Жанр кіноповісті Цей жанр – винахід О. П. Довженка Це така видозміна класичної повісті, в якій є і сюжет, і в ньому – розкриття характерів, інші компоненти цього виду епічного твору, але вирішальним у кіноповісті все ж є кадр, докладно описаний
Жанр кіноповісті Цей жанр – винахід О.П.Довженка Це така видозміна класичної повісті, в якій є і сюжет, і в ньому – розкриття характерів, інші компоненти цього виду епічного твору, але вирішальним у кіноповісті все ж є кадр, докладно описаний епізод-картина, за сукупністю яких можна простежити і сюжет, і розкрити образи
Інакше кажучи, кіноповість – своєрідний сценарій, за яким режисер з операторами знісають фільм Водночас її можна читати як прозу
Надрукована “Зачарована Десна” у 1956 році у третьому номері журналу “Дніпро”, вийшла окремою книгою – 1957 р.
Автобіографічний твір, спогади письменника про своє дитинство, перші кроки пізнання життя, що переростає в авторські роздуми – про “тяжкі кайдани неписьменності і несвободи”, інші лиха й страждання трудових людей України, і разом з тим – багатство їхніх душ, моральне здоров’я, внутрішню культуру думок і почуттів
Кіноповість “Зачарована Десна” – гімн землі і людям
Проблеми, що підняті у творі: - формування народу; - природа і людина; - виховання працею
Ідея: Заклик любити, шанувати все те, що робить людину духовно багатою, щасливою, не забувати своїх коренів, щоб стати гідним сином своєї землі
Кіноповість народилася з письменницьких спогадів, викликаних “довгою розлукою з землею батьків”, бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”
Особливість твору – наявність двох ліричних героїв (малий Сашко як носій спогадів і зрілий майстер, що пропускає спогади через свій гіркий життєвий досвід)
Кіноповість – повість, що написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій до кінофільму
Сам Довженко визнавав, що писав писав твір про своїх рідних – матері і сестри, про що повідомляв їм у листах від 9 листпада 1946 і 3 квітня 1947 років “Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово, наше сосницьке життя, коли я був маленьким...”
Розповідь ведеться від першої особи Основна частина твору є сповідальною
Повість закінчується таким внутрішнім монологом-звертанням до ріки Довженкового дитинства:
“Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальську розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив зорі на перекинутому небі...”
Ця повість – диво Диво, яке створювалося впродовж усього життя в глибинах його душі Її “соками повість живилася так природно, як плід на дереві” (Іван Кошелівець)
“Зачарована Десна” “випливала” з української міфології роду, його історичної пам’ті, культу предків, з народної творчості, національних звичаїв та обрядів, зрештою, - з української ментальності
Максим Рильський зауважив, що ці твори Довженка (а “Зачарована Десна” в першу чергу), “пронизані звуками пісень” і часто важко визначити, де власне Довженкове переходить у народну пісню, наприклад:
“Шукай мене, моя мати, в степах край дороги Там я буду, моя мати, тричі зимувати, своїм чубом кучерявим степи устилати”
Кіноповість “Зачарована Десна” вабить щирим ліризмом і гумором
Неперевершені за майстерністю описи природи, поетизація сільського побуту, - садіння овочів, ловля риби, сінокіс, дивовижні персоніфіковані видіння – підслухана розмова коней, “побачений” на березі Десни лев, “скульптурні” портрети дідак, батька, мами, гомеричні прабабині прокльони, рівних яким нема в нашій літературі
Прочитайте ліричний опис сільського городу Довженко бачить очима кінорежисера й буквально змальовує цікаві кадри, маючи власну точку зору на красу
Розкрийте образ матері Зупиніться на її ставленні до книги, до святості хліборобської праці, до ворожбицтва, до жебраків
і у верхній частині якої було зображено рай, а у нижній – пекло? Кого впізнавала мати на цій картині? Чому матері хотілося бути обраною Богом і з якої причини вона взялася лікувати людей? Що з того вийшло?
“Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку... Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі. Щедрі Як гарно ложку ніс до рота... Жарт любив, точене влучне слово Такт розумів і шанобливість...”
Яким постає у творі Петро Довженко? Чи ідеалізує батька автор? Чому наділяє романтичними рисами? Чи вірите ви в те, що Петро Довженко міг поховати дітей без священика? Чому такий епізод введено у твір?
Прочитайте прокльони прабаби Марусини від слів: “ Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобі руки і ноги поламало!...” до слів: “ Баба хрестилася в небо з такою пристрастю, аж торохтіла вся од хрестів”
Дайте характеристику колоритному образу прабаби Марусини Як ви думаєте, вона дійсно не любила малого й бажала зла Сашкові? У чому полягав “талант” цієї жінки? Як саме у “Зачарованій Десні” за допомогою гепербол розкрито страшну силу прокльонів?
Сашко вперше нагрішив: у городі вирвав рядок моркви, бо так хотілося їсти Прабаба помітила і, за своєю звичкою, посилає на нього прокльони, а тим часом “в малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без сліз З безхмарного блакитного неба якось несподівано упав він на землю і поламав свої тоненькі крила коло моркви Це був я”
Всі грішні в родині, у кожного своя провина До цього часу “фактично святим був на всю хату один я І от скінчилась моя святість Не треба було трогати моркви Хай би собі росла А тепер я грішний Що ж мені буде?”
Розкрийте образи Довженкових дідів –Семена і Тараса Що вам найбільше сподобалося в їх характерах?
Дід говорив Сашкові: “Цить, Сашко, не плач, поїдемо на сінокіс, да накосимо сіна, да наберем ягід, да наловимо риби, да наваримо каші”
Яким було дитинство Довженка? Які чинники вплинули на формування його таланту?
Домашнє завдання: 1.Вміти аналізувати образи і проблематику кіноповісті “Зачарована Десна”
