Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як політичних, так і філософських орієнтирів.
Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як політичних, так і філософських орієнтирів.
У 1452 р. Волинь стає провінцією Польсько-Литовської держави, 1471 р. такою ж провінцією стає Київ та прилеглі до нього території. Київська Русь втрачає незалежність.
В Україну були занесені філософські ідеї, які не були типовими ні для Візантії, ні для Київської Русі – ідея суспільної рівності, суспільної домовленості, природного права, рівності всіх перед законом, суспільної угоди, трьох гілок влади тощо.
В Україну були занесені філософські ідеї, які не були типовими ні для Візантії, ні для Київської Русі – ідея суспільної рівності, суспільної домовленості, природного права, рівності всіх перед законом, суспільної угоди, трьох гілок влади тощо.
Острозький культурний центр включав у себе першу в Східній Європі школу-колегію, науково-літературний гурток і, знову ж таки, першу у східній Європі типографію, якою певний час керував знаменитий «першодрукар» Іван Федоров.
Острозький культурний центр включав у себе першу в Східній Європі школу-колегію, науково-літературний гурток і, знову ж таки, першу у східній Європі типографію, якою певний час керував знаменитий «першодрукар» Іван Федоров.
Острозька колегія виникла у 1583 р. Зовні вона нагадувала європейські колегії, хоча й обстоювала візантійські цінності. Замість традиційного для Європи тримовного греко-латино-гебрайського навчання, колегія була слов’яно-греко-латинською, хоча гебрайська мова також вивчалася на пристойному рівні
Острозька колегія виникла у 1583 р. Зовні вона нагадувала європейські колегії, хоча й обстоювала візантійські цінності. Замість традиційного для Європи тримовного греко-латино-гебрайського навчання, колегія була слов’яно-греко-латинською, хоча гебрайська мова також вивчалася на пристойному рівні
У різний час із Острозьким культурним центром була пов’язана творчість таких відомих в Україні мислителів, як:
У різний час із Острозьким культурним центром була пов’язана творчість таких відомих в Україні мислителів, як:
Кирила Лукаріса (1572–1638),
Клірика Острозького (роки життя невідомі),
Василя Суразького (сер. ХVI ст. – між 1604–1608),
Івана Княгиницького (? – 1621/22),
Стефана Зизанія (бл. 1555–1600),
Мелетія Смотрицького (бл. 1575–1633),
Захарії Копистенського (бл. 1590–1627)
Івана Вишенського (бл. 1550 – бл. 1620).
Дані мислителі прославилися своїми полемічними творами, спрямованими проти західноєвропейських культурних цінностей.
Іва́н Федоро́вич (Іван Федоров)
Іва́н Федоро́вич (Іван Федоров)
(1510/1530 - † 5 (15) грудня 1583, Львів).
Видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу - «Апостол».
У 1566 році через переслідування покинув Москву та переїхав до Великого князівства Литовського.
У 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник - «Буквар».
1578 р. перебрався в Острог, де заснував друкарню.
Своєрідним «оплотом» візантизму стали також православні братства – організації, що виникли в останню чверть ХVІ – на поч. ХVІІ ст. для боротьби проти покатоличення, серед яких найвідомішим було Львівське Успенське братство та Київське братство.
Своєрідним «оплотом» візантизму стали також православні братства – організації, що виникли в останню чверть ХVІ – на поч. ХVІІ ст. для боротьби проти покатоличення, серед яких найвідомішим було Львівське Успенське братство та Київське братство.
До Львівського Успенського братства належали:
До Львівського Успенського братства належали:
Кирило Транквіліон-Ставровецький (? – не пізніше 1646),
Памво Беринда (ймов. 1555/60–1632)
До Київського братства:
Калістр Сакович (1578–1647),
Хома Євлевич (? – не пізніше 1647) й ін.
Отже, в ХV – на поч. ХVІ ст. в Україні виникло протиборство (полеміка) традиційних візантійських та західноєвропейських філософських впливів.
Цей конфлікт між прихильниками “Заходу” і “Сходу” (цінності якого в даний час репрезентує Росія), до певної міри зберігся й до наших днів.
Цей конфлікт між прихильниками “Заходу” і “Сходу” (цінності якого в даний час репрезентує Росія), до певної міри зберігся й до наших днів.
Дійсність тлумачилася як така, що складається з п’яти світів:
Дійсність тлумачилася як така, що складається з п’яти світів:
1) божественного;
2) інтилегибельного (думки Бога, як у Авґустіна);
3) ангельського (світу ангелів);
4) макрокосму (Всесвіту);
5) мікрокосму (людини).
«Академічною філософією» називають професійну філософію, що розвивалася в Україні в ХІХ столітті переважно у вищих закладах освіти і насамперед у Київській духовній академії (так стала називатися закрита у 1817 і реформована у вищий духовний заклад у 1819 році Києво-Могилянська академія а також в університеті Святого Володимира).
«Академічною філософією» називають професійну філософію, що розвивалася в Україні в ХІХ столітті переважно у вищих закладах освіти і насамперед у Київській духовній академії (так стала називатися закрита у 1817 і реформована у вищий духовний заклад у 1819 році Києво-Могилянська академія а також в університеті Святого Володимира).
Українська академічна філософія мала характерну рису – спробу поєднати філософію Канта та німецький ідеалізм із християнським платонізмом.
Як і Геґель, Юркевич визнає всю дійсність Духом. В основу духу покладено Ідею. Уся дійсність утворюється рухом і розвитком Ідеї, однак сама вона почала рухатися завдяки Богу. Процес пізнання здійснюється у трьох формах: 1) чуттєве споглядання, 2) раціональне пізнання, 3) пізнання через ідею, де чуттєве пізнання і понятійне мислення об’єднуються. Пізнати Бога можна тільки серцем.
Як і Геґель, Юркевич визнає всю дійсність Духом. В основу духу покладено Ідею. Уся дійсність утворюється рухом і розвитком Ідеї, однак сама вона почала рухатися завдяки Богу. Процес пізнання здійснюється у трьох формах: 1) чуттєве споглядання, 2) раціональне пізнання, 3) пізнання через ідею, де чуттєве пізнання і понятійне мислення об’єднуються. Пізнати Бога можна тільки серцем.