Епідеміологічний метод дослідження Проф. Копча В. С

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ метод дослідження

• Проф. Копча В.С.

СТРУКТУРА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Епідеміологічне обстеження і спостереження

• Бактеріологічні, вірусологічні, паразитологічні дослідження

• Епідеміологічний аналіз

• Епідеміологічна діагностика

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ

• Збір епідеміологічного анамнезу (опитування)

• Огляд осередку

• Забір материалу для діагностичних і санітарно-гігієнічних досліджень

• Визначення кола контактних осіб

• Вивчення документації

• Складання висновків

ЕПІДЕМІЧНИЙ ОСЕРЕДОК

• місце перебування джерела збудника з довкіллям у тих межах, в яких він здатен передавати збудника оточуючим особам.

• Епідемічний осередок існує у часі (максимальний інкубаційний період конкретної інфекційної хвороби) і

• просторі (визначається механізмом передачі)

ПЕРВИННІ ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКУ

• Вплив на джерело збудника

• діагностика захворювання

• реєстрація

• ізоляція хворого (носія)

• етіотропне лікування

• Вплив на механізм передачі -

• дезінфекція (дезінсекція, дератизація) – поточна, заключна

• Заходи стосовно контактних осіб

• санітарна обробка

• медичне спостереження (за необхідності – ізоляція, розмежування)

• лабораторне обстеження

• специфічна профілактика

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАМНЕЗ

• З чим пацієнт пов’язує своє захворювання

• Контакти з інфекційними хворими

• Опитування за можливими механізмами передачі при конкретній інфекції

• Раніше перенесені інфекційні хвороби, щеплення

ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕПІДОБСТЕЖЕННЯ ОСЕРЕДКУ

• Причини виникнення конкретного випадку інфекційної хвороби

• Оцінка ефективності протиепідемічних заходів

• Рекомендація профілактичних заходів для запобігання виникненню повторних захворювань (занесенню збудника)

Епідеміологічний аналіз – це використання методів епідеміології для вивчення кількісних і якісних особливостей епідеміологічного процесу з метою встановлення інтегративних потенціальних і реалізований ризиків, а також оцінки ефективності протиепідемічних заходів. Епідеміологічний аналіз є попереднім етапом епідеміологічної діагностики.

• Епідеміологічний аналіз – це використання методів епідеміології для вивчення кількісних і якісних особливостей епідеміологічного процесу з метою встановлення інтегративних потенціальних і реалізований ризиків, а також оцінки ефективності протиепідемічних заходів. Епідеміологічний аналіз є попереднім етапом епідеміологічної діагностики.

До обов’язкових компонентів аналізу належать:

• біологічні агенти (до рівня штамових характеристик): біологічні, екологічні властивості за ознаками субпопуляційних характеристик;

• резервуари і джерела збудників інфекційних захворювань;

• місця зараження;

• умови зараження;

• дозові характеристики патогенів;

• реалізовані механізми і шляхи передачі;

• задіяні чинники передачі;

• тривалість впливу чинників ризику (від секунд до впродовж життя);

• частота дії чинників ризику;

• комбінації дії чинників ризику;

• групи ризику (сукупне населення; окремі особи чи групи за певними ознаками, мігранти);

• часові межі аналізу (минуле, сучасний, майбутній).

Аналіз епідеміологічного ризику включає в себе наступні елементи:

• визначення потенційних і реальних небезпек ускладнення епідемічної ситуації,
• оцінка ймовірності (ступеню) її ускладнення;
• розрахунок можливих наслідків;
• розрахунок інтегрального збитку під впливом окремих чи сукупних чинників ризику.

Оперативний епіданаліз вирішує тактичні завдання сьогодення, дає можливість швидко, своєчасно оцінити епідемічну ситуацію для прийняття оперативних рішень щодо керування епідемічним процесом і тому має наступні завдання: швидко виявити причини змін в епідемічному процесі; своєчасно ліквідувати осередки інфекційних хвороб.

• Оперативний епіданаліз вирішує тактичні завдання сьогодення, дає можливість швидко, своєчасно оцінити епідемічну ситуацію для прийняття оперативних рішень щодо керування епідемічним процесом і тому має наступні завдання: швидко виявити причини змін в епідемічному процесі; своєчасно ліквідувати осередки інфекційних хвороб.

Основними напрямками роботи при проведенні оперативного епіднаналізу є:

• епідобстеження осередку конкретної інфекційної хвороби;

• епідобстеження осередку групових захворювань;

• оцінка й трактування результатів лабораторних обстежень;

• безперервне стеження за захворюваністю, оцінка її динаміки;

• врахування інформації МОЗ, ВООЗ та інших органів про епідемічний стан окремих територій або груп населення;

• проведення санітарно-епідеміологічної розвідки.

Обов’язковими компонентами нагляду є постійний контроль змін:

• в динаміці та інтенсивності захворюваності,

• біологічних властивостей патогенів,

• імунологічної структури населення,

• санітарно-епідеміологічного стану об’єктів нагляду.

Інтенсивні показники засвідчують частину явища в сукупності, яка вивчається.

• Інтенсивні показники засвідчують частину явища в сукупності, яка вивчається.

• У медичних закладах використовують показники захворюваності, хворобливості, летальності, смертності, інфікованості та ін.

ПОКАЗНИКИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ

• Інтенсивні (на 100, 10 тис., 100 тис. населення)

• Екстенсивні (в %)

• Захворюваність

• Смертність

• Летальність

• Показники вогнищевості

• Показник сезонності

• Показник госпіталізації

• Показник ефективності вакцинації та ін.

• Якісні показники (характер територіального розподілу, захворюваність в окремих групах населення – міських, сімейних, вікових, статевих, професійних).

Захворюваність – кількість захворілих осіб від загального числа населення. Як правило вона розраховуються на 100 тис. населення.

• Захворюваність – кількість захворілих осіб від загального числа населення. Як правило вона розраховуються на 100 тис. населення.

ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЗБУДНИКІВ ГРВІ ТА ГРИПУ

ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ ТА ГРВІ (2009 р.)

• Хворіють переважно молоді люди – у віці до 30 років – 54,5 %, старші 60 років – 3,4 %.

• Перебіг хвороби тяжкий, з частими ускладненнями у вигляді позалікарняної вірусно-бактерійної пневмонії, з високою летальністю.

Ретроспективний епіданаліз вивчає епідеміологічну обстановку за певний проміжок часу з метою отримання даних для планування протиепідемічної роботи в майбутньому. При цьому аналізується рівень, структура, динаміка інфекційної захворюваності, що забезпечує вирішення завдань епідеміологічної діагностики.

• Ретроспективний епіданаліз вивчає епідеміологічну обстановку за певний проміжок часу з метою отримання даних для планування протиепідемічної роботи в майбутньому. При цьому аналізується рівень, структура, динаміка інфекційної захворюваності, що забезпечує вирішення завдань епідеміологічної діагностики.

Завданнями ретроспективного епідеміологічного аналізу є:

• оцінка загальної епідситуації на основі вивчення структури захворюваності;

• виявлення захворювань, що мають найбільше епідеміологічне, соціальне й економічне значення;

• визначення закономірностей динаміки епідемічного процесу, інтенсивності, характеру динаміки в часі, за територією і серед різних груп населення;

• з’ясування особливостей епідемічного процесу найактуальніших захворювань, їх причин у конкретних умовах;

• виявлення природних і соціальних передумов і провісників, що ускладнюють епідситуацію на даній території;

• оцінка ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів, проведених за попередній період;

• розробка раціональних підходів до планування;

• складання епідеміологічного прогнозу інфекційної захворюваності на наступні роки.

Ретроспективний епідеміологічний аналіз передбачає вивчення кількісних і якісних ознак епідемічного процесу. До кількісних ознак належать показник захворюваності, ураженості, летальності, смертності, його динаміки за роками і в межах року. Дані беруть за 5-10 років, розраховується ж середня величина захворюваності (за винятком спалахів).

• Ретроспективний епідеміологічний аналіз передбачає вивчення кількісних і якісних ознак епідемічного процесу. До кількісних ознак належать показник захворюваності, ураженості, летальності, смертності, його динаміки за роками і в межах року. Дані беруть за 5-10 років, розраховується ж середня величина захворюваності (за винятком спалахів).

ЕТАПИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

ЕТАПИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

ЕТАПИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

ЕТАПИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

• IV етап

• Постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу і виявлення найбільш актуальних проблем інфекційної патології на конкретній території

Етапи ретроспективного епідемічного аналізу (РЕА)

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Алгоритм ретроспективного аналізу передбачає:

• вивчення напрямків динаміки епідпроцесу (шляхом побудови графіків, діаграм);

• вивчення тенденції змін епідпроцесу;

• визначення характеру циклічних коливань;

• визначення інтенсивності динаміки епідемічного процесу (розрахунок середньорічного темпу приросту).

Для проведення епідеміологічного аналізу необхідно мати:

• Облікові форми (екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, гостре харчове, професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення – ф. 058/о).

• Позачергове повідомлення про спалахи, групові захворювання, що включають діагноз інфекційної недуги, число захворілих, дату, місце виникнення хвороби, ймовірний чинник передачі збудника.

• Карти епідеміологічного обстеження осередку (ф. 357/о).

• Медичні карти стаціонарного хворого.

• Лабораторні результати обстеження хворих (носіїв).

• Матеріали обстеження об’єктів довкілля (води, харчових продуктів, ґрунту, стічних вод, комах).

• Матеріали про динаміку метеорологічних факторів.

• Результати диспансерного спостереження за перехворілими.

• Матеріали про санітарний стан об’єктів ризику.