Гіперемія (грец hyper надмірно, haima кров) це надлишковий вміст циркулюючої крові в тій або іншій ділянці судинної системи

• Гіперемія (грец. hyper - надмірно, haima - кров) - це надлишковий вміст циркулюючої крові в тій або іншій ділянці судинної системи.

• артеріальна венозна

• Фізіологічна Місцева Загальна Місцева

• Загальна

• Патологічна

• ангіоневротична

• колатеральна

• вакантна

• запальна

• гіперемія на тлі артеріовенозної нориці

Венозна гіперемія

• Венозна гіперемія

Стаз (від грец. stasis - зупинка, стояння на місці). Стазом називають такі розлади кровообігу (головним чином у ка-пілярному руслі), коли припиняється рух крові, і капіляри, а також дрібні вени різко розширюються, виповнюються еритроцитами, які при цьому склеюються між собою, втра-чають значну частину гемоглобіну, набрякають, плазма з гемоглобіном виходить за межі судин, і може зафарбову-вати тканини в мідно-червоний колір. У ділянці стазу суди-ни заповнені ущільненою еритроцитарною масою, бідною гемоглобіном.

• Стаз (від грец. stasis - зупинка, стояння на місці). Стазом називають такі розлади кровообігу (головним чином у ка-пілярному руслі), коли припиняється рух крові, і капіляри, а також дрібні вени різко розширюються, виповнюються еритроцитами, які при цьому склеюються між собою, втра-чають значну частину гемоглобіну, набрякають, плазма з гемоглобіном виходить за межі судин, і може зафарбову-вати тканини в мідно-червоний колір. У ділянці стазу суди-ни заповнені ущільненою еритроцитарною масою, бідною гемоглобіном.

• Стаз відносно часто спостерігають у клініці. Він виникає при судинних кризах (гіпертонічна хвороба, атероскле-роз), при гострих формах запалення, при шоку. Поширені стази у ділянках запалення можуть призводити до змер-твіння тканин, що ускладнює розвиток цього процесу (ган-грена легень при пневмонії). У більшості випадків усунен-ня причин, що викликали стаз, призводить до поступового відновлення кровотоку.

Ішемія (місцеве малокрів'я) -- це зменшення кровонапов- нення тканини чи органа внаслідок недостатнього притоку до них крові, що супроводжується розвитком гіпоксії, тобто кисневим голодуванням.

• Ішемія (місцеве малокрів'я) -- це зменшення кровонапов- нення тканини чи органа внаслідок недостатнього притоку до них крові, що супроводжується розвитком гіпоксії, тобто кисневим голодуванням.

• Кровотеча - це вихід крові за

• межі судин і камер серця.

• Кровотеча внутрішня – в тка-

• нини, органи, порожнини.

• Кровотеча зовнішня – на по-

• верхню тіла.

Види кровотечі

• 1. Артеріальна - витікання фонтануючого стру-

• меня крові яскраво-червоного

• кольору з поштовхоподібним

• ритмом.

• 2. Венозна - витікання струменя темно-червоно-

• го кольору без напору.

• 3. Капілярна - характеризується появою кра-

• пель крові, які утворюють на уш-

• кодженому органі поверхню, що

• кровоточить.

Локалізація кровотеч

• -Гемоторакс (кровотеча в порожнину плеври)

• - Метрорагію (кровотеча з порожнини матки)

• - Гематурію (кровотеча сечових шляхів)

• - Гемоптое (кровотеча з дихальних шляхів)

• - Гемартроз (крововилив у порожнину суглоба)

• Основні механізми кровотечі

• - розрив стінки судини (геморагія per rhexin)

• - діапедез (геморагія per diapedesin)

Інфаркт - це судинний (іше-

• Інфаркт - це судинний (іше-

• мічний) некроз, який є наслід-

• ком гострого порушення крово-

• току.

• Інфаркти виникають у внутріш-

• ніх органах.

ТРИ ВИДИ ІНФАРКТІВ

• ішемічний геморагічний змішаний

• (змертвіла тканина (виникає в умовах

• не насичена кров'ю) венозного застою)

• МОЗОЧОК

• НИРКА ЛЕГЕНІ

Тромбоз (грец. thrombos - кров, що згорнулась) - це про-цес прижиттєвого згортання крові в просвіті судини або в порожнині серця, що перешкоджає її току.

• Тромбоз (грец. thrombos - кров, що згорнулась) - це про-цес прижиттєвого згортання крові в просвіті судини або в порожнині серця, що перешкоджає її току.

• Тромби бувають пристінкові, що змен-

• шують просвіт судин, і закупорювальні,

• що закривають просвіт судин.

• Наслідки тромбозу:

• Розм'якшення тромбу - це розрідження

• щільної білкової маси ферментами, в яких

• знаходяться лейкоци-

• ти. Тромб розпадаєть-

• ся, перетворюючись у дрібнозернисту

• масу, що складається з білкових та жи-

• рових зерняток.

• Організація тромбу - це заміщення його

• молодою сполучною тканиною з посту-

• повою появою щілин, які виповнюються

• ендотелієм - каналізація тромбу.

• Види тромбів

• Мають вигляд щільної маси сірувато-білого кольору.

• Складаються із склеєних тромбоцитів, лейкоцитів і -

• фібрину. Утворюються при повільному зсіданні крові.

• Мають вигляд щільної однорідної маси, темно-черво-

• ного кольору. Складаються з сітки фібрину і еритро-

• цитів. Утворюються при швидкому зсіданні крові.

• Являють собою сукупність білого та червоного тром-

• бів. Розрізняють голівку, тіло і хвіст. Голівка (утворю-

• ється в місці формування і прикріплення тромбу до

• судини),тіло (наймасивніша частина), хвіст(звужена

• частина, що вільно розміщується в просвіті судини).

• Представлені однорідною, гомогенною масою, що на-

• гадує гіалін. Трапляються виключно в дрібних венах

• та капілярах, виповнюючи весь просвіт судини.

• В основі його лежать аутоліз, тобто розрідження

• щільної білкової маси ферментами. Тромб розпа-

• дається,перетворюючись у дрібнозернисту масу.

• Дрібні тромби можуть никати зовсім. В тромбах

• великих розмірів розм'якшення спостерігається

• тільки в центрі.

• Розправлення тромба за участю мікроорганізмів,

• що проникли в масу тромба.

• Заміщення тромба молодою сполучною ткани-

• ною відбувається одночасно з розсмоктуванням.

• Спостерігається коли тромб не розм’якшується і

• в ньому не відбувається організація. В масі тром-

• ба відкладаються солі кальцію, що приводить до

• утворення судинних каменів.

• Утворення в масі тромба судинних ходів, що вис-

• лають ендотилізм, через які може відновлювати-

• ся кровообіг.