соціальна пам'ять (збереження в пам'яті людства досвіду попередніх поколінь);
пізнавальна (забезпечує надання суспільству необхідних знань для правильного вирішення поставлених перед ним проблем);
виховна (визнання загальнолюдських цінностей у суспільстві, підвищення рівня його освіти)
наука - сфера дослідницької діяльності, спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство і мислення
наука - система точно сформульованих і перевірених положень про закони природи і суспільства
Поняття об'єкта та предмета наукового дослідження
Поняття об'єкта та предмета наукового дослідження
Об'єкт дослідження — це головне поле докладання зусиль вчених. В одній науці (науковому напрямку) може бути кілька об'єктів досліджень, які складають логічно пов'язані сутності й мету досліджень у цій науці (науковому напрямку).
Об'єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).
Предмет дослідження — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.
Предмет є вужчим поняттям, ніж об'єкт і виступає його складовою.
Змістовна і формалізована методологія
Змістовна і формалізована методологія
Змістовний підхід - звернення до змісту досліджуваних явищ і процесів, виявлення сукупності їх елементів і взаємодій між ними (за допомогою абстракцій, аналізу, синтезу).
Формальний підхід - витяг з досліджуваних процесів, явищ лише стійких, відносно незмінних моментів (застосування математичного апарату, математичних моделей явищ, процесів, застосування будь-яких символьних або формульних мов)
Елементи науки
Елементи науки
факти - це основа для формування наукової гіпотези,
гіпотеза - це основа для формування теорії.
теорія дає цілісне уявлення про закони, і закономірностях предметної області.
для виявлення законів і закономірностей використовуються наукові методи.
принципи побудови та використання методів утворюють методологію.
Наукові факти - це факти, які отримали опис і пояснення на основі узагальнення класу явищ і відображають закони та закономірності предметної області
Наукові факти - це факти, які отримали опис і пояснення на основі узагальнення класу явищ і відображають закони та закономірності предметної області
Гіпотеза (грец hypothesis- підставу.) – це наукове припущення про закономірний зв'язок явищ, що містить елементи, новизни та оригінальності.
Теорія - це вища, найрозвиненіша форма організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і істотні зв'язки певної області дійсності.
Концепція - певний спосіб розуміння, трактування якого або предмета (явища), основна точка зору на предмет
Концепція позбавлена тієї цілісності, детальності і широти, які властиві теорії
Ключовими елементами теорій і концепцій є закони та закономірності
Закон - філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване, загальне для даної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності.
Закономірність – певна впорядкованість подій, відносна постійність, сталість головних детермінуючих факторів, регулярність зв'язку між речами.
Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.
Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.
Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.
У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.
Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.
Принципова перевірюваність пропонованої гіпотези;
Принципова перевірюваність пропонованої гіпотези;
Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
Прогностичний потенціал;
Принципова (логічна) простота;
Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.
КЛАСИФІКАЦІЇ ГІПОТЕЗ
КЛАСИФІКАЦІЇ ГІПОТЕЗ
За функціями в пізнавальному процесі
Описова гіпотеза - це припущення про притаманні предмету властивості або про форму зв'язку між що спостерігаються предметами і явищами. Відповідає на питання: «Що являє собою даний предмет?», «Які властивості має даний предмет?», «В якому зв'язку перебувають дані предмети?».
Пояснювальна гіпотеза - це припущення про причини виникнення досліджуваних явищ. Відповідає на запитання: «Чому виникло дане явище?».
За охопленням явищ
Загальна гіпотеза - це припущення про закономірності, які стосуються всієї множини явищ відповідної предметної сфери.
Приватна гіпотеза - це припущення про закономірності, які стосуються тільки деяких елементів множини явищ відповідної предметної сфери.
Одинична гіпотеза - це припущення, яке стосується характеристики одного єдиного явища.
Етапи розробки гіпотези в ході наукового дослідження
Етапи розробки гіпотези в ході наукового дослідження
Спеціальні методи - це специфічні методи, характерні для окремих наук.
Загальнонаукові методи - це методи, використовувані в безлічі наукових дисциплін.
Методи поділяють на:
методи теоретичного дослідження (гіпотетичний, гипотетико-дедуктивний, аксіоматичний, логічний, історичний методи, а також формалізація, ідеалізація і метод сходження від абстрактного до конкретного);
методи емпіричного дослідження;
теоретико-емпіричні методи
Вимоги до наукового методу:
Вимоги до наукового методу:
Строгість
Однозначність
Стійкість
Ефективність
Економічність
Простота
плідність Методика - це конкретизація методу, доведення його до інструкції, алгоритму, чіткого опису способу здійснення (наприклад, методика розрахунку показника, методика оцінки вартості).
Методика дослідження - це сукупність методів і прийомів, необхідних для проведення дослідження, а також правила застосування методів і прийомів з цієї сукупності.
