3 грошовий обіг та грошовий оборот. Визначення, значення, структура



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.
#8960



3.1. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА ГРОШОВИЙ ОБОРОТ. ВИЗНАЧЕННЯ, ЗНАЧЕННЯ, СТРУКТУРА

  • 3.1. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА ГРОШОВИЙ ОБОРОТ. ВИЗНАЧЕННЯ, ЗНАЧЕННЯ, СТРУКТУРА



Вся сукупність грошових платежів, здійснюваних суб’єктами ринку, складає ГРОШОВИЙ ОБОРОТ.

  • Вся сукупність грошових платежів, здійснюваних суб’єктами ринку, складає ГРОШОВИЙ ОБОРОТ.

  • Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот.

  • Грошовий оборот - явище макроекономічного порядку. Він обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому нерідко його називають СУКУПНИМ ГРОШОВИМ ОБОРОТОМ.





зростанням обсягів валового національного продукту, для реалізації яких банківська система повинна розширювати кредитування суб’єктів обороту;

  • зростанням обсягів валового національного продукту, для реалізації яких банківська система повинна розширювати кредитування суб’єктів обороту;

  • зростанням чистого імпорту /перевищенням імпорту над експортом/;

  • зниженням перерозподільної функції грошового ринку, внаслідок чого наявна грошова маса буде повільніше обертатися і не може забезпечити всі потреби обороту;

  • іншими факторами, що можуть уповільнити швидкість руху грошей по каналах обороту.



Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей в межах індивідуальних капіталів, а представляє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких, абстрактних і узагальнених явищ економічного життя суспільства. Тому суб’єктами грошового обороту як його суб’єкти фактично є всі юридичні і фізичні особи, які приймають участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту.

  • Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей в межах індивідуальних капіталів, а представляє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане з процесом суспільного відтворення в цілому. Це одне з найбільш широких, абстрактних і узагальнених явищ економічного життя суспільства. Тому суб’єктами грошового обороту як його суб’єкти фактично є всі юридичні і фізичні особи, які приймають участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту.



  • МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ.

  • ГРОШОВІ ПОТОКИ ТА МЕХАНІЗМ ЇХ БАЛАНСУВАННЯ.



Модель грошового обороту відображає рух доходів і витрат чотирьох груп суб’єктів грошового обороту: фірм, сімейних господарств, державних структур /уряду/, фінансових посередників.

  • Модель грошового обороту відображає рух доходів і витрат чотирьох груп суб’єктів грошового обороту: фірм, сімейних господарств, державних структур /уряду/, фінансових посередників.

  • Між ринками продуктів і ресурсів є відтворювальна відмінність. Об’єктами ринку продуктів є вироби, роботи, послуги, що виготовлені і підлягають реалізації в даному відтворювальному циклі. Об’єктами ринку ресурсів є речі, які взагалі не були продуктами виробництва, як наприклад земля, або були вироблені і реалізовані в попередніх циклах відтворення і тому не включаються в обсяг виробленого національного продукту.



ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;

  • ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;

  • ринок ресурсів, на якому фірми купляють необхідні для забезпечення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі, тощо);

  • грошовий ринок, на якому реалізуються вільні грошові кошти;

  • світовий ринок.

  • Грошові потоки пов’язують між собою не тільки всі групи економічних суб’єктів, а й усі види ринків, забезпечуючи тим самим функціонування єдиного ринкового простору країни



в економічній системі панує приватна власність, тому всі виробничі ресурси є власністю сімейних господарств, які продають їх через ринок ресурсів фірмам;

  • в економічній системі панує приватна власність, тому всі виробничі ресурси є власністю сімейних господарств, які продають їх через ринок ресурсів фірмам;

  • з тієї ж причини самі фірми знаходяться у власності сімейних господарств і тому весь прибуток фірм надходить останнім у вигляді дивідендів як плата за ресурси;

  • у зв’язку з допущенням 2/ уряд одержує всі податкові надходження тільки від сімейних господарств і в моделі врахована тільки їх чиста сума /чисті податки/, тобто за винятком трансфертних виплат їм з державного бюджету;

  • уряд має можливість всі свої витрати, які не покриваються надходженнями чистих податків, забезпечити за рахунок коштів, які позичає на внутрішньому грошовому ринку, тобто не вдається до емісійних кредитів центрального банку чи запозичень на світовому ринку;

  • у зв’язку з допущенням 2/ фірми всі свої інвестиційні потреби, пов’язані з розширенням виробництва, задовольняють за рахунок мобілізації коштів на внутрішньому грошовому ринку;

  • у потоках, що відображають рух заощаджень сімейних господарств, враховані чисті заощадження та кредити, тобто за винятком зустрічних потоків, пов’язаних з поверненням позичок та вкладів, а також зі сплатою процентів;

  • у потоках, що пов’язують внутрішній ринок з світовим, відображені тільки платежі, що опосередковують чистий експорт чи чистий імпорт.





В наведеній моделі грошового обороту легко розпізнати відмінності між грошовими потоками за їх економічним змістом. Потоки, що опосередковують рух реальних благ і відносяться до сектору грошового обігу, позначені двома стрілками зворотного напрямку, одна з яких - грошова - суцільна, а друга - реальних благ - переривиста. Це потоки 1, 2, 3, 7, 9, 10, 11, 12. Решта потоків - 4, 5, 6, 8, 13, 14, 15, 16 - становлять фінансово-кредитний сектор, в якому можна виділити фіскально-бюджетний потік /№4/ та кредитні потоки /№5, 6, 8, 13, 14, 15, 16/. В складі цих останніх є чисто фінансові платежі, що пов’язані з придбанням права власності /у формі акцій чи іноземних валютних цінностей/.

  • В наведеній моделі грошового обороту легко розпізнати відмінності між грошовими потоками за їх економічним змістом. Потоки, що опосередковують рух реальних благ і відносяться до сектору грошового обігу, позначені двома стрілками зворотного напрямку, одна з яких - грошова - суцільна, а друга - реальних благ - переривиста. Це потоки 1, 2, 3, 7, 9, 10, 11, 12. Решта потоків - 4, 5, 6, 8, 13, 14, 15, 16 - становлять фінансово-кредитний сектор, в якому можна виділити фіскально-бюджетний потік /№4/ та кредитні потоки /№5, 6, 8, 13, 14, 15, 16/. В складі цих останніх є чисто фінансові платежі, що пов’язані з придбанням права власності /у формі акцій чи іноземних валютних цінностей/.



3.2. ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ

  • 3.2. ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ



Грошова маса, що обслуговує ринок товарів постійно рухається бо суспільне відтворення є неперервним процесом.

  • Грошова маса, що обслуговує ринок товарів постійно рухається бо суспільне відтворення є неперервним процесом.

  • Постійне переміщення грошей між суб’єктами ринку - грошовий оборот.



На мікрорівні гроші обслуговують оборот індивідуального капіталу.

  • На мікрорівні гроші обслуговують оборот індивідуального капіталу.

  • Г-Т...В...Т’-Г’

  • Г-Г’- грошовий оборот на мікро рівні, рух грошей як капітал.

  • Ці гроші авансуються на виробництво, але повертаються з приростом. Завдяки цьому можливе розширення індивідуального виробництва.

  • Грошовий оборот на мікрорівні має характеристики:

  • замкнутість лінії руху грошей;

  • зростання грошової суми при поверненні її на вихідні позиції.

  • Перетворюючись на капітал, гроші і далі виконують свої функції.



На макрорівні грошовий оборот обслуговує рух суспільного капіталу. Обіг суспільного капіталу - не просто сума обігів індивідуального капіталу, він включає нові елементи і має свою специфіку.

  • На макрорівні грошовий оборот обслуговує рух суспільного капіталу. Обіг суспільного капіталу - не просто сума обігів індивідуального капіталу, він включає нові елементи і має свою специфіку.

  • Характерним для руху грошей, що обслуговує ці відносини, є:

  • еквівалентність, оскільки замість грошей, які передає покупець продавцеві, придбаваються продукти рівновеликої номінальної вартості;

  • однобічність, оскільки одержані продавцем гроші не повинні повертатися до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту;

  • прямолінійність, що виявляється у постійному віддаленні грошей від того суб'єкта обороту, котрий використав їх для купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт також витрачає їх для нових покупок.



Грошовий обіг - неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і платежу.

  • Грошовий обіг - неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і платежу.

  • Фіскально-бюджетний обіг - охоплює фінансові відносини, які зумовлюють відчуження певної частини доходів, суб’єктів господарювання у вигляді податків, штрафів, відрахувань та інших платежів в подальшому їх перерозподілі через бюджет та цільові фонди на користь держави.



Кредитний обіг охоплює сферу перерозподільчих відносин, у якій власність суб’єктів господарювання не відчужується, а лише передається в тимчасовекористування іншим особам, за що власник отримує дохід у вигляді відсотків або дивідендів. Активними суб’єктами цього обороту є фінансові посередники (в тому числі банки) та суб’єкти господарювання (фізичні та юридичні особи).

  • Кредитний обіг охоплює сферу перерозподільчих відносин, у якій власність суб’єктів господарювання не відчужується, а лише передається в тимчасовекористування іншим особам, за що власник отримує дохід у вигляді відсотків або дивідендів. Активними суб’єктами цього обороту є фінансові посередники (в тому числі банки) та суб’єкти господарювання (фізичні та юридичні особи).

  • Фінансовий обіг - сектор грошового обороту, який обслуговує купівлю-продаж цінних паперів (акцій, облігацій, веселів та інших цінних паперів).



Грошовий обіг здійснюється в готівковій та безготівковій формах.

  • Грошовий обіг здійснюється в готівковій та безготівковій формах.

  • Готівкові гроші (наявні) — це банкноти, білети державної скарбниці та монети. Головним призначенням готівкових грошей є забезпечення розрахунків у реалізації товарів і послуг, виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги, покриття страхових відш-кодувань, оплата цінних паперів і доходів з них, платежі за комунальні послуги тощо.



Розмір грошової маси, необхідної для обслуговування господарського обороту, залежить від цілого ряду факторів, причинно-наслідковий зв'язок між якими була встановлена К. Марксом, що сформулював закон грошового обігу:

  • Розмір грошової маси, необхідної для обслуговування господарського обороту, залежить від цілого ряду факторів, причинно-наслідковий зв'язок між якими була встановлена К. Марксом, що сформулював закон грошового обігу:



закон грошового обігу може бути представлений наступною формулою:

  • закон грошового обігу може бути представлений наступною формулою:

  • M=(PQ-a+b-c)/V

  • де М — кількість грошей, необхідних для обігу;

  • PQ — сума цін реалізованих товарів і послуг;

  • a — сума цін товарів, проданих у кредит;

  • b— платежі, що наступили;

  • c —зобов'язання, що взаємно погашаються;

  • V— швидкість обороту однойменної грошової одиниці.



При оцінці швидкості обігу грошей враховується не тільки динаміка сукупного грошового обігу, але і рух наявного і безготівкового компонентів, узятих окремо. Це обумовлює необхідність розрахунку різних показників для визначення швидкості обігу наявних і безготівкових грошей. Швидкість обігу готівки відбиває наступним показником:

  • При оцінці швидкості обігу грошей враховується не тільки динаміка сукупного грошового обігу, але і рух наявного і безготівкового компонентів, узятих окремо. Це обумовлює необхідність розрахунку різних показників для визначення швидкості обігу наявних і безготівкових грошей. Швидкість обігу готівки відбиває наступним показником:

  • V=(T+S)*Q/M0

  • де V— швидкість обігу готівки;

  • Т — товарообіг;

  • S— послуги, надані на платній основі;

  • Q— кількість товарів і послуг;

  • М0— сума готівки в господарському обороті.



3.3. ГРОШОВА МАСА

  • 3.3. ГРОШОВА МАСА



Сукупність грошей у всіх формах, що знаходяться в економічному обороті на визначений момент часу (кінець місяця чи року) визначає величину грошової маси.

  • Сукупність грошей у всіх формах, що знаходяться в економічному обороті на визначений момент часу (кінець місяця чи року) визначає величину грошової маси.

  • Грошова маса залежить від пропозиції грошей банківським сектором і від попиту на гроші, тобто прагнення заснувань небанківського сектора мати в себе визначену грошову суму у виді готівки або вкладів до запитання.



У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої ставляться кошти, що реально обслуговують господарський обіг, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, що потенційно можуть служити розрахунковими засобами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так називані «квазігроші» (від латинського «quasi» - начебто, майже), тобто кошти на термінових рахунках, ощадних вкладах, у депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, що вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.

  • У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої ставляться кошти, що реально обслуговують господарський обіг, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, що потенційно можуть служити розрахунковими засобами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так називані «квазігроші» (від латинського «quasi» - начебто, майже), тобто кошти на термінових рахунках, ощадних вкладах, у депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, що вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.



В структурному напряму грошову масу поділяють на 4 напрями:

  • В структурному напряму грошову масу поділяють на 4 напрями:

  • за ступенем ліквідності;

  • за формою грошей;

  • за розміщенням у конкретних суб'єктів ринку;

  • за територіальним розміщенням.



Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів - М1, М2, М3 та інші.

  • Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів - М1, М2, М3 та інші.

  • Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками грошової маси.



грошова маса у вузькому розумінні включає не тільки гроші готівкою, а й депозитні гроші;

  • грошова маса у вузькому розумінні включає не тільки гроші готівкою, а й депозитні гроші;

  • сукупна грошова маса включає також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом;

  • сукупна грошова маса поділяється на ту, що знаходиться в обігу, і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості.

  • Грошові агрегати побудовані шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів (кредитних інструментів) в послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.



Починаючи з 1993 року НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу. Для розрахунку сукупної грошової маси в Україні передбачені наступні грошові агрегати:

  • Починаючи з 1993 року НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу. Для розрахунку сукупної грошової маси в Україні передбачені наступні грошові агрегати:

  •  М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (банками).

  • М1 = М0 та переказні депозити в національній валюті (M1–M0).

  • М2 = М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити (M2–M1).

  • М3 = М2 та цінні папери, крім акцій (M3–M2).





Готівка - це сукупність платіжних засобів випущених банківською системою, які дають можливість економічному агенту продовжувати свою діяльність незалежно від перебоїв між доходами і видатками, приливами і відливами капіталу.

  • Готівка - це сукупність платіжних засобів випущених банківською системою, які дають можливість економічному агенту продовжувати свою діяльність незалежно від перебоїв між доходами і видатками, приливами і відливами капіталу.

  • Вклади до запитання (депозитні гроші) - це безстрокові вклади фізичних і юридичних осіб на депозитних рахунках у комерційних банках, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у вигляді відповідних платежів, що здійснюються за допомогою чеків або електронних грошових переказів; плата за них мінімальна або зовсім відсутня, в будь-який час вони можуть бути використані як купівельний чи платіжний засіб.



Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків у центральному банку (безтермінові вклади) складають гроші центрального банку. Їх називають монетарною або грошовою базою, тому що вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.

  • Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків у центральному банку (безтермінові вклади) складають гроші центрального банку. Їх називають монетарною або грошовою базою, тому що вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.

  • Грошова база — це гроші, які не беруть участі в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення.

  • Вона включає агрегат М0, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ.



зобов'язання комерційних банків по кредитах, отриманих від центрального банку;

  • зобов'язання комерційних банків по кредитах, отриманих від центрального банку;

  • сальдо іноземних активів;

  • купівля-продаж на ринку цінних паперів, облігацій державної позики;

  • нерезервні зобов'язання банківських установ (капітал і прибуток від емісійної діяльності тощо).



Градація грошової маси за ступенем ліквідності пояснює на скільки гроші готові до обороту. Швидкість обігу також характеризує грошову масу і має обернено пропорційний зв‘язок з нею.

  • Градація грошової маси за ступенем ліквідності пояснює на скільки гроші готові до обороту. Швидкість обігу також характеризує грошову масу і має обернено пропорційний зв‘язок з нею.

  • Швидкість грошового обороту - це частота переходу грошей від одного суб‘єкта до іншого.

  • Швидкість обігу може вимірюватись числом оборотів за конкретний період (як правило 1 рік), або тривалістю одного обороту. Швидкість обігу грошей характеризує загальну інтенсивність економічних процесів.



показник швидкості обігу грошей в кругообігу доходів — відношення валового національного продукту (ВНП) або національного доходу до грошової маси;

  • показник швидкості обігу грошей в кругообігу доходів — відношення валового національного продукту (ВНП) або національного доходу до грошової маси;

  • показник оборотності грошей в платіжному обороті, тобто відношення суми переказаних коштів по банківських поточних рахунках до середньої величини грошової маси.



Для аналізу ступеня забезпеченості економіки грошовими коштами використовується також показник, який носить назву коефіцієнта монетизації.

  • Для аналізу ступеня забезпеченості економіки грошовими коштами використовується також показник, який носить назву коефіцієнта монетизації.

  • Він розраховується як відношення середньорічної величини грошової маси до номінальної величини ВВП.

  • Таким чином, коефіцієнт монетизації є величиною, зворотною швидкості обігу грошей. Використовується й коефіцієнт доларизації, що враховується як питома вага валютних коштів у грошовій масі.



обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва;

  • обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва;

  • величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну;

  • рівень розвитку ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення;

  • збалансованість попиту і пропозиції на ринку;

  • рівень розвитку маркетингу;

  • рівень інфляції;

  • рівень розвитку економічної інфраструктури; транспорту, торгівлі,

  • банківської справи, ринку цінних паперів.



1.  Кількість грошей.

  • 1.  Кількість грошей.

  • 2.  Швидкість обігу грошей.

  • Грошові монетарні фактори:

  • структура платіжного обороту або співвідношення наявних і безготівкових грошей,

  • розвиток кредитних операцій і взаємних розрахунків,

  • рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку,

  • впровадження комп'ютерів для проведення операцій в кредитних установах

  • використовування електронних грошей в розрахунках.



Каталог: images -> department -> banking -> discip -> gik -> fin
discip -> Цінова політика
discip -> Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / [уклад. С. В. Башлай]; Державний вищий навчальний заклад Українська академія банківської справи Національного банку України». Суми : двнз «уабснбу», 2012. 142 с
discip -> Маркетингове середовище – це середовище прямого впливу на суб'єкта підприємницької діяльності та її результати, але це й середовище постійних змін
discip -> "методологія формування фінансової звітності"
fin -> 2 номіналістична теорія грошей
fin -> 1 гроші: необхідність
fin -> 7. 1 механізм зміни маси грошей в обороті. Фактори та структура грошово-кредитного мультиплікатора
fin -> 6. 1 класифікація грошових реформ
fin -> 4 особливості функціонування грошового ринку


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка