Коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди

коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди;

• коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди;

• антагонізм – пригнічення однієї популяції іншою;

паразитизм – коли популяція мікроорганізмів (паразит) живе за рахунок хазяїна і завдає йому шкоди;

• паразитизм – коли популяція мікроорганізмів (паразит) живе за рахунок хазяїна і завдає йому шкоди;

• сателізм – деякі мікроорганізми виділяють метаболіти, які стимулюють ріст інших мікроорганізмів.

Мікрофлора

• Мікрофлора

• навколишнього середовища

• (ґрунту, води, повітря)

Нітрифікуючі

• Нітрифікуючі

• Денітрифікуючі

• Азотфіксуючі

• Сіркобактерії

• Залізобактерії

• Гриби

• Найпростіші

• Віруси

синтез біомаси

• синтез біомаси

• біологічна фіксація азоту

• бродіння, гниття,

• денітрифікація

• кругообіг сірки, заліза, фосфору та інших елементів

правець,

• правець,

• газова анаеробна інфекція

• сибірка,

• черевний тиф,

• дизетерія,

• холера

полісапробна

• полісапробна

• мезосапробна

• олігосапробна

• катаробна

Постійна (автохтонна): актиноміцети, мікрококи, псевдомонади, спірохети, непатогенні вібріони.

• Постійна (автохтонна): актиноміцети, мікрококи, псевдомонади, спірохети, непатогенні вібріони.

• Випадкова (заносна): кишкові палички, ентерококи, клостридії, спірили, вібріони, ентеровіруси, ротавіруси.

1. Повинен постійно знаходитися в організмі людини і тварин і постійно виділятися в зовнішнє середовище

• 1. Повинен постійно знаходитися в організмі людини і тварин і постійно виділятися в зовнішнє середовище

• 2. Не повинен розмножуватися в зовнішньому середовищ

• 3. Стійкість та час виживання повинні перевищувати такі у патогенних мікроорганізмів

4. В зовнішньому середовищі не повинно бути схожих організмів

• 4. В зовнішньому середовищі не повинно бути схожих організмів

• 5 .Не повинен змінюватися в зовнішньому середовищі

• 6. Повинен легко ідентифікуватися та диференціюватися

Escherichiae coli

• Escherichiae coli

• Clostridium perfringens

• Streptococcus feacalis

• термофільні бактерії

кишкова паличка (Escherichiae coli)

• кишкова паличка (Escherichiae coli)

Звичайна седиментація – чашковий метод Коха з пасивним осадженням мікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний час, зазвичай 5-10хв.

• Звичайна седиментація – чашковий метод Коха з пасивним осадженням мікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний час, зазвичай 5-10хв.

2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря з використанням спеціальних приладів (Кротова -мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ; Дьяконова - при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища).

• 2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря з використанням спеціальних приладів (Кротова -мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ; Дьяконова - при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища).

3. Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.

• 3. Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.

придатна – 1 мл води містить не більше 100 мікроорганізмів;

• придатна – 1 мл води містить не більше 100 мікроорганізмів;

• сумнівна – 1 мл води містить 100 – 450 мікроорганізмів;

• непридатна – 1 мл води містить більше 500 мікроорганізмів.

постійна (резидентна) – специфічна для даного біотопу (автохтонна);

• постійна (резидентна) – специфічна для даного біотопу (автохтонна);

• тимчасова: випадкова (транзиторна) - занесена з інших біотопів хазяїна (алохтонна) або з інших біотопів довкілля (заносна, або факультативна).

Найбільш часті представники:

• Найбільш часті представники:

• стафілококи (Staphylococcus epidermidis - 85-100 %, Staphylococcus aureus - 5-25 %);

• пропіонібактерії - 45-100 %;

• коринебактерії - 55 %.

• Рідше зустрічаються:

• мікрококи, сарцини, актиноміцети, плісеневі й недосконалі гриби, мікобактерії.

• У окремих індивідуумів виявляють: стрептококи, дріжджоподібні гриби Candida, спори аеробних бактерій та анаеробних клостридій

стрептококи (зокрема пневмококи),

• стрептококи (зокрема пневмококи),

• дифтероїди,

• стафілококи,

• нейсерії,

• пептококи,

• мораксели,

• псевдомонади.

У дистальних відділах уретри:

• У дистальних відділах уретри:

• пептококи,

• бактероїди,

• коринебактерії,

• грамнегативні бактерії фекального походження (кишкові палички);

• біфідобактерії

• лактобактерії

• ентерококи

Морфокінетична дія

• Морфокінетична дія

• Участь в обміні речовин и підтримка рН

• Продукція біологічно активних сполук (вітамінів, гормонів, ферментів)

• Імуногенна роль

Імуногенна роль

• Імуногенна роль

• Забезпечення колонізаційної резистентності

• Антагоністична

• Детоксикація ендогенних та екзогенних субстратів

• Антимутагенна активність.

Серед епіфітної мікрофлори найбільшу кількість складають грамнегативні бактерії Erwinia herbicola (80 %). У нормі можна виявити й інші бактерії - Pseudomonas fluorescens, Bacillus mesentericus і невелику кількість грибів (Penicillium, Mucor, Fusorium).

• Серед епіфітної мікрофлори найбільшу кількість складають грамнегативні бактерії Erwinia herbicola (80 %). У нормі можна виявити й інші бактерії - Pseudomonas fluorescens, Bacillus mesentericus і невелику кількість грибів (Penicillium, Mucor, Fusorium).

До бактеріозів відносяться

• До бактеріозів відносяться

• різні види гнилей

• некрози тканин

• зівялості рослин

• розвиток пухлин

Джерела інфекції:

• Джерела інфекції:

• залишки хворих рослин

• насіння заражених рослин

• деякі види комах

• нематоди

• слизняки

• птахи

• Переносити фітопатогенні бактерії може вода (поливна, вода рік і водоймищ). Грунт як джерело інфекції не являє собою великої небезпеки.

Заходи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами:

• Заходи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами:

• вирощування стійких рослин;

• очистка, обробка і хімічне знезараження насіння;

• дезинфекція грунтів;

• видалення уражених рослин;

• дезинфекція саженців і черенків;

• знищення переносників збудників захворювань;

• використання антибіотиків;

• Біологічний спосіб знезараження грунтів.

Мікробна чистота – кількісне визначення життєздатних бактерій і грибів у 1 г або 1 мл препарату, а також відсутність бактерій родини ентеробактерій, синьо-гнійної палички, золотистого стафілококу.

• Мікробна чистота – кількісне визначення життєздатних бактерій і грибів у 1 г або 1 мл препарату, а також відсутність бактерій родини ентеробактерій, синьо-гнійної палички, золотистого стафілококу.

В 1 г лікарської сировини для внутрішнього вживання повинно бути не більше 1000 бактерій і 100 дріжджподібних грибів.

• В 1 г лікарської сировини для внутрішнього вживання повинно бути не більше 1000 бактерій і 100 дріжджподібних грибів.

• В 1 г лікарської сировини для місцевого застосування повинно бути не більше 100 бактерій і грибів (сумарно).