Ця найважливіша група наземних рослин налічує понад 165 порядків, 540 родин, більше 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.



Ця найважливіша група наземних рослин налічує понад 165 порядків, 540 родин, більше 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів.

  • Ця найважливіша група наземних рослин налічує понад 165 порядків, 540 родин, більше 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів.

  • Найважливіша особливість квіткових рослин — наявність спеціалізованого органу, квітки, що бере на себе функції розмноження і залучення агентів запилення.



Характерною ознакою покритонасінних є квітка, яка демонструє чудову різноманітність форм і забезпечує надійніші зовнішні характеристики для встановлення взаємин серед видів покритонасінних. Функція квітки - забезпечення запліднення яйцеклітини і розвитку плода, який містить насіння.

  • Характерною ознакою покритонасінних є квітка, яка демонструє чудову різноманітність форм і забезпечує надійніші зовнішні характеристики для встановлення взаємин серед видів покритонасінних. Функція квітки - забезпечення запліднення яйцеклітини і розвитку плода, який містить насіння.

  • Відтворні (репродуктивні) клітини покритонасінних можуть бути двох видів. Перші, мікроспори, або зерна пилку, є «чоловічими» клітинами і формуються в тичинках (мікроспорофілах). Другі, мегаспори, «жіночі» клітини, в яких розвивається яйцеклітина, містяться в насінному зачатку, який знаходиться в плодолистку (мегаспорофілі).

  • Зовнішня структура називається чашечкою і поділяється на чашолистки, які звичайно зелені та нагадують листя. Головна функція цих структур – захист квітки, особливо на стадії бруньки. Внутрішня структура називається віночком і складається з пелюсток, які загалом мають яскраві кольори і делікатнішу структуру. Її функція полягає в привабленні птахів та комах – посередників, за допомогою яких проводиться запилення. Механізми цього приваблення звичайно залучають також привабливий запах та нектар, який виділяється у квітці.





Тоді як більшість квіток повноцінні, або гермафродити, тобто містять як чоловічі, так і жіночі частини в одній структурі, квіткові рослини розвинули численні морфологічні і фізіологічні механізми, щоб скоротити або запобігти самозаплідненню. Гетероморфні квіти мають короткі плодолистки і довгі тичинки, або навпаки, тому обпилювачі тварини не можуть легко перемістити пилок в маточку (сприйнятливу частина плодолистка). Гомоморфні квіти використовують біохімічний (фізіологічний) механізм, який називається само-несумісністю, щоб відрізнити свій пилок від чужого. У деякий видів чоловічі і жіночі частини морфологічно відокремлені, розвиваючись на різних квітках

  • Тоді як більшість квіток повноцінні, або гермафродити, тобто містять як чоловічі, так і жіночі частини в одній структурі, квіткові рослини розвинули численні морфологічні і фізіологічні механізми, щоб скоротити або запобігти самозаплідненню. Гетероморфні квіти мають короткі плодолистки і довгі тичинки, або навпаки, тому обпилювачі тварини не можуть легко перемістити пилок в маточку (сприйнятливу частина плодолистка). Гомоморфні квіти використовують біохімічний (фізіологічний) механізм, який називається само-несумісністю, щоб відрізнити свій пилок від чужого. У деякий видів чоловічі і жіночі частини морфологічно відокремлені, розвиваючись на різних квітках



Подвійне запліднення – процес у квіткових рослин протягом відтворення, при якому дві клітини сперми запліднюють дві клітини в яєчнику. Зерно пилку приклеюється до плодолистка і вирощує пилкову трубку, яка проникає у яйце через крихітну пору, мікропілу. Два спермії випускаються в яєчник через цю трубку. Одна з двох клітин сперми запліднює яйцеклітину, формуючи диплоїдну зиготу або ембріон, також відому як насінний зачаток.

  • Подвійне запліднення – процес у квіткових рослин протягом відтворення, при якому дві клітини сперми запліднюють дві клітини в яєчнику. Зерно пилку приклеюється до плодолистка і вирощує пилкову трубку, яка проникає у яйце через крихітну пору, мікропілу. Два спермії випускаються в яєчник через цю трубку. Одна з двох клітин сперми запліднює яйцеклітину, формуючи диплоїдну зиготу або ембріон, також відому як насінний зачаток.



Протягом того, як розвиток ембріона і ендосперми протікає в межах мішечка ембріона, його стіна збільшується і звичайно поглинає ядро (яке також збільшується), формуючи оболонку насіння. Стінка насінного зачатку ткаож розвивається, формуючи плід, структуру, тісно пов'язану з розповсюдженням насіння. Часто запліднення впливає на інші частини квітки, які беруть участь в утворенні плоду, як квітколоже в яблуці, суницях та інших. Функція оболонки насіння подвійна - захисту ембріона і допомоги в розповсюдженні, вони також можуть безпосередньо допомогати проростанню. Якщо плід розкривається і тому насіння буде залишене незахищеним, оболонка забезпечує захист ембріона і, можливо, також розповсюдження. Якщо плід не розкривається, оболонка насіння майже не розвивається.

  • Протягом того, як розвиток ембріона і ендосперми протікає в межах мішечка ембріона, його стіна збільшується і звичайно поглинає ядро (яке також збільшується), формуючи оболонку насіння. Стінка насінного зачатку ткаож розвивається, формуючи плід, структуру, тісно пов'язану з розповсюдженням насіння. Часто запліднення впливає на інші частини квітки, які беруть участь в утворенні плоду, як квітколоже в яблуці, суницях та інших. Функція оболонки насіння подвійна - захисту ембріона і допомоги в розповсюдженні, вони також можуть безпосередньо допомогати проростанню. Якщо плід розкривається і тому насіння буде залишене незахищеним, оболонка забезпечує захист ембріона і, можливо, також розповсюдження. Якщо плід не розкривається, оболонка насіння майже не розвивається.



Розові (Rosaceae) — велика родина рослин, що налічує близько 3-4 тис. видів в 100—120 родах. Традиційно родина ділилися на три підродини:

  • Розові (Rosaceae) — велика родина рослин, що налічує близько 3-4 тис. видів в 100—120 родах. Традиційно родина ділилися на три підродини:

  • Розанні (Rosoideae)

  • Яблуневі (Maloideae)

  • Мигдалеві (Amygdaloideae)

  • Ці підродини були визначені перш за все за структурою плодів, хоча і не завжди.



Класифікація: Надцарство: Еукаріоти (Eucaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ:Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Дводольні (Magnoliopsida) Порядок: Розоцвіті (Rosales) Родина:Розові (Rosaceae)

  • Класифікація: Надцарство: Еукаріоти (Eucaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ:Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Дводольні (Magnoliopsida) Порядок: Розоцвіті (Rosales) Родина:Розові (Rosaceae)





Підродина Rosoideae (Розанні або Шипшинові):

  • Підродина Rosoideae (Розанні або Шипшинові):

  • Традиційно складалася з тих родів що несуть невеликі плоди, кожний з яких — сім'янка або кістянка, і часто м'ясиста частина плоду (наприклад, полуниця) — гіпантіум або черешок, що несе плодолистки. Визначання зараз звужене, вилучаючи колишню трибу Dryadeae, але підродина все ще залишається дуже різноманітною групою, що містить 5 або 6 триб і 20 або більше родів.

  • Топові представники: троянда, ожина, малина, полуниця, лапчатка, гравілат.





  • Підродина Яблуневі (Maloideae або Pomoideae):

  • Традиційно включала ті роди (яблуня, кизильник, глід, груша, айва, горобина тощо), чиї плоди складаються з п'яти капсул (називаємих «ядра») в м'ясистому ендокарпі, оточеному тканиною стебла. До них додані деревовидні роди Lindleya і Vauquelinia, які мають таке ж число хромосом як і попередні роди (x=17), Kageneckia, в якому x=15, і трав'янистий рід Gillenia (x=9).



Підродина Мигдалеві (Amygdaloideae або Prunoideae):

  • Підродина Мигдалеві (Amygdaloideae або Prunoideae):

  • Традиційно ті роди, чиї плоди складаються з єдиного плоду-кістянки зі швом, двох жилок поряд з швом, і однієї напроти. Зараз розширено та включає шість родів Exochorda, Maddenia, Oemleria, Osmaronia, Prinsepia і Prunus (слива, персик, мигдаль, вишня, абрикос).



Троянда ('Rosa L.')

  • Троянда ('Rosa L.')

  • Культурна форма рослин роду роза родини трояндових (дикорослі —Шипшина), кущі до 2 м. заввишки.

  • Відомо бл. 6 000 ґатунків, що їх гібридизації й відбору. Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх також розводять і для одержання етерової олії; з пелюстків деяких варять конфітури і готують напій.

  • Троянди розводять майже у всіх країнах. На Україні велику колекцію троянд зібрано в Никитському (Ялта) й Одеському ботанічних садах та в Ботанічному саду АН УРСР (Київ).





Місцеві назви: малина червона, малинник, ведмежа ягода 1-2 м заввишки з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони.

  • Місцеві назви: малина червона, малинник, ведмежа ягода 1-2 м заввишки з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони.

  • Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами.

  • Листки :ергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівнопилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі.

  • Квітки (до 1 см у діаметрі) в кінцевому щиткоподібно-волотистому суцвітті і в малоквіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4-5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільнопелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав'язь верхня. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7-10 мм завширшки).





Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні рожево-червоні кисло-солодкі соковиті ягоди.

  • Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні рожево-червоні кисло-солодкі соковиті ягоди.

  • Назва походить від латинського слова «fragaria vesca», що в перекладі означає «запашний», «ароматний».

  • Полуниця полюбляє рости на луках, лісових галявинах, поміж кущів. Зацвітає вона наприкінці травня-початку червня, її квітами можна милуватися впродовж усього літа. Плоди дозрівають наприкінці червня-серпні. 

  • У давніх трактатах тібетської медицини полуницю величають «царицею» рослинного світу за її дивовижно багатий хімічний склад. В цій ягоді міститься чимало й досі не вивчених речовин, що, вірогідно, і робить її дуже цілющою.





Дерева або високі кущі. Плід несправжній (яблуко), соковитий, багатий на вітаміни, цінний харчовий продукт.

  • Дерева або високі кущі. Плід несправжній (яблуко), соковитий, багатий на вітаміни, цінний харчовий продукт.

  • Яблуня поширена у північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті начисляють до 15 тис. сортів. Яблуня — є одним з найбільше культивованих фруктів в світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 ґатунків яблуні.

  • Яблука є важливим джерелом поживних речовин в країнах з помірним кліматом. Зимові яблука, збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — паперівка, боровинка й ін.; осінні — антонівка, макінтош й ін.; зимові — ренета золота, ренета Симиренка, крим. зимове та ін.).





Єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини яблуневих.

  • Єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини яблуневих.

  • Невелике дерево, висота 1,5—5 м. Батьківщиною вважаються Кавказ і Середня Азія.

  • Має гіркі, жовті, грушоподібні плоди, використовується для приготування консервів. Плодоносить на 3—4-й рік. Плоди тверді, кислосолодкі, терпкі, ароматні, містять 5—12% цукрів і близько 1% кислот.

  • Споживають плоди здебільшого переробленими (варення, желе, компоти, цукати та інше). Урожайність — до 10—14 т/га. Айву використовують як підщепу для груші.





Місцеві назва — грабина, горобина. Невисоке дерево або кущ родини розових (Rosaceae) до 15 м заввишки з гладенькою сірою корою та густою кроною. Молоді гілочки сірувато-червоні, опушені, з великими пухнастими бруньками. Листки опушені (10-20 см завдовжки), чергові, непарноперисті, складаються з 9-15 ланцетних або довгастих, загострених, зубчастих по краю листочків.

  • Місцеві назва — грабина, горобина. Невисоке дерево або кущ родини розових (Rosaceae) до 15 м заввишки з гладенькою сірою корою та густою кроною. Молоді гілочки сірувато-червоні, опушені, з великими пухнастими бруньками. Листки опушені (10-20 см завдовжки), чергові, непарноперисті, складаються з 9-15 ланцетних або довгастих, загострених, зубчастих по краю листочків.

  • Квітки численні, зібрані в складні щиткоподібні суцвіття, всі частини яких опушені. Квітколоже, урноподібної форми, шерстисто-повстисте або голе; чашечка з п'ятьма широкотрикутними війчастими чашолистками. Віночок білий (0,8-1,5 см у діаметрі), пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків три, зав'язь нижня. Плід — кулястий, оранжево-червоний.

  • Горобина звичайна росте в підліску або другому ярусі хвойних, мішаних, зрідка листяних лісів, па лісовик галявинах і узліссях. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, а також у Карпатах, гірському Криму.





Плодова рослина роду Слива підродини Мигдалеві сімейства Розові.

  • Плодова рослина роду Слива підродини Мигдалеві сімейства Розові.

  • Плодове дерево висотою 6 — 16 м з. Плоди — м'ясисті кістянки різної форми, звич. 20 — 30 г ваги.

  • Сливи споживають свіжими, переробляють на чорнослив (сушені С.), конфітури, маринади, компоти, повидла, мармеляди, наливки тощо





Споріднений з мигдалевим деревом, відрізняється від нього лише плодами. Персик — листопадне дерево, що доростає 5-10 м. висоти. Лискти ланцетоподібні, 7-15 см завдовжки і 2-3 см завширшки.

  • Споріднений з мигдалевим деревом, відрізняється від нього лише плодами. Персик — листопадне дерево, що доростає 5-10 м. висоти. Лискти ланцетоподібні, 7-15 см завдовжки і 2-3 см завширшки.

  • Квітки розростаються в ранній період весни перед появою перших листків; вони відокремлені або спарені, 2.5-3 см діаметром, з п'ятьма пелюстками.

  • Плід — кісточковий, з єдиним великим сім'ям. Персик має гарний запах як цвіту, так і плоду. Шкірка персика або бархатиста (персики), або гладка (нектаринки) в різних культурних сортах рослини. Сі́м'я коричневе, забарвлене червоним, овальної форми і 1.5-2 см завдовжки.





Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій грунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми засухостійкий завдяки добре розвиненій корневій системі і економній транспірації.

  • Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій грунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми засухостійкий завдяки добре розвиненій корневій системі і економній транспірації.

  • Квітне в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди визрівають в червні-липні. Починає плодоносити з 4—5 років і плодоношення продовжується до 30—50 років, живе до 130 років. Розмножується насінням, кореневими пагонами і пневою порослю. Переносить морози до −25°с, але з початком вегетації страждає від весняних заморозків.

  • Мигдаль росте у вигляді куща або дерева з червонуватими гілочками. У висоту досягає 3 — 8 м, з ланцетовим листям. Схожий на черешню. Квітки складаються із злитої чашечки і рожевого або червоного віночка. Квітки одиночні, до 2,5 см в діаметрі, з білими або світло-рожевими пелюстками і одною маточкою. Плід — шкіряста, покрита волосками сім'янка, що розтріскується при дозріванні. Його поверхня гладка або зморшкувата. Кісточка такої ж форми, що і сам плід, покрита дрібними ямками, іноді з борозенками, 2,5—3 см завдовжки.





Є 8 видів, ростуть в основному в Азії, тривалий час вирощувалися в Вірменії, звідки потрапили в Європу і Америку (звідки латинська назва — «вірменська слива». Давні греки називали абрикос «золотими яйцями Сонця».

  • Є 8 видів, ростуть в основному в Азії, тривалий час вирощувалися в Вірменії, звідки потрапили в Європу і Америку (звідки латинська назва — «вірменська слива». Давні греки називали абрикос «золотими яйцями Сонця».

  • Абрикосові дерева мають гарну деревину, у центрі — блискучу темно-коричневу, з країв — світлішу, жовту або буру. З деревини виготовляють музичні інструменти, що добре звучать, сувеніри





Пасльо́нові (Solanaceae) — родина квіткових рослин, багато з представників якої використовуються в їжу, тоді як деякі інші — отруйні (деякі мають як їстівні, так і отруйні частини). Родина включає такі рослини: дурман, баклажан, мандрагора, красавка або беладонна, капсикум або перець, картопля, тютюн, помідор, томати(помідор), петунія та блякота. Представники родини пасльнових у великій кількості вирощуються людиною, вони є важливим джерелом їжі, спецій і ліків. Проте алкалоїди, що містяться у багатьох з цих рослин, можуть бути токсичними для людини і тварин.

  • Пасльо́нові (Solanaceae) — родина квіткових рослин, багато з представників якої використовуються в їжу, тоді як деякі інші — отруйні (деякі мають як їстівні, так і отруйні частини). Родина включає такі рослини: дурман, баклажан, мандрагора, красавка або беладонна, капсикум або перець, картопля, тютюн, помідор, томати(помідор), петунія та блякота. Представники родини пасльнових у великій кількості вирощуються людиною, вони є важливим джерелом їжі, спецій і ліків. Проте алкалоїди, що містяться у багатьох з цих рослин, можуть бути токсичними для людини і тварин.

  • Квітки зазвичай конічні або у формі лійки, з п'ятьма пелюстками, зазвичай об'єднаними. Листя чергується, часто з волохатою або клейкою поверхнею. Плоди — ягоди, як у випадку з помідором, або коробочки (тобто відкриваються при висиханні, випускаючи насіння), як у випадку з дурманом. Насіння кругле та плоске, 2-4 міліметри в діаметрі. Тичинки зазвичай присутні у кількості, кратній чотирьом (звичайніше всього чотири або вісім).

  • Деякі рослини родини Пасльонові занесені до Червоної книги України, наприклад, беладона звичайна.





Бобові — родина класу Дводольні, найхарактернішими ознаками рослин яких є п'яти-членна, двостатева, неправильна квітка та плід біб. Загальний вигляд віночка квітки схожий на метелика, а нижня частина подібна до човника.

  • Бобові — родина класу Дводольні, найхарактернішими ознаками рослин яких є п'яти-членна, двостатева, неправильна квітка та плід біб. Загальний вигляд віночка квітки схожий на метелика, а нижня частина подібна до човника.

  • Квітка має 5 зрослих чашолистків, 5 пелюсток: одна верхня пелюстка вільна (її називають вітрило), дві бічні вільні (це — весла) і дві нижні зрослі на верхівці (човник). Тичинок 10, вони зростаються, утворюючи тичинкову незамкнуту трубку, або вони всі вільні, або тільки одна. Маточка з одного плодолистка. Квітки зібрані в китицю (наприклад квасоля) або головку (наприклад конюшина). Плід — біб. Листки складні, рідко прості.

  • Бобові — це дуже велика родина, до якої відносять до 18 000 видів, поширених по всій земній кулі. Це дерева, кущі та трави. Серед покритонасінних лише дві родини — Орхіде-єві та Айстрові — переважають Бобові за кількістю видів. Найвідомішими є горох, квасоля, соя, конюшина тощо.

  • Рослини родини Бобові здавна відіграють у житті людини значну роль. Серед них є багато цінних зернобобових (горох, соя, сочевиця, нут, квасоля, боби), кормових (наприклад конюшина, вика), декоративних (біла акація, жовта акація, гледичія, мімоза, люпин, духмяний горошок), лікарських (наприклад буркун, астрогал шерстистоквітковий, солодка гола) та інших рослин.





У квітці капустяних чотири чашолистки й чотири пелюстки, розміщені хрест-навхрест (П2+2); шість тичинок: чотири довгі й дві короткі (Т4+2). Маточка одна з двох плодолистків, що зрослися, зав'язь верхня . Плід — стручок або стручечок. Зовні стручок подібний до боба, але в середині стручка є плівчаста перетинка, якої немає в бобах. Насінини прикріплюються до країв цієї перетинки.

  • У квітці капустяних чотири чашолистки й чотири пелюстки, розміщені хрест-навхрест (П2+2); шість тичинок: чотири довгі й дві короткі (Т4+2). Маточка одна з двох плодолистків, що зрослися, зав'язь верхня . Плід — стручок або стручечок. Зовні стручок подібний до боба, але в середині стручка є плівчаста перетинка, якої немає в бобах. Насінини прикріплюються до країв цієї перетинки.





Найбільша кількість покритонасінних в Україні належить саме до родини Айстрові, або Складноцвіті (іл. 47.1). Найвідомішими з цієї родини, безумовно, є соняшник і кульбаба. Якщо кульбаба є місцевою рослиною, то соняшник походить з Америки.

  • Найбільша кількість покритонасінних в Україні належить саме до родини Айстрові, або Складноцвіті (іл. 47.1). Найвідомішими з цієї родини, безумовно, є соняшник і кульбаба. Якщо кульбаба є місцевою рослиною, то соняшник походить з Америки.

  • Придивіться уважно до суцвіть ромашки, волошки, соняшника. Пригадайте, як воно називається і яку має будову. Так, це кошик. Зовні кошик оточений зеленими листочками, які в сукупності називаються обгорткою.

  • Далі розташовуються квітки. По краю кошика квітки неправильні. У ромашки й соняшника вони язичкові, а у волошки лійкоподібні. У центрі кошика вони правильні, трубчасті, дрібні. Тичинок в окремій квітці п'ять. Маточка одна, утворена



















Каталог: Files -> downloads
downloads -> Чому займенник має таку назву? Яка його роль у мовленні?
downloads -> Кривоколінського навчально-виховного комплексу
downloads -> Інтелектуальна готовність
downloads -> Українська мова
downloads -> Тема. Що таке Батьківщина
downloads -> Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке, розкрити образ України у світі філософських та естетичних пошуків митця; визначити провідні мотиви лірики поета; Мета
downloads -> Урок-презентація на тему:"Голодомор 1932-1933 років. 80 років з часу трагедії"


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка