Зміни у світі внаслідок Другої світової війни Після Другої світової війни відбулися значні зміни співвідношення сил у світі



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.


Зміни у світі внаслідок Другої світової війни

  • Після Другої світової війни відбулися значні зміни співвідношення сил у світі:

  • • Колись великі й сильні держави — Німеччина, Італія і Японія — були розгромлені, в економічному відношенні дуже ослаблені, на якийсь час залишилися поза межами міжнародного співтовариства.

  • • Держави-переможці опинилися в неоднаковому становищі: Велика Британія — зазнала значних матеріальних втрат у перебігу війни, мала великі борги, втратила багато зовнішніх ринків та закордонних капіталовкладень.

  • Франція — була дуже ослаблена, значна її територія була окупована та пограбована.

  • СРСР — зазнав значних матеріальних втрат, але воєнний потенціал посилився. Взяв курс на встановлення контролю над значною територією Східної й Південно-Східної Європи, Далекого Сходу, встановив у цих країнах тоталітарні комуністичні режими, розпочалося будівництво соціалізму "радянського зразка", утворилася соціалістична система. СРСР намагався розширити зону свого впливу. З цією метою:

  • • щоб встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли, СРСР здійснює тиск на Туреччину, домагаючись від турецького уряду спільної охорони проток;

  • • підтримував партизанські загони в Греції, які вели збройну боротьбу проти Великої Британії;

  • • проводив активну політику в Ірані, намагаючись витіснити звідти Велику Британію, встановити свій контроль над нафтовими родовищами;

  • • намагався встановити свій контроль над країнами Близького та Далекого Сходу. Курс СРСР на поділ сфер впливу призвів до конфронтації з Заходом, яка згодом переросла в локальні війни в Кореї та В'єтнамі;

  • • збройне підтримував національно-визвольні рухи, підтримував комуністів різних країн у їхній боротьбі за владу;

  • • став претендувати на роль світового лідера. Це підкріплювалося величезною армією.

  • США — за роки війни зросла фінансово-економічна та воєнна могутність США, які взяли на себе роль лідера вільного світу, захисника демократії й права, почали об'єднувати навколо себе країни Західної Європи та інших регіонів.


Доктрина Трумена

  • 12 березня 1947 р. Послання американського президента конгресу США про надання 400 млн доларів для підтримки урядів Греції та Туреччини. Г. Трумен визначив зміст суперництва між США і СРСР як конфлікт між демократією та тоталітаризмом.

  • "План Маршалла"

  • 5 червня 1947 р. Держсекретар США Д. Маршалл виступив з промовою післявоєнного відновлення Європи (увійшла в історію як "план Маршалла").

  • "План Маршалла" передбачав надання фінансової допомоги понад 16 млрд доларів країнам Європи для відновлення їхньої економіки та зміцнення європейської демократії й захисту країн, що опинилися під загрозою комуністичного наступу.

  • 12-17 липня 1947 р. Конференція в Парижі. 16 західноєвропейських держав приєдналися до "плану Маршалла". Країни Східної Європи під тиском СРСР відмовилися з ідеологічних мотивів від цієї допомоги. Це фактично означало поділ Європи, ідеологічне протистояння між СРСР та країнами Заходу, яке згодом вилилось у конкретні дії на міжнародній арені, спричинило розв'язання "холодної війни".





Загострилися суперечності між СРСР і США за вплив у повоєнному світі.

  • Взаємна недовіра поступово переросла у "холодну війну" та гонку озброєнь.

  • Сутність "холодної війни" полягала в суперництві двох систем — соціалістичної, яка утворилася після Другої світової війни, і капіталістичної — в ідеологічній, економічній, дипломатичній, зовнішньополітичній сферах, боротьбі за країни "третього світу", нарощуванні ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї масового знищення, всіх видів звичайного озброєння, збільшення чисельності армій, що вело до загрози нової світової війни.

  • Таку конфронтацію назвали "холодною війною"

  • її основними складниками були:

  • • утворення військово-політичних блоків;

  • • розв'язання гонки озброєнь;

  • • нарощування кількості зброї масового ураження (атомної, хімічної, бактеріологічної);

  • • виникнення воєнних конфліктів у різних частинах світу;

  • • економічна війна;

  • Ідеологічна війна;

  • війна розвідувальних служб тощо.

  • Причини "холодної війни"

  • 1. Післявоєнні суперечності між союзниками у Другій світовій війні.

  • 2. Боротьба двох суспільно-політичних систем (соціалістичної та капіталістичної) за зони впливу.

  • 3. Претензії СРСР і США на роль світового лідера.



Холодна війна

  • У березні 1946 р, колишній прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль у виступі в американському м. Фултоні заявив, що "комуністичний тоталітаризм" заступив "фашистського ворога" і планує підкорити світ. За його словами, через усю Європу — від Балтики до Адріатики — пролягла "залізна завіса". Ця промова започаткувала політику "холодної війни". Подальшим її розгортанням можна вважати липень 1947 p., коли країни Європи під тиском СРСР відмовилися брати участь у "плані Маршалла". На противагу більшовицькому експансіонізмові країни Заходу формували власний зовнішньополітичний курс, стримуючи комуністичний наступ і завойовуючи сферу впливу.

  • Періоди "холодної війни"

  • "Холодна війна" тривала з кінця 40-х -до початку 90-х pp.

  • Перший період — кінець 40-х - перша половина 50-х pp. Відбулася створення військово-політичних блоків, велася гонка озброєнь. Почалося ядерне протистояння, створення військових баз навколо кордонів СРСР, було розв'язано війну в Кореї (1950-1953 pp.).

  • Другий період — кінець 50-х - 60-ті рр. Загострилося протистояння. Велася боротьба за вплив у країнах "третього світу". Загострилися Берлінська (1961 р,), Карибська (1962 р.) кризи. Велася війна у В'єтнамі.

  • Третій період — кінець 70-х - 80-ті pp. Відбувалося загострення ракетно-ядерного протистояння, регіональних конфліктів. СРСР розв'язав війну в Афганістані.

  • Наслідки "холодної війни"

  • 1. Утворення біполярної (двополюсної) системи міжнародних відносин, тобто утворилися два могутніх світових центри сил, які групувалися навколо двох могутніх держав — США і СРСР.

  • 2. Відбувся розподіл сфер впливу в Європі.

  • 3. Було встановлено тоталітарні режими "радянського зразка" в країнах Східної Європи.



СТВОРЕННЯ ООН ООН (Організація Об'єднаних Націй) — найбільш впливова і масова світова організація. Налічує 191 державу світу.

  • Мета створення ООН

  • 1. Усунути загрози виникнення війни в будь-якому регіоні світу.

  • 2. Сприяти роззброєнню, мирному врегулюванню територіальних претензій.

  • 3. Забезпечити мир на планеті.

  • 4. Розвивати міжнародне співробітництво при розв'язуванні проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру, повагу до прав людини й основних свобод.

  • 5. Сприяти соціальному, економічному, культурному та екологічному розвиткові планети.

  • 6. Розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципів рівноправності та самовизначення народів. 21 серпня 1944 р. Конференція представників СРСР, США, Великої Британії в Думбартон-Оксі (США). На конференції були сформульовані основні принципи діяльності ООН.

  • 4-11 лютого 1945 p. Ялтинська (Кримська) конференція глав держав антигітлерівської коаліції (США, СРСР, Великої Британії), на якій було прийнято рішення про створення ООН.

  • 25 квітня - 26 червня 1945 р. В Сан-Франциско (США) було скликано конференцію Об'єднаних Націй для вироблення Статуту ООН. Взяло участь близько 300 делегатів від 46 країн світу. Співзасновниками ООН є теж Україна та Білорусь.

  • 24 жовтня 1945 р. Офіційно набув чинності Статут ООН. Цю дату вважають днем народження ООН.________________



  • За Статутом ООН налічує шість головних органів Рада Безпеки, котра складається з 15 членів, п'ять з яких -постійні (США, Велика Британія, СРСР (тепер Росія), Франція, Китай), 10 — непостійні, обрані на два роки Генеральною Асамблеєю. Рішення Ради Безпеки є вирішальними у міжнародних справах і можуть включа­ти як економічні санкції, так і застосування сили проти країни-агресора.

  • Кожний постійний член Ради Безпеки має право "вето" (заборони) на рішення, що не відповідають його інтересам.

  • При Раді Безпеки діють: Військово-штабний комітет; Міжнародні збройні сили з підтримання миру. Генеральна Асамблея -- головний дорадчий орган ООН. Представлено всі держави — члени ООН, кожен має один голос. Повноваження Генеральної Асамблеї ООН:

  • • прийняття в ООН членів організації, а також їх виключення;

  • • вибори тимчасових членів Ради Безпеки, Економічної й соціальної ради;

  • • призначення Генерального Секретаря ООН. Міжнародний суд розглядає судові справи, що їх передають

  • конфліктуючі сторони. Складається зі 5 суддів, яких обирає Генеральна Асамблея і Рада Безпеки. Економічна та соціальна рада, яка проводить дослідження і складає доповіді з міжнародних питань у соціально-економічній і культурній сферах і надає рекомендації Генеральній Асамблеї ООН, членам Організацій та зацікавленим спеціальним установам.

  • Складається з комісій: суспільного розвитку, наркотичних засобів становища жінок, із транснаціональних корпорацій, народонаселення, статистичної.

  • Рада з опіки. Здійснювала нагляд за територіями, що були колишніми колоніями. Припинила своє існування після того, як 1994 р. Палаї (група островів у Мікронезії) дістала незалежність. Це була остання 11-та територія, над якою встановлено опіку.

  • Секретаріат. Здійснює керівництво програмами ООН. Секретаріат очолює Генеральний Секретар ООН, якого обирають на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН за рекомендацією Ради Безпеки. Генеральний секретар має право брати участь у роботі всіх структур ООН, крім Міжнародного суду. Він здійснює координаційні функції.

  • Принципи діяльності ООН

  • 1. Принцип суверенної рівності всіх її членів.

  • 2. Усі її члени повинні добровільно виконувати взяті на себе за Статутом зобов'язання.

  • 3. Повинні вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами і таким чином, щоб не піддавати загрозі мир, безпеку і справедливість.

  • 4. Усі члени повинні в своїх міжнародних відносинах утримуватися від загрози силою або застосування її проти інших держав.



Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини у війні

  • 10 лютого 1947 р. На Паризькій мирній конференції країни антигітлерівської коаліції підписали мирні договори з колишніми союзниками Німеччини — Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною, Румунією.

  • У договорах зазначалося, що стан війни припиняється і кожна з країн, з якою уклали договір, отримує підтримку в разі вступу в ООН. 1. Переможені країни зобов'язувалися:

  • • забезпечити всім громадянам своїх країн демократичні свободи;

  • • не допускати відродження і діяльності фашистських організацій;

  • • знищити довгострокові військові укріплення;

  • • видати військових злочинців.

  • 2. Договори визначали деякі територіальні зміни.

  • • Північна Трансільванія зі складу Угорщини відійшла до Румунії.

  • • Деякі території Італії відійшли до Франції.

  • • Італія втратила всі свої колонії й зобов'язувалася поважати суверенітет і незалежність Албанії та Ефіопії.

  • • Місто Трієст з прилеглою областю проголошувалося вільною територією, а пізніше у жовтні 1954 р. воно було поділено між Італією і Югославією.

  • • Закарпатську Україну включено до складу СРСР.

  • • До СРСР від Фінляндії відходили:

  • область Петсамо (Печенга);

  • — військово-морська база Поркала-Удо у Фінській затоці з правом оренди на 50 років.



  • • Підтверджувалися повернення Радянському Союзу Бессарабії та передача Північної Буковини.

  • 3. Був зафіксований основний принцип збереження стабільності в Європі — непорушність повоєнних кордонів.

  • 4. Вводилося обмеження збройних сил переможених держав. Італія могла мати сухопутні війська 250 тис. солдатів та офіцерів і не більше як 25 тис. на флоті та в авіації.

  • 5. Війська країн-переможниць виводилися з окупованих територій через 90 днів, але вони залишалися в Німеччині, Угорщині, Румунії, Австрії.

  • 6. Були визначені розміри репарацій:

  • • Італія повинна була виплачувати СРСР 100 млн доларів упродовж семи років, Югославії -- 125 млн доларів, Греції — 105 млн доларів.

  • • Фінляндія та Румунія повинні були сплатити 300 млн доларів репарацій, Угорщина — 200 млн доларів.

  • • Усі країни мали виплатити 1 млрд 250 млн доларів репарацій.

  • Через рік СРСР значно скоротив репарації, а згодом відмовився від них.

  • Травень 1955 р. У Відні США, СРСР, Велика Британія та Франція уклали договір з Австрією, за яким вона стала нейтральною країною.

  • Висновки

  • 1. Мирні договори зберігали незалежність переможених країн, створювали умови для їхнього демократичного розвитку.

  • 2. Сприяли зміцненню миру й добросусідства між народами, а також зміцненню принципу мирного співіснування держав.



Врегулювання відносин з Японією

  • Вересень 1951 р. 48 держав, включаючи Японію, підписали у Сан-Франциско (США) мирний договір, який оголосив

  • про припинення стану війни з Японією. Японія:

  • • визнала незалежність Кореї;

  • • передала свої території в Тихому океані під опіку США;

  • • відмовилася від Курильських островів, Південного Сахаліну, Тайваню.

  • СРСР, Польща, Чехо-Словаччина відмовилися підписати договір, мотивуючи тим, що він:

  • • не відповідає розвиткові Японії як миролюбної держави;

  • • порушує права й інтереси СРСР та інших країн, які постраждали від японської агресії.

  • Одночасно з мирним договором було підписано японо - американський "договір безпеки", який надавав США право розміщувати свої збройні сили на японській території. Жовтень 1956 р. Було підписано радянсько-японську Декларацію про припинення стану війни і відновлення дипломатичних і консульських відносин. СРСР:

  • • відмовився від репарацій;

  • • погодився повернути Японії полонених;

  • • з територіальних питань домовленості не досягнуто;

  • • мирний договір не було підписано.

  • Висновок

  • Переговори про укладення мирного договору між СРСР і Японією тривали протягом десятиріч, однак так і не завершилися конкретним результатом і залишилися у спадщину сучасній російській дипломатії.



Формування військово-політичних блоків

  • Союзницькі відносини між СРСР і США, що виникли в роки війни, в післявоєнний час перейшли в конфронтацію та суперництво.

  • 1. Розпочалася гонка озброєнь, яка поглинала колосальні матеріальні ресурси, відволікала від цивільних галузей народного господарства найкращі науково-технічні кадри, кваліфікованих працівників.

  • 2. У вересні 1947 p., створивши Інформаційне бюро комуністичних партій (Комінформбюро), СРСР удався до координації діяльності правлячих комуністичних партій держав Східної Європи. Посилилося пропагандистське протистояння.

  • 3. У воєнній сфері США та її союзники 1949 р. утворили Північно-Атлантичний союз (НАТО), до якого ввійшло 12 держав — США, Канада, Італія, Данія, Норвегія, Ісландія, Португалія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург,

  • У подальші роки НАТО розширювалося і продовжує розширюватися на сучасному етапі:

  • • у 1952 р. до НАТО долучилися Греція і Туреччина;

  • • 1955р. —ФРН;

  • • 1982р. — Іспанія;

  • • 1995 р. — Польща, Чехія, Угорщина;

  • • згодом — Румунія, Словенія, Литва, Латвія, Естонія.



  • 4. На противагу НАТО комуністичні держави створили свій військово-політичний блок — Варшавський договір (травень 1955 p.), до якого ввійшли СРСР, Польща, НДР, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Албанія. Москва ще більше зміцнила владу над комуністичними країнами Європи. Припинив своє існування у 1990 р.

  • 5. Слідом за НАТО виникли інші союзи:

  • АНЗЮС (1951 р.) — Австралія, Нова Зеландія, США;

  • СЕАТО (1954-1977 pp.) -- Організація країн Південно-Східної Азії (США, Англія, Франція, Пакистан, Таїланд, Філіппіни, Австралія, Нова Зеландія);

  • Багдадський пакт (1955 р.) — Велика Британія, Туреччина, Ірак, Іран, Пакистан, — з 1959 р. став називатися СЕНТО (1959-1979 pp.) Велика Британія, Туреччина, Іран, Пакистан;

  • АНЗЮК (1971 р.) — Австралія, Велика Британія, Малайзія, Нова Зеландія, Сінгапур.

  • Висновки

  • 1. Між союзниками у Другій світовій війні (СРСР і США) взаємна недовіра у післявоєнний час переросла у "холодну війну" та гонку озброєнь.

  • 2. До середини 50-х pp. розкол світу на два протилежних табори був оформлений різними військово-політичними союзами.

  • 3. Розпочалося протистояння військово- політичних блоків, яке поширювалося не тільки на Європу, а й на інші регіони світу.

  • 4. Ця ситуація загрожувала виникненню нової світової війни.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка