Безоплатністю навчання і виховання

створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства

• створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства

безоплатністю навчання і виховання;

• безоплатністю навчання і виховання;

• дотаціями держави на утримання дітей у дошкільних закладах;

• охопленням усіх дітей, незалежно від місця проживання, різними формами медичного догляду і безоплатної підготовки до школи;

• створенням системи підтримки молодих сімей;

дошкільні навчальні заклади (ясла);

• дошкільні навчальні заклади (ясла);

• дошкільні навчальні заклади (ясла-садки);

• дошкільні навчальні заклади (дитячі садки);

• дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу;

• будинки дитини;

• дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного

• типу;

• дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу;

• дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу;

• дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини);

• дитячі будинки сімейного типу.

визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, врахування сензитивності даного періоду для становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості;

• визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, врахування сензитивності даного періоду для становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості;

• забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості;

• інтегрований підхід до організації змісту освіти;

• пріоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживання дитиною кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішного розвитку в наступні роки;

• особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти;

• забезпечення багатокомпонентності, наступності між дошкільною та початковою загальноосвітньою підготовкою.

суб'єкт життєдіяльності (дошкільник як активний діяч, здатний проявляти свій потенціал, покладати­ся на власний досвід, довіряти своїм можливостям, брати на себе відпові­дальність, ціннісно ставитися до дов­кілля та власного "Я"; не лише орієн­туватися в нових умовах життя, а й активно на них впливати, елементар­но самовизначатися);

• суб'єкт життєдіяльності (дошкільник як активний діяч, здатний проявляти свій потенціал, покладати­ся на власний досвід, довіряти своїм можливостям, брати на себе відпові­дальність, ціннісно ставитися до дов­кілля та власного "Я"; не лише орієн­туватися в нових умовах життя, а й активно на них впливати, елементар­но самовизначатися);

• вік (диференціація понять кален­дарний, біологічний, психологічний і соціальний вік; значення для орга­нізації виховної та навчальної діяль­ності стабільних і кризових періодів розвитку дошкільника; характеристика психологічного віку як триєдиного утворення, складовими якого є со­ціальна ситуація розвитку, провід­на діяльність та особистісні ново­утворення);

• цінність (визнання мотиваційної сфери як провідної, пріоритетної для навчально-виховно­го процесу в ранньому онтогенезі; посилення уваги до сфери інтересів, переваг, смислів, намірів, планів дити­ни, системи її ціннісних орієнтацій; надання дошкільни­кові права на самостійний вибір, прийняття власних рі­шень, на помилку);

• мета і результат педагогічної діяльності (актуалі­зація потреби узгодження того, до чого прагне педа­гог, з критерієм оцінки кінцевого результату діяльності дитини. Мета особистісно орієнтованої моделі дошкіль­ної освіти — гармонійно та всебічно розвинена, життє­во компетентна (у вікових межах) дитина, здатна цінні­сно ставитися до природи, предметного світу, людей, що її оточують, та до самої себе; результат — свідома, здатна до елементарних форм відповідального само­визначення особа, з адекватним вікові базисом особистісної культури);

• норма (з нею пов'язана процедура контролю та оці­нювання параметрів розвитку дошкільника й ефектив­ності діяльності педагога. Ми диференціюємо поняття норма розвитку та розвиток як норма. Якщо під осо­бистісно орієнтованою моделлю дошкільної освіти ро­зуміти освіту розвивальну, ціннісно-нормативну в сенсі бажаної, нормальної, то слід чітко визначитися з тим, що таке нормальність. Норма не є характеристикою середньостатистичного рівня розвитку в дитини певної здіб­ності або системи ЗУН (знань, умінь, навичок). Це радше вказівка на ймовір­ність вищих за наявні в даний момент досягнення дитини певного віку. Поняття норма розвитку є культурно та особистісно зумовленим. У певному сенсі сам процес розвитку є нормою і цінністю. Отже, норма — це не те середнє, що є, а те краще, що можливе в конкретному віці для конкретної дитини за відповідних умов).

задіяння учнів в індивідуальному цілепокладенні і складанні плану уроку;

• задіяння учнів в індивідуальному цілепокладенні і складанні плану уроку;

• свобода вибору дитини різних форм навчання;

• вибір учнями предметного змісту різної складності;

• оцінювання не тільки результатів, але і процесу діяльності;

• формування когнітивних структур, які є субстратом розумового розвитку;

• використання індуктивного і дедуктивного способів побудови дидактичного матеріалу;

• використання евристичних методів навчання як способу врахування індивідуальних прийомів пізнання;

• вивчення і формування творчої діяльності;

• використання евристичних методів навчання як одного з шляхів врахування індивідуальних способів пізнання.

оптимізацію організаційно-управлінських структур;

• оптимізацію організаційно-управлінських структур;

• зміни в технології реалізації управлінських функцій;

• впровадження інформативно-управлінських, комп'ютерних технологій;

• ефективний перерозподіл функцій і повноважень між центральними органами влади та органами місцевого самоуправління;

• впровадження нової етики управління - партнерський, рівноправний стиль відносин, відмова від декларативного спілкування та дріб'язкової опіки;

здійснює керівництво і контроль за діяльністю дошкільного навчального закладу;

• здійснює керівництво і контроль за діяльністю дошкільного навчального закладу;

• діє від імені закладу, представляє його в державних та інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами;

• розпоряджається в установленому порядку майном, коштами дошкільного навчального закладу і відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу;

• приймає на роботу та звільняє з роботи працівників дошкільного навчального закладу;

• затверджує штатний розпис за погодженням із засновником (власником) дошкільного навчального закладу;

• контролює організацію харчування і медичного обслуговування дітей;

• затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції працівників за погодженням з профспілковим комітетом;

• забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників;

• відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначених законом України “Про дошкільну освіту” ( 2628-14 ), та забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту і обсягу;

• контролює відповідність застосовуваних форм, методів і засобів розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, психофізіологічним особливостям, здібностям і потребам;

• підтримує ініціативу щодо вдосконалення навчально-виховної роботи, заохочує творчі пошуки, дослідно-експериментальну роботу педагогів;

• організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які їх замінюють;

• щороку звітує про свою діяльність на загальних зборах (конференціях) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють.

діяльність адміністрації, що має організаторський характер, пов’язаний з нормативно-правовими аспектами функціонування ДНЗ, розподілом функціональних обов’язків, розробкою стратегії розвитку закладу, створенням умов для розвитку педагогічного та дитячого колективів;

• діяльність адміністрації, що має організаторський характер, пов’язаний з нормативно-правовими аспектами функціонування ДНЗ, розподілом функціональних обов’язків, розробкою стратегії розвитку закладу, створенням умов для розвитку педагогічного та дитячого колективів;

• управлінська діяльність вихователів, спрямована на виховання, навчання, розвиток дітей.

розвиває комунікативні вміння і навички кожного педагога;

• розвиває комунікативні вміння і навички кожного педагога;

• допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу;

• забезпечує виконання виховного завдання;

• знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Гра

• Гра

• Дискусія

• Дебати, незакінчені речення

• Інтерактивні методи: прес, навчаючи – учись

• Мікрофон

• Мозковий штурм

• Робота в парах і малих групах

• Сюжетні ігри, дидактичні та рольові ігри

• Танець

• Тренінг

• Художні методики

Учні не повинні страждати від вчинків і слів педагога, тому велика частина енергії педагога йде на самостримання.

• Учні не повинні страждати від вчинків і слів педагога, тому велика частина енергії педагога йде на самостримання.

• Не потрібно ставити далекоглядні цілі в роботі, планувати кінцеві результати – дії повинні бути ситуативними і не мати глибокого підтексту.

• Обговорювати когось не в його присутності НЕДОПУСТИМО!

• Не потрібно виглядати смішним, тому дружні стосунки повинні мати певні обмеження – треба бути на одному рівні, але не допускати панібратства.

Необхідно отримувати задоволення від своєї роботи – якщо педагогу цікаво і весело, радітимуть і діти; необхідно частіше вдаватись до гумору.

• Необхідно отримувати задоволення від своєї роботи – якщо педагогу цікаво і весело, радітимуть і діти; необхідно частіше вдаватись до гумору.

• Підґрунтям усіх дій мають бути чітко і зрозуміло сформульовані засади дошкільного виховання – поєднання турботи з навколишнім світом (через приклад).

• Запровадження розпорядку, де діти найбільше часу можуть проводити в активному навчанні на вибір; створення умов для проведення навчання з використанням ігор, різноманітних предметів, художньої творчості.

• Необхідно брати безпосередню участь в іграх, спостерігати за ними, розширюючи та урізноманітнюючи їх.

• Уникання нагород і покарань задля формування здатності отримання задоволення від процесу досягнення мети.