Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі

Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі

• Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі

• Хвороби недостатнього або надмірного харчування на фоні виснажливих хвороб

• Захворювання багатофакторної природи, що розвиваються на фоні генетичної схильності

• Харчові отруєння, деякі інфекції та гельмінтози

• Атипові реакції на їжу – харчова алергія(істинна і псевдо-), ідіосинкразія, психогенна харчова непереносність

Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)

• Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)

• Класична теорія збалансованого харчування (О.О. Покровський)

• Теорія адекватного харчування (О.М. Уголєв)

Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.

• Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.

• Аристотель і Гален вважали, що їжа, на потрапивши у травний канал, зазнає процесів, схожих на бродіння, і за їх допомогою перетворюється в кров. Аристотель у книзі “ Про частини тварин” розмірковує так: “кров є матерією для усього тіла: адже їжа є матерія, а кров – останній вигляд їжі”.

Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам

• Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам

• Надходження харчових речовин забезпечується завдяки всмоктуванню нутрієнтів

• В їжі є нутрієнти, баластні речовини і токсичні сполуки

• Для метаболізму потрібні амінокислоти, жирні кислоти, вітаміни, мінеральні солі

• Живлення організму здійснюється за рахунок порожнинного травлення і всмоктування

Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)

• Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)

• Нормальне харчування здійснюється кількома потоками нутритивних і регуляторних речовин

• Існує ендоекологія організму-хазяїна, що утворюється мікрофлорою його кишок

• Баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі під час ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок порожнинного і мембранного травлення(у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також внаслідок синтезу нових речовин, в тому числі і незамінних

Вегетаріанство

• Вегетаріанство

• Роздільне харчування

• Харчування макробіотиків

• Харчування пращурів (сироїдіння і сухоїдіння)

• Концепція індексів харчової цінності (очкова дієта)

• Редуковане харчування

Вживати молоко окремо від іншої їжі

• Вживати молоко окремо від іншої їжі

• Не поєднувати білки і вуглеводи

• Не вживати одночасно два види вуглеводів

• Не більше 1-го виду білка за 1 прийом

• Не поєднувати білки з жирами

• Не поєднувати крохмалисті продукти і солодке

• Проміжки між прийомами їжі не менше 2-3 год.

Дієта Аткінса

• Дієта Аткінса

• Харчування за Монтіньяком

• Кремлівська дієта

• Шоколадна дієта

• Японська дієта без солі

• Дробна

• Артистична

• За групами крові

Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами

• Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами

• Дуже добре стосовно режиму сказав лікар-натуропат Бірхер-Беннер із Швейцарії:

• “Потреба їсти часто – хворобливе явище, яке щезає при скороченні кількості прийомів їжі. Одночасно щезають і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між прийомами їжі.”

З їжею в організм надходять:

• З їжею в організм надходять:

• білки,

• жири,

• вуглеводи,

• мінеральні солі,

• органічні кислоти.

• У травному каналі харчові речовини вступають у складні біохімічні реакції внаслідок чого розщеплюються до простих компонентів, здатних всмоктуватися в кров і забезпечувати пластичні процеси в організмі (побудова клітин і тканин), та утворювати енергію, необхідну для життєдіяльності.

• Зайві продукти обміну виводяться з організму через травний канал, нирки, шкіру.

Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.

• Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.

• Вітаміни і мінеральні солі не мають калорійної цінності, але їх вживання необхідне для нормального обміну речовин. Вживання одних поживних речовин тісно пов'язане з потребою в інших в потрібному співвідношенні.

При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.

• При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.

• Білки в організмі забезпечують 12 % енергії.

• Половину добової потреби повинні становити білки тваринного походження (дорослим достатньо 40 % від загальної кількості, дітям – 50-60 %).

Потреба в білках збільшується:

• Потреба в білках збільшується:

• У вагітних жінок,

• Жінок, які годують немовлят груддю,

• При деяких видах фізичної і розумової праці, що вимагають великого напруження сил,

• Під час захворювань чи травм, які супроводяться високою температурою або проносом.

Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.

• Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.

• Жири підвищують захисні сили організму, беруть участь у пластичних процесах, є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно цінних речовин.

• Жири роблять нашу їжу смачною, калорійною, корисною.

• Щоб раціонально використовувати жири в харчуванні, потрібно знати біологічне значення компонентів цих речовин.

Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.

• Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.

З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.

• З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.

Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :

• Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :

• Порушують роботу ферментів, псують клітинні мембрани;

• Збільшують кількість холестерину в крові;

• Збільшують сприйнятливість до раку, особливо легень і простати;

• Викликають діабет;

• Щоденне вживання 40 г маргарину, який містить 5 г трансізомерів, збільшує на 50% ризик інфаркту;

• Надлишок трансізомерів переходить через плацентарний бар’єр. Дитина родиться недоношеною, з порушеннями ендокринної системи.

Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.

• Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.

• До простих вуглеводів належать глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза і мальтоза;

• до складних – крохмаль і глікоген (засвоювані) та пектин, геміцелюлоза, целюлоза, або клітковина (не засвоювані).

• До клітковини відносять звичайну целюлозу з домішкою геміцелюлози та лігніну.

Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.

• Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.

Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.

• Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.

водорозчинні

• водорозчинні

Тіамін - В 1

• Тіамін - В 1

• Рибофлавін - В 2

• Пантотенова кислота

• Біотин

• Аскорбінова кислота

• Піридоксин

• Ніацин (РР)

• Фолат

• Кобаламіни

Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол

• Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол

• Вітамін Е - токофероли,токотрієноли

• Вітамін К - філохінони, менахінони, менадіон

• Вітамін А – ретинол, ретинолацетат, ретиналь, ретинова кислота

Холін

• Холін

• Інозит

• Оротова кислота, ліпоєва кислота

• Карнітин

• Біофлавоноїди

• Пангамова кислота

• Параамінобензойна кислота

Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:

• Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:

• Віт. В1 – 0,6 мг, віт. В2 – 0,7 мг, віт. С – 25 мг, віт. РР - 6,6 мг.

1. Білково-енергетична недостатність

• 1. Білково-енергетична недостатність

• 2. Білкова недостатність (квашіоркор)

• 3. Вітамінна недостатність

• 4. Мінеральна недостатність

• 5. Недостатність ПНЖК

• 6. Неуточнені види недостатнього харчування (клітковини, амінокислот).

Аліментарний

• Аліментарний

• маразм

Синдром

• Синдром

• Квашіоркор

Вмісту альбумінів у сироватці крові (набряки)

• Вмісту альбумінів у сироватці крові (набряки)

• Вмісту ліпопротеїдів (жирове переродження печінки)

• Синтезу гемоглобіну (анемія)

• Ферментативної активності підшлункової залози (вторинне порушення утилізації білків)

1. Енергетична надмірність харчування – аліментарне ожиріння 1 - 1Yст.

• 1. Енергетична надмірність харчування – аліментарне ожиріння 1 - 1Yст.

• 2.Синдром білкової надмірності

• 3. Синдром надмірності ПНЖК

• 4. Гіпервітамінози

• 5. Мінеральна надмірність

• 6. Не уточнені види надмірностей (хвороба Кашина-Бека)

Пелагра

• Пелагра

• 1. До лікування

• 2. Після лікування

Ксерофтальмія

• Ксерофтальмія

КАРІЕС

• КАРІЕС

Забезпечення потреб хворого у харчових речовинах і енергії

• Забезпечення потреб хворого у харчових речовинах і енергії

• Забезпечення відповідності їжі, що споживається можливостям хворого організму її засвоювати на всіх етапах асиміляції

• Врахування місцевого і загального впливу їжі на організм

• Використання у харчуванні методів щадіння, тренування і розвантаження

• Індивідуалізація харчування

Нейтралізація шкідливих речовин

• Нейтралізація шкідливих речовин

• Елімінація (виведення токсичних речовин з організму)

• Репарація пошкодженого органу

• Підвищення захисних функцій фізіологічних бар’єрів організму

• Вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків (стимуляція або гальмування)

• Активізація антиоксидантних систем

• Підвищення загальної опірності організму, компенсація дефіциту нутрієнтів

№1 Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

• №1 Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

• №2 Сполуки фтору, лужні метали, хлор, ціанисті сполуки, окиди азоту, кислоти

• №2а Хром і його сполуки, хім. алергени

• №3 Сполуки свинцю

• №4 Хлоровані вуглеводні, сполуки арсену, телуру, ртуті

• №4а Фосфор та його сполуки

• №4б Аміно- та нітросполуки бензолу

• №5 Тетраетилсвинець, бромовані вуглеводні, сірковуглець, сполуки марганцю та барію

№1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія

• №1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія

• №2 Гальмує накопичення в організмі хімічних сполук, зменшує їх подразнюючу дію, підвищує антитоксичну функцію печінки, стимулює кровотворення та регенерацію клітин

№2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів

• №2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів

• №3 – зв’язування, комплексоутворення і виведення свинцю з організму

• №4 – гепатопротекторна дія, стимуляція кровотворення

• №4а - зменшення усмоктування фосфору і його сполук

• №4б – прискорення процесів мікросомального окислення сполук бензолу, антиоксидантна дія

• №5 – профілактика гепатотропної та нейротропної дії промислових чинників

Зоонози – туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, Ку-лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

• Зоонози – туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, Ку-лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

• Антропонози – дизентерія амебна і бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера,ентеровірусні захворювання, лямбліоз;

• Гельмінтози – теніїдоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, опісторхоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

• Харчові отруєння мікробної, з’ясованої і нез’ясованої етіології

А. Мікробного походження: токсикоінфекції, токсикози, міксти;

• А. Мікробного походження: токсикоінфекції, токсикози, міксти;

• Харчові мікотоксикози;

• Отруєння немікробного походження: рослинного, тваринного, отруєння домішками хімічних речовин.

Бактерії роду Е. Coli

• Бактерії роду Е. Coli

• Бактерії роду Proteus (mirabilis et vulgaris)

• Ентерококи

• Спороносні анаероби (Cl. perfringens)

• Спороносні аероби ( Bac. cereus)

• Патогенні галофіли (Vibrio parahaemoliticus)

• Інші маловивчені мікроорганізми (Citrobacter, Hafnia, Klebsiella, Edvardsiella, Yersinia, Pseudomonas, Aeromonas)

а) Бактеріотоксикози : ентеротоксигенні стафілококи , ботулінові клостридії;

• а) Бактеріотоксикози : ентеротоксигенні стафілококи , ботулінові клостридії;

• б) Мікотоксикози

Антигістамінні засоби (Н1-блокатори, Н2-блокатори)

• Антигістамінні засоби (Н1-блокатори, Н2-блокатори)

• Цукрознижуючі засоби, похідні сульфонілсечовини

• (глібенкламід, гліклазид)

• органічні нітрати (нітрогліцерин)

Цитрусові соки можуть взаємодіяти з хініном, хінідином

• Цитрусові соки можуть взаємодіяти з хініном, хінідином

• Надмірні кількості цитрусових соків зменшують кислотність сечі, зменшує швидкість виділення ліків нирками, збільшується ймовірність передозування

м'ясна, рослинна їжа, молоко

• м'ясна, рослинна їжа, молоко

• цитрусові, журавлина, сливи,

• сир

• кава

Аспірин та АСА-вмісні препарати сприяють втраті віт. С

• Аспірин та АСА-вмісні препарати сприяють втраті віт. С

• Діуретики сприяють втраті рідини та калію

• Антацидні засоби викликають гіпофосфатемію

м'ясна, рослинна їжа, молоко

• м'ясна, рослинна їжа, молоко

• цитрусові, журавлина, сливи,

• сир

• кава

Подразнення слизової оболонку шлунка

• Подразнення слизової оболонку шлунка

• Стимуляція секреції соляної кислоти

• Затримка евакуації вмісту шлунка

• Посилення всмоктування ЛЗ і ксенобіотиків та підвищення їх токсичності.

• Алкоголь змінює розподіл ЛЗ в організмі, він не зв'язується білками плазми крові і тому здатний видозмінювати фіксацію білків на ліках.

Гормони щитоподібної залози

• Гормони щитоподібної залози

• (трийодтиронін, тироксин)

• Ріпа, капуста,брюсельська капуста, ріпа, соя, бруква –містять “зобогенні” фактори

• глікозинлати

Льон

• Льон

• Люцерна

• Пшениця

• Ріпак

• Маніок

• Гвоздика

• Бавовна

• Кукурудза

Броколі

• Броколі

• Кабачки

• Морква

• Цвітна капуста

• Огірок

• Баклажани

• Латук

Яблуко

• Яблуко

• Банан

• Мускатна диня

• Вишня

• Кокос

• Виноград

• Ківі

Цикорій

• Цикорій

• Какао

• Кава

• Часник

• Люпин

• Гірчиця

НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР

• НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР

• Ослаблення імунітету

• Онкологія

• Безпліддя

• Токсикоз

• Алергія

• Зникнення тварин (птахів, кажанів, бджіл)

• Перезапилення рослин (трансгенізація)

• Зникнення корисної бактеріальної флори ґрунту, черв’яків

1. Види аліментарної недостатності.

• 1. Види аліментарної недостатності.

• Який відсоток від загальної калорійності повинен бути за рахунок білків?

• Відповіді прохання надсилати на :

• Neonila.Golka@gmail.com

Дякую за увагу

• Дякую за увагу