Біоетика — (з грецької мови βιοσ — життя, ετηοσ — звичай), це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і цінностям. Біоетика
Біоетика — (з грецької мови βιοσ — життя, ετηοσ — звичай), це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і цінностям.
Біоетика — (з грецької мови βιοσ — життя, ετηοσ — звичай), це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і цінностям.
розробив в 1971р Ван Рансселер Поттер, як вчення про моральність людської поведінки з позиції біологічно-медичної галузі та інших соціально-орієнтованих наук про життя
розробив в 1971р Ван Рансселер Поттер, як вчення про моральність людської поведінки з позиції біологічно-медичної галузі та інших соціально-орієнтованих наук про життя
Моральність людської поведінки у біологічно-медичній галузі та в сфері охорони здоров'я стосовно її відповідності моральним нормам та цінностям.
Моральність людської поведінки у біологічно-медичній галузі та в сфері охорони здоров'я стосовно її відповідності моральним нормам та цінностям.
Питання етичного, морального чи біоетичного характеру, потребують фахових знань, щоб могти правильно й компетентно приймати рішення.
Питання етичного, морального чи біоетичного характеру, потребують фахових знань, щоб могти правильно й компетентно приймати рішення.
Біоетична освіта медичних фахівців допоможе формувати українське суспільство, відкрите для духовного розвитку, у якому шанують гідність й цінність кожного людського життя від моменту зачаття до природної смерті.
Біоетична освіта медичних фахівців допоможе формувати українське суспільство, відкрите для духовного розвитку, у якому шанують гідність й цінність кожного людського життя від моменту зачаття до природної смерті.
Історія виникнення біоетики знаменується кількома «гучними» подіями, пов'язаними з впровадженням нових медичних технологій, негативні наслідки якого вилилися в кінці 60-х років ХХ століття в акції протесту громадськості Західної Європи та Америки проти медицини і науки.
Історія виникнення біоетики знаменується кількома «гучними» подіями, пов'язаними з впровадженням нових медичних технологій, негативні наслідки якого вилилися в кінці 60-х років ХХ століття в акції протесту громадськості Західної Європи та Америки проти медицини і науки.
Постало питання про надійність захисту людства від «прорахунків» медико-біологічної науки, від застосування досягнень науки на шкоду людям.
Постало питання про надійність захисту людства від «прорахунків» медико-біологічної науки, від застосування досягнень науки на шкоду людям.
Цьому передували порушення принципів: етичних та моральних засад.
який відбувся у 1945-1946 роках виявив жахіття нацистських концтаборів, де відбувалися найжорстокіші злочини, які здійснювались на військовоплонених та цивільних особах за наказом нацистського режиму при співучасті лікарів
який відбувся у 1945-1946 роках виявив жахіття нацистських концтаборів, де відбувалися найжорстокіші злочини, які здійснювались на військовоплонених та цивільних особах за наказом нацистського режиму при співучасті лікарів
У Німеччині в 1958-1961 рр.. відбулася «фармацевтична трагедія»: у матерів, що приймали під час вагітності препарат талідомід як снодійне, народилися близько 20 тис. дітей з каліцтвами
У Німеччині в 1958-1961 рр.. відбулася «фармацевтична трагедія»: у матерів, що приймали під час вагітності препарат талідомід як снодійне, народилися близько 20 тис. дітей з каліцтвами
Пам'ятник жертвам талідоміду в Лондоні – вагітна жінка (2005 рік). Скульптор Марк Квінн і його модель Елісон Леппер, яка в 2006 народила цілком здорового хлопчика
Пам'ятник жертвам талідоміду в Лондоні – вагітна жінка (2005 рік). Скульптор Марк Квінн і його модель Елісон Леппер, яка в 2006 народила цілком здорового хлопчика
В Японії на початку 60-х років відбулося масове отруєння людей, які приймали при хронічних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту лікарські препарати, що містять 8-гідрооксіхінолін (мексаформ, мексаза, ентеровіоформ, ентеросептол).
В Японії на початку 60-х років відбулося масове отруєння людей, які приймали при хронічних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту лікарські препарати, що містять 8-гідрооксіхінолін (мексаформ, мексаза, ентеровіоформ, ентеросептол).
Тривогу забила Всесвітня асоціація лікарів, і в 1964 р. в Гельсінкі була прийнята декларація (доповнення вносилися в 1973, 1983, 1989, 1996, 2000 рр..), яка стала першим міжнародним етичним стандартом проведення наукових досліджень на людині.
Тривогу забила Всесвітня асоціація лікарів, і в 1964 р. в Гельсінкі була прийнята декларація (доповнення вносилися в 1973, 1983, 1989, 1996, 2000 рр..), яка стала першим міжнародним етичним стандартом проведення наукових досліджень на людині.
У Гельсінській декларації наведені «Рекомендації лікарям щодо здійснення біомедичних досліджень за участю людей як піддослідних» підкреслена необхідність максимального посилення вимог до проведення випробувань на людині
У Гельсінській декларації наведені «Рекомендації лікарям щодо здійснення біомедичних досліджень за участю людей як піддослідних» підкреслена необхідність максимального посилення вимог до проведення випробувань на людині
Гельсінська декларація (1964);
Гельсінська декларація (1964);
Європейська конвенція про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (1986);
Належна лабораторна практика, GLP (1987);
Належна лабораторна практика, GLP (1987);
Конвенція Ради Європи про права людини та біомедицину (1997);
Належна клінічна практика, GCP (1997);
Належна клінічна практика, GCP (1997);
Загальна декларація про геном людини та права людини (1997);
Загальна декларація про геном людини та права людини (1997);
Рекомендації комітетам з біоетики, які проводять експертизу біомедичних досліджень (2002);
Рекомендації комітетам з біоетики, які проводять експертизу біомедичних досліджень (2002);
Загальна декларація про біоетику та права людини (2005)
