Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як по­лі­тичних, так І філософських орієнтирів

Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як по­лі­тичних, так і філософських орієнтирів.

• Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як по­лі­тичних, так і філософських орієнтирів.

• У 1452 р. Волинь стає про­вінцією Польсько-Литовської держави, 1471 р. такою ж про­він­ці­єю стає Київ та прилеглі до нього території. Київська Русь втра­чає незалежність.

В Україну були занесені філософські ідеї, які не були типовими ні для Візантії, ні для Київської Русі – ідея суспільної рівності, суспільної домовленості, природного права, рівності всіх перед законом, суспільної угоди, трьох гілок влади тощо.

• В Україну були занесені філософські ідеї, які не були типовими ні для Візантії, ні для Київської Русі – ідея суспільної рівності, суспільної домовленості, природного права, рівності всіх перед законом, суспільної угоди, трьох гілок влади тощо.

Острозький культурний центр включав у себе першу в Східній Європі школу-колегію, науково-літературний гурток і, знову ж таки, першу у східній Європі типографію, якою певний час керував знаменитий «першодрукар» Іван Федоров.

• Острозький культурний центр включав у себе першу в Східній Європі школу-колегію, науково-літературний гурток і, знову ж таки, першу у східній Європі типографію, якою певний час керував знаменитий «першодрукар» Іван Федоров.

Острозька колегія виникла у 1583 р. Зовні вона нагадувала європейські колегії, хоча й обстоювала візантійські цінності. Замість традиційного для Європи тримовного греко-латино-гебрайського навчання, колегія була слов’яно-греко-латинською, хоча гебрайська мова також вивчалася на пристойному рівні

• Острозька колегія виникла у 1583 р. Зовні вона нагадувала європейські колегії, хоча й обстоювала візантійські цінності. Замість традиційного для Європи тримовного греко-латино-гебрайського навчання, колегія була слов’яно-греко-латинською, хоча гебрайська мова також вивчалася на пристойному рівні

У різний час із Острозьким культурним центром була пов’язана творчість таких відомих в Україні мислителів, як:

• У різний час із Острозьким культурним центром була пов’язана творчість таких відомих в Україні мислителів, як:

• Кирила Лукаріса  (1572–1638),

• Клірика Острозького (роки життя невідомі),

• Василя Суразького  (сер. ХVI ст. – між 1604–1608),

• Івана Княгиницького (? – 1621/22),

• Стефана Зизанія  (бл. 1555–1600),

• Мелетія Смотрицького (бл. 1575–1633),

• Захарії Копистенського  (бл. 1590–1627)

• Івана Вишенського (бл. 1550 – бл. 1620).

• Дані мислителі прославилися своїми полемічними творами, спрямованими проти західноєвропейських культурних цінностей.

Іва́н Федоро́вич (Іван Федоров)

• Іва́н Федоро́вич (Іван Федоров)

• (1510/1530 - † 5 (15) грудня 1583, Львів).

• Видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу - «Апостол».

• У 1566 році через переслідування покинув Москву та переїхав до Великого князівства Литовського.

• У 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник - «Буквар».

• 1578 р. перебрався в Острог, де заснував друкарню.

Своєрідним «оплотом» візантизму стали також православні братства – організації, що виникли в останню чверть ХVІ – на поч. ХVІІ ст. для боротьби проти покатоличення, серед яких найвідомішим було Львівське Успенське братство та Київське братство.

• Своєрідним «оплотом» візантизму стали також православні братства – організації, що виникли в останню чверть ХVІ – на поч. ХVІІ ст. для боротьби проти покатоличення, серед яких найвідомішим було Львівське Успенське братство та Київське братство.

До Львівського Успенського братства належали:

• До Львівського Успенського братства належали:

• Кирило Транквіліон-Ставровецький (? – не пізніше 1646),

• Памво Беринда (ймов. 1555/60–1632)

• До Київського братства:

• Калістр Сакович (1578–1647),

• Хома Євлевич  (? – не пізніше 1647) й ін.

• Отже, в ХV – на поч. ХVІ ст. в Україні виникло протиборство (полеміка) традиційних візантійських та західноєвропейських філософських впливів.

Цей конфлікт між прихильниками “Заходу” і “Сходу” (цінності якого в даний час репрезентує Росія), до певної міри зберігся й до наших днів.

• Цей конфлікт між прихильниками “Заходу” і “Сходу” (цінності якого в даний час репрезентує Росія), до певної міри зберігся й до наших днів.

Дійсність тлумачилася як така, що скла­да­єть­ся з п’яти світів:

• Дійсність тлумачилася як така, що скла­да­єть­ся з п’яти світів:

• 1) божественного;

• 2) інтилегибельного (думки Бо­га, як у Авґустіна);

• 3) ангельського (світу ангелів);

• 4) макро­кос­му (Всесвіту);

• 5) мікрокосму (людини).

«Академічною філософією» називають професійну філософію, що розвивалася в Україні в ХІХ столітті переважно у вищих за­кла­дах освіти і насамперед у Київській духовній академії (так ста­ла називатися закрита у 1817 і реформована у вищий духовний зак­лад у 1819 році Києво-Могилянська академія а також в університеті Святого Володимира).

• «Академічною філософією» називають професійну філософію, що розвивалася в Україні в ХІХ столітті переважно у вищих за­кла­дах освіти і насамперед у Київській духовній академії (так ста­ла називатися закрита у 1817 і реформована у вищий духовний зак­лад у 1819 році Києво-Могилянська академія а також в університеті Святого Володимира).

• Українська академічна філософія мала характерну рису – спробу поєднати філософію Канта та німецький ідеалізм із християнським платонізмом.

Як і Геґель, Юркевич визнає всю дійсність Духом. В основу духу покладено Ідею. Уся дійсність утворюється рухом і розвитком Ідеї, однак сама вона почала рухатися завдяки Богу. Процес пізнання здійснюється у трьох формах: 1) чуттєве споглядання, 2) раціональне пізнання, 3) пізнання через ідею, де чуттєве пізнання і понятійне мислення об’єднуються. Пізнати Бога можна тільки серцем.

• Як і Геґель, Юркевич визнає всю дійсність Духом. В основу духу покладено Ідею. Уся дійсність утворюється рухом і розвитком Ідеї, однак сама вона почала рухатися завдяки Богу. Процес пізнання здійснюється у трьох формах: 1) чуттєве споглядання, 2) раціональне пізнання, 3) пізнання через ідею, де чуттєве пізнання і понятійне мислення об’єднуються. Пізнати Бога можна тільки серцем.