Джерелом інфекції хворі дикі тварини або носії лептоспір (щури, миші, їжаки), свійські тварини (свині, велика рогата худоба, собаки), а також промислові тварини
гостре інфекційне захворювання, зооноз, спричинене різними типами лептоспір, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, жовтяницею, часто - геморагічним синдромом, ураженням нирок, печінки, кровоносних капілярів, нервової системи.
гостре інфекційне захворювання, зооноз, спричинене різними типами лептоспір, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, жовтяницею, часто - геморагічним синдромом, ураженням нирок, печінки, кровоносних капілярів, нервової системи.
Збудник хвороби належить до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. Відомо понад 200 патогенних сероварів лептоспір, об'єднаних у 23 серологічні групи) і 60 сапрофітних. В Україні найчастіше захворювання людей викликають
Збудник хвороби належить до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. Відомо понад 200 патогенних сероварів лептоспір, об'єднаних у 23 серологічні групи) і 60 сапрофітних. В Україні найчастіше захворювання людей викликають
L. icterohaemorrhagiae,
L. grippotyphosa,
pomona,
L. tarassovi,
canicola,
L. hebdomadis.
Джерелом інфекції - хворі дикі тварини або носії лептоспір (щури, миші, їжаки), свійські тварини (свині, велика рогата худоба, собаки), а також промислові тварини (лисиці, норки, песці).
Джерелом інфекції - хворі дикі тварини або носії лептоспір (щури, миші, їжаки), свійські тварини (свині, велика рогата худоба, собаки), а також промислові тварини (лисиці, норки, песці).
Лептоспіри потрапляють у зовнішнє середовище з інфікованою сечею.
Існує кілька шляхів зараження людей: водний - займає провідне місце, може призвести до масових спалахів хвороби. Харчовий, особливо, у людей, які доглядають за тваринами, коли не дотримуються гігієнічних правил при вживанні їжі. Лептоспіри також можуть проникнути в організм людини через слизові оболонки, уражену шкіру.
Людина, як джерело інфекції суттєвого значення немає.
Сезонність: для епідемічних спалахів характерна тепла пора року, спорадичні випадки зустрічаються щорічно. Сприйнятливість до лептоспірозу загальна. Після перенесеної хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет.
Джерелом збудника інфекції є домашні тварини, головним чином, травоїдні та дикі (олені), у яких хвороба перебігає у вигляді генералізованої форми.
Джерелом збудника інфекції є домашні тварини, головним чином, травоїдні та дикі (олені), у яких хвороба перебігає у вигляді генералізованої форми.
гостра вірусна хвороба, що виникає після укусу чи ослинення зараженою твариною і характеризується розвитком смертельного енцефаліту.
гостра вірусна хвороба, що виникає після укусу чи ослинення зараженою твариною і характеризується розвитком смертельного енцефаліту.
дикий (вуличний);
дикий (вуличний);
фіксований (лабораторний).
циркулює в природі;
циркулює в природі;
заразний усім при парентеральному шляху передачі;
викликає смертельний енцефаліт;
інкубаційний період 12-28 діб при субдуральному введенні кроликам;
Вірусологічний (дуже рідко). За життя хворого виділити вірус зі слини чи слізної рідини важко. Заражають внутрішньомозково новонароджених білих мишей.
Вірусологічний (дуже рідко). За життя хворого виділити вірус зі слини чи слізної рідини важко. Заражають внутрішньомозково новонароджених білих мишей.
Серологічний. Частіше використовують метод флуоресціюючих антитіл. Прижиттєво можна виявити антигени збудника у відбитках рогівки, посмертно – ще й у головному мозку, слинних залозах чи антитіла до вірусу в сироватці крові.
Гістологічний. У довгастому мозку та амоновому рогу померлих знаходять тільця Бабеша-Негрі.
Найважливішим є контроль за утриманням домашніх домашніх собак і котів (домашніх собак обов’язково реєструють і щорічно щеплять проти сказу).
Найважливішим є контроль за утриманням домашніх домашніх собак і котів (домашніх собак обов’язково реєструють і щорічно щеплять проти сказу).
Бродячих тварин слід відловлювати.
У природних осередках мисливські господарства регулюють чисельність диких тварин (особливо вовків і лисиць).
Тварину, що завдала ушкоджень людині, стараються відловити, оглянути і за відсутності ознак сказу карантинувати у ветеринарному закладі. Якщо ж така тварина загинула, то її труп направляють на обстеження у ветеринарну лабораторію в опечатаній металевій коробці.
Медичний персонал повинен працювати в захисному одязі, щоб захиститись від попадання слини хворого на шкіру і слизові.
Медичний персонал повинен працювати в захисному одязі, щоб захиститись від попадання слини хворого на шкіру і слизові.
Здійснюють поточну дезінфекцію, а після смерті хворого – заключну.
пасивну імунізацію антирабічним гамаглобуліном та (або)
пасивну імунізацію антирабічним гамаглобуліном та (або)
щеплення антирабічною інактивованою вакциною.
Визначення лептоспірозу.
Визначення лептоспірозу.
Етіологія лептоспірозу.
Епідеміологія лептоспірозу.
Клінічні прояви при лептоспірозі.
Лікування хворих на лептоспіроз.
Правила виписки із стаціонару хворих на лептоспіроз.
