Значну роль відіграв Д.І. Багалій у розвитку бібліотечної справи. На межі двох століть (1893 по 1906рр.) Дмитро Іванович очолював Харківську громадську бібліотеку. Але вернемося до витоків, до формування світогляду відомого вченного



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.



Дмитро Іванович Багалій видатной учений, історик і громадянський діяч кінця XIX першої третини XX. Автор близько 400 досліджень.

  • Дмитро Іванович Багалій видатной учений, історик і громадянський діяч кінця XIX першої третини XX. Автор близько 400 досліджень.



Значну роль відіграв Д.І.Багалій у розвитку бібліотечної справи. На межі двох століть (1893 по 1906рр.) Дмитро Іванович очолював Харківську громадську бібліотеку. Але вернемося до витоків, до формування світогляду відомого вченного.

  • Значну роль відіграв Д.І.Багалій у розвитку бібліотечної справи. На межі двох століть (1893 по 1906рр.) Дмитро Іванович очолював Харківську громадську бібліотеку. Але вернемося до витоків, до формування світогляду відомого вченного.



Дмитро Іванович Багалій народився 26 жовтня (7 листопада) 1857 р. в м. Києві. З 1876 до 1880 року. навчався на історичному відділі історико-філологічного факультету Київського університету Св. Володимира.

  • Дмитро Іванович Багалій народився 26 жовтня (7 листопада) 1857 р. в м. Києві. З 1876 до 1880 року. навчався на історичному відділі історико-філологічного факультету Київського університету Св. Володимира.



У 1906, 1911–1914 рр. був виборним членом Державної Ради, в 1914–1917 рр. – головою Харківської міської думи. У 1918 р. затверджений дійсним членом заснованої Української Академії наук, 1919 р. – головний редактор редакції видань історико-філологічного відділу АН УРСР, У 1919 р. Д.І.Багалій входить до складу Тимчасового комітету для заснування Всенародної (Національної) Бібліотеки України.

          • У 1906, 1911–1914 рр. був виборним членом Державної Ради, в 1914–1917 рр. – головою Харківської міської думи. У 1918 р. затверджений дійсним членом заснованої Української Академії наук, 1919 р. – головний редактор редакції видань історико-філологічного відділу АН УРСР, У 1919 р. Д.І.Багалій входить до складу Тимчасового комітету для заснування Всенародної (Національної) Бібліотеки України.


1920 р. Д.І.Багалій декан Академії теоретичних знань у Харкові. 1921 - 1927 рр. – професор історії України в Харківському інституті народної освіти. 1926 -1932 рр. – перший директор Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка.

  • 1920 р. Д.І.Багалій декан Академії теоретичних знань у Харкові. 1921 - 1927 рр. – професор історії України в Харківському інституті народної освіти. 1926 -1932 рр. – перший директор Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка.



Основні відомості про життя Д.І. Багалія можна почерпнути з “Автобіографії”. В автобіографії Д.І.Багалій висвітлює в першу чергу свою наукову діяльність. Роботу на ниві бібліотечної справи описано в окремих розділах.

  • Основні відомості про життя Д.І. Багалія можна почерпнути з “Автобіографії”. В автобіографії Д.І.Багалій висвітлює в першу чергу свою наукову діяльність. Роботу на ниві бібліотечної справи описано в окремих розділах.



Д.І.Багалій неодноразово виступав з лекціями на користь ХГБ перед різними аудиторіями, що фіксувалося в  газетах "Харьковские губернские ведомости", “Южный край”.

  • Д.І.Багалій неодноразово виступав з лекціями на користь ХГБ перед різними аудиторіями, що фіксувалося в  газетах "Харьковские губернские ведомости", “Южный край”.

  • Саме Д.І.Багалій порушує питання про необхідність власного приміщення для бібліотеки.







Серед фундаторів Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), організованої у 1886р., були Д.І.Багалій, О.О.Гурський, Б.Г.Філімонов, Х.Д.Алчевська . У 1889 році Дмитра Івановича обрано членом Правління ХГБ .

  • Серед фундаторів Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), організованої у 1886р., були Д.І.Багалій, О.О.Гурський, Б.Г.Філімонов, Х.Д.Алчевська . У 1889 році Дмитра Івановича обрано членом Правління ХГБ .



Перед Міністерством фінансів Дмитро Іванович клопотався про надання субсидії, звертався з цим питанням особисто до міністра С.Ю.Вітте. Все це разом активна діяльність Правління ХГБ дало змогу придбати земельну ділянку в центрі міста для будівництва бібліотечного приміщення за проектом академіка архітектури О.М.Бекетова (на зразок Страсбурзької бібліотеки).

  • Перед Міністерством фінансів Дмитро Іванович клопотався про надання субсидії, звертався з цим питанням особисто до міністра С.Ю.Вітте. Все це разом активна діяльність Правління ХГБ дало змогу придбати земельну ділянку в центрі міста для будівництва бібліотечного приміщення за проектом академіка архітектури О.М.Бекетова (на зразок Страсбурзької бібліотеки).



У 1901 р. бібліотека переїхала до нової будівлі. 28 січня відбулося її урочисте відкриття, на якому з промовою виступив Д.І.Багалій.

  • У 1901 р. бібліотека переїхала до нової будівлі. 28 січня відбулося її урочисте відкриття, на якому з промовою виступив Д.І.Багалій.



Величезне значення діяльності Д.І.Багалія в історії ХГБ безперечне. Вітаючи вченого з 25-річчям його наукової діяльності, член правління бібліотеки О.Грузинцев підкреслив, що і через багато років Дмитра Івановича згадуватимуть як людину, котра зуміла серед мороку дійсності створити храм, де вічно палатиме вогонь істини, світоч знань.

  • Величезне значення діяльності Д.І.Багалія в історії ХГБ безперечне. Вітаючи вченого з 25-річчям його наукової діяльності, член правління бібліотеки О.Грузинцев підкреслив, що і через багато років Дмитра Івановича згадуватимуть як людину, котра зуміла серед мороку дійсності створити храм, де вічно палатиме вогонь істини, світоч знань.





Організацію Національної бібліотеки України та її фонду було доручено спеціально створеному Тимчасовому комітету до складу якого увійшли: акад. В.І.Вернадський (голова), акад. А.Ю.Кримський, акад. С.О.Єфремов, Г.П.Житецький, В.О.Кордта та (з початку 1919 р.) Д.І.Багалій.

  • Організацію Національної бібліотеки України та її фонду було доручено спеціально створеному Тимчасовому комітету до складу якого увійшли: акад. В.І.Вернадський (голова), акад. А.Ю.Кримський, акад. С.О.Єфремов, Г.П.Житецький, В.О.Кордта та (з початку 1919 р.) Д.І.Багалій.

  • Д.І.Багалій став другим після В.І.Вернадського головою Тимчасового Комітету. За нетривалий період роботи Д.І.Багалія бібліотека активно формує свої фонди за рахунок націоналізованих бібліотек та інш.



Дмитро Іванович в "Автобіографії", за дорученням від Бібліотеки "я знайомився з бібліотеками проф. В.Б.Антоновича і В.С.Іконникова і надрукував про них статті" .  В результаті переговорів була досягнута домовленість про придбання унікальної бібліотеки В.С.Іконникова, який неодноразово одержував пропозиції продати її академіям наук і бібліотекам країн Західної Європи.

  • Дмитро Іванович в "Автобіографії", за дорученням від Бібліотеки "я знайомився з бібліотеками проф. В.Б.Антоновича і В.С.Іконникова і надрукував про них статті" .  В результаті переговорів була досягнута домовленість про придбання унікальної бібліотеки В.С.Іконникова, який неодноразово одержував пропозиції продати її академіям наук і бібліотекам країн Західної Європи.



  Отже, де б не працював видатний вчений і громадський діяч Дмитро Іванович Багалій, його діяльність завжди була пов’язана з розбудовою українських бібліотек. Він був одним з тих, хто підготував сприятливе підґрунтя для розвитку українського бібліотекознавства, зокрема Харківської бібліотечної школи. Бібліотекознавча спадщина Д.І.Багалія – це яскраві, унікальні сторінки історії бібліотечної справи України. Вони  потребують подальшого, більш поглибленого вивчення.    

  •   Отже, де б не працював видатний вчений і громадський діяч Дмитро Іванович Багалій, його діяльність завжди була пов’язана з розбудовою українських бібліотек. Він був одним з тих, хто підготував сприятливе підґрунтя для розвитку українського бібліотекознавства, зокрема Харківської бібліотечної школи. Бібліотекознавча спадщина Д.І.Багалія – це яскраві, унікальні сторінки історії бібліотечної справи України. Вони  потребують подальшого, більш поглибленого вивчення.    



"Я считал своей обязанностью сделать нечто для самосознания того народа,  из среды которого я вышел".

  • "Я считал своей обязанностью сделать нечто для самосознания того народа,  из среды которого я вышел".

  • Д.І.Багалій




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка