Зародження виховання у первісному суспільстві



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.


  • Лекція 2

  • Тема: Зародження виховання у первісному суспільстві

  • План :

  • 1. Виникнення виховання, його становлення як свідомого, цілеспрямованого процесу.

  • 2. Зародження прийомів та організаційних форм виховання.

  • 3. Виникнення нерівності виховання в умовах розпаду первісного суспільства.

  • 4. Виховання і навчання у найдавніших цивілізаціях Сходу (самостійно).


Література:

  • Література:

  • 1. М.Олифант. Древние цивилизации: Пер.с англ. – М.: АО “Слово”, 1994 – 78 с. – Всемирная история в иллюстрациях; Т.1).

  • 2. История педагогики. Часть І. Учебное пособие для педуниверситетов Под ред. РАО А.И.Пискунова. – М.: ТЦ “Сфера”, 1997.-с.13-51.

  • 3. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики: Учебное пособие для студентов пед.ин-тов. /Сост. и автор вводных статей А.И.Пискунов. – 2-е изд.перераб. – М.: Просвещение, 1981. – 528 с.

  • 4. История педагогики: Учебник для студентов пед. ин-тов /Н.А.Константинов и др. – 5-1 изд.доп. М.: Просвещение, 1982. – 447 с.



Виховання у первісному суспільстві.

  • Виховання у первісному суспільстві.

  • Звертання до проблеми походження виховання обумовлене логікою наукового пізнання:

  • 1) допомагає уявити і зрозуміти сутність виховання в конкретних історичних подіях;

  • 2) дає можливість осмислити проблему;

  • 3) дозволяє більш широко розглянути арсенал педагогічних засобів.

  • Коли зародилося виховання?

  • Виховання зародилося тоді, коли з'явилася необхідність у цілеспрямованій передачі трудових знань, умінь і навичок (суспільно-історичного досвіду підростаючому поколінню в оволодінні моральними нормами і досвідом поведінки).

  • У цьому полягає соціальна функція виховання.



  • Дізнатися про виховання у первісному суспільстві допомагають такі факти:

  • - історичні;

  • - етнографічні;

  • - літературні;

  • Велике значення мають:

  • - дані розкопок;

  • - матеріали, зібрані археологами та етнографами.

  • У глибинах народної пам'яті зафіксовані вікові звичаї і традиції, у тому числі педагогічні, у формі усної народної творчості: пісень, сказань, билин, приказок.



  • І.П. Павлов відзначав, що процес розвитку виховання пробивався крізь твариноподібні форми в умовах формування соціуму. На зміну інстинктивній турботі про потомство приходив інстинкт передачі соціального успадкування культури.

  • Від 1,5 млн. до 45-35 тис. років тому починається перехід від первинних твариноподібних форм діяльності до людської праці.

  • Ця динаміка простежується на етапі палеоліту. У Криму, на Кавказі первісні люди з'явилися 700 тис. років тому в ранньому палеоліті. Трудоваі збройна діяльність виявлені в нижньому палеоліті. У цей період неодноразово змінювався клімат.





Приблизно 10 тис. років до н.е. закінчився льодовиковий період.

  • Приблизно 10 тис. років до н.е. закінчився льодовиковий період.

  • Для цього періоду характерні такі зміни:

  • - стало тепло;

  • - з’явилося багато джерел їжі;

  • - виникли: землеробство, рибальство, скотарство.

  • На дитину впливали:

  • - навколишнє соціальне середовище;

  • - спільна праця дітей і дорослих.

  • Інстинктивний механізм турботи батьків поступово перетворився у соціальний механізм успадкування людського досвіду, удосконалення господарської діяльності.

  • Примітивне виховання набирає силу.

  • 45-35 тис. років в результаті антропогенезу

  • з’являється розумна людина- неоантроп.

  • У групах палеоантропів (неандертальців) йшов прискорений процес.



Рання первісна громада

  • Рання первісна громада

  • Матріархат

  • Етапи становлення первісної людини:

  • 100 тис. років до н.е. - неандерталець;

  • 40 тис. до н.е. – кроманйонець.

  • Період між 100 тис. до н.е і 40 тис. до н.е. – дородовий період.

  • Виховання, як цілеспрямований процес відсутнє.

  • Відбуваються зміни в матеріальному і духовному розвитку людей, формуються ранні первісно-родові громади мисливців і рибалок. Утворюється матріархат.



Характерні ознаки матріархату:

  • Характерні ознаки матріархату:

  • 1). Люди стали жити родами.

  • 2). Основні засоби виживання – полювання і риболовля.

  • 3). Молодші діти належали всьому роду, хлопчики супроводжували чоловіків на риболовлю та полювання; дівчатка займалися домашніми справами.

  • 4). Виникає певна система звичаїв і традицій, а також ранні родоплемінні культи: магія, анімізм, фетишизм, тотемізм.

  • 5). Визнання суспільної вагомості материнства

  • 6). Охорона вагітних і захист дітей.



7). Спеціально організоване виховання відсутнє, але виховання було безпосередньо пов'язане з виконанням побутових обов'язків .

  • 7). Спеціально організоване виховання відсутнє, але виховання було безпосередньо пов'язане з виконанням побутових обов'язків .

  • 8). Процес дозрівання дітей до 10-12 років, а в 13 років – починалося доросле життя.

  • 9). Передача досвіду в ритуально-обрядовій формі.

  • 10). В основі взаємин усіх членів лежали: рівність, групова солідарність, взаємодопомога.

  • 11). Засобами навчання були усна народна творчість, словесний вплив, схвалення, засудження, табу.

  • 12). Виготовлення значних знарядь праці та зародки землеробства.



Пізньородова громада

  • Пізньородова громада

  • 10-8 тис. років до н.е. відбувається перехід від привласнюючої форми господарства до виробничої (збирання, полювання зберігаються та додаються землеробство, скотарство).

  • Для цього періоду характерні:

  • • створення харчових запасів;

  • • ріст народжуваності;

  • • зменшення дитячої смертності;

  • • виникла ситуація зародження родини;

  • .



  • У громадах виробляється програма навчання для мисливців, хліборобів, воїнів, дівчат, яка складалася з теоретичного, практичного та ритуального напрямку навчання.

  • У степах Дніпра мешкали скотарські племена, у Північному Причорномор'ї – хлібороби.



  • До полювання, землеробства, скотарства додається ткацтво, гончарне ремесло, прядіння, обробка металів.

  • Між рідоплемінними об'єднаннями зав'язувався обмін, виникала торгівля, виробництво, що набирало силу, створювало додатковий продукт. Накопичене багатство, що спочатку належало роду, переходило в приватне володіння окремих родин.

  • Відбувався перехід від материнського роду до патріархального (переважна роль у суспільстві і родині поступово переходила до чоловіків).

  • Крім практичної, трудової, військово-фізичної та соціально-моральної діяльності з'являються спеціальні знання.



Старші (немічні) починають виконувати спеціальну соціальну роль - готувати дітей (окремо хлопчиків та дівчаток) до життя.

  • Старші (немічні) починають виконувати спеціальну соціальну роль - готувати дітей (окремо хлопчиків та дівчаток) до життя.

  • Значна увага приділяється виконанню дітьми перших законів людського співіснування: табу і толіону.

  • Табу - з гаванської - означає не робити чогось недозволеного, щоб не нашкодити самому собі.

  • Толіон розуміється як закон кривавої помсти.

  • Першоосновам життя у громаді починають вчити хлопчиків і дівчаток у цей період у перших навчальних закладах - "будинках молоді", які функціонували окремо для дітей різної статі.

  • На етапі патріархальної родової общини з'являються такі види діяльності, як мисливство, землеробство, скотарство та ремесло. Це дозволило вдосконалити знаряддя праці.



Трудове виховання молоді доповнюється знайомством з релігійними культами.

  • Трудове виховання молоді доповнюється знайомством з релігійними культами.

  • Формується уявлення не лише про земне життя, а й про душу.

  • Підростаюче покоління через примітивні культи привчали жити у злагоді з природою.

  • На етапі пізнього патріархату виховання виділяється як спеціальна соціальна діяльність, котра зумовлювалася конкретними вимогами тодішнього "виробництва" - здобуванням засобів для виживання.

  • Виховання також диференціювалося відповідно до статі дитини (щодо хлопчиків і дівчаток).

  • Процес виховання у первісному суспільстві завершувався ініціацією (initiatio - посвячення), посвяченням у дорослі, точніше, згідно зі статтю окремо існували практичні випробування для юнаків і дівчат, котрі засвідчували їхню готовність до праці, до життя в общині.

  • Створюються історичні передумови шкільного навчання.



Виховання та навчання у найдавніших державах Близького Сходу

  • Виховання та навчання у найдавніших державах Близького Сходу

  • В епоху переходу від первісного до рабовласницького ладу якісно змінювалися способи передачі культурної спадщини пращурів від дорослих до дітей.

  • Завершується дописьмовий період історії. Мовлення та піктографічне (малюнкове) письмо з 3 тисячоліття до нашої ери доповнюється писемністю (клинописною і ієрогліфічною).

  • При переході від піктографії до логографії письмо перетворюється в складну техніку прадавньої Ассирії (складове письмо), прадавньої Фінікії (фонетичне письмо)

  • З відокремленням розумової праці від фізичної з’являється спеціальність – вчитель.

  • Найдавнішими у людській цивілізації вважаються піктографічні школи (від гр. рictos - писаний фарбою, мальований і grapho - пишу; мальоване письмо ).

  • Ці школи виникли за 7 тис. років до н.е. на території нинішньої Мексики. У той час там проживали племена інків та майя. Тому у деяких історичних дослідженнях цей період називають культурою майя.



  • Пізніше перші школи з'являються в країнах Сходу: Ассирії, Вавилоні, Єгипті, Китаї, Індії. Саме у цих країнах зростала роль міст, розвивались ремесла, торгівля, складався апарат державної влади. Виникли: писемність, зачатки математики, астрономії та прикладних наук.

  • Усе це вимагало довготривалого і планомірного навчання.

  • Приблизно у IV тисячолітті до н.е. відбулося об'єднання невеличких держав на берегах річки Ніл. Так виникає рабовласницька держава Єгипет на чолі з фараоном.

  • У цей період і з'являються два типи шкіл: школи жреців (їх називали школами каліграфічного письма) та школи писців (школи ієратичного письма).



Загалом в школах жреців навчалися хлопчики із жрецьких родин.

  • Загалом в школах жреців навчалися хлопчики із жрецьких родин.

  • Кількість учнів становила не більше 10.

  • Вивчали ієрогліфи (читання), письмо, лічбу, арифметику, астрономію, астрологію, давньоєгипетський релігійний культ.

  • Школи влаштовувалися при храмах і називалися рамессеум.

  • Термін навчання сягав до десяти років, оскільки надто складно давалося оволодіння магією, чаклунством, народною медициною, а також навичками зображення ієрогліфів.

  • Оволодіння грамотою, науками набувало тут кастового і релігійного характеру.

  • Однак потреби господарського, суспільного життя, управління державою спонукали до створення у ІІІ-му тисячолітті шкіл писців. Саме у цих закладах готували майбутніх державних чиновників Єгипту.



У Давньому Китаї перші навчальні заклади з'явилися у конфуціанських освічених моралістів, вчених-чиновників, які вміють читати, розуміти і тлумачити мудрість священних книг, прошарок письменних інтелектуалів, які зосередили в своїх руках монополію на знання, освіту і керівництво, зайнявши в Китаї місце, яке в інших суспільствах посідало дворянство, духовенство, бюрократія разом узяті.

  • У Давньому Китаї перші навчальні заклади з'явилися у конфуціанських освічених моралістів, вчених-чиновників, які вміють читати, розуміти і тлумачити мудрість священних книг, прошарок письменних інтелектуалів, які зосередили в своїх руках монополію на знання, освіту і керівництво, зайнявши в Китаї місце, яке в інших суспільствах посідало дворянство, духовенство, бюрократія разом узяті.

  • Досконале знання стародавніх текстів, уміння вільно оперувати висловлюваннями мудреців і, як взірець, уміння писати твори, в яких вільно викладалась і коментувалась мудрість стародавніх - такою була програма навчання в китайській школі: державній і приватній. Протягом тисячоліть саме це вважалося у Китаї наукою.



Рекомендована література для студентів:

  • Рекомендована література для студентів:

  • 1. Левківський М.В. Історія педагогіки. - Житомир, 2002.

  • 2. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. - Тернопіль, 1996.

  • 3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. -К., 1995.

  • 4. Історія педагогіки /За ред. Гриценка М.С. - К.: Вища, шк., 1973.

  • 5. Історія педагогіки /За ред. М. В. Левківского, О. А. Дубасенюк. - Житомир, 1999.

  • 6. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.



Тести до теми: ”Зародження виховання у первісному суспільстві

  • Тести до теми: ”Зародження виховання у первісному суспільстві

  • 1. У який історичний період виникає виховання як соціальне явище?

  • а) на етапі патріархату;

  • б) у дородовий період;

  • в) на етапі раннього матріархату.

  • 2. Визначальним законом людського співіснування і керівництвом до реалізації виховання у родовій общині був:

  • а) закон золотого правила моралі;

  • б) закон табу;

  • в) біологічний закон.

  • 3. Основними шляхами виховання підростаючої зміни у первісно- родовому суспільстві були:

  • а) показ, спостереження, змагання;

  • б) навіювання, спостереження, приклад однолітків;

  • в) показ, спостереження, посильна участь у праці.



4. У який історичний період виникає виховання як соціальне явище?

  • 4. У який історичний період виникає виховання як соціальне явище?

  • а) на етапі патріархату;

  • б) у дородовий період;

  • в) на етапі раннього матріархату.

  • 5. Найдавнішою у світовій цивілізації вважається школа:

  • а) Давнього Вавилону;

  • 6) Давнього Єгипту;

  • в) піктографічна школа Майя.

  • 6. У якій із шкіл давньої цивілізації зміст навчання включав: вміння читати, лічити, писати, знання арифметики, геометрії, астрономії, магії, астрології, народної медицини?

  • а) школи Давнього Китаю;

  • б) школи жреців у Давньому Єгипті;

  • в) школи Ассирії.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка