6. 1 класифікація грошових реформ



Дата конвертації28.06.2016
Розмір445 b.
#10176



6.1 КЛАСИФІКАЦІЯ ГРОШОВИХ РЕФОРМ

  • 6.1 КЛАСИФІКАЦІЯ ГРОШОВИХ РЕФОРМ



Грошові реформи - це повна або часткова структурна перебудова державою наявної в країні грошової системи.

  • Грошові реформи - це повна або часткова структурна перебудова державою наявної в країні грошової системи.

  • Вони значно різняться за своїми цілями, глибиною реформування грошових систем, методами стабілізації валют тощо



неконфіскаційного характеру. Для всіх економічних суб'єктів, уцінка запасу грошей, доходів і цін, здійснюється за єдиним співвідношенням обміну грошей, тобто не залежно від того чи це готівкові запаси або безготівкові.

  • неконфіскаційного характеру. Для всіх економічних суб'єктів, уцінка запасу грошей, доходів і цін, здійснюється за єдиним співвідношенням обміну грошей, тобто не залежно від того чи це готівкові запаси або безготівкові.

  • конфіскаційного характеру. передбачають здійснення комплексу явних або прихованих заходів конфіскаційного характеру:

    • встановлення ліміту на обмін банкнот;
    • обмін банкнот по дефляційному курсу на нові з метою різкого зменшення маси грошей в обігу;
    • замороження (повне або часткова) депозитів населення та суб'єктів господарювання;
    • тимчасове припинення валютно-обмінних операцій;
    • встановлення обмеженого терміну обміну грошей;
    • обмін грошей звичайно проводяться за регресивного шкалою (до повної межі старі грошові знаки обмінюються на нові у відношенні один до одного, а далі - зі знижувальним коефіцієнтом).


Мета заходів конфіскаційного типу - отримання додаткового доходу державою, конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості тощо.

  • Мета заходів конфіскаційного типу - отримання додаткового доходу державою, конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості тощо.



одномоментні грошові реформи:

  • одномоментні грошові реформи:

    • строк проведення обміну старих грошей на нові не перевищує 7-10 днів.
    • технічно можливо обміняти старі гроші на нові, але в невеликих обсягах.
    • найчастіше застосовується при конфіскаційній реформі
  • реформи паралельного типу:

    • випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з обміном старих знаків, і вони тривалий час функціонують одночасно і паралельно.
    • може викликати нецінення старої грошової одиниці, сплеску спекулятивних і "тіньових" операцій.
    • є найменш ризиковою формою грошові реформи


нові і старі гроші емітуються банківською системою на однакових засадах. Обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між собою за співвідношенням 1:1. У цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки

  • нові і старі гроші емітуються банківською системою на однакових засадах. Обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між собою за співвідношенням 1:1. У цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки

  • нові і старі гроші імітуються на різних засадах. Старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а нові - для кредитування економіки.



становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову усієї системи грошово-валютних і кредитних відносин. Вони були типовими при переході від біметалізму до монометалізму і далі до золотодевізного стандарту та обігу паперових грошей в умовах створення нових держав, як це мало місце в період розпаду колоніальних імперій чи виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР.

  • становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову усієї системи грошово-валютних і кредитних відносин. Вони були типовими при переході від біметалізму до монометалізму і далі до золотодевізного стандарту та обігу паперових грошей в умовах створення нових держав, як це мало місце в період розпаду колоніальних імперій чи виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР.

  • часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії та характер забезпечення. Наприклад, грошова реформа в СРСР у 1922-1924 роках - це перехід від бюджетної до кредитної системи емісії, коли замінили в обігу казначейські білети “совзнаки” на банкноти “червінці”. Такий підхід прийнятий при зміні влади.

  • проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції чи подолання її наслідків.



Дефляція - процес призупинення або стримування темпів зростання грошової маси в обігу.

  • Дефляція - процес призупинення або стримування темпів зростання грошової маси в обігу.

  • Деномінація - обмін усіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій пропорції цін, тарифів, заробітної плати, пенсій, стипендій, балансової вартості фондів, платіжних зобов’язань тощо.

  • Нуліфікація - оголошення державою знецінених грошових знаків недійсними.

  • Девальвація - знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими одиницями.

  • Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти по відношенню до іноземних чи міжнародних валют.



6.2. МОДЕЛІ ГРОШОВИХ РЕФОРМ

  • 6.2. МОДЕЛІ ГРОШОВИХ РЕФОРМ



Грошові реформи формального типу;



зводяться лише до технічного аспекту - впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Обмін старої валюти на нову здійснюється у співвідношенні 1:1.

  • зводяться лише до технічного аспекту - впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Обмін старої валюти на нову здійснюється у співвідношенні 1:1.

  • Передумови до запровадження:

  • Необхідність поліпшення фізичних властивостей банкнот, що перебувають в обігу, зміни їх відносних і абсолютних розмірів,

  • Підвищення ефективної боротьби з підробкою національної валюти.

  • Необхідність зміни зовнішнього вигляду банкнот, їх оформлення.



передбачає комплекс явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру - встановлення ліміту на обмін банкнот, замороження частки депозитів понад встановлений рівень, тимчасове припинення валютно-обмінних операцій тощо.

  • передбачає комплекс явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру - встановлення ліміту на обмін банкнот, замороження частки депозитів понад встановлений рівень, тимчасове припинення валютно-обмінних операцій тощо.

  • Мета подібних заходів - конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості, отримання додаткового доходу держави.



нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витісняє старі гроші поступово. В результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові одиниці - стара й нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.

  • нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витісняє старі гроші поступово. В результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові одиниці - стара й нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.

  • є найменш ризикованою формою грошової реформи, дозволяє не вдаватися до заходів конфіскаційного характеру, забезпечити стабільність нової грошової одиниці за умов відсутності достатнього товарного наповнення ринку та необхідного стабілізаційного фонду, розширює діапазон маневру грошово-кредитної політики.



6.3. ГРОШОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ (2-16 ВЕРЕСНЯ 1996 РОКУ)

  • 6.3. ГРОШОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ (2-16 ВЕРЕСНЯ 1996 РОКУ)



Намір запровадити власну грошову одиницю було проголошено ще в ухваленій Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України та Законі УРСР "Про економічну самостійність Української РСР", прийнятому 3 серпня 1990 року.

  • Намір запровадити власну грошову одиницю було проголошено ще в ухваленій Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України та Законі УРСР "Про економічну самостійність Української РСР", прийнятому 3 серпня 1990 року.

  • Шлях до введення національної валюти був непростим. Після схвалення Верховною Радою Української РСР 10 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України Президія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України", а 2 березня 1992 року – Постанову "Про розмінну монету України". Цими документами було визначено, що грошовою одиницею України є гривня, а її сотою частиною – копійка.

  • З 10 січня 1992 року, ураховуючи фінансові труднощі, яких зазнала молода держава, було вирішено запровадити купони багаторазового використання, які прийняли на себе інфляційний удар.

  • У листопаді 1992 року функціонування рубля в грошовому обігу на території України було повністю припинено, і єдиним засобом платежу став український карбованець, представником якого в готівковому обігу виступив купон Національного банку України. Отже, з виходом із рублевої зони Україна заклала організаційно-правові основи для створення національної грошової одиниці.

  • На думку багатьох фахівців, у 1996 році склалися сприятливі умови для запровадження національної валюти: уповільнення спаду виробництва, суттєве зменшення інфляції, зростання доходів і заощаджень населення, стабілізація валютного курсу українського карбованця.



суттєво уповільнилась інфляція;

  • суттєво уповільнилась інфляція;

  • відсутність так званого “грошового нависання”, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;

  • зміцнів курс національної валюти;

  • уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

  • зросла активність домогосподарств як суб’єктів економіки;

  • зросли доходи та заощадження населення;

  • поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.



заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця на національну валюту - гривню;

  • заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця на національну валюту - гривню;

  • зміна масштабу цін;

  • створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.



Вибір прозорого варіанту та безконфіскаційного типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

  • Вибір прозорого варіанту та безконфіскаційного типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

  • забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти і як результат - довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;

  • утримання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках України, недопущення інфляційного сплеску та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення:

  • запобігання спекулятивних операцій при обміні карбованців на гривні;

  • створення прийнятного соціального клімату, недопущення великої психологічної і соціальної напруги у суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.



Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.

  • Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.

  • Установами Ощадного банку України та інших банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку усі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 року з відповідними записами в особових рахунках вкладників.

  • Випуск гривні в обіг здійснювався шляхом обміну на карбованці, видачі коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів та з вкладів населення, підкріплення відділень зв’язку, а також інших видач.



Каталог: images -> department -> banking -> discip -> gik -> fin
discip -> Цінова політика
discip -> Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / [уклад. С. В. Башлай]; Державний вищий навчальний заклад Українська академія банківської справи Національного банку України». Суми : двнз «уабснбу», 2012. 142 с
discip -> Маркетингове середовище – це середовище прямого впливу на суб'єкта підприємницької діяльності та її результати, але це й середовище постійних змін
discip -> "методологія формування фінансової звітності"
fin -> 2 номіналістична теорія грошей
fin -> 1 гроші: необхідність
fin -> 7. 1 механізм зміни маси грошей в обороті. Фактори та структура грошово-кредитного мультиплікатора
fin -> 3 грошовий обіг та грошовий оборот. Визначення, значення, структура
fin -> 4 особливості функціонування грошового ринку


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка