Сисуни, які паразитують в печінці та жовчних шляхах;
Сисуни, які паразитують поза печінкою;
Кров’яні сисуни.
3. Клас Стьожкові черви (Cestoda):
Стьожкові черви, які використовують людину як остаточного хазяїна;
Стьожкові черви, які використовують людину як проміжного хазяїна;
Стьожкові черви, які використовують людину як остаточного і проміжного хазяїнів.
4. Тип Круглі черви (Nemathelminthes).
5. Клас Власне круглі черви (Nematoda)
Круглі черви – геогельмінти
Круглі черви – біогельмінти
Медична гельмінтологія - це розділ медичної паразитології, який вивчає гельмінтів (паразитичних червів) людини і захворювання, спричинені ними (гельмінтози).
Медична гельмінтологія - це розділ медичної паразитології, який вивчає гельмінтів (паразитичних червів) людини і захворювання, спричинені ними (гельмінтози).
Двобічносиметричні.
Двобічносиметричні.
Тришарові. Тіло у вигляді листка, стрічки.
Мають шкірно-м’язовий мішок.
Безпорожнинні. Заповнені паренхімою.
Травна система – сліпозамкнена або відсутня.
Видільна система – протонефридії.
Дихальна й кровоносна системи відсутні.
Нервова система – вздовж тіла нервові стовбури з’єднані комісурами.
Гермафродити.
Група виключно паразитичних плоских червів, які характеризуються непочленованим листкоподібним тілом
Група виключно паразитичних плоских червів, які характеризуються непочленованим листкоподібним тілом
Клас налічує понад 4000 видів. Тіло без війок, зовні вкрите оболонкою з ущільненої цитоплазми епітеліальних клітин.
Характеризуються наявністю двох присосок: ротового та черевного.
Травна система сисунів добре розвинена і подібна до травної системи війчастих червів.
Дихання у них анаеробне, тобто відбувається без участі кисню.
Органи чуття розвинені слабо.
Сисуни — гермафродити.
Шистосоми – роздільностатеві.
Трематоди дуже плодючі (понад 20 тисяч яєць за добу).
Усі сисуни мають складний життєвий цикл з декількома личинковими стадіями та зміною хазяїв — остаточного і проміжного.
Запліднені яйця паразита разом з фекаліями остаточного хазяїна надходять у зовнішнє середовище і з дощовою або талою водою потрапляють у ставки, струмки або калюжі. Тут з яєць виходять личинки, вкриті війками (мірацидій).
Така личинка деякий час вільно плаває у воді, а потім проникає в тіло молюска визначеного виду, який стає проміжним хазяїном сисуна. У тілі молюска вона перетворюється на другу личинкову стадію — спороцисту, всередині якої внаслідок
партеногенезу розвивається велика кількість редій, а згодом церкаріїв.
Личинки останнього покоління з присосками і довгим хвостом (церкарії) залишають молюска, деякий час плавають у воді, потім осідають на прибережних рослинах і перетворюються в цисти.
Після зимівлі цисти разом з травою потрапляють у шлунок остаточного хазяїна.
Під дією шлункового соку оболонка цисти розчиняється, і молодий сисун проходить у кишечник, а потім в органи (печінка, легені, протоки підшлункової залози, жовчні протоки), де й паразитує.
До класу Сисуни належать сисун печінковий, сисун котячий, сисун ланцетоподібний, сисун китайський, сисун легеневий , шистосоми.
FASCIOLA HEPATICA
Клінічні прояви фасціольозу: велика кількість паразитів спричиняє закупорку жовчевих шляхів, що прозводить до холелітіазу, цирозу печінки
Діагностика: овоскопія фекалій (яйця овальні з кришечкою, біля 130 мкм
Сисун котячий, або сибірський Оpistorhchis felineus – збудник опісторхозу- біогельмінт
Сисун котячий, або сибірський Оpistorhchis felineus – збудник опісторхозу- біогельмінт
КИТАЙСЬКИЙ СИСУН CLONORCHIS SINENSIS
Двобічносиметричні.
Двобічносиметричні.
Тришарові. Тіло у вигляді стрічки (посегментоване).
Мають шкірно-м’язовий мішок.
Безпорожнинні. Заповнені паренхімою.
Травна система – відсутня.
Видільна система – протонефридії.
Дихальна й кровоносна системи відсутні.
Нервова система – вздовж тіла нервові стовбури з’єднані комісурами.
Гермафродити.
Тіло складається з голівки сколекса, шийки та членистої стробіли стробіли, яка складається з проглотид різного ступеня зрілості
Тіло складається з голівки сколекса, шийки та членистої стробіли стробіли, яка складається з проглотид різного ступеня зрілості
Відсутня травна система
Органи фіксації на сколексі: присоски, гачечки, ботрії
Захворювання, що спричиняються цестодами називаються цестодози.
Тіло складається з голівки, шийки і членистої стробіли, окремі сегменти якої називаються проглодитами.
Тіло складається з голівки, шийки і членистої стробіли, окремі сегменти якої називаються проглодитами.
На головці червів можуть бути тільки присоски (бичачий
ціп'як), присоски і гачки (свинячий ціп’як, ехінокок) або ж дві глибокі присосні щілини (стьожак широкий).
Шкірно-м’язовий мішок має товсту оболонку з мікроворсинками для збільшення всмоктувальної поверхні, кільцеві та сильно розвинуті поздовжні м’язи.
Характерною ознакою стьожкових червів є відсутність травної системи: паразитуючи тільки в тонкому кишечнику хазяїна, вони поглинають поживні речовини усією поверхнею тіла.
У паренхімі розташовані видільна (з протонефридіїв), нервова (драбинчаста) та статева (гермафродитна) системи.
У паренхімі розташовані видільна (з протонефридіїв), нервова (драбинчаста) та статева (гермафродитна) системи.
У зв’язку з паразитичним способом життя у стьожкових червів спеціальних органів чуття немає.
Статева система стьожаків має складну будову. Проглодити, що розташовані безпосередньо за шийкою, називаються юними і мають тільки чоловічу статеву систему. Середину тіла складають гермафродитні членики, а кінець стробіли складається зі зрілих члеників, що містять заповнену яйцями матку. Зрілі членики відриваються від тіла черв’яка і виводяться разом із фекаліями назовні.
У кишечнику людини оболонка фіни розчиняється, головка ціп’яка вивертається і прикріплюється до стінки кишечника, починається процес утворення члеників. Таким чином, розвиток відбувається зі зміною хазяїв і двома личинковими стадіями.
У кишечнику людини оболонка фіни розчиняється, головка ціп’яка вивертається і прикріплюється до стінки кишечника, починається процес утворення члеників. Таким чином, розвиток відбувається зі зміною хазяїв і двома личинковими стадіями.
в) спрощення чи відсутність травної системи, нервової системи, органів чуттів;
г) анаеробне дихання;
д) гермафродитизм і підвищена плодючість;
е) складний цикл розвитку зі зміною середовищ існування та хазяїна;
є) непрямий розвиток.
Гельмінти мають антигени у своїх покривах і тому призводять в організмі хазяїна до формування імунної відповіді.
Гельмінти мають антигени у своїх покривах і тому призводять в організмі хазяїна до формування імунної відповіді.
Основними заходами попередження зараження плоскими паразитичними червами є ветеринарний контроль за м’ясом на бойнях, ринках; очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами; санітарний контроль за сміттєзвалищами в населених пунктах; недопущення використання незнезаражених фекалій як добрив; систематичні медичні огляди для виявлення та лікування хворих тварин і людей; знищення проміжних хазяїв (наприклад, молюсків); дотримання правил особистої гігієни — миття рук перед їдою, боротьба з мухами, переварення, прожарення, просолення м'яса, риби, застосування в їжу митих овочів, фруктів.
