Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності

Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності

• У побутовій сфері, що охоплює суму факторів, які впливають на людину в побуті. Реакцію організму на побутові фактори вивчають такі розділи науки, як комунальна гігієна, гігієна харчування, гігієна дітей і підлітків.

• На виробництві, де існує сукупність факторів, що оточують працівника в процесі трудової діяльності. З ним студенти знайомляться при вивченні курсу “Основи охорони праці”.

• У природному середовищі – в процесі взаємодії організму людини із складовими довкілля.

Дисципліна вирішує такі основні завдання:

• вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і кількісну оцінку) негативних впливів середовища існування;

• знайомить студентів із принципами попередження впливу негативних факторів на людину та захисту її від небезпек;

• розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів;

• пропонує шляхи створення нормального, тобто комфортного стану середовища життя і діяльності людини.

Розподіл часу

• Змістовий модуль 2: Безпека життєдіяльності.

• Тема 2. Лекція 1. Негативні для людини фактори природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних організмів

Загальна маса живої речовини оцінюється величиною (2,4…3,6)*1012 т. Жива речовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує:

Біоакумуляція

За ступенем й характером дії на організм усі негативно впливаючи фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі

• Шкідливими - є фактори, що стають причиною захворювань або зниження працездатності. Симптоми ураження, як правило, зникають після відпочинку чи перерви в їх дії.

• Небезпечними називають такі фактори, які сприяють, у визначених умовах, травматичним ушкодженням або раптовому і різкому збудженню організму.

• Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж до летального наслідку.

Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори

Шляхи інкорпорації речовин

Заключення

• Тема 2.4. Запобігання та захист від впливу на людину радіоактивних, небезпечних хімічних речовин та біологічних засобів.

Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища

Основними властивостями нервових волокон є:

Нейрон

Синапс

Шум – звукові коливання з частотою 16 ... 20 000 Гц

Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц

Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц

Які величини характеризують спроможність радіоактивних елементів до роспаду

• А – активність, [Бк], [Ku];

• 1 Бк = 1 росп. / с;

• 1 Ku = 3,7 *1010 Бк.

Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ?

• Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища [Кл/кг], [P]

• Dп - енергія будь-якого випромінювання, що поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад]

• Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]

Розподіл активності у ядерному реакторі

• ВВЕР-1000

Зони радіоактивного забруднення

• 5 ; 0,014 50; 0,14 500; 1,4

Опромінювання людини

• Початковий період

Шляхи руху РР до організму людини

• Тема 3.1. Класифікація надзвичайних ситуації природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій

Зони хімічного зараження

Ознаки стійкості атмосфери у приземному шарі

Осередок землетрусу

Аварія на гідротехнічній споруді

Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежа- вибухонебезпечному об’єкті

Зони радіоактивного зараження

• 5 ; 0,014 50; 0,14 500; 1,4

Інформаційна війна

• Тема 3.2. Основи захисту об’єкта господарської діяльності.

Цивільний захист

• Система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій

Правова основа цивільного захисту

• Конституція України;

• Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р.;

• "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

• "Про Цивільну оборону України";

• "Про правовий режим надзвичайного стану";

• "Про правовий режим воєнного часу";

• " Про аварійно-рятувальні служби";

• "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку";

• "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та інші.

Мета цивільного захисту

• реалізація Державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період;

• подолання наслідків надзвичайних ситуацій

Завдання цивільного захисту

• збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайну ситуацію (НС);

• прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС;

• здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

• розробка та виконання нормативно-правових актів;

• розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

• створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС;

• оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС;

• організація захисту населення і територій від НС та інші

Основні заходи цивільного захисту

• оповіщення та інформування;

• спостереження і лабораторний контроль;

• укриття у захисних спорудах;

• здійснення заходів з евакуації населення;

• інженерний захист;

• медичний захист;

• психологічний захист;

• біологічний захист;

• екологічний захист;

• радіаційний і хімічний захист;

• захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій

Сили цивільного захисту

• оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

• спеціалізовані (воєнізовані) та спеціалізовані аварійно-рятувальні формування;

• аварійно-відновлювальні формування;

• формування особливого періоду;

• авіаційні та піротехнічні підрозділи;

• технічні служби;

• підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

Режими функціонування ЄСЦЗ

• режим повсякденного стану;

• режим підвищеної готовності;

• режим надзвичайної ситуації;

• режим надзвичайного стану;

• режим воєнного стану.