Соціальні норми – це правила (норми) загального характеру, які регулюють відносини в людському суспільстві та встановлені державою, суспільством, об'єднанням громадян тощо.
Соціальні норми – це правила (норми) загального характеру, які регулюють відносини в людському суспільстві та встановлені державою, суспільством, об'єднанням громадян тощо.
Функції права – це основні завдання, які виконує право, напрями впливу права на суспільні відносини.
Функції права – це основні завдання, які виконує право, напрями впливу права на суспільні відносини.
Функції права поділяють на загальносоціальні та спеціальні (юридичні).
Загальносоціальні функції права виокремлюють відповідно до сфер, у яких право допомагає регулювати суспільні відносини.
Спеціальні, або суто юридичні, функції права поділяють на регулятивні та правоохоронні.
Загальносоціальні:
Загальносоціальні:
Політична
Економічна
Виховна
Ідеологічна
2. Спеціальні (юридичні):
Регулятивна
Правоохоронна
Джерела (формам) права –
Джерела (формам) права –
це способи, форми вираження і закріплення правових норм.
Міжнародно-правовий акт
Правовий звичай
Правовий прецедент
Нормативно-правовий договір
Нормативно-правовий акт
Правові звичаї — соціальні норми правила поведінки, що склалися в процесі їх фактичного застосування протягом тривалого часу, санкціоновані державою.
Правові звичаї — соціальні норми правила поведінки, що склалися в процесі їх фактичного застосування протягом тривалого часу, санкціоновані державою.
Правовий прецедент— це рішення, прийняте компетентним органом держави для врегулювання конкретної життєвої ситуації та визнане загальнообов’язковим для врегулювання аналогічних життєвих ситуацій у майбутньому.
Міжнародно-правовий акт — договір, що укладаються між державами і визнаються державами як обов’язкові у внутрішньому житті.
Нормативно-правовий акт
Нормативно-правовий акт
— це офіційний документ, прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб’єктом у визначених законодавством формі та порядку, який установлює норми права для невизначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
Способи систематизації законодавства:
Способи систематизації законодавства:
Інкорпорація
Консолідація
Кодифікація
(лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.
(лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.
— це спосіб систематизації нормативних актів, здійснюється шляхом перероблення та зведення правовихнорм, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, який системно і вичерпно регулює певну сферу суспыльних відносин, як правило, на галузевому рівні.
— це спосіб систематизації нормативних актів, здійснюється шляхом перероблення та зведення правовихнорм, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, який системно і вичерпно регулює певну сферу суспыльних відносин, як правило, на галузевому рівні.
(від лат. consolidatio об'єдную,зрощую) — це форма систематизації законодавства через зведення у єдиний нормативно-правовий акт декількох актів, що регулюють певну сферу суспільних відносин без зміни їх змісту.
(від лат. consolidatio об'єдную,зрощую) — це форма систематизації законодавства через зведення у єдиний нормативно-правовий акт декількох актів, що регулюють певну сферу суспільних відносин без зміни їх змісту.
В Україні консолідація нормативно-правових актів не практикується, наслідком чого є громіздкість вітчизняного законодавчого масиву, повторюваність у ньому низки положень у різних актах.
