1. Зміст освіти в національній школі України. Основні цілі та завдання програми «Освіта»



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.
#7922



1. Зміст освіти в національній школі України.

  • Основні цілі та завдання програми «Освіта» (Україна XXI ст.)

  • Відродження і розбудова національної системи освіти.

  • Формування творчої особистості.

  • Демонополізація системи освіти.

  • Лібералізація традиційних освітніх структур.

  • Широке використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки.

  • Створення в суспільстві атмосфери сприяння розвиткові освіти.

  • Подолання національного нігілізму, заідеологізованості

  • Підготовка нової генерації педагогічних кадрів.

  • Формування нових економічних основ системи освіти.



Основні принципи програми «Освіта» (Україна XXI ст.)

  • Пріоритетність освіти.

  • Демократизація.

  • Гуманізація.

  • Гуманітаризація.

  • Національна спрямованість.

  • Відкритість системи освіти.

  • Неперервність.

  • Єдність навчання і виховання.

  • Багатоукладність і варіативність освіти.



До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером):

  • досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;

  • досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички;

  • досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);

  • досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву у відношенні до оточуючого світу, до інших людей.



2. Медична освіта у світі та в Україні.

  • Підготовку медичних кадрів здійснюють:

  • 135 вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти І - IV рівнів акредитації усіх форм власності

  • а також 4 факультети навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України



Для лікарів введено трьохступеневу систему підготовки:

  • лікар

  • лікар-спеціаліст з певного фаху після первинної спеціалізації (інтернатури)

  • магістр медицини.



  • З метою якісної підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів створено 10 медсестринських факультетів в університетах і академіях та 20 медичних коледжів.

  • розпочато підготовку фахівців за 6 новими спеціальностями (медична психологія, клінічна фармація, стандартизація якості тощо).



В підготовці медичних кадрів беруть участь:

  • 1,14 тис. докторів наук

  • 4,38 тис. кандидатів наук

  • понад 1250 професорів

  • майже 3000 доцентів

  • у докторантурі ВМНЗ навчається 21 докторант та 1131 аспірант

  • напрацьовується біля 200 нововведень, видається понад 275 монографій, 165 методичних рекомендацій та інформаційних листків, 1300 патентів

  • проводиться понад 150 міжнародних та державних конгресів, з'їздів і конференцій



Навчаються:

  • майже 7,5 тис. іноземних громадян із щорічним обсягом прийому близько 1200 студентів.

  • Майже половина із 18 тисяч всіх іноземних студентів в Україні вчиться у вузах МОЗ.

  • навчаються понад 550 громадян із розвинених країн світу (США, Великобританії, Канади, Франції, Німеччини, Ізраїлю, Швеції, Норвегії тощо)



3. Форми навчального процесу та їх характеристики

  • Форми організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.

  • Загальні форми - урочна і позаурочна форми навчання, в кожній з яких використовується фронтальна, групова та індивідуальна форми організації навчальної роботи

  • Спеціальні - урок, практикум, семінарські і факультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові консультації, домашня робота учнів



За кількістю учнів форми поділяють на:

  • колективні, групові, парні та індивідуальні



За дидактичними цілями форми класифікують на:

  • форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція)

  • комбінованого навчання (урок, семінар, домашня робота, консультація)

  • практичного навчання (практикуми, праця в майстернях, на пришкільних ділянках).



Історія розвитку школи знає різні системи навчання:

  • індивідуально-групова (середньовіччя),

  • класно-урочна (виникла в XVI-XVII ст.),

  • взаємного навчання (белл-ланкастерська, XVIIІ ст.),

  • індивідуалізованого навчання (дальтон-план, ХХ ст.),

  • лабораторно-бригадне навчання ( 20-ті р. ХХ ст., радянська школа),

  • “план Трампа” (США, ХХ ст.),

  • навчання методом проектів (ХХ ст.).



4. Контрольні заходи у вищій школі.

  • Оцінка – кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

  • Критерій міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до критеріїв визначають норми оцінок.

  • Норма – конкретна вимога, яка регулює виставлення оцінки - балу з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу



Критеріями оцінки знань є:

  • Глибина – критерій оцінки, під яким розуміють кількість усвідомлених учнем істотних зв’язків і відношень у знаннях.

  • Повнота – критерій оцінки, який визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об’єкт.

  • Міцність – критерій оцінки, що передбачає збереження в пам’яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення.

  • Оперативність – критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання у стандартних однотипних умовах.

  • Якість – критерій оцінки, під яким розуміють повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо.

  • Гнучкість – критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання в змінних, варіативних умовах.

  • Систематичність – критерій оцінки, що передбачає засвоєння навчального матеріалу в його логічний послідовності та наступності.



Серед загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів виділяють:

  • характеристику відповіді учня (правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість);

  • якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність);

  • сформованість загальнонавчальних і предметних умінь та навичок;

  • рівень володіння розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення тощо);

  • розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, перевіряти її);

  • самостійність оцінних суджень.



Рівні і загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів





Каталог: data -> kafedra -> internal -> magistr -> presentations -> %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 -> 1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> %D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F -> 1. Левківський М. В. Історія педагогіки. — Житомир, 2001
%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F -> Три основні компоненти: три основні компоненти
%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F -> Становлення дидактики як науки. Основні категорії та проблеми дидактики
%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F -> 1. Спеціальна педагогіка, її об’єкт, предмет і завдання. Основні категорії спеціальної педагогіки
%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F -> Закономірності навчання


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка