Із часом люди зауважили, що найкраще виконувати функції грошей здатні різноманітні метали. Тому багато з них (залізо, олово, мідь, цинк) перебували на ринку як у формі товарних грошей, так і монет



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.





Із часом люди зауважили, що найкраще виконувати функції грошей здатні різноманітні метали. Тому багато з них (залізо, олово, мідь, цинк) перебували на ринку як у формі товарних грошей, так і монет.

  • Із часом люди зауважили, що найкраще виконувати функції грошей здатні різноманітні метали. Тому багато з них (залізо, олово, мідь, цинк) перебували на ринку як у формі товарних грошей, так і монет.

  • Так сталося, що в силу своїх природних властивостей золото та срібло найбільш придатні для того, щоби бути грішми. По-перше, ці метали, а в більшій мірі золото, придатні для вимірювання ціни товару; по-друге, золото не псується, воно вічне. Шляхетні метали при потребі можна ділити на однакові рівні частини, які так само не втрачатимуть своєї вартості та не знищуватимуться, вони без обмежень довго зберігають ціну майна. Головною властивістю золота є його однорідність, що найлегше дозволяє його ідентифікувати порівняно з іншими металами (зовнішній вигляд, дзвін, вага).

  • Форму монети гроші теж набирають завдяки державі. Спочатку форма грошей була різноманітна. Так, у Мексиці це зливки міді у вигляді літери "Г": в Індокитаї грошима були товсті мідні прути; у Північній Америці - свинцеві кульки; в Африці - залізячки, схожі на підкову. В Ольвії використовувались гроші з бронзи у формі дельфінів і наконечники стріл. Але запанувала форма кружечка, для чого є певні підстави. Треба було, щоби справжня вага монети відповідала тій вазі, яка задекларована емітентом.







Треба було, щоби справжня вага монети відповідала тій вазі, яка задекларована емітентом. Через це монеті треба було надати такої форми, при якій вона найменше стиралась під час користування. А такою формою є саме кружечок.

  • Треба було, щоби справжня вага монети відповідала тій вазі, яка задекларована емітентом. Через це монеті треба було надати такої форми, при якій вона найменше стиралась під час користування. А такою формою є саме кружечок.

  • Так, перші монети, що відповідали основним описаним атрибутам, з'явилися в Лідії - на узбережжі Малої Азії в VII ст. до н. е.

  • Наприкінці VII - на початку VI ст. до н.е. вже багато грецьких міст карбували свої монети. Для карбування використовувалися золото, срібло і природній сплав цих металів, який називається електрон. Його застосування пояснюється тим, що він існував у природному вигляді в Лідії. Найбільш поширеними в обігу давньоруських земель Північного Причорномор'я у VI-IV ст. до н. е. були кізикіни - електрові монети м. Кізик з південного берега Мармурового моря. Маса монет - близько 16 г (32-35 % золота). Окрім статера були в обігу також 1/6 (гекта), 1/24 (гемігекта) та 1/48



Ольвія (Óλβια - щаслива) – найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, заснована вихідцями з Мілету в 647-646 р. до н.е. В період свого розквіту у ІІІ столітті до нашої ери площа міста складала близько 50 Га. Ольвія проіснувала до IV ст. нашої ери.

  • Ольвія (Óλβια - щаслива) – найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, заснована вихідцями з Мілету в 647-646 р. до н.е. В період свого розквіту у ІІІ столітті до нашої ери площа міста складала близько 50 Га. Ольвія проіснувала до IV ст. нашої ери.

  •  



Пантікапей був заснований в першій половині 6 століття до н. е. на західному березі Керченської протоки, на місці сучасної Керчі, переселенцями з Мілета. З другої половини 6 століття до н. е. Пантікапей карбував власну монету. З утворенням близько 480 року до н.е. Боспорської держави він став її столицею.

  • Пантікапей був заснований в першій половині 6 століття до н. е. на західному березі Керченської протоки, на місці сучасної Керчі, переселенцями з Мілета. З другої половини 6 століття до н. е. Пантікапей карбував власну монету. З утворенням близько 480 року до н.е. Боспорської держави він став її столицею.







Епоху товарних (металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Як знаки вартості повноцінних товарних грошей, паперові гроші почали використовуватися у функції засобу обігу понад тисячу років тому. Вважається, що вперше паперові гроші з'явились у Китаї ще у VIII ст. н.е. Зроблені у формі чотирикутних пластинок, вони містили різноманітні знаки та печатки. Ці білети мали різну купівельну спроможність і під страхом смертельної кари були обов'язкові до приймання.

  • Епоху товарних (металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Як знаки вартості повноцінних товарних грошей, паперові гроші почали використовуватися у функції засобу обігу понад тисячу років тому. Вважається, що вперше паперові гроші з'явились у Китаї ще у VIII ст. н.е. Зроблені у формі чотирикутних пластинок, вони містили різноманітні знаки та печатки. Ці білети мали різну купівельну спроможність і під страхом смертельної кари були обов'язкові до приймання.

  • У Європі це сталося значно пізніше. У Франції їх емісія розпочалася 1783 р. Наприкінці XVIII ст. банкнотний обіг мав місце в Англії. Право емісії паперових грошей було надано Віденському банкові ще 1762 р. Попервах їх випуск мав епізодичний характер, але з 1771 р. здійснювався на регулярних засадах. Емісія паперових грошей у Північній Америці розпочалася наприкінці XVII ст. В Росії паперові асигнації з'явилися 1769 р., в період царювання Катерини II. Спочатку вони вільно розмінювались на срібні гроші, заступаючи в обігу громіздкі мідні монети. В 1774 р. було емітовано асигнацій майже на 18 млн. рублів, значна частина яких запроваджувалася в обіг замість розписок скарбничих установ. Курс асигнацій становив 99-98 коп. сріблом за рубель асигнаціями. В 1786 р. емісія вказаної грошової одиниці досягла 45,3 млн.рублів.



В Росії паперові асигнації

  • В Росії паперові асигнації

  • з'явилися 1769 р., в період

  • царювання Катерини II.

  • Спочатку вони вільно розмінювались

  • на срібні гроші, заступаючи в обігу

  • громіздкімідні монети.

  • В 1774 р. було емітовано асигнацій

  • майже на 18 млн. рублів, значна

  • частина яких запроваджувалася в

  • обіг замість розписок скарбничих установ.

  • Курс асигнацій становив 99-98 коп.

  • сріблом за рубель асигнаціями.

  • В 1786 р. емісія вказаної грошової

  • одиниці досягла 45,3 млн.рублів.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка