1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці
1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці
2. Вікові особливості особистості
3. Вікова динаміка та закономірності психічного розвитку особистості в онтогенезі
1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.
1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.
3. Основи психології і педагогіки : навчальний посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - 2-ге вид., виправ., доп. – Київ : Академвидав, 2006. – 520 с.
4. Мельничук І. М. Вікова і педагогічна психологія : навч.-метод. посіб. для вивчення курсу / І. М. Мельничук. – Тернопіль : ТНЕУ, Економічна думка, 2006. – 144 с.
- найвищий ступінь живих організмів на Землі;
- найвищий ступінь живих організмів на Землі;
- жива істота, яка досягла найвищого розвитку на Землі, суб’єкт суспільно-історичної діяльності;
- біосоціальна істота, наділена мовою, свідомістю, вищими психічними функціями
Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).
Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).
Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин
Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин
— розумність
— розумність
— відповідальність
— свобода
— особиста гідність
— індивідуальність
Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей
Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей
Соціалізація — процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків та відносин.
Критеріями розвитку людини є
Критеріями розвитку людини є
анатомічні,
фізіологічні,
психологічні,
педагогічні,
фізичні
показники стану організму
Вікова психологіяє галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях
Вікова психологіяє галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях
Структура вікової психології:
психологія пренатального періоду,
дитяча психологія,
психологія молодшого школяра,
психологія підлітка,
психологія ранньої юності,
психологія дорослості,
геронтопсихологія
Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу і диференціюється на кілька галузей знань:
Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу і диференціюється на кілька галузей знань:
психологія навчання,
психологія виховання,
психологія учителя
Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя
Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя
Онтогенез людини – це цілісний безперервний процес кількісних і якісних змін, який охоплює становлення людини в біологічному, психічному і соціальному плані; це становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти і як особистості; це розвиток, формування, дозрівання становлення – необхідні, послідовні, прогресивні зміни живої людської системи.
4 стадії когнітивного розвитку:
4 стадії когнітивного розвитку:
1. Сенсомоторна
2. Доопераційна
3. Конкретних операцій
4. Формальних операцій
Стадія Назва стадії розвитку Вік
Стадія Назва стадії розвитку Вік
І дитинство До 1 року
ІІ ранній вік 1-3 роки
ІІІ дошкільний вік 3-6 років
ІV шкільний вік 6-11 років
V юнацький вік 11-20 років
VI молодість 20-25 років
VII зрілість до 60 років
VIII старість після 60 років
Становлення людини як індивіда та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).
Становлення людини як індивіда та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).
Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна ситуація розвитку
Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна ситуація розвитку
При переході від однієї вікової ступені до іншої виникаютьновоутворення
При зміні стабільних періодів виникають вікові кризи
1. Закон циклічності
1. Закон циклічності
2. Закон нерівномірності розвитку
3. Закон „метаморфози”
4. Закон поєднання процесів еволюції та інволюції в розвитку дитини
Види провідної діяльності:
Види провідної діяльності:
- емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0-1 рік);
- предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки);
- сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років);
- навчальна діяльність у школярів;
- інтимно-особистісне спілкування підлітків;
- професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці.
Критерії визначення психологічного віку
(за Д.Б.Ельконіним)
1) соціальна ситуація розвитку
2) провідний тип діяльності;
3) основні новоутворення розвитку;
4) вікові кризи.
1) вік немовляти – до 1 року;
1) вік немовляти – до 1 року;
2) раннє дитинство – 1-3 роки;
3) молодший і середній дошкільній вік – 3-5 років;
4) старший дошкільний вік – 5-7 років;
5) молодший шкільний вік – 6-10 років;
6) підлітковий вік 10-14 років;
7) ранній юнацький вік – 13 (14-16) 17 років.
криза новонародженого (до 1 міс.);
криза новонародженого (до 1 міс.);
криза одного року;
криза трьох років;
криза семи років;
підліткова криза (11-12 років);
юнацька криза.
1. Пренатальний (внутріутробний)
1. Пренатальний (внутріутробний)
2. Дитинство
3. Отроцтво
4. Зрілість
а) гермінальна (передзародкова) стадія, що триває 2 тижні
а) гермінальна (передзародкова) стадія, що триває 2 тижні
б) зародкова (ембріональна) стадія – до кінця другого місяця розвитку
в) стадія плоду – від третього місяця розвитку до народження
1) спермогенез – вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення);
1) спермогенез – вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення);
2) період формування окремих органів плода і плаценти (3-8 тиждень);
3) диференціація функцій органів і систем плода (20-24-й тиждень);
4) момент народження;
5) період адаптації новонародженої дитини
виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню про її здоров'я;
виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню про її здоров'я;
важливим завданням є
створення умов для
активного функціонування
органів чуття, що
забезпечує розвиток
нервової системи, мозку.
виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з предметами, спілкування з дорослими;
виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з предметами, спілкування з дорослими;
завдання виховання полягає в забезпеченні можливості всіх пізнавальних процесів.
завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що сприяє розвитку самостійності.
завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що сприяє розвитку самостійності.
фізичний розвиток
фізичний розвиток
передбачає охорону
здоров'я, розвиток рухових
вмінь;
розумове виховання формує систему уявлень про оточуючий світ, інтелектуальні вміння;
в моральному вихованні, спираючись на наслідування, формуються моральні норми, відношення до людей, до себе;
естетичне виховання сприяє розвитку творчих сил дитини, формує естетичний смак.
цілеспрямоване виховання
цілеспрямоване виховання
здійснюється в процесі учбової діяльності;
важливо формувати властивості особистості.
головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;
головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;
прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;
прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;
переоцінка цінностей минулого;
виникнення цілісності особистості.
1) макросоціальні умови
2) мікросоціальні умови
3) психоматичні умови
1) особливості мотиваційної сфери;
2) особливості формування свідомості та самосвідомості;
3) активність дитини (поведінка, діяльність, спілкування).
Франсуа Рабле (1483-1553)у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” здійснив блискучу атаку на
середньовічну школу та науку. Книга Рабле – це гімн гуманістичному вихованню і реальній освіті.