Знаннєва Знаннєва



Дата конвертації04.01.2017
Розмір445 b.



Знаннєва

  • Знаннєва

  • провідним є формування знань;

  • опора на запам’ятовування;

  • критерії оцінювання через “учень повинен знати”



Компетентність – це інтегрований результат пізнавальної діяльності учня, що формується у процесі шкільної навчально-виховної взаємодії.

  • Компетентність – це інтегрований результат пізнавальної діяльності учня, що формується у процесі шкільної навчально-виховної взаємодії.

  • Компетентність – це сукупність знань, умінь, навичок і ставлень.

  • Для школяра шлях учіння завершується не здобуттям знань, а формуванням умінь, навичок і ставлень.

  • Для учителя змінюється акцент перебігу шляху навчання: від методики подання знань до методики формування умінь, навичок і ставлень…



контроль навчальних досягнень учнів подекуди проводиться безсистемно, не узгоджуючись з навчальними цілями вивчення конкретних тем,

  • контроль навчальних досягнень учнів подекуди проводиться безсистемно, не узгоджуючись з навчальними цілями вивчення конкретних тем,

  • не завжди охоплює всіх учнів класу,

  • тільки почасти сприяє відпрацюванню учнями всього набору історичних предметних компетенцій,

  • здійснюється одноманітними методами, часто нераціонально, а часом формально й лише на одному з уроків теми – так званому уроці тематичного оцінювання,

  • вчителі не завжди враховують у своїй роботі результати контролю, через що останні не впливають або мало впливають на хід і вдосконалення навчального процесу,

  • зрештою, контроль не завжди відповідає вимогам до загальноосвітньої підготовки учнів (коли учні змушені виконувати завдання заскладні або такі, які стосуються позапрограмового матеріалу).



Упровадження компетентнісного підходу на рівні державних стандартів і навчальних програм, компетентнісно орієнтованих методик навчання зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.

  • Упровадження компетентнісного підходу на рівні державних стандартів і навчальних програм, компетентнісно орієнтованих методик навчання зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.

  • Діяльність учителя трансформується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у контроль й оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.

  • Не слід протиставлять знання і компетентності. Компетентність включає в себе знання й уміння, але не як їх формальне накопичення, а як інтегровану здатність застосовувати ці знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й для вирішення проблемних ситуацій у повсякденному житті.



розмежовано поняття тематичний контроль та тематичне оцінювання,

  • розмежовано поняття тематичний контроль та тематичне оцінювання,

  • тематичний контроль навчальних досягнень з історії поєднує в собі діагностично-тематичний контроль (поточне) та тематичне оцінювання,

  • основним об'єктом оцінювання є рівень, на якому учень у конкретній навчальній ситуації застосовує інтегрований комплекс набутих знань, умінь, навичок, ставлень, орієнтацій, що означає відповідний рівень розвитку його предметної компетентності,

  • треба оцінювати сам процес навчання, тобто те, як школярі працюють, на відміну від оцінювання лише результатів роботи;



уміння аргументувати

  • уміння аргументувати

  • Якщо дитина тільки формулює позицію і не може навести аргументів, але каже: «Я вважаю, що відбувався процес розвитку...» - це є першій рівень, який можна оцінити 1-3 балами.

  • Якщо дитина наводить аргументи, але ті, що учитель наводив на уроці, або ті, що викладені в підручнику, але ж вона їх переробила, тому що в підручнику немає доведення, це вже можна розглядати як другий рівень (4-6 балів).

  • Якщо ж вона використала додатковий матеріал, щось читала, висловила власну позицію, підібрала власні аргументи, це - третій рівень (7-9 балів),

  • А якщо ще і робить логічні розгорнуті власні висновки, то це вже четвертий рівень (10-12 балів).













  • Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

  • — На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.

  • — Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

  • — Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

  • — Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

  • — Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

  • — Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

  • — Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.



— Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

  • — Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

  • — Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

  • — Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

  • — Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

  • У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

  • — У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

  • — Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

  • — Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів



Островський В.А. Тестовий контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісного підходу. (http://www.ippo.if.ua/predmety/istoriya/index.php?r=site/anot&id=51)

  • Островський В.А. Тестовий контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісного підходу. (http://www.ippo.if.ua/predmety/istoriya/index.php?r=site/anot&id=51)

  • Власов В. МЕТОДИКА ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 5–7 КЛАСІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. (http://disser.com.ua/content/338821.html)

  • Баханов К.О. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі : Наукова монографія / К. Баханов, С. Баханова, О. Барнінець, Н. Вєнцева, О. Гуренко, Д. Десятов, Г. Кашкарьов, В. Мирошниченко, О. Мокрогуз, В. Нищета, А. Федчиняк / За заг. ред. д. пед. наук, проф. К. Баханова. – Бердянськ: БДПУ, 2012.

  • Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О.Фрейман. – К.: Генеза, 2006.)






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка