Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі
Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі
Хвороби недостатнього або надмірного харчування на фоні виснажливих хвороб
Захворювання багатофакторної природи, що розвиваються на фоні генетичної схильності
Харчові отруєння, деякі інфекції та гельмінтози
Атипові реакції на їжу – харчова алергія(істинна і псевдо-), ідіосинкразія, психогенна харчова непереносність
Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)
Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)
Класична теорія збалансованого харчування (О.О. Покровський)
Теорія адекватного харчування (О.М. Уголєв)
Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.
Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.
Аристотель і Гален вважали, що їжа, на потрапивши у травний канал, зазнає процесів, схожих на бродіння, і за їх допомогою перетворюється в кров. Аристотель у книзі “ Про частини тварин” розмірковує так: “кров є матерією для усього тіла: адже їжа є матерія, а кров – останній вигляд їжі”.
Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам
Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам
Надходження харчових речовин забезпечується завдяки всмоктуванню нутрієнтів
В їжі є нутрієнти, баластні речовини і токсичні сполуки
Для метаболізму потрібні амінокислоти, жирні кислоти, вітаміни, мінеральні солі
Живлення організму здійснюється за рахунок порожнинного травлення і всмоктування
Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)
Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)
Нормальне харчування здійснюється кількома потоками нутритивних і регуляторних речовин
Існує ендоекологія організму-хазяїна, що утворюється мікрофлорою його кишок
Баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі під час ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок порожнинного і мембранного травлення(у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також внаслідок синтезу нових речовин, в тому числі і незамінних
Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами
Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами
Дуже добре стосовно режиму сказав лікар-натуропат Бірхер-Беннер із Швейцарії:
“Потреба їсти часто – хворобливе явище, яке щезає при скороченні кількості прийомів їжі. Одночасно щезають і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між прийомами їжі.”
З їжею в організм надходять:
З їжею в організм надходять:
білки,
жири,
вуглеводи,
мінеральні солі,
органічні кислоти.
У травному каналі харчові речовини вступають у складні біохімічні реакції внаслідок чого розщеплюються до простих компонентів, здатних всмоктуватися в кров і забезпечувати пластичні процеси в організмі (побудова клітин і тканин), та утворювати енергію, необхідну для життєдіяльності.
Зайві продукти обміну виводяться з організму через травний канал, нирки, шкіру.
Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.
Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.
Вітаміни і мінеральні солі не мають калорійної цінності, але їх вживання необхідне для нормального обміну речовин. Вживання одних поживних речовин тісно пов'язане з потребою в інших в потрібному співвідношенні.
При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.
При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.
Білки в організмі забезпечують 12 % енергії.
Половину добової потреби повинні становити білки тваринного походження (дорослим достатньо 40 % від загальної кількості, дітям – 50-60 %).
Потреба в білках збільшується:
Потреба в білках збільшується:
У вагітних жінок,
Жінок, які годують немовлят груддю,
При деяких видах фізичної і розумової праці, що вимагають великого напруження сил,
Під час захворювань чи травм, які супроводяться високою температурою або проносом.
Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.
Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.
Жири підвищують захисні сили організму, беруть участь у пластичних процесах, є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно цінних речовин.
Жири роблять нашу їжу смачною, калорійною, корисною.
Щоб раціонально використовувати жири в харчуванні, потрібно знати біологічне значення компонентів цих речовин.
Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.
Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.
З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.
З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.
Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :
Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :
Порушують роботу ферментів, псують клітинні мембрани;
Збільшують кількість холестерину в крові;
Збільшують сприйнятливість до раку, особливо легень і простати;
Викликають діабет;
Щоденне вживання 40 г маргарину, який містить 5 г трансізомерів, збільшує на 50% ризик інфаркту;
Надлишок трансізомерів переходить через плацентарний бар’єр. Дитина родиться недоношеною, з порушеннями ендокринної системи.
Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.
Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.
До простих вуглеводів належать глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза і мальтоза;
до складних – крохмаль і глікоген (засвоювані) та пектин, геміцелюлоза, целюлоза, або клітковина (не засвоювані).
До клітковини відносять звичайну целюлозу з домішкою геміцелюлози та лігніну.
Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.
Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.
Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.
Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.
водорозчинні
водорозчинні
Тіамін - В 1
Тіамін - В 1
Рибофлавін - В 2
Пантотенова кислота
Біотин
Аскорбінова кислота
Піридоксин
Ніацин (РР)
Фолат
Кобаламіни
Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол
Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол
Вітамін Е - токофероли,токотрієноли
Вітамін К - філохінони, менахінони, менадіон
Вітамін А – ретинол, ретинолацетат, ретиналь, ретинова кислота
Холін
Холін
Інозит
Оротова кислота, ліпоєва кислота
Карнітин
Біофлавоноїди
Пангамова кислота
Параамінобензойна кислота
Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:
Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:
№5 Тетраетилсвинець, бромовані вуглеводні, сірковуглець, сполуки марганцю та барію
№1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія
№1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія
№2 Гальмує накопичення в організмі хімічних сполук, зменшує їх подразнюючу дію, підвищує антитоксичну функцію печінки, стимулює кровотворення та регенерацію клітин
№2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів
№2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів
№3 – зв’язування, комплексоутворення і виведення свинцю з організму