла назва місцевості — «Медобори».

  • Це горбисте пасмо тягнеться з північного заходу на південний схід від села Підкамінь Львівської області через Тернопільську і Хмельницьку області та Молдову до Румунії.



Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, не тільки Поділля, а й Європи. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат.

  • Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, не тільки Поділля, а й Європи. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат.



Флора заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів.

  • Флора заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів.

  • До Червоної книги України занесено 44 види: ясенець білий, шиверекію подільську, цибулю ведмежу, астранцію велику, лунарію оживаючу, лілію лісову, крокус Гейфелів (знаходиться на цій території на межі свого ареалу), 12 видів орхідних, серед яких зозулині черевички справжні, любка дволиста, гніздівка звичайна та ін., до Європейського червоного списку — 6 видів рослин.





Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено більше 2500 видів комах, з яких 22 занесено до Червоної книги України. Серед них: жук-олень, мнемозина, махаон, вусач мускусний, сатурнія руда, джміль моховий, стрічкарка блакитна, ксилокопа звичайна тощо.

  • Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено більше 2500 видів комах, з яких 22 занесено до Червоної книги України. Серед них: жук-олень, мнемозина, махаон, вусач мускусний, сатурнія руда, джміль моховий, стрічкарка блакитна, ксилокопа звичайна тощо.

  • Із хребетних на даний час на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 — земноводних, 7 — плазунів. Орнітофауна є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до Червоної книги України. Це підорлик малий та великий, лунь польовий, кам'яний дрізд, сипуха, сова довгохвоста, сорокопуд сірий та ін.

  • Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. Із крупних звірів на заповідній території можна зустріти козулю європейську, свиню дику, лисицю.

  • В межах заповідника проживає 6 видів ссавців, занесених до Червоної книги України: борсук, горностай та 4 види рукокрилих. Загалом на території заповідника охороняються 34 «червонокнижні» види тварин. Тут мешкають також 7 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку: нічниця велика, вухань бурий, деркач, слимак виноградний, жук-самітник і ін.





Опукський природний заповідник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим. Природний заповідник призначений для збереження у природному стані типових степових ландшафтів Кримського півострова та аквакомплексів Чорного моря.

  • Опукський природний заповідник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим. Природний заповідник призначений для збереження у природному стані типових степових ландшафтів Кримського півострова та аквакомплексів Чорного моря.

  • Заповідник був створений в 1998 році, його площа становить 1592,3 га, з них 62 га — це акваторія Чорного моря з островами Скелі-Кораблі.



На вигляд і за природними особливостями Опукський масив зовсім не гармонує зі степовими рівнинними ландшафтами Керченського півострова.

  • На вигляд і за природними особливостями Опукський масив зовсім не гармонує зі степовими рівнинними ландшафтами Керченського півострова.

  • Він являє собою столову гору, схили якої розбиті на тераси, ускладнені уступами, крутими урвищами, кам'янистими осипищами, що визначають тут своєрідні умови існування рослин і тварин, більш властивих для гірського, аніж для рівнинного Криму.

  • Ця обставина робить Опукський масив унікальним і надзвичайно цікавим у науковому відношенні регіоном Криму.



Раритетний фонд Опукського заповідника представлений 23 видами судинних рослин, що занесені до Червоної книги України.

  • Раритетний фонд Опукського заповідника представлений 23 видами судинних рослин, що занесені до Червоної книги України.

  • Серед них мачок жовтий, смілка Сирейщикова, півонія тонколиста, фіалка біла, катран мітрідатський, дрік скіфський, морковниця прибережна, чебрець несправжньогранітний, асфоделіна жовта, пізньоцвіт анкарський, тюльпани двоквітковий та Шренка, штернбергія пізньоцвіта, холодок прибережний, шафран кримський, анакамптис пірамідальний та сім видів ковили.

  • Серед водоростей охоронний статус має диктіота дихотомічна, а серед лишайників — рочела водоростеподібна та рамаліна рвана.





Раритетна фауна заповідника налічує 32 види. Це ракоподібні: краби трав'яний і волохатий, жуки — ліксус катрановий, метелики — махаон, подалірій, зегрис евфема, аврора біла, бражник кроатський, перетинчастокрилі — долерус степовий.

  • Раритетна фауна заповідника налічує 32 види. Це ракоподібні: краби трав'яний і волохатий, жуки — ліксус катрановий, метелики — махаон, подалірій, зегрис евфема, аврора біла, бражник кроатський, перетинчастокрилі — долерус степовий.

  • Досить великими є також популяції раритетних плазунів: жовтопуза, полозів жовточеревого та чотирисмугого, що мешкають у вапнякових розщілинах та розсипищах.





Гора Опук разом з Узунларським озером є місцем гніздування та зимівлі багатьох видів рідкісних і зникаючих птахів. Це баклан довгоносий, огар, балабан, сокіл сапсан, боривітер степовий, журавель степовий, дрохва, хохітва, лежень, зуйок морський, вівсянка чорноголова та інші. Прибережно-аквальний комплекс біля мису Опук віднесено до водно-болотних угідь міжнародного значення.

  • Гора Опук разом з Узунларським озером є місцем гніздування та зимівлі багатьох видів рідкісних і зникаючих птахів. Це баклан довгоносий, огар, балабан, сокіл сапсан, боривітер степовий, журавель степовий, дрохва, хохітва, лежень, зуйок морський, вівсянка чорноголова та інші. Прибережно-аквальний комплекс біля мису Опук віднесено до водно-болотних угідь міжнародного значення.

  • Серед ссавців тут охороняються тушканчик великий і тхір степовий.

  • В акваторії Чорного моря з видів, занесених у Червону книгу України, трапляються: морський коник чорноморський, піскарка сіра, морський півень, білуга чорноморська.












База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка