1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці

1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці

• 1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці

• 2. Вікові особливості особистості

• 3. Вікова динаміка та закономірності психічного розвитку особистості в онтогенезі

1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

• 1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

• 2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.

• 3. Основи психології і педагогіки : навчальний посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - 2-ге вид., виправ., доп. – Київ : Академвидав, 2006. – 520 с.

• 4. Мельничук І. М. Вікова і педагогічна психологія : навч.-метод. посіб. для вивчення курсу / І. М. Мельничук. – Тернопіль : ТНЕУ, Економічна думка, 2006. – 144 с.

•  

- найвищий ступінь живих організмів на Землі;

• - найвищий ступінь живих організмів на Землі;

• - жива істота, яка досягла найвищого розвитку на Землі, суб’єкт суспільно-історичної діяльності;

• - біосоціальна істота, наділена мовою, свідомістю, вищими психічними функціями

Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).

• Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).

Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин

• Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин

— розумність

• — розумність

• — відповідальність

• — свобода

• — особиста гідність

• — індивідуальність

Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей

• Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей

• Соціалізація — процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків та відносин.

Критеріями розвитку людини є

• Критеріями розвитку людини є

• анатомічні,

• фізіологічні,

• психологічні,

• педагогічні,

• фізичні

• показники стану організму

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях

• Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях

• Структура вікової психології:

• психологія пренатального періоду,

• дитяча психологія,

• психологія молодшого школяра,

• психологія підлітка,

• психологія ранньої юності,

• психологія дорослості,

• геронтопсихологія

Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу і диференціюється на кілька галузей знань:

• Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу і диференціюється на кілька галузей знань:

• психологія навчання,

• психологія виховання,

• психологія учителя

Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя

• Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя

• Онтогенез людини – це цілісний безперервний процес кількісних і якісних змін, який охоплює становлення людини в біологічному, психічному і соціальному плані; це становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти і як особистості; це розвиток, формування, дозрівання становлення – необхідні, послідовні, прогресивні зміни живої людської системи.

4 стадії когнітивного розвитку:

• 4 стадії когнітивного розвитку:

• 1. Сенсомоторна

• 2. Доопераційна

• 3. Конкретних операцій

• 4. Формальних операцій

Стадія Назва стадії розвитку Вік

• Стадія Назва стадії розвитку Вік

• І дитинство До 1 року

• ІІ ранній вік 1-3 роки

• ІІІ дошкільний вік 3-6 років

• ІV шкільний вік 6-11 років

• V юнацький вік 11-20 років

• VI молодість 20-25 років

• VII зрілість до 60 років

• VIII старість після 60 років

Становлення людини як індивіда та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).

• Становлення людини як індивіда та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).

Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна ситуація розвитку

• Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна ситуація розвитку

• При переході від однієї вікової ступені до іншої виникають новоутворення

• При зміні стабільних періодів виникають вікові кризи

1. Закон циклічності

• 1. Закон циклічності

• 2. Закон нерівномірності розвитку

• 3. Закон „метаморфози”

• 4. Закон поєднання процесів еволюції та інволюції в розвитку дитини

Види провідної діяльності:

• Види провідної діяльності:

• - емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0-1 рік);

• - предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки);

• - сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років);

• - навчальна діяльність у школярів;

• - інтимно-особистісне спілкування підлітків;

• - професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці.

• Критерії визначення психологічного віку

• (за Д.Б.Ельконіним)

• 1) соціальна ситуація розвитку

• 2) провідний тип діяльності;

• 3) основні новоутворення розвитку;

• 4) вікові кризи.

1) вік немовляти – до 1 року;

• 1) вік немовляти – до 1 року;

• 2) раннє дитинство – 1-3 роки;

• 3) молодший і середній дошкільній вік – 3-5 років;

• 4) старший дошкільний вік – 5-7 років;

• 5) молодший шкільний вік – 6-10 років;

• 6) підлітковий вік 10-14 років;

• 7) ранній юнацький вік – 13 (14-16) 17 років.

криза новонародженого (до 1 міс.);

• криза новонародженого (до 1 міс.);

• криза одного року;

• криза трьох років;

• криза семи років;

• підліткова криза (11-12 років);

• юнацька криза.

1. Пренатальний (внутріутробний)

• 1. Пренатальний (внутріутробний)

• 2. Дитинство

• 3. Отроцтво

• 4. Зрілість

а) гермінальна (передзародкова) стадія, що триває 2 тижні

• а) гермінальна (передзародкова) стадія, що триває 2 тижні

• б) зародкова (ембріональна) стадія – до кінця другого місяця розвитку

• в) стадія плоду – від третього місяця розвитку до народження

1) спермогенез – вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення);

• 1) спермогенез – вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення);

• 2) період формування окремих органів плода і плаценти (3-8 тиждень);

• 3) диференціація функцій органів і систем плода (20-24-й тиждень);

• 4) момент народження;

• 5) період адаптації новонародженої дитини

виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню про її здоров'я;

• виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню про її здоров'я;

• важливим завданням є

• створення умов для

• активного функціонування

• органів чуття, що

• забезпечує розвиток

• нервової системи, мозку.

виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з предметами, спілкування з дорослими;

• виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з предметами, спілкування з дорослими;

• завдання виховання полягає в забезпеченні можливості всіх пізнавальних процесів.

завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що сприяє розвитку самостійності.

• завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що сприяє розвитку самостійності.

фізичний розвиток

• фізичний розвиток

• передбачає охорону

• здоров'я, розвиток рухових

• вмінь;

• розумове виховання формує систему уявлень про оточуючий світ, інтелектуальні вміння;

• в моральному вихованні, спираючись на наслідування, формуються моральні норми, відношення до людей, до себе;

• естетичне виховання сприяє розвитку творчих сил дитини, формує естетичний смак.

цілеспрямоване виховання

• цілеспрямоване виховання

• здійснюється в процесі учбової діяльності;

• важливо формувати властивості особистості.

головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;

• головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;

прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;

• прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;

• переоцінка цінностей минулого;

• виникнення цілісності особистості.

• 1) макросоціальні умови

• 2) мікросоціальні умови

• 3) психоматичні умови

• 1) особливості мотиваційної сфери;

• 2) особливості формування свідомості та самосвідомості;

• 3) активність дитини (поведінка, діяльність, спілкування).

• Франсуа Рабле (1483-1553) у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” здійснив блискучу атаку на

• середньовічну школу та науку. Книга Рабле – це гімн гуманістичному вихованню і реальній освіті.

Дякую за увагу

• Дякую за увагу