Зубна система людини належить до дифіодонтної системи (відбуваються дві зміни зубів: молочний прикус 20 зубів, постійний 32 зуба). Анатомічна фор­мула зубів молочного прикусу 1



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.





Зубна система людини належить до дифіодонтної системи (відбуваються дві зміни зубів: молочний прикус – 20 зубів, постійний - 32 зуба). Анатомічна фор­мула зубів молочного прикусу — 2.1.2, тобто на кожному боці як верхньої, так і нижньої щелепи є два різці, одне ікло, два моляри. Анатомічна формула зубів постійного прикусу — 2.1.2.3, тобто два різці, одне ікло, два премоляри і три моляри.

  • Зубна система людини належить до дифіодонтної системи (відбуваються дві зміни зубів: молочний прикус – 20 зубів, постійний - 32 зуба). Анатомічна фор­мула зубів молочного прикусу — 2.1.2, тобто на кожному боці як верхньої, так і нижньої щелепи є два різці, одне ікло, два моляри. Анатомічна формула зубів постійного прикусу — 2.1.2.3, тобто два різці, одне ікло, два премоляри і три моляри.









Коронки зубів мають кілька поверхонь. У групи фронтальних зубів чотири поверхні: вестибулярна, язикова, дві контактні поверхні, одна з них обернена до середньої лінії і зветься серединною поверхнею, а друга - назовні і зветься боковою поверхнею. Лінія сходження губної та язикової поверхонь утворює різальний край. У групі премолярів і молярів розрізняють присінкову поверхню, язикову, жувальну. З контактних поверхонь одна зветься передньою, друга - задньою.

  • Коронки зубів мають кілька поверхонь. У групи фронтальних зубів чотири поверхні: вестибулярна, язикова, дві контактні поверхні, одна з них обернена до середньої лінії і зветься серединною поверхнею, а друга - назовні і зветься боковою поверхнею. Лінія сходження губної та язикової поверхонь утворює різальний край. У групі премолярів і молярів розрізняють присінкову поверхню, язикову, жувальну. З контактних поверхонь одна зветься передньою, друга - задньою.

  • Зуби людини можна поділити за формою, функцією, місцеположенням і кількістю коренів на кілька груп. За формою зуби поділяються на лопатоподібні (різці), конусоподібні (ікла), циліндричні (премоляри), кубічні (моляри).

  • За функцією: група різальних зубів; група рвучих зубів група відкусуючих зубів, група жуючих зубів. За місцеположенням: фронтальні, кутові, бокові. За кількістю коренів: однокореневі, двокореневі, три- або багатокореневі.



Ознака кореня: відхилення поздовжньої осі кореня від середньої лінії коронки для різців та іклів — у бокову сторону, премолярів і молярів — у дистальну; іншими словами, верхівки коренів фронтальної групи зубів відхилені від середньої лінії латерально, жувальної групи зубів — дистально.

  • Ознака кореня: відхилення поздовжньої осі кореня від середньої лінії коронки для різців та іклів — у бокову сторону, премолярів і молярів — у дистальну; іншими словами, верхівки коренів фронтальної групи зубів відхилені від середньої лінії латерально, жувальної групи зубів — дистально.

  • Ознаки кута коронки: кут, утворений різальним краєм і серединною поверхнею, більш гострий, ніж кут, утворений різальним краєм і дистальною поверхнею зубів. Така ж закономірність спостерігається для зубів жувальної групи — більш гострі кути утворені сходженням жувальної поверхні з передньою.

  • Ознаки кривизни коронки: найбільш опукла частина вестибулярної поверхні коронок зубів зміщена до середньої чи передньої (у молярів) поверхонь їх або вестибулярна поверхня переходить у медіальну більш круто, ніж у дистальну. Медіальний край коронки розвинений краще, ніж дистальний.



Для зручності записів результатів обстеження порожнини рота роз­роблені спеціальні схеми, які є досить різними. На сьогоднішній день існує декілька схем запису. Найчастіше використовують позначення зубного ряду у вигляді зубної формули:

  • Для зручності записів результатів обстеження порожнини рота роз­роблені спеціальні схеми, які є досить різними. На сьогоднішній день існує декілька схем запису. Найчастіше використовують позначення зубного ряду у вигляді зубної формули:

  • 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

  • 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

  • Постійні зуби в ній позначаються арабськими цифрами, а тимчасові (молочні) — римськими:

  • V IV III II I I II III IV V

  • V IV III II I I II III IV V



Огляд зубів починають з верхньої щелепи справа і позначають їх цифрою 1. Далі рухаються за ходом годинникової стрілки і позначають відповідні половини щелеп: ліву верхню — цифрою 2, ліву нижню — 3 та праву нижню — 4.

  • Огляд зубів починають з верхньої щелепи справа і позначають їх цифрою 1. Далі рухаються за ходом годинникової стрілки і позначають відповідні половини щелеп: ліву верхню — цифрою 2, ліву нижню — 3 та праву нижню — 4.

  • 1квадрант 2 квадрант

  • 4 квадрант 3 квадрант





Для схематичного занесення захворювань та стану зубів у зубну формулу використовують літерні позначення: С — карієс, Р — пульпіт, Рt; — періодонтит, П — пломба, К — штучна коронка, Н — штучний зуб незнімного (мостоподібного) протеза, X — корінь зуба, О — відсутній зуб, Т — травма (коронки зуба), Г — гіпоплазія, Ф — флюороз. Ступінь рухомості зубів указують римськими цифрами І, II або III.

  • Для схематичного занесення захворювань та стану зубів у зубну формулу використовують літерні позначення: С — карієс, Р — пульпіт, Рt; — періодонтит, П — пломба, К — штучна коронка, Н — штучний зуб незнімного (мостоподібного) протеза, X — корінь зуба, О — відсутній зуб, Т — травма (коронки зуба), Г — гіпоплазія, Ф — флюороз. Ступінь рухомості зубів указують римськими цифрами І, II або III.



Інколи при описуванні каріозні порожнини позначаються латинськими літерами і класифікуються залежно від їх локалізації на поверхнях зу­бів. При цьому прийняті наступні літерні позначення різних поверхонь зубів:

  • Інколи при описуванні каріозні порожнини позначаються латинськими літерами і класифікуються залежно від їх локалізації на поверхнях зу­бів. При цьому прийняті наступні літерні позначення різних поверхонь зубів:

  • 0— оклюзійна (жувальна) поверхня;

  • І — ріжучий (інцизивний) край;

  • М — медіальна контактна поверхня;

  • D — дистальна контактна поверхня;

  • F — вестибулярна (фронтальна, губна) поверхня;

  • В — щічна (букальна) поверхня;

  • L — язикова (піднебінна, лінгвальна) поверхня.



Комбіновані каріозні порожнини, які розміщені одночасно на декількох поверхнях зубів, позначаються сполученням літер, наприклад:

  • Комбіновані каріозні порожнини, які розміщені одночасно на декількох поверхнях зубів, позначаються сполученням літер, наприклад:

  • МО — медіально-оклюзійна порожнина, тобто порожнина, розміщена на жувальній та медіальній контактній поверхнях коронки зуба;

  • МОD — медіально-оклюзійно-дистальна порожнина, тобто розміще­на на жувальній, медіальній та дистальній контактних поверхнях коронки зуба;

  • МІ — медіально-інцизивна порожнина, тобто розташована на медіальній поверхні та ріжучому краї коронок фронтальних зубів;

  • FО — вестибулярно-оклюзійна порожнина, тобто розміщена на вестибулярній та жувальній поверхнях коронок бокових зубів (премолярів та молярів);

  • LО — язиково-оклюзійна порожнина, тобто розміщена на язиковій та жувальній поверхнях коронок зубів.







Типи бормашин, які сьогодні частіше всього використовують:

  • Типи бормашин, які сьогодні частіше всього використовують:

  • стоячі ножні нерозбірні, розбірні, складні;

  • комбіновані ножні і з мотором;

  • стоячі з електромотором (стаціонарні);

  • висячі настінні з електродвигуном;

  • портативні;

  • турбінні;

  • універсальні стоматологічні установки.







Ергономіка - це наука, яка займається вивченням залеж­ності між людиною та її оточенням під час праці. Назва походить від поєднання двох наук: ергології- науки про працю та її впливу на виконавця, та економіки - науки, що вивчає ефекти праці. Основною метою ергономіки в стоматології є впровадження та­ких методик праці, які дозволяють отримати найбільшу її про­дуктивність при найменших зусиллях працівника.

  • Ергономіка - це наука, яка займається вивченням залеж­ності між людиною та її оточенням під час праці. Назва походить від поєднання двох наук: ергології- науки про працю та її впливу на виконавця, та економіки - науки, що вивчає ефекти праці. Основною метою ергономіки в стоматології є впровадження та­ких методик праці, які дозволяють отримати найбільшу її про­дуктивність при найменших зусиллях працівника.

  • Ергономіка займається, між іншим, здоров'ям, безпекою, гігієною та зручністю роботи стоматологічного колективу і навіть раціональним відпочинком.

  • Ергономіка в стоматології охоплює чотири основні проблеми:

  • людина (стоматологічний колектив та пацієнт);

  • апаратура, інструменти і матеріали;

  • організація праці в стоматологічному кабінеті;

  • умови оточення.















Стоматологічні бори або бори зубні - це обертовий ріжучий інструмент, що застосовується для препарування емалі, дентину та цементу зуба. За допомогою борів препарують карі­озну порожнину, розкривають порожнину зуба, розширюють віч­ка кореневих каналів, створюють на стінках відпрепарованої каріозної порожнини насічки і ретенційні пункти для пломб, вида­ляють (при показах) пломбувальні матеріали з порожнини.

  • Стоматологічні бори або бори зубні - це обертовий ріжучий інструмент, що застосовується для препарування емалі, дентину та цементу зуба. За допомогою борів препарують карі­озну порожнину, розкривають порожнину зуба, розширюють віч­ка кореневих каналів, створюють на стінках відпрепарованої каріозної порожнини насічки і ретенційні пункти для пломб, вида­ляють (при показах) пломбувальні матеріали з порожнини.

  • Залежно від матеріалу, з якого їх виготовлено, бори бувають: сталеві, твердосплавні (покриті карбідовольфрамом), алмазні. Виготовляють бори для звичайних (прямого і кутового) та турбін­них наконечників.

  • Бор складається зі стержня (хвостовика), шийки і головки.

  • За формою головки бори бувають: кулясті, циліндричні (фісурні), конусоподібні, колесоподібні, фініри (з дрібною насічкою), поліри (без насічок).











Клас І - каріозні порожнини, розташовані у фісурах премолярів та молярів, а також природних ямках різців і молярів.

  • Клас І - каріозні порожнини, розташовані у фісурах премолярів та молярів, а також природних ямках різців і молярів.

  • Клас II - каріозні порожнини, розташовані на контактних поверхнях премолярів та молярів.

  • Клас III - каріозні порожнини, розташовані на контактних поверхнях різців та ікол без пошкодження ріжучого краю та кута коронки зуба.

  • Клас IV - каріозні порожнини, розташовані на контактних поверхнях різців та ікол з пошкодженням ріжучого краю та кута коронки зуба.

  • Клас V - каріозні порожнини, розташовані в пришийкових ділянках у всіх групах зубів.

  • У деяких американських виданнях можна зустріти додатковий VI клас для порожнин, розташованих на горбиках і ріжучих поверхнях усіх груп зубів, а, отже, в так званих карієсрезистентних зонах.



  • знеболення;

  • розкриття (вскриття та розширення) каріозної порожнини;

  • некректомія;

  • формування порожнини для пломбування;

  • згладжування країв емалі, фінірування.



перехід дна порожнини (поверхня, обернена до пульпи) в бічну стінку повинен бути під прямим кутом;

  • перехід дна порожнини (поверхня, обернена до пульпи) в бічну стінку повинен бути під прямим кутом;

  • перехід однієї стінки в іншу повинен бути під кутом (за винятком порожнин V класу);

  • краї емалі повинні бути рівними і гладкими.

  • дно каріозної порожнини повинно бути плоским або ж певною мірою повторювати форму жувальної поверхні зуба.


















База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка