Доц. Руда м. М. План лекції вступ Синдром серцевої недостатності



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.
#4833


Тема лекції: Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Клініка. Діаганостика. Лікування.

  • Доц. РУДА М.М.


ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  • Вступ

  • Синдром серцевої недостатності

  • Гостра серцева недостатність

  • Хронічна серцева недостатність

  • Етіологія

  • Патогенез

  • Основні клінічні прояви

  • Синдром судинної недостатності





Синдром серцевої недостатності

  • Під СН розуміють патофізіологічний стан, при якому серце, внаслідок порушення насосної функції, не може задовольняти потреби метаболізму тканин.

  • З клінічної точки зору ХСН являє собою синдром, типовими рисами якого є зниження толерантності до фізичних навантажень, затримка в організмі рідини, прогресуючий характер та обмеження тривалості життя



Класифікація серцевої недостатності

  • Гостра

  • Хронічна

  • Систолічна

  • Діастолічна

  • Лівошлушочкова

  • Правошлуночкова



Гостра серцева недостатність

  • Під Гострою серцевою недостатністю розуміють швидке виникнення, внаслідок дисфункції серця, клінічних ознак серцевої недостатності.



клінічні форми ГСН

  • гостро декомпенсована СН (уперше або як прояв декомпенсації ХСН)

  • набряк легенів

  • гіпертензивна ГСН

  • кардіогенний шок

  • СН з високим серцевим викидом

  • гостра правосерцева недостатність





Гостра лівошлуночкова недостатність

  • За клінічним перебігом розрізняють:

  • миттєвий (смерть настає через декілька хвилин), гострий (тривалістю до 1 год),

  • затяжний (тривалістю до 2 діб)

  • рецидивний варіанти. Останній має хвилеподібний характер, найчастіше зустрічається при інфаркті міокарда.













Гостра правошлуночкова недостатність

  • Причиною гострої недостатності правих відділів серця може бути тромбоемболія легеневої артерії або її гілок (ТЕЛА, ТЕГЛА), яка в свою чергу може бути зумовлена:

  • миготливою аритмією,

  • тромбофлебітом судин нижніх кінцівок, малого таза,

  • підвищенням згортання крові,

  • недостатністю кровообігу, особливо у хворих з ожирінням, похилого віку.



КЛІНІКА

  • Інтенсивний стискуютий або колючий біль в грудній клітці

  • Шкіра бліда з ціанотичним відтінком

  • Набухання і пульсація шийних вен

  • Пульс малий частий

  • Знижений АТ

  • Підсилений ІІ тон над легеневою артерією, ритм галопу

  • Шум тертя плеври



ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Серцева недостатність (СН) – це складний клінічний синдром, який виникає внаслідок будь-якої серцевої патології, яка погіршує скоротливу здатність шлуночків, що призводить до порушення адекватного кровопостачання органів і тканин (Робоча група з серцевої недостатності Українського наукового товариства кардіологів, 2001 р., із доповненнями).







Розповсюдженість ХСН



Етіологія:

  • захворювання міокарда (міокардити, кардіосклерози, кардіоміопатії, міокардіодистрофії);

  • вади серця,

  • підвищення АТ (гіпертонічна хвороба, симптоматичні артеріальні гіпертензії, легенева гіпертензія);

  • порушення діастолічного наповнення шлуночків серця (ексудативний і злипливий перикардити,

  • рестриктивні кардіоміопатії, тампонада серця);

  • надмірні фізичні навантаження,

  • довенозне введення надмірної кількості рідини;

  • патологічні зміни в малому колі кровообігу (тромбоемболія легеневої артерії, спонтанний пневмоторакс, двобічна пневмонія).







Патогенез.

  • Основими патогенетичними факторами хронічної серцевої недостатності є:

  • зниження серцевого викиду і перфузії органів та тканин

  • активація симпатоадреналової системи,

  • констрикція артеріол і венул

  • активація системи ренін – ангіотензин – альдостерон

  • затримка натрію і води

  • розвиток набряків.





Класифікація.





Клінічна стадія СН

  • Перша стадія – початкова

  • Друга стадія – виражена тривала недостатність кровоплину ( поділяється на А і Б )

  • Третя стадія – кінцева, дистрофічна



  • СН І (початкова, прихована) – поява задишки, тахікардії, втоми лише при фізичному навантаженні; в спокої гемодинаміка, функції органів та обмін речовин не порушені; працездатність знижена. Проведення проб із дозованим фізичним навантаженням виявляє зниження толерантності до навантаження



  • СН ІІА (початок тривалої стадії) – ознаки застою в одному з кіл кровообігу (частіше малому), які можна усунути при проведенні відповідної терапії. Задишка, серцебиття, неприємні відчуття у ділянці серця, підвищена стомлюваність з'являються на фоні звичайних незначних фізичних навантажень. Працездатність суттєво знижена. Фізикально визначаються або застійні явища в легенях (при лівошлуночковій недостатності), або збільшення печінки, пастозність чи набряк нижніх кінцівок, які можуть зникати вранці (при правошлуночковому типі СН).





  • СН ІІБ (кінець тривалої стадії) – ознаки застою в обох колах кровообігу, які є постійними, повністю не зникають, незважаючи на лікування.

  • Задишка, серцебиття, прекардіальний дискомфорт з'являються при найменшому фізичному навантаженні і навіть у спокої. Хворі непрацездатні. Фізикально визначаються застійні хрипи в легенях, збільшення печінки, набухання вен, постійні набряки спершу на нижніх кінцівках, а згодом і на попереку, верхніх кінцівках. Потім може розвинутись анасарка, гідроторакс, гідроперикард, асцит.





  • СН ІІІ (кінцева, дистрофічна) – тяжкі розлади гемодинаміки з розвитком незворотних змін в органах, загальною дистрофією, інколи виснаженням, повною втратою працездатності.

  • Ознаки застою у малому і великому колі кровообігу виражені максимально — анасарка, асцит, гідроторакс, гідроперикард, є важкі дистрофічні зміни різних тканин, загальне виснаження хворого, яке частково маскується набряками.



Варіанти серцевої недостатності :

  • Систолічний – порушення гемодинаміки зумовлене, головним чином, недостатністю систолічної функції лівого шлуночка.

  • Основний критерій - величина фракції викиду лівого шлуночка ≤ 40 %.

  • Діастолічний - розлад гемодинаміки зумовлений, головним чином, порушенням діастолічного наповнення лівого (або правого) шлуночків.

  • Основний критерій – наявність клінічних ознак серцевої недостатності, застійних явищ у малому колі (або малому та великому колах) кровообігу при збереженій (≥ 50 %) фракції викиду недилятованого лівого шлуночка.



Функціональний клас СН

  • ФК І – хворі з захворюванням серця, у яких виконання звичних навантажень не призводить до задишки, втоми і серцебиття. Толерантність до фізичного навантаження нормальна.

  • ФК II – хворі з помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома, серцебиття виникають при звичному фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження 75-100Вт.

  • ФК ІІІ – хворі з вираженим обмеженням фізичної активності. Задишка, втома та серцебиття – при незначному фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження – 50Вт.

  • ФК ІV хворі, у яких практично будь-який рівень фізичної активності викликає зазначені вище суб’єктивні симптоми. Остання виникає, і в стані спокою. Толерантність до фізичного навантаження 25 Вт.









Cиндром судинної недостатності

  • Це патологічний стан, який виникає внаслідок зниження тонусу гладкої мускулатури судинних стінок або зменшення маси циркулюючої крові.

  • У результаті виникає невідповідність між ємкістю судинного русла і об’ємом циркулюючої крові.



Причини

  • Порушення інервації судинного тонусу

  • Порушення функції судиннорухових нервів

  • Парез судин внаслідок токсичного ураження

  • Зменшення об’єму циркулюючої крові (крововтрата та зневоднення)



Класифікація

  • Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості викликана ішемією головного мозку.

  • Колапс – це форма судинної недостатності зумовлена різким зниженням судинного тонусу та гострим зменшенням об’єму циркулюючої крові



  • Шок – це тяжкий небезпечний для життя хворого ста, який виникає внаслідок впливу на організм сильних ендогенних чи екзогенних подразників і супроводжується прогресуючим порушенням життєво важливих функцій організму і критичним розладом гемодинаміки.



Форми шоку

  • Гіповолемічний

  • Травматичний

  • Кардіогенний

  • Судинні форми шоку

  • Інфекційно-токсичний

  • анафілактичний





ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

  • Лікування СН передбачає вжиття загальних заходів, спрямованих на:

  • зменшення ризику нових пошкоджень міокарда (припинення куріння, нормалізація маси тіла, припинення вживання алкоголю, контроль рівня артеріального тиску та цукру в крові);

  • підтримання балансу рідини (обмеження вживання кухонної солі < 5 г/день, рідини до 0,8-1,0 л/добу, щоденний контроль за масою тіла);

  • фізичні вправи (помірні фізичні навантаження, пристосовані до можливостей хворого).

  • Медикаментозне лікування



Каталог: data -> kafedra -> theacher -> ftyz -> ftyz ryda -> %D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 -> %D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86i%D1%97 -> %D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 -> 3%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> %D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8
ftyz -> Аритмії серця. Клінічна та екг діагностика. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини
%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8 -> Артеріальні гіпертензії. Гіпертонічна хвороба. Гіпертонічні кризи. Етіологія. Клініка. Діагностика. Принципи лікування к м. н. Руда М. М. доц. Кафедри проп вн
ftyz -> Тема лекції: Симптоми при захворюваннях органів дихання на підставі аускультації легень
ftyz -> Тема лекції: «Невідкладні стани в пульмонології та ґастроентеролоґії»
ftyz -> Цукровий діабет (diabetes mellitus) – синдром хронічної гіперглікемії, що розвивається внаслідок впливу генетичних
ftyz -> Тема лекції: гепатити та цирози печінки. Основні симптоми та синдроми. Методи клінічного, лабораторного та інструментального дослідження
ftyz ryda -> Основні симптоми І синдроми при артеріальній гіпертензії к м. н. Руда М. М. доц. Кафедри проп вн медицини


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка