1. Поняття про ґрунт

1.      Поняття про ґрунт.

• 1.      Поняття про ґрунт.

• 2.      Роль ґрунту в природі і житті людини.

• 3.      Ґрунтознавство як наука.

• 4.      Методи вивчення ґрунту.

• 5.      Вплив ґрунтоутворюючих порід на формування і географію ґрунтів.

• 6.      Значення ґрунтознавства для фізичної та економічної географії.

  Ґрунтом називається верхній шар поверхні Землі, що є основою формування життя на нашій планеті. Рослини прикріплені до ґрунту корінням, яке витягує поживні речовини та воду. Ґрунт – це жива система, де існує безліч живих організмів. Крім того, ґрунт перебуває в постійному процесі утворення або розпаду (ерозії).

•   Ґрунтом називається верхній шар поверхні Землі, що є основою формування життя на нашій планеті. Рослини прикріплені до ґрунту корінням, яке витягує поживні речовини та воду. Ґрунт – це жива система, де існує безліч живих організмів. Крім того, ґрунт перебуває в постійному процесі утворення або розпаду (ерозії).

Наукове визначення цього терміна дав В. В. Докучаєв. На основі численних фактів, одержаних в процесі вивчення чорноземів Росії, та їх логічного аналізу він запропонував під ґрунтом розу­міти виключно лише ті денні або близькі до них   горизонти   гір­ських порід, які були більше або менше природно змінені взаємним впливом води, повітря і різноманітних організмів:живих і мертвих. Він підкреслював, що ґрунти утворились шляхом надзви­чайно складної взаємодії  місцевого  клімату,  рослинності і тва­ринних організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і, нарешті, віку країни 

• Наукове визначення цього терміна дав В. В. Докучаєв. На основі численних фактів, одержаних в процесі вивчення чорноземів Росії, та їх логічного аналізу він запропонував під ґрунтом розу­міти виключно лише ті денні або близькі до них   горизонти   гір­ських порід, які були більше або менше природно змінені взаємним впливом води, повітря і різноманітних організмів:живих і мертвих. Він підкреслював, що ґрунти утворились шляхом надзви­чайно складної взаємодії  місцевого  клімату,  рослинності і тва­ринних організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і, нарешті, віку країни 

Ґрунт, як будь-яке природне тіло, має своє положення в просторі, об'єм і межі; як форма природного ресурсу представлений у вигляді ґрунтового покриву Землі.

• Ґрунт, як будь-яке природне тіло, має своє положення в просторі, об'єм і межі; як форма природного ресурсу представлений у вигляді ґрунтового покриву Землі.

Протягом тисячоліть людина уявляла ґрунт як відносно пухкий поверхневий шар суші Землі, на якому ростуть рослини і який є засобом сільськогосподарського виробництва. Таке поняття ототожнювалось з терміном земля — ділянкою поверх­ні, на якій жила людина.

• Протягом тисячоліть людина уявляла ґрунт як відносно пухкий поверхневий шар суші Землі, на якому ростуть рослини і який є засобом сільськогосподарського виробництва. Таке поняття ототожнювалось з терміном земля — ділянкою поверх­ні, на якій жила людина.

1. Ґрунт забезпечує існування життя на Землі. Майже всі живі організми суші одержують елементи мінерального живлення з ґрунту. Ґрунт є основою для закріплення вищих рослин, його населяють мікроорганізми, нижчі рослини, тваринні організми. Отже, ґрунт одночасно є наслідком і умовою його існування. В цьому полягає діалектична єдність біосферних процесів.

• 1. Ґрунт забезпечує існування життя на Землі. Майже всі живі організми суші одержують елементи мінерального живлення з ґрунту. Ґрунт є основою для закріплення вищих рослин, його населяють мікроорганізми, нижчі рослини, тваринні організми. Отже, ґрунт одночасно є наслідком і умовою його існування. В цьому полягає діалектична єдність біосферних процесів.

2. Ґрунт є сферою постійної взаємодії великого геологічного і малого біологічного кругообігу речовин на Землі. Про­дукти вивітрювання частково виносяться атмосферними опадами в гідрографічну сітку, а звідти у Світовий океан, де вони утворю­ють осадові породи, які внаслідок тектонічних явищ можуть знову опинитись на поверхні Землі і зазнати вивітрювання. За такою схемою відбувається великий геологічний кругообіг речовин.

• 2. Ґрунт є сферою постійної взаємодії великого геологічного і малого біологічного кругообігу речовин на Землі. Про­дукти вивітрювання частково виносяться атмосферними опадами в гідрографічну сітку, а звідти у Світовий океан, де вони утворю­ють осадові породи, які внаслідок тектонічних явищ можуть знову опинитись на поверхні Землі і зазнати вивітрювання. За такою схемою відбувається великий геологічний кругообіг речовин.

3. Ґрунт здійснює регулювання біосферних процесів на Землі. Завдяки динамічному відтворенню родючості в ґрунті і на його поверхні підтримується висока насиченість живими організмами.

• 3. Ґрунт здійснює регулювання біосферних процесів на Землі. Завдяки динамічному відтворенню родючості в ґрунті і на його поверхні підтримується висока насиченість живими організмами.

4. Ґрунт регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери. Фізичні, хімічні і біологічні процеси, які відбуваються в ґрунті (ди­хання живих організмів, «дихання» ґрунту, міграція хімічних елементів), підтримують певний склад приземного шару атмосферно­го повітря та визначають хімічний склад континентальних вод.

• 4. Ґрунт регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери. Фізичні, хімічні і біологічні процеси, які відбуваються в ґрунті (ди­хання живих організмів, «дихання» ґрунту, міграція хімічних елементів), підтримують певний склад приземного шару атмосферно­го повітря та визначають хімічний склад континентальних вод.

5. Ґрунт здійснює акумуляцію активної органічної речовини і хімічної енергії. Основною формою органічної частини ґрунту і но­сієм енергії є гумус. За даними В. А. Ковди (1970), у трав'янистих ландшафтах суші запаси енергії в гумусовому горизонті ґрунту в 20 — 30 разів більші запасів енергії в рослинній біомасі. Акуму­льовані в ґрунті органічна маса і енергія економно витрачаються для підтримання життя і кругообігу речовин у природі.

• 5. Ґрунт здійснює акумуляцію активної органічної речовини і хімічної енергії. Основною формою органічної частини ґрунту і но­сієм енергії є гумус. За даними В. А. Ковди (1970), у трав'янистих ландшафтах суші запаси енергії в гумусовому горизонті ґрунту в 20 — 30 разів більші запасів енергії в рослинній біомасі. Акуму­льовані в ґрунті органічна маса і енергія економно витрачаються для підтримання життя і кругообігу речовин у природі.

1. Вони є середовищем існування для багатьох організмів, у тому числі й тих, що впливають на розкладання органічних речовин. 

• 1. Вони є середовищем існування для багатьох організмів, у тому числі й тих, що впливають на розкладання органічних речовин. 

2. Вони фільтрують ґрунтові води, затримують поживні речовини і воду, необхідні для росту рослин. 

• 2. Вони фільтрують ґрунтові води, затримують поживні речовини і воду, необхідні для росту рослин. 

Народногосподарське значення ґрунту як основного засобу виробництва в сільському господарстві визначається його основною властивістю - родючістю.

• Народногосподарське значення ґрунту як основного засобу виробництва в сільському господарстві визначається його основною властивістю - родючістю.

Багатий на головні елементи, необхідні для

• Багатий на головні елементи, необхідні для

• живлення рослин: азот, фосфор і калій.

• Містить достатню кількість мікроелементів, таких

• як бор, хлор, кобальт, мідь, залізо, магній, марганець

•  молібден, сірка і цинк.

• Містить органічну речовину ґрунту, що покращує

• його структуру та допомагає утриманню вологи.

• Кислотність в діапазоні pH від 6,0 до 6,8.

• Добра структура, що забезпечує

• необхідний дренаж.

• Набір мікроорганізмів, корисних для росту рослин.

• Велика товщина верхнього шару ґрунту.

М. М. Сибірцев

• М. М. Сибірцев

О. Зігмонд

• О. Зігмонд

1. Порівняльно-географічний метод ґрунтується на залежності будови, складу і властивостей ґрунту від сукупної дії факторів ґрунтоутворення.

• 1. Порівняльно-географічний метод ґрунтується на залежності будови, складу і властивостей ґрунту від сукупної дії факторів ґрунтоутворення.

• 2. Метод стаціонарних досліджень полягає в систематичному спостереженні за будь-яким «елементарним» процесом у ґрунті, наприклад: зміна вмісту гумусових речовин протягом року, мігра­ція хімічних елементів за профілем ґрунту

3. Профільний метод застосовують у всіх ґрунтових досліджен­нях. За цим методом ґрунт вивчають від поверхні на всю глибину до ґрунтоутворювальної породи.

• 3. Профільний метод застосовують у всіх ґрунтових досліджен­нях. За цим методом ґрунт вивчають від поверхні на всю глибину до ґрунтоутворювальної породи.

• 4. Метод ключів, або опорних ділянок, дає змогу вивчати і на­носити на карту ґрунти значних територій за порівняно короткий час і з незначними витратами коштів і матеріальних ресурсів