Функції нирок очисна виведення з організму продуктів обміну, солей, барвників, хімічних речовин



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.


ПАТОЛОГІЯ НИРОК І СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ




Функції нирок

  • очисна - виведення з організму продуктів обміну, солей, барвників, хімічних речовин

  • гомеостатична - збереження сталості внутрішнього середовища організму шляхом регулювання складу крові, осмотичного тиску, КЛР

  • еритропоетична

  • внутрішньосекреторна

  • регуляція артеріального тиску



Скринінгові методи в нефрології (перший етап обстеження)

  • загальний аналіз крові

  • загальний аналіз сечі

  • при підозрі на порушення функції нирок - вміст креатиніну в крові



Другий етап обстеження

  • уточнення головного синдрому, встановлення нозологічної форми, визначення ступеня активності процесу, уточнення функціонального стану нирок.



Лабораторні методи

  • Мікроскопічні методи кількісного дослідження сечі,

  • біохімічні методи дослідження крові і сечі,

  • бактеріологічні,

  • деякі спеціальні ( проби на амілоїд, пошук LE клітин у крові)

  • імунні методи (ЦІК, антиядерні антитіла, антитіла до ДНК)



Інструментальні методи

  • УЗД

  • рентгенологічні

  • радіонуклідні

  • біопсія нирок.



Загальний аналіз сечі

  • колір (від солом’яно-жовтого до бурштиново-жовтого)

  • прозорість (прозора, після відстоювання може мутніти)

  • реакція (рН 5,5-6,5)

  • питома вага (ранкової сечі коливається від 1015 до 1025). Протеїнурія 4 г/л збільшує питому вагу на 0,001, а 10 г/л глюкози - 0,004.



Бактеріологічне дослідження сечі

  • мікробне число (кількість бактерій в 1 мл сечі) ( низька до 20 тис., критична 20-100 тис., істина більше 100 тис.)

  • чутливість до антибіотиків і хіміопрепаратів

  • спеціальні бактеріологічні дослідження (виявлення L-форм бактерій, мікоплазм, грибів)

  • для діагностики туберкульозу нирок (сеча за 12 год на збагачене середовище або біологічна проба)





Оцінка здатності нирок до розведення і концентрації сечі

  • питома вага ранкової сечі (не нижче 1018-1022)

  • проба по Зимницькому (сечу збирають протягом доби через 3 години 8 разів. В кожній порції визначають об’єм, питому вагу, співвідношення денного до нічного діурезу)

  • проба з депривацією протягом 12 годин (від 19.00 до 07.00). Якщо питома вага підвищується до 1024 і більше, концентраційну функцію нирок вважають задовільною



  • Оцінка азотовидільної функції - рівень креатиніну і сечовини в сироватці крові

  • участь нирок в обміні електролітів, як показник функціонального стану нирок (Na, K, Ca, Mg, Cl).



Рентгенологічне дослідження нирок.

  • Оглядова урографія - дозволяє визначити розміри і форму нирок, наявність конкрементів.

  • Уротомографія - дає об’ємне зображення нирок

  • Екскреторна урографія - дає змогу визначити не тільки морфологічні, а й функціональний стан нирок і сечовивідних шляхів.

  • Інфузійна урографія

  • ретроградна (висхідна пієлографія) - виявляє асиметрію чашково-мискової системи, деформацію нирок.

  • Ниркова ангіографія

  • комп’ютерна томографія



Методи радіонуклідного дослідження

  • ізотопна ренографія - дозволяє визначити васкуляризацію, діяльність проксимальних канальців та евакуаторну здатність кожної нирки.

  • Застосовують гіпуран, він нетоксичний, швидко переходить з крові до нирок і виділення з сечею. Нирки виділяють біля 80 % внаслідок секреції його в проксимальних відділах канальців і лише 20 % - шляхом КФ.



Нормальна ренограма

  • 1 фаза - судинна (кровонаповнення) тривалість її 20-60 сек.

  • 2 фаза - секреторна (канальцева) 2-3 хв після введення контрасної речовини до 5 хв.

  • 3 фаза - екскреторна - падіння кривої (виражає екскрецію контрасної речовини з нирки. Тривалість крутого падіння кривої становить 5 хв., а плато від 5 до 8 хв.



Сканування нирок

  • візуальне зображення нирок за допомогою радіонуклідів (неогідрину), говорить про локалізацію, форму і розміри нирок, ступінь локальної функціональної активності паренхіми, вогнищеві та дифузні ураження, аномалії розвитку. Дозволяє диференціювати пухлини нирок, черевної порожнини і позаочеревинного простору.



Термографія

  • реєстрація спонтанного інфрачервоного випромінювання шкіри людини.



Дифузний гломерулонефрит

  • запальне інфекційно-алергічне захворювання з переважаючим та первинним залученням в патологічний процес клубочкового апарату нефрона



Класифікаця гломерулонефритів (Л.А. Пиріг)

  • гострий дифузний гломерулонефрит

    • сечовий синдром
    • нефротичний синдром (переважно гематуричний, гіпертонічний, набряковий компонент)
  • підгострий (злоякісний) гломерулонефрит

  • швидкопрогресуючий гломерулонефрит



  • хронічний голомерулонефрит

    • тип
      • первинно-хронічний
      • вторинно-хронічний
    • синдром
      • сечовий
      • нефротичний
    • стадії
    • фаза
      • загострення
      • ремісії


Гострий гломерулонефрит

  • інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням судин ниркових клубочків з наявними також змінами в канальцях та інтерстиціальної тканини



Клініка

  • варіанти перебігу

    • бурхливий початок, вираженість симптомів.
    • моно-безсимптомний - поступовий початок, невираженість симптомів.


Синдроми

  • сечовий - наявність в сечі білка (протеїнурія до 3,5 г на добу), форменних елементів крові (еритроцитів), циліндрів

  • нефротичний - протеїнурія більше 3,5 г на добу, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, набряки



Facies nephritica



Хронічний дифузний гломерулонефрит

  • запальний процес в клубочках нирок, дегенеративні зміни епітелію канальців і прогресуюче розростання сполучної тканини, що веде до розвитку вторинно зморщеної нирки.



Принципи лікування

  • з урахуванням клінічного варіанту, фази, стадії хвороби.

  • дієта №7 (обмеження солі до 4-5 г, при нефротичному варіанті - безсольова дієта.

  • медикаментозні засоби

    • патогенетична терапія: кортикостероїди, цитостатики, амінохінолінові препарати
    • гіпотензивна терапія при наявності гіпертензії: бета-блокатори, клофелін
    • діуретики при набряковому синдромі: фуросемід, урегіт, гіпотіазид
    • антикоагулянти та антиагреганти: гепарин, фраксипарин, курантил, тиклід, клопідогрель
    • антибіотики при інфекційних ускладненнях.


Пієлонефрит

  • Неспецифічний інфекційний запальний процес, який локалізується преважно в чашечно-мисковій системі нирок та її тубуло-інтерстиціальній зоні.



Хронічний пієлонефрит (ХПН)

  • це мляво перебігаючий, що періодично загострюється, бактерійний запальний процес ниркової паренхіми (чашечково-мискової системи і канальців нирок з наступним ураженням клубочків та судин нирок)



Етіологія ХПН

  • Сапрофіти та умовно-патогенна флора (кишкова паличка, ентерокок, стрептокок, протей, синьогнійна паличка)

  • мікоплазми

  • віруси (Коксакі, аденовіруси)

  • грибки (кандіда)



Патогенез ХПН

  • мікробний фактор

  • порушення пасажу сечі (механічні та функціональні порушення діяльності сечовивідних шляхів)

  • нейрогенні розлади сечового міхура

  • стан неспецифічної імунної реактивності

  • стан клітинного і гуморального імунітету: Т-імунітет, рівень Ig A, Ig G



Шляхи поширення інфекції при ХПН

  • Висхідний уриногенний

  • гематогенний

  • лімфогенний



Класифікація ХПН

  • локалізація

    • однобічний
    • двобічний
    • пієлонефрит єдиної нирки
  • фаза захворювання

    • загострення
    • неповної ремісії
    • повної ремісії


Основні синдроми та ускладнення

  • артеріальна гіпертензія

  • ХНН

  • паранефрит

  • гідронефроз

  • уросепсис

  • дистрофія

  • анемія



Приклади формулювання діагнозу

  • Вторинний двосторонній хронічний пієлонефрит, рецидивуючий перебіг, фаза загострення. Вторинна симптоматична артеріальна гіпертензія. ХНН 1 ст.

  • Вторинний лівосторонній хронічний пієлонефрит, латентний перебіг, фаза нестійкої ремісії. Нефролітіаз, камінь лівої нирки. ХНН 0 ст.



Клініка ХПН

  • Больовий синдром (ниючі болі в попереку, позитивний с-м Пастернацького)

  • синдром ендогенній інтоксикації (субфебрилітет, загальна слабкість головні болі,швидка втомлюваність)

  • сечовий синдром (ніктурія, дизурія, полакіурія, піурія, бактеріурія)



Лабораторне дослідження при ХПН

  • невисока протеїнурія (до 1 г/л)

  • лейкоцитурія

  • бактеріурія



Інструментальне дослідження при ХПН

  • асиметрія кривих при радіоізотопному дослідженні

  • за даними УЗД та рентгенографії ураження чашечно-мискової системи



Діагностика ХПН

  • Анамнестичні дані

  • дані клінічного обстеження

  • типові зміни сечового осаду

  • наявність дизуричних явищ

  • поєднання дизурії і сечових ознак з лихоманкою

  • виявлення сприяючих факторів та захворювань



Лікування ХПН (принципи патогенетичної терапії)

  • етапи лікування

    • лікування загострення
    • підтримуюча терапія (протирецидивне лікування)
  • відновлення пасажу сечі (нейрогенні, дисфункціональні або урологічні)

  • протизапальна терапія (антибіотики)



Антибіотики

  • фторхінолони

    • заноцин (офлоксацин) - блокує бактеріальний фермент ДНК-гідратазу, пошкоджує клітинну мембрану бактерій, добре проникає в тканини сечової системи
  • макроліди

    • вільпрафен (джозаміцин) по 0,5 2 рази (12-14 днів)
    • флуренізид ( т. 0, 05 і 0,15, капсули 0,3, свічки 0,1) знищує хламідії, корегує імунітет.


  • уросептики групи нітроксоліну (5-НОК) по 0,1 4 рази в день або налідиксової кислоти (неграм, невіграмон) по 0,5-1,0 4 рази



  • корекція порушень мікроциркуляції та кровообігу в нирках (еуфілін, пентоксифілін, стугерон, гепарин, фраксипарин)

  • вплив на процеси вільнорадикального окислення - антиоксиданти: унітіол, галаскорбін, емоксипін, есенціале, вітамін Е, тіотріазолін.

  • імунокорекція (прогидіозан, пірогенал. пентоксил, метилурацил, ехінацея)

  • корекція синдрому ЕІ

  • ензимотерапія: вобензим (3-9 табл. 3 рази), флогензим (2-4 табл. 3 рази)



Фармацевтичні препарати з рослинної сировини

  • хофітол - препарат листя артишоку (2 % розчин для ін’єкцій)

    • сечогінний, жовчегінний, детоксикаційний, солерозчинний вплив
    • покази: діабетична та дисметаболічна нефропатія, хронічна ниркова недостатність


  • леспенефрил (леспифлан) - препарат зі стебел та листя леспедези головчастої (3-6 чайних ложечок на день за 15 хв до їди. Запиваючи невеликою кількістю води)

    • прискорює виведення азотистих речовин з сечею
    • покази: хронічна ниркова недостатність


  • канефрон - містить любисток, розмарин, золототисячник, шипшину. (по1 табл 3-4 рази на день)

    • протизапальний, антисептичний, діуретичний, спазмолітичний, антигіпертензивний ефект
    • покази: хронічний пієлонефрит, уратний нефролітіаз, хронічна ниркова недостатність


Мінеральні води при ХПН

  • «Нафтуся»(слабомінералізована, сульфатно-гідро-карбонатна магнієво-кальцієва слаболужної реакції, з домішкою органічних компонентів)

  • Східницькі мінеральні води

  • Желєзноводські мінеральні води «Словянськ», «Смирновський», «Лермонтовський» (слабомінералізовані вуглекисло-гудрокарбонатно-сульфатно-натрієво-кальцієві слабокислі)

  • Гусятинська мінеральна вода



Хронічна ниркова недостатність (ХНН)

  • Це наслідок багатьох хронічних захворювань нирок, поступове і неухильне погіршення клубочкових і канальцевих функцій нирок такого ступеня, що нирки не можуть підтримувати нормальний склад внутрішнього середовища. Основна властивість ХНН - вичерпність компенсаторних можливостей нирок і неможливість (на відміну від гострої ниркової недостатності) регенерації паренхіми.



Етіологія і патогенез ХНН

  • ХГН, підгострий, прогресуючий ГН

  • ХПН

  • колагенози (СЧВ, склеродермія, вузликовий поліартеріїт)

  • хвороби обміну речовин (цукровий діабет, подагра, амілоїдоз)

  • вроджені хвороби нирок (полікістоз, гіпоплазія нирок, синдром Фанконі, синдром Альпорта



  • первинні ураження судин (стеноз ниркових артерій, злоякісна гіпертонія, есенціальна гіпертензія)

  • обструктивні нефропатії (сечокам'яна хвороба, гідронефроз, пухлини сечовивідної системи)



Основні порушення гомеостазу при ХНН

  • виведення азотистих шлаків (сечовина, креатинін, сечова кислота)

  • підтримка водно-електролітної рівноваги (діурез не перевищує 600 мл на добу)



Класифікація ХНН С.І.Рябова (1976)

  • латентна (рівень креатиніну в сироватці крові нижче 0,18 ммоль/л, Кф вище 50 % від належної)

  • азотемічна (півень краетиніну від 0,19 до 0,71 ммоль/л, КФ 50-10 % від належної)

  • уремічна (вміст креатиніну 0,72 ммоль/л і вище, КФ 10 % і нижче)

  • Кожна стадія ділиться на А і Б



Класифікація ХНН за Ратнером

  • І - підвищення креатиніну в плазмі 0,17-0,44 ммоль/л

  • ІІ - 0,45-0,88 ммоль/л

  • ІІІ - 0,89-1,32 ммоль/л

  • IV - 1,32 і вище



Клініка ХНН (початковий період)

  • втома, сонливість, апатія, зниження апетиту

  • поліурія, ніктурія

  • мязева слабкість, посмикування

  • остеомаляція, остеопороз, болі в кістках

  • шкірна сверблячка, парестезії, носові кровотечі, підшкірні геморагії

  • «уремічна подагра», нудота, блювота, проноси



Клініка ХНН (розгорнутий період)

  • блідо-жовтий колір обличчя, суха шкіра, розчухи, язик сухий, коричневий, з рота запах аміаку

  • гіпертензія, ретинопатія, серцева астма, ритм галопу, застійна серцева недостатність



Клініка ХНН (термінальна стадія)

  • перикардит із загрудинними болями, задишкою, шум тертя перикарду («похоронний дзвін»)

  • судомні посмикування, енцефалопатія, уремічна кома з ацидотичним диханням

  • анемія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія

  • імпотенція, аменорея, гінекомастія (внаслідок затримки пролактину)



Лабораторна діагностика ХНН

  • рівень креатиніну та сечовини крові

  • відносна густина сечі

  • клубочкова фільтрація та канальцева реабсорбція



Лікування ХНН (завдання)

  • підтримка гомеостазу

  • сповільнення прогресування

  • лікування ускладнень уремії

  • при КФ від 35 до 10 мл/хв лікування консервативними методами

  • при більш виражених порушеннях - програмний гемодіаліз, трансплантація нирки



Консервативне лікування ХНН

  • дотримання дієти (стіл 7а, 20-25 г білка на добу, 7б, 40- г білка на добу)

  • адекватний прийом рідини

  • контроль введення електролітів - натрію і калію, при гіперкалійемії - 20-30 мл 10% глюконату кальцію або 200 мл 5% гідрокарбонату натрію, 5 % глюкоза з інсуліном



  • зменшення затримки кінцевих продуктів білкового обміну (сорбенти, сифонні клізми, послаблюючі - сорбіт, ксиліт)

  • гіпотензивна терапія - допегіт, гемітон (клофелін) - не знижують ниркового кровотоку.

  • лікування анемії

  • лікування уремічної остеодистрофії



  • корекція ацидозу

  • лікування інфекційних ускладнень

  • ЛФК

  • лікування основного захворювання, що привело до уремії





Каталог: data -> kafedra -> internal -> distance -> presentations -> %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 -> 2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> %D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%96
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> I. Пошук та адаптацію персоналу
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Це комплекс заходів, які здійснюються з урахуванням таких принципів як спеціалізація, паралельність, ритмічність та пропорційність, безперервність та прямоточність
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Одержала розвиток у США на початку XX століття. Термін "наукове управління" ввів Ф. Тейлор
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Для стратифікації загального серцево-судинного ризику використовуються кілька систем оцінювання, наприклад, score або Фрамінгемська модель
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів; це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів
%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%96 -> Завдання сімейної медицини
%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%96 -> Цукровий діабет


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка