Збудник кору



Дата конвертації18.06.2016
Розмір445 b.



Це надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, переважно дитячого віку, яка характеризується загальною інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон’юнктиви, наступною появою плямисто-папульозної висипки, що вкриває всю шкіру хворого.

  • Це надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, переважно дитячого віку, яка характеризується загальною інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон’юнктиви, наступною появою плямисто-папульозної висипки, що вкриває всю шкіру хворого.



Збудник кору – фільтруючий вірус, що містить РНК; у навколишньому середовищі нестійкий; в організмі людини і культурах клітин у лабораторних умовах за певних обставин можуть утворюватись мутації вірусу, що зумовлює розвиток персистуючої інфекції.

  • Збудник кору – фільтруючий вірус, що містить РНК; у навколишньому середовищі нестійкий; в організмі людини і культурах клітин у лабораторних умовах за певних обставин можуть утворюватись мутації вірусу, що зумовлює розвиток персистуючої інфекції.



Джерело інфекції – хворий на кір (особливо заразний у початковий катаральний період та в перші дні висипань).

  • Джерело інфекції – хворий на кір (особливо заразний у початковий катаральний період та в перші дні висипань).

  • Шлях передачі кору – повітряно-крапельний

  • Сприйнятливість дуже висока, імунітет лише в перехворівших



Інкубаційний період триває 9-17 днів, після введення імуноглобуліну може продовжуватись до 21 дня. У перебігу хвороби розрізняють періоди катаральних явищ, висипки і реконвалесценції.

  • Інкубаційний період триває 9-17 днів, після введення імуноглобуліну може продовжуватись до 21 дня. У перебігу хвороби розрізняють періоди катаральних явищ, висипки і реконвалесценції.

  • Хвороба починається гостро, з підвищення температури тіла до 38-39 °С, нежитю, кашлю, чхання, головного болю, загального нездужання, осиплості голосу, світлобоязкості, одутлості обличчя, кон'юнктивіту. На слизовій оболонці щік, навпроти малих корінних зубів, з'являються рожеві плями з білуватими цятками в центрі (плями Бєльського - Філатова - Копліка), які є патогномонічною ознакою кору. Інколи в цей період на шкірі може виникнути блідо-рожева крапчаста скарлатиноподібна або плямиста висипка, яка швидко щезає, а на м'якому піднебінні - корова енантема.













Неускладнений кір з легким і середньоважким перебігом не потребує медикаментозного лікування. Хворого ізолюють в окрему добре провітрювану кімнату. Необхідно дотримуватися ліжкового режиму протягом 7-10 днів, приймати велику кількість рідини (соки, компоти, кисілі), механічно і хімічно щадну їжу.

  • Неускладнений кір з легким і середньоважким перебігом не потребує медикаментозного лікування. Хворого ізолюють в окрему добре провітрювану кімнату. Необхідно дотримуватися ліжкового режиму протягом 7-10 днів, приймати велику кількість рідини (соки, компоти, кисілі), механічно і хімічно щадну їжу.

  • Важливого значення надають догляду за шкірою і слизовими оболонками. Рекомендується періодично промивати очі теплою перевареною водою або 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Сухі губи змазують жиром, ніс прочищають ватним тампоном, змоченим вазеліновим маслом, рот полощуть перевареною водою. При гнійному кон'юнктивіті місцево застосовують розчин сульфацилу натрію і ретинолу. При нежитю у ніс закапують розчин протарголу, нафтизину, галазоліну. При кашлі показані бромгексин, лібексин або тусупрекс. Широко призначають аскорбінову кислоту, антигістамінні препарати.



Антибіотики призначають у таких випадках:

  • Антибіотики призначають у таких випадках:

  • дітям до 3-літнього віку при важкому перебігу кору;

  • при супутніх запальних захворюваннях і загальному виснаженні;

  • дітям, які тривало і часто хворіють, неодноразово лікувались з приводу пневмонії;

  • при виникненні бактерійних ускладнень.

  • Ослабленим хворим і при важких формах кору доцільно ввести специфічний імуноглобулін.



При розвитку ознак крупу або енцефаліту хворий підлягає терміновій госпіталізації.

  • При розвитку ознак крупу або енцефаліту хворий підлягає терміновій госпіталізації.

  • На догоспітальному етапі у випадку стенозу І ступеня негайно забезпечують доступ свіжого повітря, роблять гарячі ванни для ніг протягом 5-7 хв (температуру води поступово підвищують з 37,5°С до 39,0°С), дають тепле пиття (гаряче молоко з содою або боржомом, чай), парові лужні інгаляції 4 % розчином соди з вітаміном А, еуфіліном, гідрокортизоном, антиспастичні (атропін, папаверин), седативні (1-2 % розчин броміду натрію), десенсибілізуючі засоби (димедрол).

  • При прогресуванні крупу з розвитком стенозу II і III ступенів лікувальний комплекс включає внутрішньовенні вливання гіпертонічних розчинів, глюкокортикоїдів, серцевих засобів, лікувальну ларингоскопію та інші невідкладні заходи в умовах лікарні.







Загальний аналіз крові - лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія;

  • Загальний аналіз крові - лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія;

  • Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин;

  • Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміці в 4 та більш разів;

  • Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу IgM (гострий період), наростання титру класу IgG в 4 рази та більше (перенесена хвороба).



Це гостре вірусне захворювання, що характеризується помірною інтоксикацією, дрібноплямистою екзантемою, генералізованою лімфоаденопатією з переважним збільшенням потиличних, передньо- та задньошийних лімфовузлів.

  • Це гостре вірусне захворювання, що характеризується помірною інтоксикацією, дрібноплямистою екзантемою, генералізованою лімфоаденопатією з переважним збільшенням потиличних, передньо- та задньошийних лімфовузлів.



Інкубаційний період триває 11-24 дні.

  • Інкубаційний період триває 11-24 дні.

  • Хвороба починається поступово. За 1-2 дні до появи висипки інколи спостерігаються нежить, кашель, гіперемія кон'юнктив. Температура тіла підвищується під час висипання, частіше до 38 °С, але може бути й нормальною. Загальний стан у більшості хворих порушений незначно.

  • Типовою ознакою є припухання задньошийних, потиличних лімфатичних вузлів. Вони можуть бути розміром до великої горошини, щільнуваті, болючі при пальпації. Нерясні висипання у вигляді блідо-рожевих, круглих або овальних плям, дрібних або великих, протягом декількох годин з'являються на обличчі, шиї і поширюються по всьому тілі з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях кінцівок, спині, животі, сідницях. Екзантема не має тенденції до злиття, тримається 2-З дні і зникає, не залишаючи пігментації і лущення. В період висипань може виникати енантема на слизовій зіва.

  • Захворювання може бути у стертій і безсимптомній формах.





При неускладненій краснусі лікування симптоматичне, проводять його в домашніх умовах.

  • При неускладненій краснусі лікування симптоматичне, проводять його в домашніх умовах.

  • При тяжких формах чи серйозних ускладненнях показана госпіталізація.







Це гостра інфекційна хвороба переважно дитячого віку, яка характеризується проявами загальної інтоксикації, підвищенням температури тіла, ангіною, регіонарним лімфаденітом, дрібнокрапковою висипкою та наступним пластинчастим лущенням

  • Це гостра інфекційна хвороба переважно дитячого віку, яка характеризується проявами загальної інтоксикації, підвищенням температури тіла, ангіною, регіонарним лімфаденітом, дрібнокрапковою висипкою та наступним пластинчастим лущенням



Збудник – бета-гемолітичний стрептокок групи А; основним компонентом вірулентності збудника є екзотоксин, що справляє пірогенну, цитотоксичну та імуносупресивну дію.

  • Збудник – бета-гемолітичний стрептокок групи А; основним компонентом вірулентності збудника є екзотоксин, що справляє пірогенну, цитотоксичну та імуносупресивну дію.



Джерело інфекції – хворий на скарлатину, контагіозний з моменту захворювання і до 22-го дня від початку хвороби;

  • Джерело інфекції – хворий на скарлатину, контагіозний з моменту захворювання і до 22-го дня від початку хвороби;

  • - хворий (дитина чи дорослий) на іншу стрептококову хворобу (ангіна, назофарингіт, бешиха, стрептодермія)

  • Основні шляхи передачі – повітряно-крапельний, контактний та харчовий (молоко, холодець)

  • Найчастіше у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, індекс контагіозності 0,4.



Інкубаційний період триває 2-7 днів, інколи до 12 днів. Температура тіла підвищується до 38- 39 °С, тримається 3-4 дні та скороченим лізисом знижується до норми. Гарячка супроводжується болем у горлі, нерідко нудотою і блюванням.

  • Інкубаційний період триває 2-7 днів, інколи до 12 днів. Температура тіла підвищується до 38- 39 °С, тримається 3-4 дні та скороченим лізисом знижується до норми. Гарячка супроводжується болем у горлі, нерідко нудотою і блюванням.

  • Вже в 1-й день хвороби (рідко на 2-3-й день) з'являється крапчаста рожева або пурпурово-червона висипка, яка виступає над поверхнею гіперемійованої шкіри. Висипка концентрується на щоках, в пахвинних і пахвових областях, на згинальних поверхнях кінцівок, особливо в природних складках шкіри; супроводжується свербінням. Носогубний трикутник блідий, вільний від висипки. Екзантема щезає через 3-7 днів, залишаючи після себе рясне лущення - висівкове на обличчі, пластинчасте - на тулубі та кінцівках, особливо на кінчиках пальців.





У деяких хворих може спостерігатись міліарна дрібнопухирцева (на тильній поверхні пальців рук), розеольозно-папульозна (частіше на розгинальній поверхні кінцівок) або геморагічна (при важкому перебігу) висипка.

  • У деяких хворих може спостерігатись міліарна дрібнопухирцева (на тильній поверхні пальців рук), розеольозно-папульозна (частіше на розгинальній поверхні кінцівок) або геморагічна (при важкому перебігу) висипка.

  • Для скарлатини характерна наявність гострого тонзиліту: біль у горлі при ковтанні, яскрава гіперемія слизової зіву, збільшення піднебінних мигдаликів, часто з гнійно-фібриновим нальотом; збільшення і болючість підщелепних лімфовузлів. На м'якому піднебінні іноді є крапкова енантема. Типовими є білий дермографізм, симптом Пастіа (скупчення дрібних крововиливів на складках шкіри в пахвинних, пахових і ліктьових ділянках, в зв'язку з чим вони мають насичено-темний колір), з 3-4-го дня «малиновий» (яскраво-червоний з гіперплазією сосочків) язик.













Антибактеріальна терапія: пеніцилін в/м 100 тис ОД/кг маси тіла на добу 3-4 рази; при септичних формах – 200-300 тис ОД/кг маси; курс 5-7 днів; оксацилін, еритроміцин, феноксиметилпеніцилін всередину 5-7 днів;

  • Антибактеріальна терапія: пеніцилін в/м 100 тис ОД/кг маси тіла на добу 3-4 рази; при септичних формах – 200-300 тис ОД/кг маси; курс 5-7 днів; оксацилін, еритроміцин, феноксиметилпеніцилін всередину 5-7 днів;

  • Гіпосенсибілізуючі засоби: антигістамінні (супрастин, тавегіл), препарати кальцію;

  • При токсичних формах – в\в крап.глюкозо-сольові розчини, плазмозамінники; в/в чи в/м гідрокортизон (3-5 мг/кг маси) 2-4 дні;

  • Симптоматична терапія, ліжковий режим.



Це надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба переважно дитячого віку, яка супроводжується незначними або помірними проявами загальної інтоксикації з відповідним підвищенням температури тіла, поліморфною плямисто-папульозно-везикульозною висипкою на шкірі та слизових оболонках

  • Це надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба переважно дитячого віку, яка супроводжується незначними або помірними проявами загальної інтоксикації з відповідним підвищенням температури тіла, поліморфною плямисто-папульозно-везикульозною висипкою на шкірі та слизових оболонках



Збудник – вірус, що містить ДНК. У навколишньому середовищі нестійкий, встановлена ідентичність вірусів вітряної віспи та оперізуючого герпесу.

  • Збудник – вірус, що містить ДНК. У навколишньому середовищі нестійкий, встановлена ідентичність вірусів вітряної віспи та оперізуючого герпесу.



Джерело інфекції – хворий на вітряну віспу, починаючи з останніх 1-2 днів інкубаційного періоду і до 9-го дня з моменту появи висипки;

  • Джерело інфекції – хворий на вітряну віспу, починаючи з останніх 1-2 днів інкубаційного періоду і до 9-го дня з моменту появи висипки;

  • - хворий на оперізуючий герпес.

  • Шлях передачі – повітряно-крапельний

  • Сприйнятливість загальна, переважно діти від 2 до 7 років; імунітет стійкий, осінньо-зимова сезоність.





Інкубаційний період триває 11 -17 днів, рідко до 23 днів.

  • Інкубаційний період триває 11 -17 днів, рідко до 23 днів.

  • Хвороба частіше починається гостро з висипки і підвищення температури тіла. Гарячка триває 2-5 днів, при рясній і тривалій висипці - до 8-10 днів, може бути хвилеподібною. У дорослих висипці часто передують продромальні явища - головний біль, зникнення апетиту, млявість, нудота, блювання, біль у попереку, животі. Цей період не перевищує 3 днів.



Висипка з'являється протягом тижня у вигляді 3- 5 спалахів: спочатку на животі, грудях, плечах, стегнах, а потім без певної закономірності поширюється по всьому тілі, в тому числі на волосисту частину голови, її майже не буває на долонях і підошвах. Густота висипки коливається від поодиноких елементів до рясної.

  • Висипка з'являється протягом тижня у вигляді 3- 5 спалахів: спочатку на животі, грудях, плечах, стегнах, а потім без певної закономірності поширюється по всьому тілі, в тому числі на волосисту частину голови, її майже не буває на долонях і підошвах. Густота висипки коливається від поодиноких елементів до рясної.

  • Елементи висипки проходять ряд стадій розвитку: спочатку з'являються розеоли або розеоло-папули червоного кольору з чіткими контурами, через декілька годин вони перетворюються в папули, а потім у везикули з прозорим вмістом, який мутніє, підсихає і утворює жовтуваті або коричневі кірочки. Везикула однокамерна, оточена червоним віночком, розташована на неінфільтрованій шкірі. Через 6-8 днів кірочки відпадають, не залишаючи сліду. Висипка супроводжується свербінням. Везикули можуть нагноюватись, перетворюючись в пустули.

  • Враховуючи те, що висипка з'являється нерівномірно, на одному і тому самому місці можна спостерігати різні стадії розвитку елементів (поліморфізм). Висипка зникає через 15-20 днів.







ґрунтується на наявності типових елементів висипки переважно на голові та животі, що перебувають на різних стадіях розвитку.

  • ґрунтується на наявності типових елементів висипки переважно на голові та животі, що перебувають на різних стадіях розвитку.

  • Із специфічних методів застосовують фарбування вмісту пухирців або пустул за Романовським (знаходять багатоядерні гігантські епітеліальні клітини) або сріблення і виявлення вірусу (тілець Арагана) імунофлюоресцентним методом. Починаючи з 5-6-го дня хвороби можна використовувати РЗК зі специфічним антигеном. Однак специфічна діагностика ще складна і малодоступна.

  • З гематологічних показників необхідно враховувати лейкопенію, зсув лейкоцитарної формули вліво. При важкому перебігу можливий лейкоцитоз.







Госпіталізацію хворих на вітряну віспу проводять з урахуванням епідеміологічних (несприятливі побутові умови, проживання в гуртожитку, наявність у сім'ї тих, хто не хворів, ослаблених дітей) і клінічних (важкий перебіг, ускладнення) показань. В усіх інших випадках хворого ізолюють вдома на час захворювання (до клінічного одужання, але не менш ніж на 5 днів після появи останнього елемента висипки).

  • Госпіталізацію хворих на вітряну віспу проводять з урахуванням епідеміологічних (несприятливі побутові умови, проживання в гуртожитку, наявність у сім'ї тих, хто не хворів, ослаблених дітей) і клінічних (важкий перебіг, ускладнення) показань. В усіх інших випадках хворого ізолюють вдома на час захворювання (до клінічного одужання, але не менш ніж на 5 днів після появи останнього елемента висипки).



У гострий період хвороби (період висипання) хворим рекомендують ліжковий режим терміном на 1 тиж. Везикули на шкірі змащують 5-10 % розчином перманганату калію або 0,04 % розчином граміцидину ; очі промивають 2 % розчином борної кислоти, закапують 15-20 % розчином сульфацилу натрію, зів полощуть розчином фурациліну

  • У гострий період хвороби (період висипання) хворим рекомендують ліжковий режим терміном на 1 тиж. Везикули на шкірі змащують 5-10 % розчином перманганату калію або 0,04 % розчином граміцидину ; очі промивають 2 % розчином борної кислоти, закапують 15-20 % розчином сульфацилу натрію, зів полощуть розчином фурациліну

  • 1 : 5000. У випадку важкого перебігу вводять 3-6 мл імуноглобуліну, реаферон. Застосовують полівітаміни, десенсибілізуючі та симптоматичні засоби.

  • При наявності рясної пустульозної висипки призначають антибіотики - бензилпеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін тощо.



Це гостра інфекційна хвороби, яка характеризується загальною інтоксикацією, ураженням залозистих органів (найчастіше слинних залоз, особливо привушних; підшлункової залози, статевих органів), а також нервової системи.

  • Це гостра інфекційна хвороби, яка характеризується загальною інтоксикацією, ураженням залозистих органів (найчастіше слинних залоз, особливо привушних; підшлункової залози, статевих органів), а також нервової системи.



Збудник – вірус, що містить РНК; у навколишньому середовищі малостійкий, нечутливий до хіміопрепаратів та антибіотиків.

  • Збудник – вірус, що містить РНК; у навколишньому середовищі малостійкий, нечутливий до хіміопрепаратів та антибіотиків.



Джерело – хвора людина, контагіозна з останнього дня інкубаційного періоду і до 9-го дня від початку хвороби

  • Джерело – хвора людина, контагіозна з останнього дня інкубаційного періоду і до 9-го дня від початку хвороби

  • Шлях передачі – повітряно-крапельний

  • Сприйнятливість визначається індексом контагіозності (0,3-0,5); максимальна сприйнятливість у віці від 5 до 15 років; частіше в холодну пору року.



Інкубаційний період триває 11-23 доби. Зрідка спостерігаються продромальні явища у вигляді розбитості, нездужання, болю у м'язах, головного болю, мерзлякуватості, розладу сну, зниження апетиту.

  • Інкубаційний період триває 11-23 доби. Зрідка спостерігаються продромальні явища у вигляді розбитості, нездужання, болю у м'язах, головного болю, мерзлякуватості, розладу сну, зниження апетиту.



базується на типових клінічних даних про первинне негнійне ураження слинних залоз. При ізольованому ураженні підщелепних і під'язикових слинних залоз, а також менінгіті та панкреатиті без явного ушкодження слинних залоз слід спиратись на дані епіданамнезу.

  • базується на типових клінічних даних про первинне негнійне ураження слинних залоз. При ізольованому ураженні підщелепних і під'язикових слинних залоз, а також менінгіті та панкреатиті без явного ушкодження слинних залоз слід спиратись на дані епіданамнезу.

  • Допомагають уточнити діагноз дослідження парних сироваток у РЗК, РГГА (в тому числі при безсимптомних формах), а також внутрішньошкірна проба з паротитним алергеном.

  • В аналізі крові визначаються лейкопенія, відносний лімфоцитоз, при ускладненому перебігу - лейкоцитоз із зсувом формули вліво, збільшена ШОЕ.



Хворих на епідемічний паротит лікують, як правило, вдома. Госпіталізація показана при важкому і ускладненому перебігу, а також за епідпоказаннями. Специфічних засобів терапії немає.

  • Хворих на епідемічний паротит лікують, як правило, вдома. Госпіталізація показана при важкому і ускладненому перебігу, а також за епідпоказаннями. Специфічних засобів терапії немає.

  • При ізольованому ураженні слинних залоз прополіскують порожнину рота 2 % розчином гідрокарбонату натрію, на залози місцево - сухе тепло, компреси, солюкс, УВЧ. При показаннях використовують анальгетики.

  • Хворий має перебувати на ліжковому режимі не менше ніж 10 днів. У чоловіків, які не дотримуються режиму протягом 1-го тижня, орхіт розвивається в 3 рази частіше. З метою запобігання панкреатиту обмежують вживання білого хліба, макаронів, жирів, грубої рослинної клітковини. При гострому панкреатиті призначають щадну дієту, спазмолітики, анальгетики, антигістамінні препарати, холод на живіт, інгібітори ферментів (трасилол, контрикал, амінокапронову кислоту).



При орхіті показані преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів, дезінтоксикація, сухе тепло, носіння суспензорію. Ефективна етіотропна

  • При орхіті показані преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів, дезінтоксикація, сухе тепло, носіння суспензорію. Ефективна етіотропна

  • терапія рибонуклеазою внутрішньом'язово.

  • При менінгіті показана лікувально-діагностична люмбальна пункція, використовують глюкокортикоїди, дегідратацію, вітаміни.

  • Хворих можна виписувати не раніше ніж на 9-й день від початку захворювання.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка