Гонококова, хламідійна, мікоплазмова інфекції. Сечостатевий трихомоніаз. Герпесвірусні геніальні інфекції. Лектор Доцент Ковальчук М. Т

Лекція на тему: Гонококова, хламідійна, мікоплазмова інфекції. Сечостатевий трихомоніаз. Герпесвірусні геніальні інфекції. Лектор Доцент Ковальчук М.Т.

Гонококова інфекція.

• Збудник – Neisseria gonorrhoeae – грамнегативний диплокок, який при світловій мікроскопії виявляється всередині нейрофілів, нестійкий у зовнішньому середовищі і швидко гине під впливом висушування, кип’ятіння, дезінфікувальних речовин, проте він досить стійкий в організмі людини.

• Гонококи найчастіше уражають слизову оболонку уретри, цервікального каналу, глотки, прямої кишки, кон’юнктиви.

Neisseria gonorrhoeae

КЛАСИФІКАЦІЯ

• КЛАСИФІКАЦІЯ

• 1. За перебігом гонококову інфекцію поділяють на:

• - свіжу (до 2-х місяців) із гострим, підгострим і торпідним перебігом ;

• - хронічну (більше 2-х місяців).

• 2. За анатомічною локалізацією запального процесу.

• 1. Гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого каналу:

• а) без абсцедування періуретральних, або придаткових, залоз;

• б) з абсцесом періуретральних, або придаткових, залоз.

• 2. Гонококовий тазовий перитоніт.

• 3. Гонококова інфекція аноректальної ділянки.

• 4.Інші гонококові інфекції (ока, фарингіт, кістково-м’язової системи).

Клінічні різновиди гонококової інфекції у чоловіків:

• Свіжий гострий гонококовий уретрит.

• Хронічний гонококовий уретрит.

Гонококовий уретрит: гнійні виділення із сечовипускного каналу.

Клінічні різновиди гонококової інфекції у жінок:

• 1. Гонококовий уретрит:

• клінічно проявляється, як у чоловіків.

• 2. Гонококовий цервіцит та ендоцервіцит:

• - слизово-гнійні виділення із каналу,
• - набряк, гіперемія,
• - ерозія зовнішнього отвору каналу шийки матки,
• - кровоточивість шийки матки при маніпуляції.

• Ускладнення гонококової інфекції у жінок:

• - бартолініт,

• - сальпінгіт,

• - гонококовий тазовий перитоніт.

Гонококовий цервіцит – масивні гнійні виділення з каналу шийки матки.

Гонококовий кон’юнктивіт

Гонококовий кон’юнктивіт

Гонококовий фарингіт

Гонококове ураження шкіри

Гонококове ураження шкіри

Методи діагностики:

• бактеріоскопічний метод (забарвлення зо Грамом): виявляють грамнегативні диплококи, які розташовані всередині нейтрофілів;

• бактеріологічний метод (посіви на середовища);

• ампліфікаційний аналіз ДНК;

• лігазна ланцюгова реакція;

• полімеразна ланцюгова реакція;

• транскрипційна ампліфікація.

Забарвлення за Грамом: виявляють грамнегативні диплококи, які розташовані всередині нейтрофілів.

Neisseria gonorrhoeae

Урогенітальний хламідіоз.

• Етіологія. Збудники – Chlamydia trachomatis - бактерії, які мають:

• двохфазовий життєвий цикл розвитку з утворенням елементарного тільця, нечутливого до антибактерійної терапії, яке в процесі життєдіяльності перетворюється в метаболічно активне ретикулярне тільце, чутливе до медикаментозних засобів;

• здатність утворювати L-форми збудника;

Chlamydia trachomatis

Хламідійний уретрит: слизисто-гнійні виділення із сечовипускного каналу.

Хламідійний цервіцит: слизисто-гнійні виділення із цервікального каналу.

Хламідійний кон’юнктивіт: незначна гіперемія кон’юнктиви, гіпертрофія її слизової (нагадує “булижну мостову”).

Можливі ускладнення хламідіозу:

• у чоловіків: простатит, епідидиміт, безплідність;

• у жінок: бартолініт, безплідність, ендометрит, сальпінгіт, пельвеоперитоніт;

• у вагітних: позаматкова вагітність, викидень, мертвонародження;

• у плода: внутрішньоутробний сепсис, пневмонія, менінгоенцефаліт;

• у новонароджених: кон’юнктивіт, пневмонія, вульвовагініт у дівчаток.

Методи діагностики:

• цитологічний (дослідження зішкребків із слизової оболонки методом прямої імунофлюоресценції);

• серологічне дослідження (виявлення антитіл);

• ампліфікаційний аналіз ДНК;

• лігазна ланцюгова реакція;

• полімеразна ланцюгова реакція;

• транскрипційна ампліфікація.

Забарвлення за Грамом: виявляє багато лейкоцитів без внутрішньоклітинних грамнегативних диплококів.

Способи призначення антибіотиків:

• Одноразовий прийом препарату тільки при гострих та підгострих формах.

• 3-5 - денні курси лікування.

• 7-14 - денні курси.

• 21-28 - денний безперервний прийом препарату.

• Метод пульс-терапії: лікування проводиться протягом 7 днів з наступною семиденною перервою, таких курсів три.

Хвороба Рейтера – це хвороба, яка поєднує уретрит (у жінок – цервіцит), артрит (реактивний моно- чи олігоартрит) і запальні зміни на шкірі і слизових (кон’юнктивіт, дерматит, ерозії слизової ротової порожнини).

• Етіологія. Шигели, сальмонели, ієрсинії, гонококи, мікоплазми, уреоплазми. Хламідії виявляють в цитоплазмі клітин синовіальної рідини. У 60-75 % хворих виявляють антиген гистосумісності HLA-B 27.

Стадії перебігу хвороби Рейтера:

• Перша (рання, інфекційна) – триває до 3 міс.

• Друга (пізня) – стадія імунного запалення виникає після 3-х міс. хвороби.

Форми хвороби Рейтера:

• Спорадична чи урогенітальна.

• Епідемічна чи постентероколітична.

Хвороба Рейтера: цирцинарний баланіт

Хвороба Рейтера: бленорейна кератодермія

Урогенітальний трихомоніаз.

• Етіологія. Збудник – піхвова трихомонада, яка паразитує тільки в організмі людини і дуже нестійка у зовнішньому середовищі.

• Шлях зараження статевий.

Піхвова трихомонада

Трихомонадний вагініт

Діагностика

• мікроскопічне дослідження виділень чи зішкребків на наявність трихомонад.

Лікування.

• Призначають похідні нітромідазола:

• метронідазол, нітазол, тінідазол, орнідазол, атрікан, ліберал, тріхомонацид.

Генітальний (статевий) герпес.

• Етіологія. Збудник – герпесвіруси 1-го (40%) та 2-го (60%) типів.

• Джерело зараження - хворі люди та вірусоносії.

• Шлях передачі – статевий.

• Інкубаційний період 1-10 днів.

Можливі ускладнення:

• цервіцит,

• невиношування вагітності,

• передчасні пологи, інфікування плода.

Первинний герпес статевих органів

Первинний герпес

Лікування. Препарати ацикловіру в таблетках і мазях (герпевір, зовіракс, віролекс та інші), валацикловір (вальтрекс), мазь гевізош тощо.