“Зелена книга” українського парламентаризму м. Київ



Дата конвертації04.06.2016
Розмір445 b.


“Зелена книга” українського парламентаризму

  • м. Київ,

  • 24.01.2008


1. Основні напрями реформування

  • Обмеження депутатської недоторканості

  • Зв'язок “депутат-виборець”

  • Імперативний мандат

  • Матеріально-фінансове забезпечення діяльності депутатів

  • Удосконалення структури Апарату ВРУ

  • Підвищення прозорості функціонування комітетів

  • Статус тимчасових слідчих комісій

  • Статус Уповноваженого з прав людини

  • Статус Рахункової палати



2. Депутатський імунітет: положення статті 80 Конституції

  • Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

  • <***>

  • Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.



3. Депутатський імунітет: зарубіжні тенденції

  • Абсолютний імунітет – поодинокі випадки (Гвінея)

  • Закріплення або розширення імунітету - постсоціалістичні країни Східної Європи, Філіппіни (1987 р.)

  • Звуження імунітету - Австрія – 1979, Великобританія, Бельгія – 1997, Італія – 1993, Франція – 1995.

  • Імунітет відсутній взагалі – поодинокі випадки (Малайзія, Намібія, Нідерланди)



4. Деякі обмеження імунітету: зарубіжний досвід

  • “flagrante delicto” – затримання на місці злочину (більшість країн – будь-який злочин, в деяких – лише окремі категорії злочинів (Болгарія, Греція, Македонія, Фінляндія, Філіппіни).

  • “ratione loci” – імунітет поширюється на перебування в парламенті та шлях до парламенту і назад – англосаксонська та скандинавська системи

  • Імунітет діє лише протягом сесії – Корея, Таїланд, Філіппіни, Чехія, Швейцарія, Японія.

  • Імунітет не поширюється на тяжкі злочини – Ірландія, Кенія, США, Франція, Нова Зеландія та інші країни англосаксонської системи

  • Імунітет не поширюється на цивільну та адміністративну відповідальність – Данія, Португалія, Південна Корея, Словенія, країни англосаксонської системи (крім затримання особи у зв'язку з розглядом справ)



5. Обмеження депутатського імунітету: внесені законопроекти



6. Проблема недоторканості: орієнтири вирішення

  • Повне скасування імунітету членів парламенту за кордоном не є поширеним

  • Глави держав користуються імунітетом та недоторканістю, у випадку вчинення злочину – звільняються з посади в порядку імпічменту

  • Обсяг існуючого імунітету народних депутатів – надмірно широкий

  • Мінімальний обсяг звуження для приведення у відповідність до основних європейських тенденцій – випадки “flagrante delicto”

  • В умовах недосконалості законодавства, відсутності тривалих демократичних традицій, скасування імунітету може: а) використовуватись як інструмент тиску на парламент, у тому числі опозицію; б) не призвести до очікуваних наслідків (Генеральний прокурор звільняється парламентом, ст. 122 КУ).



7. Посилення зв'язку депутатів з виборцями: варіанти

  • Штучне закріплення депутатів за “умовними” виборчими округами – найменш дієвий, суперечить природі представницького мандату

  • Персоніфікація виборчої системи – найбільш дієвий – виборці обирають тих депутатів, які до виборів працювали з ними більш активно.





9. Проблема імперативного мандату: аргументи на користь скасування

  • Обмежений досвід впровадження: Паризька комуна 1871, СРСР 1936, 1977, В'єтнам, КНДР, КНР, Куба, Індія 1985

  • Вільний мандат – Франція 1795, потім – більшість країн світу

  • Невідповідність імперативного мандату демократичним стандартам (Висновки Венеціанської комісії щодо законопроектів про внесення змін до Конституції)

  • Не вирішує проблему фракційної дисципліни і міжфракційних переходів (досвід роботи парламенту минулого скликання)

  • Стимулює авторитарний стиль керівництва партіями

  • Альтернативи імперативному мандату: 1) персоніфікація виборів; 2) стабілізація партійної системи; 3) підвищення уваги до якості партійних кадрів



10. Матеріально-фінансове забезпечення діяльності депутатів: зарубіжні підходи

  • Забезпечення прозорості виплат

  • Зв'язок із заробітною платою службовців нижчих категорій (співвідношення 1:4)

  • Система компенсацій реальних витрат замість системи пільг; обмеженість граничного розміру компенсацій (коефіцієнти)

  • Строковість користування житлом

  • Врахування реальної участі в роботі парламенту і його органів (залежно від кількості відвіданих засідань)



11. Матеріально-фінансове забезпечення депутатів: українські реалії

  • Непрозорість – кошторис ВРУ, порядок виплат офіційно не оприлюднюються (Постанова ВРУ від 20.10.2006 № 281-V)

  • Диспропорції в оплаті праці народних депутатів порівняно з оплатою праці спеціалістів апаратів ЦОВВ: посадовий оклад депутата – 6109 грн. (2007), з преміями і надбавками – 13500 – 14500 грн. (2007), посадовий оклад спеціаліста – 669 – 888 грн. - грн. (2007). Співвідношення – приблизно 10:1.

  • Суттєві пільги і компенсації (матеріальна допомога після припинення повноважень, пільговий стаж для членів сім'ї після переїзду, пенсії у розмірі 80% з.п., грошова компенсація вартості житла тощо).

  • Виплати за дні, в які народний депутат не виконує свої обов'язки, не проводиться лише за наявності подання Комітету з питань Регламенту.



12. Апарат Палати громад Великобританії: структура



13. Структура Апарату нижньої палати канадського парламенту



14. Деякі проблеми функціонування Апарату українського парламенту

  • Проблеми

  • Невизначеність підстав звільнення Керівника Апарату

  • Значна розгалуженість структури, складність субординаційних зв'язків – близько 15 самостійних структурних підрозділів плюс секретаріати фракцій, комітетів та керівництва ВРУ

  • Штучне “подрібнення” функцій між підрозділами (наприклад, правове супроводження діяльності ВРУ здійснюється 3 окремими підрозділами, в більшості країн – єдиною юридичною службою),

  • Відсутність служби, яка забезпечує порядок в сесійній залі, комітетах (зарубіжний аналог – служба пристава)

  • Відсутність власної дослідницької служби, Інститут законодавства – насамперед наукова установа

  • Прояви дублювання функцій окремих структурних підрозділів – наприклад, по лінії ГНЕУ, ГЮУ, секретаріатів комітетів.



15. Прозорість діяльності комітетів: український та зарубіжний досвід





17. Регулювання статусу тимчасових слідчих комісій

  • Врегульовано засади діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії з імпічменту

  • Врегульовано засади формування та припинення діяльності тимчасових слідчих комісій

  • Не врегульовано механізм здійснення слідчими комісіями слідчих функцій, статус учасників розслідувань, їх права, обов'язки, відповідальність

  • 23.11.2007 внесено пропозиції Президента до Закону “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії ВРУ” (реєстр. № 0857) – Президент пропонує відхилити закон



18. Напрями удосконалення Закону про тимчасові спеціальні і слідчі комісії

  • Уточнення меж компетенції комісій

  • Позбавлення комісій повноважень, які відносяться до компетенції виконавчої влади (вилучення документів)

  • Конкретизація статусу учасників провадження, їх прав, обов'язків, підстав відповідальності

  • Конкретизація повноважень спеціального прокурора та спеціальних слідчих



19. Статус парламентського омбудсмана: напрями удосконалення

  • Уточнення меж компетенції з урахуванням обсягу конституційних повноважень парламенту

  • Обмеження кількостей повторних переобрань на посаду

  • Встановлення відповідальності за ненадання інформації, подання недостовірної інформації, визначення підстав відмови у наданні інформації

  • Чітке розмежування прав і обов'язків Уповноваженого

  • Конкретизація статусу Уповноваженого в судовому процесі, процесуальних прав (ст. 60 КАС, ст. 45 ЦПК)

  • Запровадження моніторингу ефективності виконання рекомендацій Уповноваженого

  • Уточнення підстав дій Уповноваженого за результатами розгляду звернень (стаття 17 ЗУ)



20. Рахункова палата: шляхи підвищення ефективності роботи

  • Чітке визначення меж контрольної компетенції

  • Визначення механізмів контролю за надходженням коштів до ДБУ

  • Посилення незалежності РП від парламенту, уточнення підстав припинення повноважень

  • Обмеження кількостей повторного обрання Голови РП на посаду

  • Поширення компетенції РП на всю сферу публічних фінансів, а не лише на кошти ДБУ (як передбачено Лімською декларацією)

  • Введення поняття аудиту в Закон “Про Рахункову палату”

  • Визначення засад взаємодії з ГоловКРУ, ДПА, ДМСУ

  • Впровадження внутрішніх стандартів аудиту, деталізація порядку здійснення аудиту ефективності

  • Створення територіальних управлінь в усіх 27 регіонах

  • Передача більшої частини повноважень центрального апарату територіальним управлінням, переорієнтація центрального апарату на вироблення методології аудиту і контроль за діяльністю територіальних управлінь

  • Більш чітке формулювання рекомендацій за результатами аудиторських перевірок



  • ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !!!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка