це видова здатність організму реагувати на інфікування розвитком хвороби або носійства. Резистентність макроорганізму



Дата конвертації18.06.2016
Розмір445 b.
#9714



створення або підвищення рівня несприйнятливості населення до інфекційних хвороб за допомогою медичних імунобіологічних препаратів (МІБП): вакцин/анатоксинів і сироваток/імуноглобулінів (вплив на III ланку епідемічного процесу).

  • створення або підвищення рівня несприйнятливості населення до інфекційних хвороб за допомогою медичних імунобіологічних препаратів (МІБП): вакцин/анатоксинів і сироваток/імуноглобулінів (вплив на III ланку епідемічного процесу).

  • Циркуляція збудника припиняється при імунізації не менше 95 % сприйнятливого населення (створення колективного імунітету).



  • це видова здатність організму реагувати на інфікування розвитком хвороби або носійства.

  • РЕЗИСТЕНТНІСТЬ МАКРООРГАНІЗМУ

  • природна несприйнятливість. Вона базується на багатьох неспецифічних і специфічних факторах захисту.



  • — шкіра і слизові оболонки

  • — лізоцим, шлунковий сік, травні ферменти

  • — фагоцитарна система

  • — комплемент

  • — лейкіни

  • — інтерферон та ін.



Структура імунної системи

  • Структура імунної системи

  • До первинних (центральних) органів імунної системи належать: кістковий мозок і тимус.

  • до периферичних :

  • селезінка і скупчення лімфоїдної тканини на периферії (лімфатичні вузли, селезінка, фолікули, мигдалики)



властивість організму оберігати свою антигенну постійність впродовж життя завдяки несприятливості до інфекційних агентів, яким властива генетична гетерогенність.

  • властивість організму оберігати свою антигенну постійність впродовж життя завдяки несприятливості до інфекційних агентів, яким властива генетична гетерогенність.

  • ФОРМИ ІМУНІТЕТУ:

  • Антибактеріальний

  • Противірусний

  • Антитоксичний

  • Протипухлинний

  • Протипаразитарний

  • Трансплантаційний



Природжений

  • Природжений

  • видовий (люди не заражаються багатьма хворобами тварин)

  • трансплацентарний (материнський) — зумовлений наявністю у новонароджених антитіл, отриманих від імунної матері через плаценту або з молоком

  • Набутий

  • природній (стерильний, нестерильний) — виникає після перенесення гострих інфекцій

  • штучний:

  • активний — створюється організмом у відповідь на введену вакцину

  • пасивний — після введення імунної сироватки чи імуноглобуліну, що містять антитіла до певного збудника



несприйнятливість суспільства до інфекційних хвороб.

  • несприйнятливість суспільства до інфекційних хвороб.

  • Створюється внаслідок перенесеної епідемії або завдяки масовій вакцинації населення і досягненню високого матеріального та культурного рівня.

  • Вакцинацію можна вважати успішною, якщо після неї в колективі не менше 95 % осіб набуває повноцінного імунітету.



Планова — щеплення роблять незалежно від рівня захворюваності на відповідну інфекційну недугу).

  • Планова — щеплення роблять незалежно від рівня захворюваності на відповідну інфекційну недугу).

  • Екстрена — щеплення за епідемічними показаннями здійснюють:

  • при загрозі або виникненні несприятливої епідемічної ситуації (особливо небезпечні інфекції, грип),

  • при спілкуванні нещепленої (сприйнятливої) особи з джерелом збудника (щеплення в осередках інфекційних хвороб),

  • при виїзді особи в епідемічну несприятливу територію,

  • щеплення проти правця і сказу.



вакцини та анатоксини, які створюють активний імунітет;

  • вакцини та анатоксини, які створюють активний імунітет;

  • імунні сироватки та імуноглобуліни, що забезпечують пасивний захист;

  • бактеріофаги, які викликають лізис бактерій;

  • цитокіни (інтерферон та інші біологічні імуностимулятори).



специфічність,

  • специфічність,

  • імуногенність,

  • відсутність побічних небажаних ефектів,

  • стабільність і тривалість у зберіганні

  • зручність у використанні,

  • високі показники імунологічної та епідеміологічної ефективності,

  • низька собівартість.



живі,

  • живі,

  • інактивовані корпускулярні (цільновіріонні),

  • хімічні,

  • генно-інженерні,

  • векторні рекомбінантні,

  • рослинні,

  • ДНК-плазмідні,

  • мукозальні вакцини.



авірулентні штами мікроорганізмів, позбавлені патогенності при збереженій імуногенності.

  • авірулентні штами мікроорганізмів, позбавлені патогенності при збереженій імуногенності.

  • Переваги :

  • — повноцінність і тривалість імунної відповіді на введення препарату

  • — достатньо однієї ін’єкції

  • — мають достатньо тривалий (рік і більше) термін придатності, заморожування не впливає на їх активність.

  • Недоліки :

  • — потребує ретельного дотримання температурного режиму зберігання (4-8 °С),

  • — загроза реверсії в дикий штам, з чим пов’язані тяжкі ускладнення в поствакцинальному періоді.

  • не мають консервантів, при роботі з ними слід суворо дотримуватися правил асептики.



хімічно чи фізично знезаражені мікроорганізми.

  • хімічно чи фізично знезаражені мікроорганізми.

  • Крім захисних (протективних) антигенів у препаратах містять значний баласт бактерійних клітин (віріонів), з чим пов’язана реактогенність препаратів.

  • Вакцини повинні зберігатися при температурі 4-8 С.

  • Нижча ефективність порівняно з живими вакцинами, однак повторне введення створює достатньо стійкий імунітет.



містять протективні антигенні детермінанти (значно менше баластних речовин);

  • містять протективні антигенні детермінанти (значно менше баластних речовин);

  • стійкі до впливу факторів довкілля;

  • висока безпека та можливість використання у різних асоціаціях, спрямованих одночасно проти ряду інфекцій;

  • слабка реактогенність та імуногенність, потреба додавання ад’юванту та багаторазового введення.



Отримують шляхом біотехнології при пересадці генів, які кодують протективні антигени певних збудників, у живі атенуйовані штами вірусів, бактерій, дріжджів чи еукаріот.

  • Отримують шляхом біотехнології при пересадці генів, які кодують протективні антигени певних збудників, у живі атенуйовані штами вірусів, бактерій, дріжджів чи еукаріот.

  • Рекомбінантні вакцини безпечні і достатньо ефективні, можуть бути використані для розробки комплексних вакцин, які створюють імунітет одночасно проти декількох інфекцій.



плазмідні ДНК, які кодують протективні антигени.

  • плазмідні ДНК, які кодують протективні антигени.

  • Імунна відповідь подібна до такої при використанні живих вакцин.

  • Позбавлені можливості реверсії в дикий штам.

  • Це вакцини майбутнього проти ВІЛ-інфекції, сказу, грипу, гепатиту В і С, герпесу, папіломавірусної інфекції, туберкульозу, малярії тощо.



В основі лежить використання трансгенних рослин, які містять пересаджені гени мікроорганізмів. Поїдання цих рослин викликає в експериментальних тварин синтез специфічних антитіл.

  • В основі лежить використання трансгенних рослин, які містять пересаджені гени мікроорганізмів. Поїдання цих рослин викликає в експериментальних тварин синтез специфічних антитіл.

  • Основна перевага —

  • оральний спосіб імунізації;

  • високий економічний ефект від використання

  • вакцин.



— препарати, які забезпечують синтез антитіл проти білків-адгезинів бактерійних клітин (вібріонів), внаслідок чого не може відбутися колонізація слизових оболонок цими збудниками (холера, токсигенні штами E. coli, вірус простого герпесу, пневмокок).

  • — препарати, які забезпечують синтез антитіл проти білків-адгезинів бактерійних клітин (вібріонів), внаслідок чого не може відбутися колонізація слизових оболонок цими збудниками (холера, токсигенні штами E. coli, вірус простого герпесу, пневмокок).

  • При введенні інтраназально і перорально вони забезпечують високі титри синтезу Ig A.



– знезаражені бактерійні екзотоксини зі збереженими антигенними та імуногенними властивостями.

  • – знезаражені бактерійні екзотоксини зі збереженими антигенними та імуногенними властивостями.

  • Використовуються для активної профілактики токсинемічних інфекцій;

  • притаманна висока профілактична ефективність при дворазовому введенні, яка сягає 95-100 %, а також збереження стійкої імунної пам’яті;

  • відносно низька реактогенність;

  • забезпечення формування антитоксичного імунітету (поступається імунітету, утвореному після перенесеного захворювання);

  • не запобігають формуванню бактеріоносійства.

  • широке використання проти дифтерії, правця, гангрени, ботулізму, холери, стафілококової та синьогнійної інфекцій.



— справжня комбінація (змішування) вакцин,

  • — справжня комбінація (змішування) вакцин,

  • — використання двокамерних шприців з послідовним введенням компонентів у разі несумісності антигенів.

  • АКДП (адсорбована

  • кашлючно-дифтерійно-

  • правцева) вакцина,

  • інфлувак – грипозна вакцина,

  • менінгококова, пневмококова

  • (23 сероваріанти),

  • поліомієлітна

  • (3 сероваріанти тощо.



Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • - дифтерії

  • - кащлюку

  • - правця

  • - поліомієліту

  • Склад:

  • ДT, СT, 3 Ag кашлюку(КT+ФГA+ПРT), 3 інактивованих віруси поліомієліту (тип 1, 2, 3)

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • - дифтерії

  • - кащлюку

  • - правця

  • - поліомієліту

  • - гепатиту В

  • Склад:

  • ДT, СT, 3 Ag кашлюку(КT+ФГA+ПРT), 3 інактивованих віруси поліомієліту (тип 1, 2, 3), очищений HBsAg

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • - дифтерії

  • - кащлюку

  • - правця

  • - поліомієліту

  • - гепатиту В

  • - Hib – інфекції

  • Склад:

  • ДT, СT, 3 Ag кашлюку(КT+ФГA+ПРT), 3 інактивованих віруси поліомієліту (тип 1, 2, 3), очищений HBsAg, ПРФ

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Вакцина для профілактики вітрянки

  • Вакцина для профілактики вітрянки

  • Склад – ослаблений вірус вітрянки

  • Захищає від оперізувального герпесу в майбутньому

  • Схема вакцинації:

  • п\к

  • - 9 міс -12 років – 1 доза

  • - з 13 років – 2 дози з інтервалом 6 тиж.



Вакцина для профілактики інфекції, збудником якої є

  • Вакцина для профілактики інфекції, збудником якої є

  • Haemophilus influenzae type b

  • Можливе змішування в одному шприці з Інфанріксом

  • (є розчинником)

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Вакцина для профілактики гепатиту А

  • Вакцина для профілактики гепатиту А

  • Склад – інактивований вірус гепатиту А

  • Схема вакцинації:

  • в\м

  • - 1-18 років - Хаврікс 720

  • - з 19 років - Хаврікс 1440

  • Ревакцинація через 6-12 мес

  • Премія Галена в Іспанії, Бельгії, Франції та Великобританії, Європейська премія



Вакцина для

  • Вакцина для

  • профілактики гепатиту В

  • Склад – очищений HBsAg вирусу гепатиту В

  • Схема вакцинації:

  • в\м 0-1-6 міс / 0-1-2-12 міс

  • Дози:

  • - до 19 років – 0,5 мл

  • - з 19 років – 1 мл

  • Премія Галена в Бельгії



Вакцина для профілактики гепатиту А і В

  • Вакцина для профілактики гепатиту А і В

  • Склад – інактивований вірус гепатиту А і очищений HBsAg

  • Схема вакцинації: в\м

  • - 1-16 років – 1-а доза 1 мл, через 6-12 міс 2-а доза

  • - з 16 років – 0-1-6 міс



характерні як для утворення антитіл, так і для формування клітинного імунітету.

  • характерні як для утворення антитіл, так і для формування клітинного імунітету.

  • Перша, латентна фаза – інтервал між введенням антигену і появою антитіл, цитотоксичних клітин та ефекторів гіперчутливості сповільненого типу (триває протягом декількох діб).

  • Друга, фаза росту – накопичення антитіл та імунокомпетентних клітин у крові (від 4 діб до 4 тиж).

  • Фаза зниження імунітету спочатку досить швидкоплинна, пізніше сповільнюється, розтягуючись на декілька років або десятиріч.



Більшість вакцин за календарем щеплень слід вводити 2 і більше разів.

  • Більшість вакцин за календарем щеплень слід вводити 2 і більше разів.

  • Первинна вакцинація може складатися з декількох доз вакцинації, інтервали між дозами суворо регламентовані.

  • Ревакцинацію можна проводити через рік і, навіть, декілька років.

  • Інтервал між введенням вакцин має бути не меншим ніж 4 тиж.



Передбачають функціонування спеціальної системи «холодового ланцюга»:

  • Передбачають функціонування спеціальної системи «холодового ланцюга»:

  • спеціально навчений персонал з обслуговування холодильного обладнання,

  • правильне зберігання і постачання МІБП нижчестоячих структурних підрозділів;

  • холодильне обладнання для зберігання і транспортування МІБП при оптимумі температур;

  • механізм контролю з дотримання температурного режиму на етапах холодового ланцюга.



до кожної упаковки вакцини має бути доступ охолодженого повітря;

  • до кожної упаковки вакцини має бути доступ охолодженого повітря;

  • використовується передусім препарат з найменшим терміном зберігання;

  • у морозильній камері зберігаються лише живі вакцини, які потребують температури - 20 С, решта – у холодильнику (+2... +8 С);



транспортування у термоконтейнерах разом з холодовими елементами. Завантаження і розвантаження вакцин у термоконтейнери при кімнатній температурі має тривати не більше 5-10 хв.

  • транспортування у термоконтейнерах разом з холодовими елементами. Завантаження і розвантаження вакцин у термоконтейнери при кімнатній температурі має тривати не більше 5-10 хв.

  • має зберігатися місячний запас МІБП від потреби закладу.

  • При отриманні нової серії вакцини перевіряють фізичні властивості: колір, прозорість, осад, наявність етикеток і цілісність ампул (флаконів).

  • При виявлені 20 % і більше препарату, що не відповідає вимогам інструкції, МІБП повертається поставнику.



Гомогенні імуноглобуліни

  • Гомогенні імуноглобуліни

  • — препарати з вмістом специфічних імуноглобулінів (до 95 % Ig G) щодо конкретних збудників (протиправцевий, протигрипозний, протиботулінічний, проти кліщового енцефаліту) або проти багатьох збудників інфекційних хвороб (імуноглобулін людини нормальний). Отримують із сироваток чи плазми крові здорових людей.

  • Вводяться внутрішньом’язово чи внутрішньовенно, період напіввиведення становить приблизно 4 тиж.



Гетерогенні сироватки

  • Гетерогенні сироватки

  • препарати для профілактики і лікування вірусних (сказ, кліщовий енцефаліт), бактерійних (лептоспіроз, сибірка), токсинемічних (правець, дифтерія, ботулізм) інфекцій.

  • отримують з крові багаторазово вакцинованих тварин,

  • вводяться лише внутрішньом’язово за методом Безредка, враховуючи ризик розвитку тяжких поствакцинних ускладнень (анафілактичний шок, сироваткова хвороба),

  • мають удвічі коротший період напіввиведення з організму.



Проба на чутливість до чужорідного білка: 0,1 мл розведеної 1:100 сироватки в/ш (негативна, якщо через 20-30 хв діаметр набряку і/або почервоніння не >1 см).

  • Проба на чутливість до чужорідного білка: 0,1 мл розведеної 1:100 сироватки в/ш (негативна, якщо через 20-30 хв діаметр набряку і/або почервоніння не >1 см).

  • При негативній пробі – п/ш 0,1 мл нерозведеної сироватки  вся доза в/м (через 1-1,5 год).

  • При позитивній пробі препарат вводять тільки за життєвими показами: сироватка 1:100 п/ш послідовно 0,5 мл  2 мл  5 мл  нерозведена сироватка 0,1 мл  1 мл (інтервали між введенням 30 хв), за відсутності реакції  вся доза (через 1-1,5 год). Призначають антигістамінні препарати, при потребі сироватку вводять під наркозом.

  • За необхідності повторного введення сироватки через 72 години її вводять знову за методом Безредка.



Щеплення за віком (проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, краснухи, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В).

  • Щеплення за віком (проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, краснухи, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В).

  • Щеплення за станом здоров’я — обов’язкові для пацієнтів з високим ризиком виникнення та тяжкого перебігу інфекції, щеплення проти яких не передбачені в плані щеплень за віком.

  • Щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та епідемічними показаннями.



Проти гепатиту В

  • Проти гепатиту В

  • 1-й день – 1 міс – 6 міс

  • Проти туберкульозу

  • 3-7-й день – 7 років (за умови негативної проби Манту) – 14 років

  • Проти дифтерії, кашлюку, правця

  • 3-4-5-18 міс

  • Проти дифтерії, правця

  • 6-14-18 років — 23 роки, далі кожні 10 років

  • Проти поліомієліту 3-4-5-18 міс – 6-14 років

  • Проти гемофільної інфекції (Ніb) 3-4-5-18 міс

  • Проти кору, краснухи, епідемічного паротиту

  • 1-6 років (краснухи – дівчатам, паротиту – юнакам)



1) ті, що проводять до вакцинації (збір даних про чисельність і віковий склад населення, складання річних і місячних планів вакцинації; оснащення кабінетів для щеплень і забезпечення їх щепними препаратами, обладнанням, інструментарієм, медикаментами і документацією; укомплектування, навчання персоналу);

  • 1) ті, що проводять до вакцинації (збір даних про чисельність і віковий склад населення, складання річних і місячних планів вакцинації; оснащення кабінетів для щеплень і забезпечення їх щепними препаратами, обладнанням, інструментарієм, медикаментами і документацією; укомплектування, навчання персоналу);

  • 2) під час щеплень (медичний огляд осіб; безпосереднє виконання щеплень і нагляд за щепленими впродовж 1-2 год; оцінка щепних реакцій; внесення даних про щеплення до відповідних облікових документів; інактивація залишків вакцини й обробка інструментарію);

  • 3) після щеплень (медичний нагляд понад 1,5 год після вакцинації, а також через 1-2 доби вдома або в організованому колективі).



Мінімальний час між щепленням і попереднім гострим захворюванням чи загостренням хронічного повинен бути не меншим ніж 1 міс. Але при легких формах гострих захворювань (риніт), цей проміжок може бути скорочений до 2 тиж.

  • Мінімальний час між щепленням і попереднім гострим захворюванням чи загостренням хронічного повинен бути не меншим ніж 1 міс. Але при легких формах гострих захворювань (риніт), цей проміжок може бути скорочений до 2 тиж.

  • У близькому оточенні пацієнта не повинно бути хворих на ГРВІ.

  • Перед вакцинацією слід з’ясувати самопочуття, провести огляд та термометрію.

  • За показаннями перед щепленням може бути проведене обстеження та консультація фахівця (для уточнення характеру й фази захворювання).



Імунопрофілактику здійснює спеціально підготовлений з вакцинопрофілактики медичний персонал (щеплений проти дифтерії, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В і грипу) у щепних кабінетах .

  • Імунопрофілактику здійснює спеціально підготовлений з вакцинопрофілактики медичний персонал (щеплений проти дифтерії, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В і грипу) у щепних кабінетах .

  • Вакцинацію проводять пацієнту в лежачому або сидячому положенні з метою уникнення його непритомності

  • Перед процедурою обов’язково перевіряється наявність інструкції, маркування на упаковці та цілісність флаконів, відсутність сторонніх включень.

  • Всі ампули чи флакони, що містять залишки невикористаних вакцин, а також інструмент, який використовувався для щеплень, знезаражують шляхом кип’ятіння протягом 1 год (сибірка – 2 год), або замочування у дезінфекційних розчинах (3-5 % хлорамін – 1 год, 6 % перекис водню – 1 год) чи автоклавують.



Внутрішньом’язово — вакцини вводять дорослим у дельтоподібний м’яз, а дітям до 1,5 років – у передньолатеральну поверхню стегна.

  • Внутрішньом’язово — вакцини вводять дорослим у дельтоподібний м’яз, а дітям до 1,5 років – у передньолатеральну поверхню стегна.

  • Підшкірно — у підлопаткову ділянку або у верхню третину зовнішньої поверхні плеча.

  • Внутрішньошкірно – на межі верхньої і середньої зовнішньої поверхні плеча (БЦЖ) або у внутрішню поверхню середньої третини передпліччя (туберкулін, інші алергени).

  • Скарифікаційно – у внутрішню поверхню передпліччя (метод застосовують при щепленнях живими бактерійними вакцинами – чумна, сибіркова, гарячки Ку, бруцельозна, туляремійна.

  • Перорально вводять у рідкій (поліомієлітна) чи таблетованій (натуральна віспа, холера, чума) формі МІБП натще.



Внутрішньом’язове

  • Внутрішньом’язове



Підшкірно

  • Підшкірно



Постійні протипоказання

  • Постійні протипоказання

  • Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку.

  • Алергія на будь-який компонент вакцини.

  • Захворювання нервової системи, що прогресують, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше.

  • Первинний імунодефіцитний стан, імуносупресія, злоякісні новоутворення.

  • Вагітність.



Для БЦЖ-вакцини - вага дитини менше 2 000 г і келоїдний рубець на попередню дозу препарату.

  • Для БЦЖ-вакцини - вага дитини менше 2 000 г і келоїдний рубець на попередню дозу препарату.

  • Для живої корової, живої паротитної моновакцин і тривакцини (кір, паротит, краснуха) протипоказанням є тяжкі реакції на аміноглікозиди та анафілактичні реакції на гетерогенний білок.

  • Тимчасові протипоказання

  • гострі захворювання та загострення хронічних недуг.



– це клінічні та лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв’язку з проведенням щеплення.

  • – це клінічні та лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв’язку з проведенням щеплення.

  • Реакції бувають місцеві та загальні, в тому числі сильні.

  • Сильною місцевою реакцією в місці введення препарату вважається набряк м’яких тканин більше 50 мм у діаметрі, інфільтрат більше 20 мм, гіперемія більше 80 мм у діаметрі.

  • Сильні загальні реакції характеризуються підвищенням температури тіла ≥ 39оС.



Підвищення температури < 39º С.

  • Підвищення температури < 39º С.

  • Підвищення температури ≥ 39° С (сильна загальна).

  • Біль, набряк м’яких тканин ≥ 50 мм, гіперемія у місці введення ≥80 мм, інфільтрат ≥20 мм (сильна місцева).

  • Лімфоаденопатія.

  • Головний біль.

  • Дратівливість, порушення сну.

  • Висипання неалергічного ґенезу.

  • Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея.

  • Катаральні явища.

  • Міалгія, артралгія.

  • Транзиторна тромбоцитопенія.



– це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров’я (частота – 1:100 000 щеплених):

  • – це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров’я (частота – 1:100 000 щеплених):

  • Післяін’єкційний абсцес.

  • Анафілактичний шок та анафілактоїдна реакція.

  • Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка по типу кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєла).

  • Фебрильні судоми.

  • Судоми афебрильні.

  • Підшкірний холодний абсцес.

  • Поверхнева виразка понад 10 мм.

  • Регіональний лімфаденіт(и).

  • Келоїдний рубець.

  • Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт.

  • .



Анафілактичний шок – характеризується різким падінням артеріального тиску і порушенням серцевої діяльності. Виникає, як правило, в перші 30 хвилин після проведеного щеплення, вимагає реанімаційних заходів.

  • Анафілактичний шок – характеризується різким падінням артеріального тиску і порушенням серцевої діяльності. Виникає, як правило, в перші 30 хвилин після проведеного щеплення, вимагає реанімаційних заходів.

  • Судоми без підвищення температури тіла (афебрильні судоми) - зустрічаються при вакцинації АКДП-вакцинами (1 на 30-40 тис. щеплень). На відміну від фебрильних судом, викликаються подразненням певних ділянок мозку і мозкових оболонок вакцинними антигенами чи реакцією на них.

  • Енцефалітна реакція (серозний менінгіт) - зустрічається з частотою 1 на 10 тис. щеплень, ускладнення вакцинації проти кору и паротиту. Виникає внаслідок подразнення вакцинними вірусами мозкових оболонок. Проявляється головними болями, неврологічними симптомами, однак минають без всяких наслідків.















Наявність у дитини ознак ураження нервової системи, особливо таких як гіпертензивний, гідроцефальний, судомний синдроми, які можуть проявлятися разом.

  • Наявність у дитини ознак ураження нервової системи, особливо таких як гіпертензивний, гідроцефальний, судомний синдроми, які можуть проявлятися разом.

  • Будь-які форми алергічних проявів.

  • Частота, тривалість, характер гострих захворювань, особливості перебігу хронічних недуг.

  • Наявність в анамнезі патологічних реакцій на попередні щеплення.



суворе виконання техніки вакцинації;

  • суворе виконання техніки вакцинації;

  • ретельний відбір осіб для щеплень з урахуванням протипоказань;

  • виконання інструкцій з транспортування та зберігання вакцин;

  • дотримування доз, схем введення препаратів, інтервалів між щепленнями.



з порушеним терміном придатності;

  • з порушеним терміном придатності;

  • - яка зберігалась з порушенням “холодового ланцюга”;

  • - із зовнішніми властивостями, що змінилися, які не визначені в Інструкції про використання даної вакцини (наявність осаду, сторонніх предметів, зміна кольору і прозорості та ін.).

  • Для списання препаратів, непридатних до застосування, створюється комісія в складі 3 чоловік, яка складає акт списання і знищення вакцин.

  • Знищення вакцини проводиться у тому самому приміщенні, де вона зберігається.



Ампули і флакони з інактивованими і рекомбінантними вакцинами розкриваються, виливаються в раковину, скло викидається в ємність для сміття без додаткового знезаражування.

  • Ампули і флакони з інактивованими і рекомбінантними вакцинами розкриваються, виливаються в раковину, скло викидається в ємність для сміття без додаткового знезаражування.

  • Ампули і флакони з живими вакцинами після розкриття вкладають у дезінфекційний розчин на 1 годину або інший термін, визначений в регламенті із застосування дезінфекційних засобів, потім виливають у раковину, скло викидають в ємність для сміття.



Що таке імунопрофілактика?

  • Що таке імунопрофілактика?

  • Що таке сприйнятливість та резистентність макроорганізму?

  • Перерахуйте фактори неспецифічної резистентності.

  • Структура імунної системи.

  • Що таке імунітет, форми імунітету.

  • Види імунітету.

  • Види імунопрофілактики.

  • Що таке медичні імунобіологічні препарати (МІБП)?

  • Вимоги до вакцин та анатоксинів.

  • Види вакцин.

  • Що таке анатоксини?

  • Фази розвитку післявакцинного імунітету.



Що таке бустерні дози вакцин?

  • Що таке бустерні дози вакцин?

  • Правила зберігання і транспортування МІБП.

  • Правила зберігання вакцин.

  • Препарати для створення пасивного імунітету.

  • Правила введення гетерогенних сироваток.

  • Календар профілактичних щеплень.

  • Правила проведення вакцинації.

  • Способи введення вакцин.

  • Медичні протипоказання до вакцинації.

  • Післявакцинні ускладнення.

  • Правила знищення вакцини.





Каталог: data -> kafedra -> internal -> infect desease -> presentations
presentations -> При бактерійних захворюваннях в порожнині рота виникають характерні зміни слизової оболонки, і такі хворі часто на початку хвороби звертаються до стоматолога
presentations -> Схильність до швидкого розповсюдження з виникненням епідемій і пандемій. Схильність до швидкого розповсюдження з виникненням епідемій і пандемій
presentations -> Трансмісивним, механізмом зараження (передача збудника здійснюється за допомогою живого переносника). Інфекції, які входять до цієї групи, об’єднані за спільним, трансмісивним
presentations -> Infectio – латинське слово “заражати, забруднювати”. Infectio – латинське слово “заражати, забруднювати”
presentations -> Гонококова, хламідійна, мікоплазмова інфекції. Сечостатевий трихомоніаз. Герпесвірусні геніальні інфекції. Лектор Доцент Ковальчук М. Т
presentations -> До інфекцій дихальних шляхів відноситься більше 20 всіх заразних захворювань людини вірусної та бактерійної етіології


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка