Духовне життя дитини повноцінне лише



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.





Духовне життя дитини повноцінне лише

    • Духовне життя дитини повноцінне лише
    • тоді, коли вона живе у світі казки, гри,
    • музики, фантазії, творчості. Без цього вона
    • засушена квітка… Ми повинні виховувати
    • так, щоб дитина відчувала себе шукачем і
    • відкривачем знань. Тільки за цієї умови
    • одноманітна, напружена, стомлююча робота
    • школяра забарвлюється радісним почуттям і
    • може принести маленьким людям
    • переживання творця.






Практичний досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує. Учителю варто знайти раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів на уроці трудового навчання.

  • Практичний досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує. Учителю варто знайти раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів на уроці трудового навчання.

  • Відповідно урок (його структура та методика проведення) повинен бути повністю або частково „переобладнаний” під технологічну освіту.

  • Це положення є принциповим, для трудового навчання учнів, тому розглянемо його більш докладно.



  • Педагогічна технологія має чітко запланований навчальний результат, тоді як методика навчання має передбачуваний результат. Під час технологічної освіти учитель діє за певним алгоритмом, який не може змінюватись чи зазнавати повної інтерпретації з боку педагога. Технологічні прийоми навчання можуть бути відтворені іншими суб’єктами педагогічної діяльності. Методику ж не завжди можна відтворити, швидше лише вдосконалити (здійснити інтерпритацію), враховуючи власний досвід роботи.

  • Так, методична майстерність учителя проявляється не лише у володінні методами навчання але й в особистісних рисах його характеру. Методичні прийоми роботи розроблені чи вдосконалені одним учителем не завжди можуть бути використані іншим.



Питання, на які необхідно звернути увагу учителю готуючись до технологічного уроку.

  • Питання, на які необхідно звернути увагу учителю готуючись до технологічного уроку.

  • усвідомлення учнями практичних завдань уроку (Що треба зробити?);

  • особиста зацікавленість учнів до навчального матеріалу, щире прагнення довести розпочату справу до кінця (Для чого нам це треба? Що для цього потрібно знати і вміти?);

  • як зробити так, щоб ініціатива учнів у навчально-трудовій діяльності на уроці не перешкоджала учителю у досягненні навчальних завдань.



  • Можна стверджувати, що діяльність учителя в умовах технологічної освіти має бути чітко структурованою та спланованою. У зв’язку з цим розглянемо структуру технологічного уроку трудового навчання та відповідні вимоги до його проектування.

  • Оскільки урок – це не лише форма організації навально-виховної діяльності у вигляді співпраці учнів та учителя, але й творча робота учителя, то очевидно необхідно вказати лише на основні стурктурні елементи уроку, які створюють передумови для впровадження педагогічних технологій навчання.



тема і мета уроку;

  • тема і мета уроку;

  • актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів;

  • мотивація навально-трудової діяльності учнів;

  • повідомлення теми уроку. Визначення завдань для учнів на урок;

  • вивчення нового матеріалу;

  • осмислення учнями вивченого матеріалу;

  • формування вмінь і навичок учнів;

  • рефлексія учнів;

  • підсумок уроку і домашнє завданя.



Визначається відповідно до змісту навчальної програми.

  • Визначається відповідно до змісту навчальної програми.

  • При цьому учителю варто звернути увагу на те, що перший урок з відповідної теми може мати на меті засвоєння знань, наступний – формування вмінь. Інакше кажучи головна навчальна мета уроку визначає його тип і відповідно структуру, а не навпаки.



Для сучасного, технологічного, навчання важливо усвідомити, що основна навчальна мета уроку має бути сформульованою для учнів, і може бути їм повідомлена. Виховну і розвиваючу мету уроку учитель формулює для себе, і відповідно ця частина мети учням не повідомляється. Учитель може не повідомляти взагалі будь-яку частину мети, але виходячи з умов технологічної доцільності, основна навчальна мети формулюється для учнів.

  • Для сучасного, технологічного, навчання важливо усвідомити, що основна навчальна мета уроку має бути сформульованою для учнів, і може бути їм повідомлена. Виховну і розвиваючу мету уроку учитель формулює для себе, і відповідно ця частина мети учням не повідомляється. Учитель може не повідомляти взагалі будь-яку частину мети, але виходячи з умов технологічної доцільності, основна навчальна мети формулюється для учнів.



Формулюючи мету уроку, перш за все слід пам’ятати, що цілеспрямований розвиток школяра, як особистості, триває багато років. А тому до окремого уроку не можна ставити перед собою чи учнями завдання «сформувати», «прищепити» чи «виховати». Більш правильно вживати формулювання: «пробуджувати почуття…», «зміцнювати бажання…», «викликати бажання наслідувати…», «виховувати основи…», «закріплювати прагнення…», «заохочувати до праці…», «формувати позитивне ставлення до…».

  • Формулюючи мету уроку, перш за все слід пам’ятати, що цілеспрямований розвиток школяра, як особистості, триває багато років. А тому до окремого уроку не можна ставити перед собою чи учнями завдання «сформувати», «прищепити» чи «виховати». Більш правильно вживати формулювання: «пробуджувати почуття…», «зміцнювати бажання…», «викликати бажання наслідувати…», «виховувати основи…», «закріплювати прагнення…», «заохочувати до праці…», «формувати позитивне ставлення до…».



1. Пізнавальний (освітній) аспект:

  • 1. Пізнавальний (освітній) аспект:

  • забезпечити (заохочувати до):

  • засвоєння нового матеріалу;

  • повторення матеріалу;

  • закріплення матеріалу;

  • розуміння основних понять, термінів, теорій, законів, наукових фактів;



Формувати уміння:

  • Формувати уміння:

  • розповідати,

  • пояснювати,

  • конкретизувати набуті знання;

  • ставити взаємопов’язані проблемні запитання;

  • активізувати увагу та мислення;



Формувати навички:

  • Формувати навички:

  • роботи з дидактичними матеріалами, підручниками, навчальними посібниками, мультимедійною дошкою, зошитами із друкованою основою,

  • самостійної діяльності учнів на уроці;

  • Самоконтролю;

  • взаємоконтролю;



Вчити учнів:

  • Вчити учнів:

  • мотивувати свої дії, давати їм повні і вірні обґрунтування;

  • планувати свою відповідь;

  • фіксувати у зошиті пояснення вчителя і відповіді товаришів,

  • використовуючи різні форми запису;

  • пробуджувати пізнавальний інтерес, використовуючи новини науки і техніки, ігрові ситуації та навчальні дискусії;



Розвивальий аспект складається з декількох блоків: розвитку мови, мислення, сенсорної та рухової сфери.

  • Розвивальий аспект складається з декількох блоків: розвитку мови, мислення, сенсорної та рухової сфери.

  • з метою розвитку мислення:

  • розвивати вміння,

  • аналізувати навчальний матеріал, умову завдання;

  • порівнювати подібні матеріали; виявляти аналогії;

  • розкривати загальне і особливе;

  • встановлювати закономірності;

  • встановлювати головне, суттєве у матеріалі, що вивчається;

  • самостійно знаходити причинно-наслідкові зв’язки (робити висновки);

  • узагальнювати;

  • систематизувати, встановлювати зв’язки нового з раніше вивченим;

  • стисло та грамотно висловлювати свої міркування та обґрунтовувати їхню правильність;



самостійності у навчанні:

  • самостійності у навчанні:

  • формувати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями;

  • з коментуванням своїх дій;

  • самостійно застосовувати правила, закони;

  • сприяти:

  • формуванню пізнавальної самостійності;

  • розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення;

  • виробляти звички до планування своїх дій;

  • самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи;

  • розвивати вміння перемагати труднощі в навчанні, використовуючи проблемні ситуації, творчі завдання, диспути, самостійне складання завдань, тестів тощо;

  • формувати вміння організовувати своє робоче місце;



  • Виховувати:

  • почуття гордості за досягнення вітчизняної науки і техніки ;

  • працелюбність;

  • сприяти трудовому вихованню і профорієнтації учнів;

  • сумлінне ставлення до праці, культури праці, ініціативи і творчості у праці;

  • діловитість, повагу до людей праці, готовність до вільного вибору професії.



Мета даного етапу – активізувати роботу учнів через наявні у них знання, які вони отримали на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. З точки зору методики принциповий момент цього етапу настає тоді, коли вчитель спирається виключно на знання або досвід учнів і, таким чином, підводить їх до теми уроку. Поширена помилка, коли учитель говорить більше за дітей, пояснює, розповідає тощо. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів – говорити повинні діти, а учитель більше слухати, робити акцент на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку. Вдало проведена актуалізація завершується підсумком, котрий проводить учитель або учитель спільно з учнями.

  • Мета даного етапу – активізувати роботу учнів через наявні у них знання, які вони отримали на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. З точки зору методики принциповий момент цього етапу настає тоді, коли вчитель спирається виключно на знання або досвід учнів і, таким чином, підводить їх до теми уроку. Поширена помилка, коли учитель говорить більше за дітей, пояснює, розповідає тощо. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів – говорити повинні діти, а учитель більше слухати, робити акцент на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку. Вдало проведена актуалізація завершується підсумком, котрий проводить учитель або учитель спільно з учнями.



Завдання визначають на основі навчальної мети, які обов’язково повідомляються учням на початку уроку. Якщо мета може поширюватись на розділ навчальної програми, то завдання стосуються виключно даного уроку. Коли учні не знають чи не зрозуміли завдання уроку, то вони вже не можуть бути достатньо активними чи інтерактивними учасниками власного процесу пізнання. Звідси наступні технологічні вимоги:

  • Завдання визначають на основі навчальної мети, які обов’язково повідомляються учням на початку уроку. Якщо мета може поширюватись на розділ навчальної програми, то завдання стосуються виключно даного уроку. Коли учні не знають чи не зрозуміли завдання уроку, то вони вже не можуть бути достатньо активними чи інтерактивними учасниками власного процесу пізнання. Звідси наступні технологічні вимоги:



завдання уроку мають бути короткими і максимально зрозумілими для кожного учня;

  • завдання уроку мають бути короткими і максимально зрозумілими для кожного учня;

  • під час повідомлення завдань уроку учитель мусить забезпечити зворотній зв’язок з класом. Так, після повідомлення завдань з’ясовують, чи всі зрозуміли сказане, і докладно пояснюють незрозумілі місця чи слова;

  • не варто перевантажувати урок завданнями, адже їх необхідно досягти на даному уроці. Тому їх кількість і зміст повинні бути реальними і посильними для учнів;

  • завдання уроку формулюються для учнів, а не для вчителя. Тому в конспекті уроку задвання слід зазначати у вигляді дієслів, наприклад: „Визначити форму виробу, обгрунтувати вибір конструкції виробу, називати інструменти, пояснювати будову швейної машинки” тощо. Учитель каже учням, що наприкінець уроку вони повинні пояснювати будову швейної машини, за що й отримають відповідну оцінку. Добре коли учні обговорюють завдання уроку. В такому разі учитель підсумовує їх відповіді та виписує на дошці завдання.







У цій частині учитель через продумані наперед запитання з’ясовує:

  • У цій частині учитель через продумані наперед запитання з’ясовує:

  • зміст виконаної учнями роботи;

  • учні порівнюють реальні результати з тією метою і завданнями, які повідомлялись на початку уроку;

  • чому отримали саме такий результат а не інший?

  • що потрібно змінити для успішної реалізації проекту?

  • Результати правильно проведеної рефлексії проявляються в тому, що учні можуть самостійно дійти думки про необхідність замінити конструкційний матеріал, з якого виготовлена деталь об’єкту проектування чи внести окремі конструктивні елементи (зняти фаску, змінити розташування отвору в конструкції виробу тощо).

  • Підсумовуючи слід відзначити, що такі елементи технологічного уроку трудового навчання як тема, мета, актуалізація життєвого досвіду учнів, завдання уроку, мотивація та рефлексія мають складати основу його структури і знаходитись в тісному дидактичному взаємозв’язку.









інтелектуальні,

  • інтелектуальні,

  • дидактичні ігри;

  • диференційне навчання;

  • інтегровані завдання, уроки;

  • інтерактивні методи, а саме: "Мозковий штурм” , "Навчаючи - вчуся" ("Кожен вчить кожного", "Броунівський рух"), "Ажурна пилка" ("Мозаїка"), "Аналіз ситуації", "Вирішення проблем", "Дерево рішень" .

  • Робота в групах або фронтально з усім класом.











Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка